‡ ¯¨áª  ¤® ªãàᮢ®£® § ƒ.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлена: 01.01.2022

Просмотров: 190

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

32


ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

  1. Схема гідроприводу та опис роботи гідроприводу в режимах………….6

    1. Робочий режим…………………………………………………………7

    2. Режим перенавантаження……………………………………………...7

  1. Розрахунок втрат тиску в гідро лініях та підбір гідроліній……………..8

  2. Вибір гідроагрегатів………………………………………………………13

3.1 Вибір гідромотора (гідродвигуна)…………………………………...13

3.2 Вибір гідророзподільника……………………………………………16

3.3 Вибір запобіжного клапана…………………………………………..17

3.4 Вибір зворотного клапана……………………………………………18

3.5 Вибір дроселя…………………………………………………………19

3.6 Вибір фільтра………………………………………………………….20

3.7 Розрахунок і вибір насоса…………………………………………….22

3.8 Вибір бака……………………………………………………………..24

4. Розробка та конструкція гідроагрегату………………………………….25

5. Розрахунок та вибір ущільнень…………………………………………..27

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...30

Список використаної літератури……………………………………………….31

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….32










ВСТУП

Ми вже всі добре знаємо, що різного виду гідроприводи знаходять дуже широке застосування у сучасних галузях виробництва, зокрема у верстатобудуванні.

Широке використання гідроприводів в верстатобудуванні визначається рядом їх значних переваг перед іншими типами приводів і перш за все можливістю отримати великі зусилля і потужності при обмежених розмірах гідросистеми. Гідроприводи забезпечують широкий діапазон безступінчатого регулювання швидкості (при умові хорошої плавності руху), можливістю роботи в динамічних режимах з потрібною якістю перехідних процесів, захист систем від перевантаження і точний контроль діючих зусиль. За допомогою гідроциліндрів вдається отримати прямолінійний рух без кінематичних перетворень, а також забезпечити відповідне співвідношення швидкостей прямого і зворотного ходів.

Гідропривод має ряд переваг, зокрема, високе значення ККД, підвищену жорсткість і довговічність. Але основною перевагою гідроприводу є можливість роботи в динамічних режимах роботи при частих включень, зупинках. Цим і пояснюється широке використання гідравліки у верстатах зі зворотно-поступальним рухом робочого органу (шліфуванні, протяжні, строгальні, довбальні, хонінгувальні та інші).

Разом з тим гідроприводи мають і недоліки, які обмежують їх використання. Це втрати на тертя і витоки, які знижують ККД гідроприводу і викликають розігрівання робочої рідини; необхідність

застосування фільтрів тонкої очистки для забезпечення надійності гідроприводів, що підвищує їх вартість і ускладнює технічне обслуговування.

Головна задача даного курсового проекту правильне конструювання заданого гідроприводу і зведення його недоліків до мінімуму. Для цього потрібно досконало знати уніфіковані вузли гідроприводів, їх систематизацію і опис з вказаними основними параметрами, розмірами, особливостями монтажу і експлуатації, раціональними областями застосування.


Під гідроприводом розуміють сукупність пристроїв призначених для приведення в рух механізмів і машин за допомогою робочої рідини під тиском. Дана гідросистема передає через який виконує корисну роботу. Ця система забезпечує зміну напрямку потоку робочої рідини, для виконання реверсивного руху штоку гідро циліндру і запобігання перевантаженням в системі.

В нинішній час гідроприводи широко застосовують в багатьох галузях техніки: в металоріжучих верстатах, автоматах і агрегатах; в ковальсько-пресовому обладнанні; у водному транспорті; в шахтарському і гірничорудному обладнанні; в транспортних машинах; в дорожних і підйомно-загрузочних машинах; в авіаційній і ракетній техніці; в сільськогосподарських машинах; в радіолокаційній техніці; в маніпуляторах.

Отже, при правильних конструюванні та експлуатації гідроприводів їх недоліки можуть бути зведені до мінімуму, однак для цього потрібно добре знати уніфіковані вузли верстатного гідроприводу, що централізовано виготовляються вітчизняними спеціалізованими заводами.














1. СХЕМА ГІДРОПРИВОДУ ТА ОПИС РОБОТИ ГІДРОПРИВОДУ В РЕЖИМАХ.

