Файл: Zemlerobstvo.doc

кулісний пар;

+ зайнятий пар;

ранній пар;

чорний пар.

78. Зайнятий пар, на якому вирощується культура, що використовується на цьому самому полі на зелене добриво:

кулісний пар;

чорний пар;

ранній пар;

+ сидеральний пар.

79. Чистий пар, на якому смугами висівають високостебельні культури для затримання снігу і для запобігання ерозії ґрунту:

ранній пар;

сидеральний пар;

+ кулісний пар;

зайнятий пар

80. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить основний вид отримуваної рослинницької продукції:

+ тип сівозміни;

вид сівозміни;

різновидність сівозміни;

клас сівозміни.

81. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить співвідношенням площ окремих груп сільськогосподарських культур і парів:

+ вид сівозміни;

тип сівозміни;

спеціальна сівозміна;

кормова сівозміна.

82. Сільськогосподарська культура, яку вирощують на одному полі поза сівозміною більше 2-х років поспіль:

+ беззмінна культура;

повторна культура;

монокультура;

основна культура.

83. Культура, яку вирощують у сівозміні на одному і тому самому полі два роки поспіль:

монокультура;

+ повторна культура;

беззмінна культура;

основна культура.

84. Культури дуже чутливі на повторне вирощування в сівозміні:

картопля, кукурудза;

+ соняшник, цукровий буряк;

озима пшениця, ячмінь;

сорго, гречка.

85. Середньочутливі до повторних посівів культури:

озима пшениця, овес;

льон-довгунець, соняшник;

коноплі, тютюн;

цукровий буряк, кукурудза.

86. Культури малочутливі до повторного вирощування в сівозміні:

+ картопля, кукурудза;

цукровий буряк, соняшник;

ячмінь, овес;

просо, сорго.

87. Наукові основи правильного чергування культур у сівозміні за класифікацією Д.М. Прянішнікова:

хімічні, токсичні, гумусові;

---

+ хімічні, фізичні, біологічні, економічні;

хімічні, фізичні, біологічні, агротехнічні;

хімічні, фізичні, біологічні, меліоративні.

88. Хімічні причини необхідності чергування культур:

система обробітку ґрунту в сівозміні;

+ більш якісне використання рослинами елементів мінерального живлення у різному співвідношенні та з різних шарів ґрунту;

неоднакова кількість кореневих та післяжнивних решток рослин;

застосування засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб.

89. Біологічні причини, що забезпечують кращі умови росту і розвитку сільськогосподарських культур у сівозміні:

поліпшення поживного режиму ґрунту;

поліпшення водного режиму ґрунту;

поліпшення повітряного режиму ґрунту;

+ поліпшення фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур та полів сівозміни.

90. Причини фізичного порядку, які обумовлюють перевагу вирощування культур у сівозміні:

зменшення засміченості посівів;

поліпшення поживного режиму ґрунту;

поліпшення боротьби із хворобами с.-г. культур;

+ поліпшення водно-фізичних властивостей ґрунту.

91. Економічною основою сівозміни є:

+ раціональна науково обґрунтована структура посівних площ;

науково обґрунтована система обробітку ґрунту;

перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування;

грунтово-кліматичні умови зони.

92. Сівозміна, призначена для вирощування кормових культур:

+ кормова;

спеціальна;

польова;

грунтозахисна.

93. Сівозміна, в якій вирощують зернові, продовольчі, технічні й кормові культури:

спеціальна;

кормова;

овочева;

+ польова.

94. Сівозміна, в якій вирощують культури, що вимагають спеціальних умов і технологій вирощування:

кормова;

+ спеціальна;

польова;

овочева.

95. Кормова сівозміна, розміщена поблизу тваринницьких ферм і призначена для виробництва соковитих і зелених кормів:

лукопасовищна;

---

+ прифермська;

спеціалізована;

спеціальна.

96. Сівозміна, що забезпечує захист ґрунту від водної та вітрової ерозії:

спеціальна;

кормова;

просапна;

+ лукопасовищна.

97. Найвищий ґрунтозахисний ефект забезпечують:

однорічні трави;

стерня озимих культур;

+ багаторічні трави;

чорний пар.

98. У структурі посівних площ ґрунтозахисної сівозміни переважають:

чисті пари;

просапні культури;

+ багаторічні трави;

круп’яні культури.

99. Зерно-трав’яна сівозміна – це:

сівозміна, в якій переважають культури суцільної сівби, що чергуються з просапними культурами;

+ сівозміна, в якій переважають зернові культури суцільної сівби, а решта ріллі зайнята посівами багаторічних і однорічних трав;

сівозміна, в якій більша частина ріллі зайнята багаторічними травами і однорічними травами;

сівозміна, в якій просапні культури чергуються з посівами багаторічних трав.

100. Трав’яно-просапна сівозміна – це:

+ сівозміна, в якій просапні культури чергуються з посівами багаторічних і однорічних трав;

сівозміна, в якій більша частина ріллі зайнята багаторічними травами;

сівозміна, в якій переважають зернові культури, що чергуються з посівами багаторічних і однорічних трав;

сівозміна, в якій переважають зернові культури, а також є чисті пари та багаторічні трави.

