Файл: SGMM.pdf

Машини для сівби і садіння

Рис. 3.33. Садильні апарати:

а — дисковий з ложечками; б — ланцюговий з ложечками; в — ланцюг з ложечками; г і д — роз- садосадильних машин; е — висадкосадильної машини; 1, 15 і 22 — диски; 2 і 7 — ложечки; 3 і 17 — кронштейни; 4 — затискач; 5, 10, 18 і 24 — пружини; 6 — важіль; 8 — ланка втулково- роликового ланцюга; 9 — подільник; 11 — рухомий скатний лотік; 12 — підпружинений клапан (датчик); 13 — живильний ківш; 14 — кожух; 16 — розсадотримач; 19 — пластина; 20 і 23 — ро- лики; 21 — гумові кільця; 25 — колінчастий стрижень; 26 і 28 — пластини; 27 — вилка; 29 — пориста гума; 30 — ведучий диск; 31 — конус; 32 — зарядний диск; 33 — редуктор; 34 — ведений диск; 35 — виштовхувач; 36 — копіювальне колесо

187

Розділ 3

ролик 23 з фенопласту або гуми. Кінець стрижня з’єднаний з пластиною 26. При обертанні садильного диска 22 ролик 23 набігає на лекало, закріп- лене на рамі секції, і повертає стрижень з рухомою пластиною, яка притис- кується до нерухомої пластини стояка, внаслідок чого розсадотримач за- кривається. Для садіння розсади в горщечках на верхній частині розсадо- тримача над пластинами закріплюють спеціальну вилку 27, щоб утримати горщечок при обертанні садильного диска.

Садильний апарат висадкосадильної машини складається із зарядного конусного диска 32 (рис. 3.33, е), ведучого восьмигранного диска 30, кону- сів 31, веденого диска 34, виштовхувачів 35 і механізмів приводу дисків. Коренеплоди укладають уручну на зарядний диск 32 хвостовою частиною вниз до його центра. Диск, обертаючись з частотою 19,2 хв–1, переміщує ко- ренеплід до вихідного вікна, і він випадає в конус, установлений на веду- чому диску. При переміщенні конуса в нижню частину від заходить у ґрунт. Одночасно виштовхувач 35 заходить у конус, утримує коренеплід і повертає рухому частину конуса. Далі конус виноситься ведучим диском із ґрунту, а коренеплід залишається.

Сошники на садильних машинах установлюють з гострим кутом вхо- дження в ґрунт і кілеподібні. Сошники картоплесаджалок мають переважно гострий кут входження. Сошник картоплесаджалки (рис. 3.34, а) виконаний у

Рис. 3.34. Сошники і загортачі садильних машин:

а — сошник картоплесаджалки; б — сошник розсадосадильної машини; в — загортачі борозен; г — ущільнювальні котки; д — борозноріз; 1 — тяги паралелограмної підвіски; 2 — замок-фіксатор; 3 — копіювальне колесо; 4 — кронштейн; 5 — корпус сошника для ґрунтів, вільних від каміння; 6 — лотік туконапрямний; 7 — поличка; 8 — копір-каменевідбивач; 9 — корпус сошника для ґрун- тів, засмічених камінням; 10 — гайка обмежувача опускання сошника; 11 — упорний болт; 12 — упор; 13 — носок сошника; 14 — кіль; 15 — боковина; 16 — кронштейн; 17 — сферичний диск; 18 і 30 — пружини; 19 — штанга; 20 — борінка; 21 — планка тяги борінки; 22 — піввісь дисків; 23 — косинка; 24 — рама; 25 — коток; 26 — вісь; 27 — полиця; 28 — диск; 29 — підвіска

188

Машини для сівби і садіння

вигляді порожнистого корпусу із змінним носком 13. Унизу з обох боків за- кріплено полички, а всередині — похилий щиток для спрямування мінера- льних добрив на дно борозни. Корпус кріпиться до кронштейна 4 трьома бол- тами. Сошник приєднаний до рами за допомогою паралелограмної підвіски 1. Верхня тяга підвіски має стяжну гайку для регулювання кута входження со- шника у ґрунт, а до нижньої тяги підвіски приварений упор 12. Для регулю- вання нижнього граничного похилу підвіски сошника до кронштейна прива- рено гайку 10 з болтом 11. У передній частині сошника на вилці закріплено копіювальне колесо. Його можна повертати відносно кронштейна сошника при регулюванні глибини ходу.

На картоплесаджалках, що призначені для роботи на полях, засмічених камінням, установлюють корпуси сошників із копірами-каменевідбива- чами 8.