Задана схема гідроприводу складається з таких елементів:

Б – гідробак;

Др – дросель;

КЗв – клапан зворотній;

КЗ – клапан запобіжний;

КП – клапан переливний;

М – гідромотор;

Н – гідронасос постійного робочого об’єму;

Р – двох позиційний чотирьохлінійний гідророзподільник;

Ф – фільтр тонкої очистки.

Рис. 1.1-Схема гідроприводу.


Опис роботи гідроприводу в режимах.

    1. Робочий режим.

      1. Прямий хід здійснюється в крайньому правому положенні гідророзподільника Р. При якому з’єднуються гідролінії 2 з 4, 7 з 6, в цьому режимі робоча рідина від насоса через гідролінію 2, розподільник Р, гідролінію 4 потрапляє в порожнину гідромотора М. В порожнині гідромотора створюється тиск необхідний для обертання вала гідромотора М і подолання корисного навантаження Т, витісненню робочої рідини з протилежної порожнини гідромотора М через гідролінію 5, дросель Др, гідролінію 6, розподільник Р та гідролінію 7, далі частина потоку йде через фільтр Ф, гідролінію 10 або через гідролінію 8 клапан переливний КП, гідролінію 9 і 10 в бак Б.

Дроселем Др регулюється витрата робочої рідни зі зливної порожнини гідромотора, тим самим регулюється частота обертання його вала. Фільтр Ф забезпечує необхідну чистоту робочої рідини.

      1. Зворотній хід здійснюється в крайньому лівому положенні гідророзподільника Р. В цьому режимі роботи робоча рідина від насоса Н через гідролінію 2 і 6, клапан зворотний КЗв, гідролінію 5 потрапляє в гідромотор М, звідки через гідролінію 4, гідророзподільник Р в гідролінію 7. Далі частина потоку йде через фільтр Ф, гідролінію 10 або через гідролінію 8 клапан переливний КП, гідролінію 9 і 10 в бак Б.


1.2 Режим перевантаження – тиск різко зростає до максимального значення, що може бути викликане такими факторами:

  • прикладення навантаження до вала гідромотора, на яке не розрахована потужність гідроприводу;

  • внаслідок забруднення забився клапан гідророзподільника і інше.

Насос Н втягує робочу рідину через гідролінію 1 в гідролінію 2. Через фактори, вказані вище, які спричинили різке зростання тиску робоча рідина потрапляє в гідролінію 3 і через запобіжний клапан КЗ, який відкривається під дією підвищеного тиску та гідролінію 11 потрапляє назад в бак Б. Даний режим дозволяє зменшити тиск в гідросистемі до номінально допустимого, що є важливим для запобігання поломок і заклинювань гідроприводу.

  1. РОЗРАХУНОК ВТРАТ ТИСКУ В ГІДРОЛІНІЯХ ТА ПІДБІР ГІДРОЛІНІЙ.

Даний гідропривод має такі гідролінії:

всмоктування: 1;

нагнітання: 2, 3, 4, 5, 6;

зливу: 7, 8, 9, 10, 11.

    1. Розраховуємо площу поперечного перерізу гідроліній.

Нагнітання: ;

зливу: ;

всмоктування: .

    1. Визначаємо діаметри трубопроводів.

Нагнітання: ;

зливу: ;

всмоктування: .

Приймаємо стандартні значення dтр:

dтр.н=0,012м; dтр.з=0,022м; dтр.в=0,025м.

    1. Находимо дійсне значення площі поперечного перерізу гідроліній і дійсне значення швидкості руху робочої рідини.

Нагнітання: ;

< – умова виконується.

Зливу: ;

< – умова виконується.

Всмоктування: ;

< – умова виконується.

    1. Визначаємо тип течії рідини в гідролініях за допомогою числа Рейнольдса:

нагнітання: > – турбулентний режим;

зливу: < – ламінарний режим;

всмоктування: < – ламінарний режим.

    1. Визначаємо шляхові втрати напору в гідролініях за допомогою формули Дарсі-Рейсбаха:

Визначаємо коефіцієнт Дарсі:

;

;

.

Визначаємо шляхові втрати для кожної гідролінії.

Нагнітання:

, де l = 5 м;

, де l = 5 м;

, де l = 5,5 м;

, де l = 2 м;

, де l = 2,4 м;

Зливу:

, де l = 2,5 м;

, де l = 5 м;