ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.03.2024
Просмотров: 249
Скачиваний: 0
Нові завдання вимагали професіоналізації прикордонних служб. Виник корпус прикордонної варти та митних спостережників (обходчиків). Були організовані митниці І, ІІ, ІІІ розряду, митні застави. Відбувалася чітка регламентація роботи Митника.
Під час І-ї світової війни відбулося згортання митної справи Тільки у 20-30хх роках ХХ століття розбудовується митна система, але вона відзеркалювала соціалістичний погляд на товарне виробництво. Серцевиною його було проголошення монополії на зовнішню торгівлю, а звідси поступове згортання та нівелювання митної справи.
В цілому митна справа в умовах командно–адміністративної системи не виконувала свого головного завдання – бути ефективним інструментом митної політики держави. Майже зовсім нереалізовувалися методи тарифного і нетарифного регулювання економіки.
2.4. Розбудова митної справи в сучасній Україні
З 1985 року змінюється загальний вектор розвитку держави. Посилюється роль економічних важелів регулювання економікою. На початку 1986 року проводиться реформа і митних органів. Державне митне управління Міністерства зовнішньої торгівлі реорганізоване в Головне управління державного митного контролю при Раді Міністрів СРСР (ГУДМК при РМ СРСР ) – самостійний орган державного управління із статусом союзного відомства - вперше за всю історію Радянської держави митна служба була організаційно відокремлена, як самостійна державна служба. В цей період формується лише поступовий відхід від такої моделі зовнішньоекономічних зв’язків.
Створення митної системи – логічний і необхідний наслідок намагання проводити самостійну зовнішньоекономічну діяльність.
Основні етапи розвитку митної служби в Україні
|
І етап |
|
|
25.06.1991р. |
Закон України „Про митну справу в Україні” |
11.12.1991р. |
Створено Державний митний комітет України |
12.12.1991р. |
Прийнято Митний кодекс України |
|
Чисельність працівників митних органів становила 2,5 тис. |
|
ІІ етап |
|
|
29.11.1996р. |
Створено Державну митну службу України |
|
Ліквідовано ТМУ та створено Регіональні митниці |
11.07.2002р. |
Прийнято новий Митний кодекс України |
|
ІІІ етап |
|
|
24.10.2003р. |
Указ Президента України „Про заходи щодо підвищення |
|
ефективності діяльності митної служби України”. |
|
Створення департаментів |
У 1991 р. приймається закон України № 959-ХІІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, в якому стаття 13 передбачала самостійне митне регулювання ЗЕД.
Таким чином, самостійна митна справа була однією з важливих ознак розбудови незалежної держави. Завершенням цієї розбудови стало проголошення незалежності.
23 серпня 1990 року виходить постанова Ради Міністрів УРСР “Про створення Управління Державного митного контролю при Раді Міністрів України”, яке проіснувало короткий термін до 12 грудня 1991 року коли Президент України підписав Указ “Про утворення Державного митного комітету України (ДМКУ)”, який повинен був стати одним з чинниківгарантів економічної безпеки держави.
Проте тільки з березня 1993 року митний контроль на кордонах України починає набирати ознаки сучасних цивілізованих форм – вводиться декларування товарів, запроваджується митний контроль в аеропортах та пунктах міжнародного поштового обміну.
Вцілому період створення митної системи тривав до1994 року - створювалися нові митниці, визначалися зони їх діяльності. Станом на лютий 1994 р. в Україні нараховувалося 65 митниць.
У1996 році у зв’язку з реалізацією в Україні адміністративної реформи та посиленням президентської влади відбувається реформування структури виконавчої влади у т. ч. митної системи. Необхідні умови для цього створив Указ Президента України “Про Державну митну службу України “ від 29 листопада 1996 року, до якого Указом Президента від 23 березня 1998 року були внесені зміни і доповнення. Була зменшена роль колегіальних методів прийняття рішень, ліквідовувалися територіальні митні управління для більш ефективного виконання завдань митної справи у грудні 1996 року були організовані регіональні митниці.
Вцілому, в кінці 1996 року, митна система набула сучасного свого вигляду. Вона поділяється на митні органи, які безпосередньо здійснюють митну справу та спеціалізовані митні установи, які сприяють діяльності митних органів. До митних органів відносяться: ДМСУ – спеціальний орган центральної виконавчої влади у галузі здійснення митної справи, регіональні митниці та митниці. До спеціалізованих митних установ відносяться центральна митна лабораторія, транспортні, експлуатаційні та митні освітні організації.
