Файл: SGMM.pdf

Машини для обробітêó ´рóнтó

Рис. 1.6. Раціональні межі застосування машин для основного обробітку ґрунту залежно від агрофону культури-попередника:

1 — цукровий буряк; 2 — картопля; 3 — озимі зернові; 4 — кукурудза; 5 — озимі (солому зали- шено); 6 — люпин на сидерати; 7 — багаторічні трави; 8 — кукурудза (масу залишено)

Ґрунтообробні машини розрізняють також за їхніми можливостями загор- тати рослинні рештки та добрива у певний шар ґрунту (рис. 1.7). Знищувати бур’яни механічним способом при основному обробітку ґрунту найефективні- ше ярусними плугами (4.01).

Рис. 1.7. Диференціація ґрунтообробних машин залежно від зон загортання рослинних решток та добрив:

1 — дискова борона; 2 — плуг-лущильник; 3 — важка дискова борона; 4 — плуг загального призначення; 5 —ярусний плуг

1.5. Диференційна система засобів основного обробітку ґрунту

На основі формалізації умов роботи та вимог вирощуваних культур, завдя- ки диференціації ґрунтообробних знарядь створено відповідну систему засобів

15

Розділ 1

16

Машини для обробітêó ´рóнтó

механізації основного обробітку ґрунту для умов України (рис. 1.8). Вирішен- ня проблем підвищення якості та зменшення ресурсомісткості процесів основ- ного обробітку ґрунту полягає в удосконаленні перспективних технологічних прийомів, глибокій їх адаптації до сучасних умов і потреб, підвищенні ефек- тивності використання. Головною тенденцією в розвитку засобів механізації основного обробітку ґрунту є їх раціональна диференціація, посилена швид- ким поширенням принципів «точного землеробства».

Раніше більшість полів обробляли плугами загального призначення, а ни- ні плугами, які диференціюються за глибиною обробітку ґрунту. Мілкий об- робіток ґрунту виконують плугами-лущильниками (ПЛ-2-30, ПЛ-3-30, ПЛ-4-30, ПЛ-6-30 та ін.). Ці плуги здебільшого обладнані кутознімами. Звичайний за глибиною обробіток здійснюють плуги загального призначення (зокрема, ПУМ-4-40, ПУМ-5-40) та оборотні плуги (ПО-3-40, ПО-4-40, ПНО-5-40). Для гли- бокого обробітку призначені ярусні плуги сімейства ПНЯ (ПНЯ-3-30, ПНЯ-4-42,

ПНЯ-6-42).

Аналогічно розподіляються за глибиною обробітку ґрунту також знаряддя чизельного типу. Для поверхневого основного обробітку ґрунту застосовують важкі культиватори (КШН-5,6, КРУ-3,7, ККП-7,2, КПЕ-3,8). Мілкий та зви- чайний безполицевий обробіток здійснюють за допомогою чизельних знарядь (КШН-3, ПЩН-2,5М, АКП-3,7, ОПТ-3-5, КР-4,5, АГ-4). Глибокий, без обер- тання скиби, обробіток виконують плоскорізами-щілювачами і чизельними плугами (ПЩН-2,5, АЧП-2,5, АЧП-4,5). Дискування ґрунту здійснюють дис- ковими лущильниками (поверхневий обробіток), дисковими боронами (міл- кий обробіток), наприклад БДН-1,6, БДН-3, БДП-6,3, та важкими дисковими боронами або дисковими плугами (звичайний обробіток), які лише з’являються на ринку ґрунтообробної техніки.

На основі ана- лізу технологічних передумов і стати- стичних даних на- ведено оцінку пер- спективних спів- відношень викори- стання різних ти- пів ґрунтообробних

знарядь в умовах України (рис. 1.9). Рис. 1.9. Перспективне співвідношення при застосуванні машин для

Ці формалізовані дані, що характе- ризують умови ви-

основного обробітку ґрунту в умовах України

конання та вимоги до основного обробітку ґрунту, створюють механіко- технологічну основу цілеспрямованого переходу до нового покоління ґрунто- обробних машин, адаптованих до технологій «точного землеробства». Застосу- вання цієї диференційної системи засобів механізації основного обробітку ґрунту під основні сільськогосподарські культури комплексно вирішує про- блеми підвищення якості та зменшення його енергоємності, створює реальні передумови до скорочення щорічних обсягів оранки до рівня 45…50 % посів- них площ України.

17

Розділ 1

1.6.Плуги

1.6.1.Агротехнічні вимоги до плугів

Загальні агротехнічні вимоги до оранки передбачають:

y її виконання в установлені агротехнічні терміни і в кожному випадку на задану глибину, яка не має перевищувати глибину гумусового горизонту, від- хилення робочої глибини від заданої не більше ніж 1 см під культури І тех- нологічної групи та не більше ніж 2 см під культури ІІ технологічної групи;

y однакові поперечні перерізи скиб на всьому полі, обертання скиби — пов- не, зораний шар — розпушений, бур’яни й добрива — повністю приорані;

y рівну поверхню зораного поля, без глибоких розгінних борозен i високих гребенів;

y поверхню поля без oгpixiв, прямолінійність борозен, на схилах від 3 до 7° напрямок оранки — за горизонталями місцевості; після закінчення оранки — обов’язкову обробку пoвopотних смуг.

