Файл: SGMM.pdf

Розділ 13

2

Рис. 13.25. Бульдозер та його робоче обладнання:

а — бульдозер з автоматичним керуванням положення відвала: 1 — пульт керування; 2 — гідророзподільник; 3 — датчик кутового положення; 4 — фотоприймальний пристрій; 5 — пристрій переміщення; 6 — кронштейн; б — схеми основних типів відвалів бульдозерів: 1 — неповоротний; 2 — поворотний; 3 — напівсферичний; 4 — сферичний; 5 — універсальний (шляхопрокладальний); 6 — з амортизаторами (для штовхання скреперів); в — схема запасу- вання канатів бульдозера: 1 — барабан піднімання ковша; 2 і 3 — напрямні блоки; 4 — полі- спаст піднімання заслінки; 5 — приймальні блоки; 6 — проміжний блок; г — схеми встанов- лення відвала бульдозера: 1 — штовхальна рама; 2 — боковий штовхач відвала; 3 — відвал; 4 — відвал, повернутий у плані; 5 — відвал, повернутий у вертикальній площині

реставляти. У боковинах відвала є отвори для кріплення подовжувачів і пла- нувальників укосів, які встановлюються під кутом 30° до різальної кромки ножів.

13.5.4. Скрепери

Скрепери призначені для виймання, транспортування і ущільнення ґрун- ту, утворення насипів, планування майданчиків. Дальність транспортування не повинна перевищувати 200...1000 м (залежно від місткості ковша).

Під час будівництва доріг і планувальних робіт скрепери можуть зрізувати рослинне покриття, переміщувати зрізаний ґрунт у відвал, будувати полотно доріг і насипи, розробляти виїмки з відсипанням ґрунту, засипати виїмки.

Робочий орган причіпного скрепера — ківш. Він відкритий спереду і звер- ху. В його нижній передній частині є ножі для зрізування ґрунту, а у верхній передній — шарнірно закріплена заслінка.

Використовувати скрепери на перезволожених ґрунтах недоцільно. Скре- пери розрізняють за такими показниками:

y конструкцією ковша (грейферний, відкритий одностулковий, двостул- ковий і телескопічний);

526

Меліоративні машини

y механізмом керування (гідравлічні і канатні);

y способом розвантаження ковша (з вільним вивантаженням ґрунту пе- рекиданням ковша вперед або назад, з примусовим вивантаженням висуван- ням задньої стінки ковша вперед; з напівпримусовим вивантаженням ґрунту перекиданням днища — задньої стінки вперед);

yкількістю колісних осей (одно-, дво- і триосьові);

yспособом тяги (самохідні, напівпричіпні і причіпні).

Робочий процес виймання ґрунту скрепером охоплює чотири послідовні операції:

y порожній хід — переміщення скрепера до місця роботи з піднятим ков- шем;

y копання ґрунту — переміщення скрепера з опущеним ковшем і піднятою заслінкою;

y вантажений хід — переміщення скрепера з піднятим ковшем і опущеною заслінкою до місця вивантаження ґрунту;

y відсипання ґрунту — переміщення скрепера з нахиленою передньою час- тиною ковша і піднятою заслінкою.

Потрібно вибрати раціональні схеми роботи, якщо можливо, набирати ґрунт під час руху під укіс, використовувати високі швидкості, не допускати роботу двигуна з перевантаженням або буксуванням, повністю завантажува- ти ківш.

Найпоширеніші такі схеми руху скреперів:

1)еліптична — застосовується для зведення насипу 4...5 м завдовжки з ґрунту бокових резервів і для планувальних робіт з поперечною розробкою ґрунту. Цю схему застосовують також для обладнання виїмок 4...7 м завглиб- шки з відсипанням ґрунту в насип і для планувальних робіт з поздовжньою розробкою ґрунту;

2)зигзагоподібна — для зведення насипу 2,5...6 м заввишки з ґрунту одно- або двобічних резервів великої протяжності;

3)схема «вісімки» для зведення насипу з бічних резервів, а також для влаштування виїмок з укладанням ґрунту в насип або кавальєр; застосову- ється і для планувальних робіт;

4)поздовжньо-човникова — для зведення насипу 6...4 м заввишки із ґрун- тів двобічних резервів;

5)поперечно-човникова — для розроблення ґрунту на глибину до 1,5 м при спорудженні каналів і виїмок з переміщенням ґрунту в двобічні відвали;

6)спіральна — для зведення насипу 2...5 м заввишки з ґрунту двобічних резервів або при укладанні ґрунту в кавальєри талі і в плані під різними ку- тами.

Призначена для роботи ділянка має бути очищена від лісу, чагарнику, пе- ньків, валунів і каміння. Для звалювання дерев використовують лісорізи- звалювальники, деревовали, викорчовувачі-бульдозери та гусеничні тракто- ри з канатними лебідками. Якщо ліс рублять моторними пилками, то пеньки залишають для наступного викорчовування. Зрізані дерева вкладають уз- довж меж ділянок. Стовбур очищають від сучків не відразу, а дають можли- вість листю вибрати із стовбура якомога більше вологи. Кущі та чагарники прибирають бульдозерами. Рослинний шар зрізують грейдером або автогрей- дером.

