Файл: 7 Частина економіка.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 08.12.2021

Просмотров: 78

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.


8 Техніко-економічна частина


Теплові електростанції (ТЕС) використовують у якості енергетичних ресурсів різні види копальних (органічних) палив (твердих, рідких і газоподібних), вугілля, торф, сланці, нафта (мазут), природний газ. Основним устаткуванням ТЕС є парові котли і парові турбоагрегати (парові турбіни, зв'язані спільним валом з електричними генераторами), що працюють роздільно або з’єднані в енергетичні блоки (котел-турбоагрегат). Теплові електростанції будуються двох основних типів: чисто конденсаційні електростанції (КЕС) і теплоелектроцентралі (ТЕЦ). Чисто конденсаційні електростанції відпускають (в електричні мережі) тільки електроенергію, вироблену турбоагрегатами при роботі турбін по конденсаційному циклі. Теплоелектроцентралі відпускають електричну і теплову енергію. Електрична енергія виробляється на ТЕЦ турбоагрегатами при роботі турбін в основному по теплофікаційному циклі. Теплова енергія відпускається в парі, що відпрацювала, що поступає із проміжних відборів або кінцевого відбору турбін.

Будь-який виробничий процес, у тому числі й енергетичний, полягає в застосуванні людської праці до засобів виробництва. Тому основними елементами організації виробництва є: організація використання виробничого устаткування, організація постачання підприємства сировиною і необхідними допоміжними матеріалами; організація праці виробничого (експлуатаційного) персоналу.

Стосовно до енергетичного підприємства це означає, що для організації його експлуатації необхідно: визначення найбільше доцільних режимів роботи енергетичного устаткування, його поточне експлуатаційне обслуговування, забезпечення його максимальної експлуатаційної готовності;

- безперебійне постачання станцій паливом, водою, допоміжними експлуатаційними і ремонтними матеріалами, запасними частинами до устаткування і їхнє нормування;

- добір експлуатаційного персоналу станцій і мереж, нормування й організація його праці, інструктаж і спостереження за якістю його роботи, економічне стимулювання;

- організація заробітної плати працівників електростанцій і мереж і відповідної преміальної системи, що стимулює підвищення продуктивності їхньої праці.

При проектуванні електростанцій з’являється необхідність в рішенні ряду економічних питань, таких як обґрунтування потужності і вибір площадки спорудження S; вибір оптимального варіанту із декількох можливих рішень (складається одинична потужність, параметри робочого темпу), розрахунок техніко-економічних показників роботи електричної станції, що проектується та їх аналіз.

При проектуванні вирішуються питання третьої групи, зокрема визначення кошторисної вартості електричної станції, яка проектується, визначення режимів роботи та основних техніко-економічних показників, розрахунок собівартості енергії, аналіз отриманих результатів та висновки.



8.1 Визначення кошторисної вартості проектованої


Капітальні затрати на спорудження КЕС визначаються по двох розділах: промислове та житлове будівництво. Вартість промислового будівництва визначають по кошторисно-фінансовому розрахунку, який складається із тринадцяти розділів, кожний з яких має цільове призначення.

Загальна сума капітальних вкладень по окремих розділах і в цілому по розрахунку станції повинна бути розподілена на будівельно-монтажні роботи, на придбання обладнання та інші витрати у процентному відношенні, зазначеному у таблиці 8.1. При складанні кошторису будівництва КЕС всі витрати по розділах зведеного кошторисно-фінансового розрахунку визначають виходячи з розрахункових фізичних об’ємів робіт. На стадії проектування така можливість відсутня і визначення кошторисної вартості будівництва КЕС починають з другого розділу, користуючись питомими капітальними вкладеннями, величина яких приведена в таблиці 8.1. Для нашої роботи величину питомих капітальних вкладень приймемо 600 %.

Визначення сумарних капітальних вкладень в промислове будівництво КЕС та складання зведеного кошторисно-фінансового розрахунку виконується в табличній формі. Капітальні вкладення у житлове будівництво у дипломному проектуванні не визначаються через відсутність конкретних даних.


Таблиця 8.1 – Зведений кошторисно–фінансовий розрахунок капітальних вкладень на спорудження ЕС

Розділи зведеного
кошторисно-фінансового розрахунку

В тому числі в тис.грн. по видах витрат, тис. грн..

Загальна вартість

тис.грн.