3.Правові засади регулювання митної справи в Україні.
Вдіючому Митному кодексі України митна справа визначається як
порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України.
Проте в Митному кодексі поза межами митного регулювання лишається нетарифне регулювання хоча воно враховується при визначенні митної політики.
Проаналізуємо більш глибоко поняття митної справи відповідно до діючого законодавства. Розглянемо складові митної справи, затверджені у визначенні цього поняття діючим Митним кодексом України (табл. 1 ).
Таблиця 1.
Складові поняття „Митна справа”
Складові поняття „Митна справа” |
|
Примітки |
|
|
|
||
Порядок переміщення через митний кордон |
Це визначення терміну „митні |
||
України товарів і транспортних засобів |
правила” |
|
|
Митне регулювання, пов’язане з встановленням |
Митне |
регулювання - |
регулювання |
та справлянням податків і зборів |
питань, пов’язаних з встановленням |
||
|
мит та митних зборів, процедурами |
||
|
митного |
контролю, |
організацією |
|
діяльності митних органів |
|
|
Процедури митного контрою та оформлення |
Це скорочене визначення терміну |
||
|
”митні процедури” |
|
|
Боротьба з контрабандою та порушеннями |
Може розглядатися в межах наданих |
||
митних правил |
митним органам повноважень |
Визначення окремих категорій.
До 1 пункту (Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів);
Товари - будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;
предмети - особисті речі, товари, транспортні засоби та окремі номерні вузли до них, що переміщуються через митний кордон України;
Особисті речі - предмети першої необхідності, призначені, в першу чергу, для забезпечення життєдіяльності власника-громадянина, є власністю такого громадянина та призначені виключно для власного користування такого громадянина, не є товаром та не призначені для відчуження або передачі іншим особам, відповідають меті та цілям перебування за кордоном.
Перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей, визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм, що застосовуються для визначення особистих речей у країнах Європейського
Співтовариства. (ВР України, Закон "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13.09.2001 N 2681-III)
1. Складова митної справи - порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів;
Переміщення товарів і предметів розрізняється у зв’язку з
-способом переміщення,
-метою переміщення.
За способом переміщення розрізняють.
Переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
Переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України в упакованих та оформлених відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил користування послугами поштового зв'язку листах, бандеролях, спеціальних мішках з позначкою "M", дрібних пакетах, поштових посилках, відправленнях прискореної пошти з позначкою "EMS", які приймаються до пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються територією України транзитом підприємствами поштового зв'язку.
Переміщення товарів через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях - переміщення товарів та інших предметів, належним чином упакованих, що перевозяться експрес-перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу у визначений термін.
Переміщення товарів через митний кордон України у несупроводжуваному багажі переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам, окремо від цих громадян або уповноважених ними осіб з оформленням багажних документів.
Переміщення товарів через митний кордон України у ручній поклажі -
переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам, у пасажирських відділеннях (салонах) транспортних засобів, якими прямують ці громадяни або уповноважені ними особи, без оформлення багажних документів.
Переміщення товарів через митний кордон України у супроводжуваному багажі - переміщення через митний кордон України товарів, що належать громадянам, у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни або уповноважені ними особи, з оформленням багажних документів.
Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: імпорт; реімпорт; експорт;
реекспорт; транзит; тимчасове ввезення (вивезення); митний склад; спеціальна митна зона; магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території України; переробка за межами митної території України; знищення або руйнування; відмова на користь держави.
2.Складова митної справи - митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів;
Розкривається в понятті митної політики України. Митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Таким чином, митна справа є інструментом митно-тарифного регулювання економіки.
3.Складова митної справи - процедури митного контролю та оформлення, Митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за
переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів;
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм Митного Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів; 4. Складова митної справи - боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.
Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Таким чином, ПМП – це порушення того порядку, який визначений першою складовою митної справи. У можливості застосування заходів примусу, щодо підтримання встановленого порядку проявляється правоохоронна функція держави, виконання якої покладено на митні органи. Найбільш небезпечні порушення встановленого порядку переміщення предметів через кордон держава кваліфікує як злочини і дає їм визначення “контрабанда”. Контрабанда - переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила.