Файл: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ДЕТАЛЕЙ ТА СКЛАДАННЯ МАШИН.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 30.12.2021

Просмотров: 2466

Скачиваний: 6

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.



ВСТУП


Навчальна дисципліна ТОТВДСМ є однією з основних дисциплін напряму підготовки 0902 – “Інженерна механіка” і базовою дисципліною спеціальностей 7.090202 – “Технологія машинобудування” та 7.090203 – “Металорізальні верстати та системи”.

Предметом дисципліни є вивчення закономірностей, які діють в процесах механічної обробки заготовок та складання машин, і опанування практичними навиками застосування цих закономірностей для забезпечення проектної якості виробів, найменшої їх собівартості; запланованого обсягу випуску.

Таким чином, в ТОТВДСМ розглядаються загальні положення про зв’язки та закономірності виробничого процесу створення якісної й економічної машини. Викладається також суть технічних і техніко-економічних заходів, за допомогою яких забезпечується необхідні показники якості машини, продуктивності праці й собівартості.

Надзвичайно важливим є зв’язок дисципліни ТОТВДСМ з такими дисциплінами, як “Теоретична механіка”, “Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавство”, “Теорія різання”, “Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання”, “Обладнання та транспорт металообробних цехів”. Вирішення технологічних питань без ґрунтовних знань з цих дисциплін взагалі неможливе.

Дисципліна ТОТВДСМ є однією з базових для вивчення таких спеціальних дисциплін, як “Технологія обробки типових деталей та складання машин”, “Технологічна оснастка”, “Основи автоматизації виробництва”, “Технологічні основи гнучкого автоматизованого виробництва”, “Проектування пристосувань”, “Програмування верстатів з ЧПК” та інших, а також для курсового й дипломного проектування.

Метою виконання лабораторних робіт є закріплення й поглиблення теоретичних знань з дисципліни, а також опанування основ проведення експериментів у технології машинобудування.

До виконання лабораторних робіт допускаються лише підготовлені студенти. Рівень підготовки визначається викладачем за допомогою попереднього опитування. Результатом опитування є оцінка, яка виставляється у відповідності з положенням про кредитно-модульну систему навчання з дисципліни.

Працювати в лабораторіях дозволяється лише тим студентам, які пройшли інструктаж з техніки безпеки, склали залік і розписались у відповідному журналі.


Лабораторна робота №1


ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ГЕОМЕТРИЧНОЇ ТОЧНОСТІ ВЕРТИКАЛЬНО-СВЕРДЛИЛЬНОГО ВЕРСТАТА


Мета роботи – оволодіння методикою вимірювань i аналізу показників геометричної точності верстатів (на прикладі вертикально-свердлильного верстата).


1.1. Загальні положення


Точність верстата у ненавантаженому стані називають його геометричною точністю. Оскільки верстат виконує своє службове призначення за допомогою поверхонь, які називають виконавчими, то очевидно, що його геометрична точність визначається розмірами, точністю відносного розташування, точністю форми і показниками мікрогеометрії саме виконавчих поверхонь.

Виконавчими поверхнями вертикально-свердлильного верстата, є робоча площина столу і конічний отвір (конус Морзе) шпинделя.

Дійсні значення показників точності виконавчих поверхонь залежать від точності виготовлення деталей та вузлів і точності їх складання.

Показники геометричної точності верстатів безпосередньо впливають на точність механічної обробки. Тому норми точності та способи визначення дійсних значень її показників регламентуються державними стандартами. Відповідність нормам точності контролюється під час виготовлення верстатів i періодично – під час їх експлуатації.

Визначаючи кількісні значення показників геометричної точності верстата, спочатку слід виміряти показники макрогеометричних відхилень (відхилення від прямолінійності, площинності, циліндричності, круглості та ін.). Переконавшись, що ці показники знаходяться в допустимих межах, визначають кількісні значення показників точності відносного розташування (перпендикулярність, паралельність, співвісність та ін.).


1.2. Обладнання, інструменти та пристрої


1. Вертикально-свердлильний верстат.

2. Набір плоско-паралельних мір довжини.

3. Перевірна лінійка.

4. Індикатор годинникового типу (ціна поділки 0,001 мм), закріплений на магнітному стояку.

5. Спеціальна циліндрична оправка з конічним хвостовиком, який відповідає конічному отвору шпинделя.


