Файл: PRAV3sud.doc

2.4. Рішення та висновки Конституційного Суду

За результатами розгляду справи на своїх пленарних засіданнях КСУ може або прийняти рішення, або дати висновок.

Рішення приймаються у справах:

– щодо відповідності Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

– щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Висновки даються у справах:

– про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів чи тих міжнародних договорів, що вносяться у Верховну Раду для дачі згоди на їхню обов’язковість;

– про дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади; офіційного тлумачення Конституції;

– щодо відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 та 158 Конституції України (регламентують порядок внесення змін до Конституції);

– щодо порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України.

Підставами для прийняття КСУ рішень щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є наступні:

1) невідповідність Конституції України;

2) порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

3) перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Рішення приймаються, висновки даються поіменним голосуванням шляхом опитування суддів. Судді не мають права утримуватися від голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово, підписуються окремо суддями, що голосували за їхнє прийняття і голосували проти, і оприлюднюються в “Віснику Конституційного Суду України” та в інших офіційних виданнях України. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню. Підписання суддею рішення чи висновку є обов’язковим Окрема думка судді викладається письмово та додається до рішення чи висновку.

Рішення і висновки КСУ підписуються не пізніше 7 днів після їх прийняття і офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання, а їх копії надсилаються наступного робочого дня після їх оприлюднення суб’єкту права, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду.

---

Закони а також інші нормативно-правові акти, або їхні окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня винесення Конституційним Судом рішення про їхню неконституційність. Рішення є обов’язковими для виконання на території України, остаточними й оскарженню не підлягають.

Провадження у КСУ здійснюється державною мовою.

3. Суди загальної юрисдикції в Україні.

3.1 Система судів загальної юрисдикції. Ланка судової системи, судова інстанція.

Згідно ст. 124 Конституції та ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, систему судів загальної юрисдикції складають:

- місцеві суди;

- апеляційні суди;

- вищі спеціалізовані суди;

- Верховний Суд України.

Ст. 125 Конституції передбачає побудову судової системи України за принципами територіальності (загальні суди) і спеціалізації (спеціалізовані суди). У ч.1 ст. 17 Закону України ”Про судоустрій і статус суддів” закріплена норма, яка визначає, що система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адміністративно-територіального устрою, зміна системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.

Кількість суддів у суді визначається Державною судовою адміністрацією України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.

Суди загальної юрисдикції очолюють голови цих судів, які в свою чергу мають також і заступників (заступника). Посада голови суду та заступника голови суду вважаються адміністративними посадами в суді. Законодавством України передбачений наступний порядок призначення суддів на адміністративні посади. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники призначаються на посади строком на п'ять років із числа суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів. Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки підряд. Голова Верховного Суду України, заступник Голови Верховного Суду України обираються на посади і звільняються з посад Пленумом Верховного Суду України.

---

В основу системи судів загальної юрисдикції покладений розподіл судів на ланки.

Ланка судової системи – це сукупність судів, які мають однакову структуру, організаційну побудову, повноваження й у більшості випадків діють у межах територіальних одиниць, прирівняних за адміністративним статусом.

Так, судами першої (низової) ланки є місцеві суди, другої ланки – апеляційні суди, третьої – вищі спеціалізовані суди. Верховний Суд України належить до четвертої ланки судової системи і одночасно є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

Судова інстанція визначає повноваження окремо взятого суду при розгляді конкретної справи і по суті позначає стадію, через яку проходить конкретна справа в різних судах. В залежності від обсягу наданих їм законом повноважень, суди загальної юрисдикції можуть діяти як суди першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Суди першої інстанції – це суди, які вперше розглядають справу і вирішують її по суті своїм вироком, рішенням чи постановою. Судами першої інстанції є місцеві суди. В якості судів першої інстанції у випадках, передбачених процесуальним законом можуть діяти й апеляційні суди, а також Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ).

Суди апеляційної інстанції – це суди які за апеляційною скаргою перевіряють законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, якщо це рішення не набрало законної сили. Як суди апеляційної інстанції діють апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК, а у випадках передбачених процесуальним законом – також і ВАСУ.

Суди касаційної інстанції – це суди, які за касаційною скаргою перевіряють законність і обгрунтованість судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, а також здійснюють перегляд судових рішень у випадках, передбачених процесуальним законом. В касаційному порядку справи переглядають вищі спеціалізовані суди України – Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

Крім цього, рішення судів касаційної інстанції може переглянути Верховний Суд України з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом.

---

Основне призначення судів апеляційної та касаційної інстанцій – забезпечення законності та обґрунтованості прийнятих судами рішень, неухильне дотримання принципу законності та створення можливостей захисту прав людини; усунення порушень закону, що допускаються судами нижчої інстанції та відновлення справедливості.

---

3.2. Місцеві суди

Система місцевих судів складається з місцевих загальних та місцевих спеціалізованих судів.

До місцевих загальних судів належать: районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди,

Місцевими спеціалізованими судами є господарські та адміністративні суди. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.

Місцевий суд діє виключно як суд першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві суди здійснюють правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства, є основною ланкою судової системи і розглядають понад 90% всіх судових справ.

У розрізі конкретної цивільної, адміністративної, кримінальної, господарської справи місцевий суд як суд першої інстанції розглядає справи по суті в судовому засіданні вперше, безпосередньо, в відкритому або закритому засіданні, за участю сторін і на основі їх рівності і змагальності процесу та інших принципів правосуддя, досліджує докази (допитує обвинувачуваних, потерпілих, свідків, заслуховує експертів та ін.) і виносить рішення по цивільній справі, вирок суду – у кримінальній, котрі після набрання законної сили є загальнообов’язковими для виконання на всій території України.

Місцеві загальні суди розглядають кримінальні, цивільні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

Місцеві (окружні) адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції – адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління коли однією з сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади АРК, їх службові чи посадові особи.

Місцеві господарські суди розглядають справи зі спорів, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голови і заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п’ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

---