527

Розділ 13

13.5.5. Грейдери

Найбільш доцільно застосовувати грейдери і автогрейдери для зведення насипів із двобічних бокових резервів до 0,8 м заввишки, влаштування до- рожнього полотна на нульових відмітках, планування укосів, а також під час планувальних робіт.

Причіпні грейдери працюють разом з тягачем, який з’єднується з грейде- ром ланцюгом або тросом не більше ніж 4,5...5,5 м завдовжки.

Рис. 13.26. Грейдер і грейдер-елеватор:

а — схема роботи грейдерів: 1 — зрізування відвала; 2 — переміщення ґрунту; 3 — розрівню- вання ґрунту; б — положення відвала грейдера: 1 — відвал; 2 — ходова частина; 3 — рама; в — конструктивна схема автогрейдера: 1 — киркувальник; 2 і 5 — гідроциліндри; 3 і 12 — кардан- ні вали; 4 — основна рама; 6 — вал керування колесами; 7 — кабіна; 8 — двигун; 9 — радіатор; 10 — задній міст; 11 — зчіпка; 13 — коробка передач; 14 — відвал; 15 — поворотний круг; 16 — рама поворотного круга; 17 — цапфа переднього моста; 18 — передній міст; г — конструктивна схема напівпричіпного грейдера-елеватора: 1 — трактор-тягач; 2 — генератор; 3 — траверса; 4 — рама; 5 — планувальник; 6 — балка; 7 — конвеєр; 8 — дисковий ніж; д — самохідний грейдер-елеватор: 1 — одновісний тягач; 2 — генератор; 3 — плужна рама; 4 — дисковий плуг; 5 — кабіна; 6 — двигун приводу конвеєра; 7 — гідроциліндр піднімання плужної рами і кон- веєра

528

Меліоративні машини

Працюючи грейдерами, операції виконують у такій послідовності: зрізують відвал, переміщують зрізаний ґрунт, розрівнюють і планують ґрунт (рис. 13.26).

При перших трьох-чотирьох проходах по колу, як правило, ґрунт зрізують до внутрішнього укосу канави дороги. Наступними п’ятьма-шістьма проходами вперед і назад без розворотів обробляють лише один бік дороги, причому зріза- ний ґрунт у цей час зміщують до осі дороги. Так само виконують переміщення ґрунту з іншого, відносно осі, боку дороги. Подальші проходи здійснюють кру- говим рухом грейдера. Довжина ділянки роботи грейдера і автогрейдера зале- жить від умов роботи, але не повинна перевищувати 0,5...1,5 км.

Положення відвала грейдера визначається кутами захвату, різання і на- хилу. Кут захвату має бути не менше ніж 35...40°. Якщо кут менший, то ви- никає небезпека бокового заносу і перевертання грейдера. Менший кут за- хвату допускається при розрівнюванні розпушених ґрунтів. При перемі- щеннях ґрунту кут захвату має бути 45...50°. Під час планувальних робіт він залежить від висоти шару ґрунту, що розрівнюється, і зазвичай становить 45...90°. При малих кутах захвату площа зрізуваної стружки має бути міні- мальною, а при великих — максимальною.

Для підвищення продуктивності потрібно, не збільшуючи поздовжнього переміщення ґрунту, працювати з найбільшою шириною захвату.

Кут нахилу α вказує на поперечний нахил відвала до поверхні землі. Під час роботи грейдера цей кут також слід змінювати залежно від умов роботи. При зрізуванні ґрунту він не повинен перевищувати 15...20°, а при розрівню- ванні — 10°. Кут різання при зрізуванні ґрунту має бути до 40°. Під час пла- нувальних робіт цей кут можна збільшувати до 55°.

13.6.Машини для зрошення

13.6.1.Способи поливу

Головне завдання зрошувальних машин — забезпечення різноманітних сільськогосподарських культур водою для одержання високих урожаїв на по- ливних землях.

В Україні застосовують такі способи зрошення: поверхневе, коли вода роз- поділяється по поверхні поля; підґрунтове, коли ґрунт зволожується без появи води на поверхні, а вода подається по трубах, закладених у ґрунті; крапельне, коли вода поступово зволожує ґрунт безпосередньо в зоні кореневої системи рослин; дощування, коли водою у вигляді штучного дощу поливають ґрунт і надземні частини рослин за допомогою спеціальних апаратів.

Машини і установки для зрошення мають забезпечити сільськогосподар- ські культури водою в необхідні терміни і в потрібній кількості за мінімаль- них витрат. Інтенсивність дощу, розмір краплин і рівномірність поливу регу- люють у межах забезпечення оптимальних умов зрошення. Машини мають забезпечити мінімальну енергоємність і трудомісткість поливів.

Поверхневе зрошення за технікою поливу поділяють на три види: полив по борознах, напуском і затопленням.

Полив затопленням здійснюють при заповненні водою ділянок чеків. Такі чеки залежно від рельєфу досягають 50 га. Цей спосіб застосовують для воло- гозаряджання і промивання ґрунту та зрошення рису.

Полив напуском провадять у напрямку найбільшого схилу з влаштуван- ням смуг, ширина яких досягає 20 м, а довжина — 500 м. Цей спосіб поливу

529