будівельно монтажні роботи

облад-нання

інші витрати

1

3

4

5

6

1.Підготовка території будівництва

61600

2460

59136

123200

2.Об’єкти основного виробничогопризначення

2041600

1443200

35200

3520000

3.Об’єкти допоміжного виробничого та обслуговуючого призначення

56320

14080

-

70400

4.Об’єкти енергетичного господарства

65824

11616

-

77440


Продовження таблиці 8.1


5.Об’єкти транспортного господарства та зв’язку

167200

8800

-

176000

6.Зовнішні мережі і споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання

163328

40832

-

204160

7.Благоустрій території

35200

-

-

35200

8.Тимчасові будівлі та споруди

253440

31680

31680

316800

9.Інші роботи та витрати

-

-

281600

281600

10.Утримування дирекції та авторський нагляд

-

-

14080

14080

11.Підготовка експлуатаційних кадрів

-

-

5280

5280

12.Проектні та пошукові роботи

-

-

89640

281600

13.Роботи та затрати по створенню водосховища

-

-

-

-

Всього по розділу А – промислове будівництво

2844512

1552672

708576

5105760

В т.ч.поворотні суми

142225,6

-

-

142225,6

Загальні витрати

2702286,4

1552672

708576

4963534,4



Питомі капітальні вкладення на 1 КВт встановленої потужності визначається за формулою:


, (8.1)

де – сумарні капітальні вкладення на спорудження ЕС за вирахуванням поворотної суми, грн;

встановлена потужність ЕС, КВт.


8.2 Розрахунок собівартості електроенергії на станції


Собівартість електроенергії є найважливішим економічним показником роботи електростанції і є сукупністю всіх витрат на виробництво енергії в грошовому вираженні. Собівартість одиниці виробленої електроенергії визначають як відношення сумарних затрат виробництва до кількості відпущеної електроенергії. Річний кошторис затрат на виробництво енергії складається за чотирма економічними елементами:

  • амортизація основних фондів;

  • заробітна плата;

  • паливо;

  • інші.


8.3 Амортизація основних фондів


Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання. Амортизація основних фондів – відшкодування їх зношування, пов’язане з поступовою втратою їх вартості і перенесення її на продукцію, що виготовляється. Амортизація нараховується протягом строку корисного використання підприємством при визначенні цього об’єкта активом. Метод амортизації об’єкта основних засобів обирається підприємством самостійно. Існують такі методи нарахування амортизації: прямолінійний, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний та виробничий.

На електричній станції амортизація відраховується при розрахунках собівартості енергії, яка відпускається. Амортизаційні відрахування перераховують тільки з виробничих фондів станції. При визначенні вартості основних виробничих фондів величину капітальних витрат беруть з таблиці 8.2. Для розрахунку амортизаційних відрахувань вартість основного виробництва (основних виробничих фондів) електростанції розбивають на три укрупнені групи Ф1, Ф2, Ф3.

Детальніше розшифруємо склад груп основних фондів. До першої (Ф1) входять будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини.

До другої групи (Ф2) входять: автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, інше конторське обладнання, устаткування та приладдя до них.

До третьої групи (Ф3) ввійшли будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Розрахуємо вказані показники:

Ф1 = 60%(KБМР - KБМР5); (8.2)

Ф1 =

Ф2 = K5; (8.3)

Ф2 = 176000,

Ф3 = 40%(KБМР - KБМР5)+ Kобл – Kобл5інш; (8.4)
Проведемо розрахунок суми амортизаційних відрахувань в табличній формі. Результати занесені до таблиці 8.2.



Таблиця 8.2 – Розрахунок суми амортизаційних відрахувань

Групи ОФ

Вартість ОФ, тис. грн.

Норма амортизації ОФ,%

Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн.

Ф1

1521051,84

7%

106473,63

Ф2

176000

28%

49280

Ф3

3266482,56

20%

653296,512

Разом

4963534,4


809050,141


Sа = 809050,141 (тис. грн.),
де Sа – сумарні амортизаційні відрахування.

8.4 Розрахунок зарплати


Для визначення затрат на зарплату необхідно розрахувати чисельність персоналу станції:

Р = kштNвст, (8.5)

де kшт – штатний коефіцієнт, тобто питома чисельність промислово–виробничого персоналу електростанції на одиницю встановленої потужності.

Nвст – встановлена потужність станції, МВт.

kшт для КЕС дорівнює 0,48;

Р = 0,48 4400 = 2112 (чоловік).

Для розрахунку фонду зарплати загальна чисельність персоналу станції має бути розбита на категорії:

  • робітники;

  • інженерно-технічний персонал (ІТР);

  • службовці;

  • молодший обслуговуючий персонал (МОП).