1.3. Методика й порядок виконання роботи


1. Одержати пристрої та вимірювальні інструменти.

2. Переконатись, що верстат відімкнений від електричної мережі.

3. Виміряти відхилення від площинності робочої поверхні столу.

Для цього у двох протилежних точках робочої поверхні 1 столу (рис. 1.1) встановити дві опори однакової висоти h1 (наприклад, два блоки плоско-паралельних мір довжини розміром 10 мм) і покласти на них робочою гранню перевірну лінійку 2. За допомогою ще одного блока 3 плоско-паралельних мір довжини h2 знайти найбільшу (якщо поверхня ввігнута) або найменшу (якщо поверхня опукла) відстань між лінійкою i поверхнею столу. Визначити відхилення від площинності робочої поверхні столу у даному напрямі за однією з формул:


(якщо поверхня опукла), або

(якщо поверхня ввігнута).

Вимірювання повторити з розташуванням лінійки у декількох різних напрямках і знайти максимальне значення відхилення від площинності. Результати вимірювань занести у таблицю 1.1, зробити висновок з урахуванням того, що будь-яке відхилення робочої поверхні столу від площинності в сторону опуклості неприпустиме.


4. Виміряти радіальне биття oci конічного отвору шпинделя відносно осі обертання шпинделя.

Д ля цього в конічний отвір шпинделя щільно вставити хвостовик циліндричної оправки 1 (рис. 1.2), а стояк індикатора 2 встановити на столі 3 й налагодити так, щоб його вимірювальний штифт торкався поверхні оправки на відстані 100 мм від торця шпинделя. Далі, плавно і повільно обертаючи шпандель (вручну!), визначити радіальне биття i записати його значення у таблицю результатів вимірювань. Порівнявши отримане значення радіального биття з нормативним, зробити висновок.


5. Виміряти відхилення від перпендикулярності oci обертання шпинделя до робочої площини столу.

Для цього встановити у двох протилежних точках робочої поверхні 1 столу (рис.1.3) в поздовжній площині верстата два блоки плоско-паралельних мір однакової висоти і покласти на них робочою гранню перевірну лінійку 2. В конічний отвір шпинделя щільно вставити хвостовик оправки 3, на якій закріпити державку з індикатором 2 таким чином, щоб його вимірювальний штифт знаходився на відстані 150 мм від осі оправки 3. Потім опустити піноль верстата до доторкання вимірювального наконечника індикатора верхньої грані лінійки й зафіксувати показ індикатора. Далі з незмінним положенням пінолі повернути шпиндель на 180° і знову зафіксувати показ індикатора. Визначити шукане відхилення як різницю показів індикатора в точках і a1. Після цього аналогічні вимірювання виконати у поздовжній площині (точки b і b1). Отримані значення записати в таблицю результатів в имірювань, зробити висновки.

6. Виміряти відхилення від паралельності oci обертання шпинделя й напряму переміщення гільзи.

Для цього в конічний отвір шпинделя щільно вставити хвостовик оправки 1 (рис. 1.4). Магнітний стояк з індикатором 2 установити так, щоб його вимірювальний штифт торкався твірної оправки, що лежить у поздовжній площині верстата у верхній її (оправки) частині. Плавно обертаючи шпиндель з оправкою, знайти одне з максимальних відхилень показів індикатора і встановити його стрілку на “0” (т. А1). Плавно повернути шпиндель верстата на 180° (т. А2), записати показ індикатора. Повернути шпиндель у вихідне положення i підняти гільзу на 100 мм (т. Б1) і записати показ індикатора. Повернути шпандель на 180° і записати показ індикатора (т. Б2). Знайти шукане відхилення на довжині 100 мм за формулою


,


де – покази індикатора відповідно в точках А1, А2, Б1, Б2..



Аналогічні вимірювання виконати у поперечній площині. Результати вимірювань записати в таблицю 1.1 і зробити висновок.


Таблиця 1.1

Вимірюваний показник

точності

Норми точності

згідно з

ГОСТ 370-81, мм

Результати

вимірювань

Висновок

Площинність робочої поверхні столу

0,02/250



Радіальне биття конічної поверхні шпинделя

0,016



Перпендикулярність oci обертання шпинделя до робочої поверхні столу

0,025/300



Паралельність oci обертання шпинделя до напряму переміщення гільзи

0,03/100