Сошники розсадосадильних машин кілеподібні. Вони складаються з двох боковин 15 (рис. 3.34, б), які утворюють порожнину. В передній частині боко- вини сходяться і утворюють кіль 14, різальну частину, яка розрізує верхній шар ґрунту під час руху машини, утворюючи борозну. Всередині сошника в передній нижній частині є напрямна пластина для спрямування води від до- зувального пристрою до дна борозни.

Робочі органи для загортання борозен при садінні картоп- лі — це сферичні диски і борінки (рис. 3.34, в). Вони складаються з рами 24, двох півосей 22, сферичних дисків 17, штанги 19 з пружиною і борінки 20. Півосі мають косинки з отворами для регулювання кута атаки дисків. У передній частині борінки є планка з отворами для регулювання глибини ходу. Натискна штанга має отвори для регулювання зусилля пружини.

Борознозагортальні робочі органи забезпечують гребеневе і безгребеневе загортання борозен із висадженими бульбами.

Ущільнювальні котки (рис. 3.34, г) розсадосадильних машин при- значені для загортання борозен і ущільнення ґрунту. Котки встановлено на осях 26, які закріплені на рамі секції під кутом до горизонту і до напрямку руху. Біля кожного котка позаду закріплено чистики на кронштейнах для очищення ободу від ґрунту.

Борознорізи (рис. 3.34, д) призначені для нарізування поливних боро- зен одночасно із садінням розсади. Робоча секція складається із сферичного диска 28, полиці 27, підвіски 29, пружини 30 і стояка. Диск установлений на осі з кутом атаки 27°. Під час руху машини диск, обертаючись, утворює полив- ну борозну, полиця видаляє ґрунт із борозни і ущільнює її стінку. Пружина 30 притискує диск до ґрунту і є запобіжною. У разі наїзду на перешкоду диск піднімається, а від зусилля пружини — опускається.

3.6. Тенденції розвитку машин для сівби і садіння

Конструкції посівних і садильних машин постійно вдосконалюються. Роз- робляють, виготовляють і застосовують широкозахватні модульні і роздільно- агрегатні посівні машини, комплекси і системи для сівби зернових культур як на полях, підготовлених до сівби, так і по стерньових фонах з можливим поверхневим обробітком ґрунту, внесенням мінеральних добрив і ущільнен- ням засіяних рядків.

189

Розділ 3

Посівні системи і комплекси додатково комплектуються культиваторами, фрезами, боронами, котками тощо. Значне місце належить висівним апара- там і системам з точним дозуванням посівного матеріалу, регулюванням час- тоти обертання дозаторів при застосуванні змінних норм висіву, посівним машинам із застосуванням глобальної системи позиціонування (ГСП) у тех- нологіях точного землеробства.

Поширюється установлення на посівних і садильних машинах автомати- зованих систем керування і контролю, мікропроцесорне керування висівом насіння, бортових комп’ютерів, а в кабіні трактора — монітора для контролю за рівнем посівного матеріалу в бункерах, кількістю висіву насіння і добрив, глибиною загортання, для визначення засіяної площі тощо.

На посівних машинах установлюють здебільшого пневматичні, пневмоме- ханічні та електромагнітні вібраційні висівні апарати і системи.

Нині на машинах для сівби і садіння використовують бункери більшої міс- ткості і комплектують їх аплікаторами для сухих і рідких мінеральних добрив і гербіцидів.

Конструкції сівалок передбачають комплектувати розсіювальними апара- тами для внесення мікрогранулянтів, пристроями для централізованого роз- вантаження посівного матеріалу і транспортними пристроями.

Розробляються напрями розширення універсальності сівалок для просап- них та овочевих культур за рахунок комплектування їх змінними бункерами різної місткості, дозаторами, змінними сошниками і загортачами борозен.

Ширше застосовуватиметься гідропривід для надання руху висівним і са- дильним апаратам, переведення машин із робочого положення у транспорт- не, переміщення їхніх рухомих частин, модулів, рам тощо.

Запитання і завдання для самоперевірки

1.За якими ознаками класифікують машини для сівби і садіння?

2.Як відбувається робочий процес зернотукової сівалки? 3. Типи висів- них апаратів сівалок. 4. Які чинники впливають на рівномірність висіву

насіння? 5. Які регулювання мають котушкові висівні апарати? 6. Які будову і регулювання має пневматичний висівний апарат? 7. Типи сош- ників, що встановлюють на сівалках. 8. Будова і призначення маркерів і слідопокажчиків. 9. У якій послідовності регулюють зернотукову сівалку на норму висіву насіння? 10. Назвіть основні складальні одиниці бурякової сівалки з механічним висівним апаратом. 11. У чому полягають особливості конструкцій овочевих сівалок? 12. Як переві- рити правильність розміщення сошників овочевої сівалки? 13. Які типи садильних апара- тів установлюють га картоплесаджалках? 14. Поясність послідовність робочого процесу

розсадосадильної машини.

190