ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 27.03.2024

Просмотров: 99

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Перемішування

1. Машини для перемішування сільськогосподарської продукції

1.1. Особливості процесу та обладнання

1.2. Розрахунок основних параметрів машин для механічного перемішування рідкої продукції

1.2.1. Загальна методика розрахунку

1.2.2. Особливості розрахунку лопатевих мішалок для перемішуваня рідкої продукції

1.2.3. Особливості розрахунку гвинтових мішалок

2. Розрахунок основних параметрів машин для механічного перемішування сипучої сировини

2.1. Особливості розрахунку лопатевих мішалок для обробки сипучої продукції

2.2. Особливості розрахунку барабанних змішувачів

2.3. Особливості розрахунку шнекових змішувачів

2.4. Розрахунок основних параметрів машин для механічного змішування пластичної продукції

2.4.1. Особливості розрахунку лопатевих машин д я перемішування пластичної маси

2.4.2. Особливості розрахунку тістомісильних машин

3. Розрахунок основних параметрів машин для пневматичного перемішування сільськогосподарської продукції

4. Контрольні завдання

5. Контрольні питання

(3)

де – протяжність перемішування відповідно у машинах ємкістю та .

При цьому ємкість змішувача можна визначити за формулою:

(4)

де П – продуктивність змішукача, м3/год; – тривалість перемішування, хв;

–коефіцієнт, що враховує втрати часу на виконання допоміжних (завантаження, роз вантаження та інші ) операцій, простоїв тощо: для змішувачів безперервної дії =0, для періодично діючих змішувачів

t

= 0,1...0,3.

Технологічну потужність на реалізацію процесу перемішування можна визначити за величиною питомої витрати енергії q:

(5)

Для обробки фаршу можна прийняти, що q=2,5...2,6 кВт*год/т. Продуктивність мішалок (змішувачів) періодичної дії визначається

за формулою:

(6)

де ψ – коефіцієнт заповнення робочої камери мішалки ( як правило ψ=0,6...0,7); – густина продукції, кг/м3; – цикловий час обробітку продукції.

Продуктивність машин безперервної дії, коли швидкість

п

поступального рух у продукції вздовж осі машини та площа

п

поперечного перерізу шару продукта, що перемішується, постійні, визначають як :

(7)

В м’ясопереробній галузі, з врахуванням розпушування продукції робочими органами мішалки, можна вважати, що для м’ясного фаршу для кускового м’яса =800...900 кг/м3; =400 кг/м3 для шквари.


Площа поперечного перерізу продукції, що завантажена у робочу камеру мішалки, визначається за формулою (8).

(8)

к

де – площа поперечного перерізу робочої порожнини, м2; ψ – коефіцієнт заповнення робочої камери.

Зокрема, у горизонтальних мішалках при перемішуванні кускового м’яса з посолочними інгридієнтами ψ =0,6...0,8; при перемішуванні та вимішуванні фаршу ψ=0,5; при перемішуванні шквари перед пресуванням ψ=0,3...0,6; у вертикальних мішалках з примусовим рухом ψ=0,9...1,0.


1.2. Розрахунок основних параметрів машин для механічного перемішування рідкої продукції

1.2.1. Загальна методика розрахунку

Витрата енергії під час механічного перемішування визначається за рівнянням:

(9)

де Eu – безрозмірний комплекс, що називається критерієм Ейлера; c,k – коефіцієнти, що визначаються експериментально: c визначається відрізком, який відтинається прямою на осі ординат; k– тангенсом кута її нахилу до осі абсцис.

Re – критерій Рейнольдса.

Критерії Ейлера та Рейнольдса для перемішування становлять: (10)

(11)

де N – потужність на валу мішалки, Вт; d – діаметр мішалки, м; ρ – густина рідини, кг/м3; μ – динамічний коефіцієнт в’язкості , кг/м*с.

Використовуючи формули (6.9), (6.10), (6.11), можна обчислити потужність на валу мішалки.

Опір, що створює рідина при обертанні в ній робочих органів машини, без врахування сил тертя можна визначити за формулою:

(12)

де – коефіцієнт обтічності робочого органу; – площа проекції робочого органу на площину, що перпендикулярна до вектору швидкості лопаті υ, м2; U– швидкість руху рідини.

Коли швидкості руху рідини та виконавчих органів співпадають за напрямом, то у формулі (12 ) приймають знак мінус, при зустрічному напрямі – знак плюс, при перехресному – векторну суму.

0

0

Коефіцієнт для мішалок, що обробляють м’ясожирову сировину, при перемішуванні прямими лопатями чистого жиру, що знаходиться у розтопленому стані, приймають к =300...400; при перемішуванні жиру, що має мазеподібний стан, к =700...800; при перемішуванні жиру з шкварок ( у перетопочних котлах ) к =950, для свинячої, к =850...900 для ялової та к =600 для баранячої сировини; при переробці технічної сировини на останній стадії процессу

0

переробки к =1300...1500.


Частота обертання мішалок визначається за формулою:

(13)

де – густина відповідно твердих частинок, рідини та їх суміші, φ– об’ємна доля твердої фази; d – діаметр твердих частинок, м; D – внутрішній діаметр мішалки, м;

Значення коефіцієнта с та показників степені x, y приведені у таблиці 1.

Таблиця 1 Значення коефіцієнта с та показників степені x

№ п/п

Тип мішалки

с

x

y

1.

Лопатева

46,4

0

1

2.

Гвинтова

20,6

1

2

3.

Турбінна

14,7

1

2

1.2.2. Особливості розрахунку лопатевих мішалок для перемішуваня рідкої продукції

Потужність двигуна приводу мішалки можна визначити як:

(14)

–коефіцієнт, що враховує затрати енергії на створення пускового

моменту: =1,3;– геометричний коефіцієнт:– коефіцієнт шорсткості стінок :=1,1...1,2;– поправочний коефіцієнт на змійовик: =2...3;– поправочний коефіцієнт при наявності гільзи для термометра:=1,1; η– к.к.д. приводу; – потужність, що необхідна для обертання лопатів у робочий період:


(15)

де – коефіцієнт поту жнос ті для нормалізованих мішалок, щовикористовуються для перемішування рідини помірної в’язкості. Даний коефіцієнт визначається в залежності від типу мішалки та критерія Рейнольдса; d – діаметр лопаті, м;

Потужність, що витрачається на переміщення робочої лопаті в процесі перемішування, можна також визначити за формулою:

(16)

де S –площа лопаті, м2; η – к.к.д. приводу мішалки: η=0,75...0,8; – коефіцієнт опору руху лопаті у середовищі.

(17)

де ρ – густина середовища;

ψ – коефіцієнт, що залежить від форми лопаті та співвідношення її висоти та довжини. Для рідкого середовища можна приймати ψ=1,2...1,5;

Коли горизонтальна лопать мішалки рухається обертово, то опір середовища визначають за формулою:

(18)

де ,м/с – максимальна швидкість на кінці лопаті; n – число обертів за хвилину; – відстань від осі обертання до кінця лопаті;

Для лопаті, що вертикально обертається, опір середовища визначається як:

(19)

де – відповідно зовнішній та внутрішній радіуси обертання лопаті.

Опори, що виникають внаслідок дії сил тертя, складають у рідкому середовищі приблизно 0,5% лобового опору при обертанні лопатів мішалки. Тому при розрахунках ними можна зневажити.