Проаналізувавши умови застосування плугів, з’ясуємо основні впливові чинники, що зумовлюють необхідність диференціації плугів, агротехнічні ви- моги до оранки під обидві технологічні групи культур.

Під культури I групи (озимі та ярові зернові колосові, багаторічні трави, зернобобові, круп’яні, льон-довгунець) оранку слід виконувати на глибину 12...22 см, з розпушенням ґрунту 75 %, загортанням рослинних решток 95 % і гребінчастістю поверхні до 5 см.

Під культури II групи (кукурудза, цукровий буряк, соняшник, картопля, овочі) глибина оранки має бути 25...35 см, повне (100 %) загортання рос- линних решток на глибину не менше ніж 15 см за однакових з I групою вимог до роз-

пушення і гребінчастості.

Не всі технологічні процеси оранки (рис. 1.10) відповідають вимогам культурних рос- лин.

Оранка плугами загального призначення без передплужників («зметом») не забезпе- чує повного (180°) обертання скиби. Рослин- ні рештки розміщуються в нахилених попе- речних перерізах по всій глибині обробіт- ку — від дна борозни до поверхні. Неповне обертання характерне також технологічно- му процесу оранки корпусами, обладнаними кутознімами. У цьому разі поліпшується за- гортання рослинних решток. Краще загор- тання (95…100 %) та більший кут обертання скиби властивий культурній оранці з перед- плужником. Проте її неможливо якісно ви- конувати за малої (12…18 см) та великої (30…35 см) глибини обробітку. Оранка ром- бічним корпусом сприяє отриманню широкої та чистої борозни, проте істотно не відрізня- ється від оранки «зметом». Використання

18

Машини для обробітêó ´рóнтó

гвинтових корпусів на староорних землях має низьку технологічну надійність через недостатню зв’язність ґрунту, а на зв’язних — не забезпечує потрібного розпушення скиби. Ярусна оранка може забезпечити повне (100 %) і глибоке (до 20 см) загортання рослинних решток, хоча її не можна виконувати на глибину менше ніж 24 см.

Перспективними технологічними процесами оранки є:

y мілка оранка плужним корпусом з кутознімом (під культури I групи);

y глибока ярусна оранка або оранка з поглибленням (полицево-чизельний або полицево-плоскорізний обробіток) за недостатньої потужності родючого шару ґрунту тощо (під культури II групи).

Плужний обробіток загального призначення залишається в системі від- вального обробітку ґрунту універсальним варіантом оранки. Найбільш доско- налою є гладенька оранка, що здійснюється оборотними, поворотними або (рідко) фронтальними плугами.

Підвищенню якості оранки та ефективності вирощування сільськогоспо- дарських культур сприяють удосконалення засобів механізації оранки, адап- тація їх до сучасних умов і потреб, підвищення ефективності їх використання. Досягти цього можна завдяки поступовому переходу від однотипної оранки загального призначення (понад 90 % посівних площ у 1980 р.) до певної сис- теми перспективних технологічних процесів оранки, які мають застосовува- тися диференційовано, тобто відповідно до конкретних умов. Концепцію но- вого сімейства плугів упроваджено в аграрне виробництво у вигляді нових

19

Розділ 1

Розроблення плугів, що поєднують оранку (на 12...25 см) з поглибленням орного шару ґрунту (на 22...35 см), оранку (на 12...22 см) з подрібненням та ущільнен- ням верхнього (0...6 см) шару ґрунту, а також застосування змінних робочих органів сприятимуть розширенню технологічних можливостей плугів, змен- шенню на 30...40 % прямих витрат порівняно з виробничою технологією. Важ- ливим елементом розвитку технології відвального обробітку ґрунту є гладень- ка оранка оборотними плугами.

1.6.2. Робочі органи і допоміжні елементи плугів

Основними робочими органами плуга є корпус, передплужник, кутознім і дисковий ніж. На ярусних плугах застосовують корпуси, розміщені на різних рівнях по вертикалі, які називають відповідно корпусами верхнього чи ниж- нього ярусів; на комбінованих плугах установлюють розпушувачі.

Найважливішим робочим органом плуга є корпус. Від форми і конструктив- но-технологічних параметрів його робочої поверхні, створеної лемешем і по- лицею, залежить якість обертання та розпушення оброблюваної скиби ґрунту.

Корпус плуга (рис. 1.12) складається з лемеша, полиці, стовби, баш- мака та польової дошки Полиця має груди 2 та крило 6.

Під час виконання оранки леміш підрізує скибу ґрунту знизу, піднімає її

топодібні лемеші. Трапецієподібний леміш (рис. 1.13, а) за формою нагадує трапецію і має

прямолінійне лезо 2. Знизу на лемеші є потовщення, яке називають магази- ном. Запас сталі у магазині призначений для відновлення форми й розмірів лемеша після його спрацювання (запас сталі дає змогу 3 – 4 рази відтягувати лезо лемеша).

20