Для цього можна використати таке співвідношення:


Робітники

81%

ІТР

15,5%

Службовці

3%

МОП

0,5%

Підрахувавши значення, отримаємо:

Робітники

1711 чол.

ІТР

327 чол.

Службовці

63 чол.

МОП

11 чол.


Річний фонд зарплати підприємства:

Sзп = (1,57(Sзп роб+ Sзп МОП) + 1,8(Sзп сл +Sзп ІТР)кккв, (8.6)

де Sзп – зарплата, що відповідає категорії персоналу;

кккоефіцієнт, що враховує використання частини персоналу ЕС для виконання робіт по капітальному ремонту обладнання (приймаємо рівним 0,7);

кв – коефіцієнт, який враховує відрахування з фонду заробітної плати на соціальні потреби (приймаємо рівним 1,375).

Sзп = (1,57( + ) + 1,8( + ))

0,71,375 = (грн.).

Таблиця 8.3 – Розмір нарахованої заробітної плати в цілому по ЕС

Категорія персоналу

Зарплата, грн./місяць

Нарахована за рік з/п, грн.

Робітники

2200

145170400

ІТР

3200

12556800

Службовці

2300

1738800

МОП

1400

184800

Разом за рік


59650800


8.5 Розрахунок затрат на паливо


Затрати на паливо визначаються за формулою:

Ип = , (8.8)

де ЦП – ціна палива

Цтр – витрати на транспортування ;

Вр – річні витрати умовного палива ;

еп – калорійний коефіцієнт, який дорівнює Q/29330 (Q – теплова здатність палива :для газу =37300 кДж/кг).

- втрати твердого палива при транспортуванні (1,5%)

Річні втрати палива для звітної калькуляції приймаються по фактичних витратах, а при плануванні – по типових енергетичних характеристиках основного обладнання:

, (8.9)

де Вхх – годинні витрати умовного палива на холостий хід;

число годин роботи блока ( );

тривалість капітального чи поточного ремонту блока, год. ]

МВт·год

річний виробіток електроенергії


Отже проведемо розрахунок.

Ціна палива ЦП + Цтр = 650 грн.;

Калорійний коефіцієнт: еП = 34100/29330 = 1,163.

р = 88760 –( 24 (3+1) -3224)=69648 год.


Вр=0,18р+ Wвир; (8.10)


Вр = 0,18 69648+0,375 34930045,9+0,003 21=13111303,93;

(8.11)


Ціна палива:

Ип = 650·13111303,93/1,272=9154237998,25 (грн).



8.6 Розрахунок інших затрат


Затрати на інші витрати визначаються у відсотках від суми затрат на амортизацію і зарплату:

(8.12)

де Ін = 3%.

8.7 Визначення собівартості відпущеної електроенергії


Калькуляційною одиницею на електростанції є собівартість 1 кВтгод енергії, відпущеної з шин станції.

Сумарні експлуатаційні витрати виробництва:

S = Sа + Sзп + Sп + Sін; (8.13)

S = (грн.);

Собівартість відпущеної електроенергії:

С = S / Евідп, (8.14)

де Евідп – електроенергія, відпущена з шин станції за рік, МВтгод.

С = ·102 / ·103 = 30.63 (коп/кВтгод).

Таблиця 8.4 – Визначення собівартості відпущеної електроенергії

Елементи витрат

Сума річних витрат, грн.

Собівартість енергії

коп/кВтгод

%

Амортизація

2,464

8,04

Зарплата

0,2841

0,92

Паливо

27,88

91

Інші

2823406,6

0,008

0,04

Разом

10059416049

30,637

100


8.8 Аналіз отриманих результатів


Таблиця 8.5 – Основні техніко-економічні показники ЕС

Потужність станції

4400

МВт

Склад обладнання

(4×800+

+4×300)


Річний виробіток електроенергії

МВт·год

Коефіцієнт витрати електроенергії на ВП

6 %


Коефіцієнт обслуговування

2,08

МВт/чол.

Кошторисна вартість промислового будівництва

4963534,4

тис.грн.

Питомі капітальні вкладення

грн./кВт

Собівартість відпущеної електроенергії

30,637

коп/кВт·год


Отже, у цьому дипломному проекті були підраховані економічні показники проектованої КЕС потужністю 4400 МВт. Визначено основний показник роботи станції – собівартість виробленої електроенергії С =30,637 коп./кВт·год. Така станція є економічно доцільною, оскільки значення собівартості електроенергії не входить в межі середніх значень собівартості електроенергії на КЕС.