101. Просапна сівозміна – це:

сівозміна, в якій зернові культури чергуються із просапними;

сівозміна, в якій просапні культури чергуються із багаторічними травами;

сівозміна, в якій просапні культури чергуються із зерновими та чистим паром;

+ сівозміна, в якій просапні культури займають більше половини площі ріллі.

102. Сидеральна сівозміна – це:

сівозміна, в якій склад чергування та агротехніка культур забезпечує захист ґрунтів від ерозії;

сівозміна, яка насичена багаторічними травами і зерновими культурами;

сівозміна, яка насичена зерновими культурами, що чергуються з чистим паром та просапними;

---

+ сівозміна, в якій одне або декілька полів відводиться для вирощування культур на сидерат.

103. Вид польових сівозмін, найбільш придатний для степової зони України:

зернопарова;

зернопросапна;

+ зернопаропросапна;

плодозмінна.

104. Вид польових сівозмін, найбільш придатний для лісостепової зони України:

зернотрав’яна;

+ плодозмінна;

зернопарова;

просапна.

105. Тип наступної сівозміни: 1– пар чорний; 2 – пшениця озима; 3 – буряк цукровий; 4 – горох; 5 – ячмінь озимий; 6 – соняшник:

+ польова;

кормова;

грунтозахисна;

спеціальна.

106. Вид наступної сівозміни: 1 – пар чорний; 2 – пшениця озима; 3 – кукурудза на зерно; 4 – кукурудза на силос; 5 – ячмінь озимий; 6 – соняшник:

зернопарова;

зернопросапна;

+ зернопаропросапна;

плодозмінна.

107. Покривна культура для багаторічних бобових трав:

+ ячмінь;

горох;

льон;

суданська трава.

108. Попередники льону в зоні Полісся:

кукурудза на силос, цукровий буряк;

+ багаторічні трави, пшениця озима, картопля;

просо, суданська трава;

соняшник, ячмінь.

109. Кращий попередник для пшениці озимої в Лісостепу України є:

+ багаторічні трави на 1-й укіс;

соняшник;

цукровий буряк;

суданська трава.

110. Розміщення буряків цукрових у сівозміні:

+ після озимих зернових;

після ярих зернових;

після кукурудзи на силос;

після гороху.

111. Соняшник доцільно повертати на одне і те саме поле в сівозміні через:

+ 7-8 років;

5-6 років;

4-5 років;

3-4 роки.

112. Оптимально складене збірне поле сівозміни:

кукурудза на силос, льон, горох;

озима пшениця, кукурудза на зерно;

+ буряк цукровий, картопля;

багаторічні трави, жито озиме.

113. Освоєною вважають сівозміну, в якій :

встановлено правильне співвідношення між групами культур;

+ витримана структура посівних площ і розміщення культур по попередниках і передпопередниках відповідає прийнятій схемі чергування;

---

дотримуються розміщення культур відповідно до прийнятої схеми.

114. Система обробітку ґрунту:

механічна дія на ґрунт робочими органами машин та знарядь;

+ сукупність заходів обробітку ґрунту, виконаних у певній послідовності з метою створення найкращих умов для вирощування культурних рослин;

заходи основного, передпосівного та післяпосівного обробітку ґрунту;

характер і ступінь дії робочих органів ґрунтообробних знарядь на ґрунт.

115. Безполицевий обробіток ґрунту:

+ обробіток ґрунту без обертання оброблюваного шару;

обробіток ґрунту із збереженням післяжнивних решток на його поверхні;

обробіток ґрунту полицевими знаряддями без перевертання ґрунту;

обробіток ґрунту, спрямований на захист від ерозії

116. Полицевий обробіток ґрунту:

обробіток ґрунту без обертання оброблюваного шару;

оранка плугом без полиць;

+ обробіток ґрунту з обертанням оброблюваного шару не менше ніж на 135⁰;

обробіток чизельними плугами.

117. Системи зяблевого обробітку ґрунту:

полицевий, безполицевий, мілкий;

поверхневий, глибокий, безполицевий;

+ звичайний, напівпаровий, комбінований;

контурний, протиерозійний, ерозійний, напівпаровий.

118. Система зяблевого обробітку ґрунту – це:

+ система обробітку ґрунту, що виконується у літньо-осінній період під сівбу або посадку ярих с.-г. культур у наступному році;

основний обробіток ґрунту, що виконується весною під ярі культури;

основний обробіток ґрунту, що виконується влітку під сівбу зернових колосових культур;

основний обробіток ґрунту, що виконується восени під сівбу просапних культур.

119. Основний обробіток ґрунту – це:

перший обробіток ґрунту після попередника;

обробіток ґрунту на велику глибину;

+ найбільш глибокий суцільний обробіток ґрунту під сільськогосподарську культуру або чистий пар;

глибокий обробіток ґрунту без перевертання скиби.

120. На яку глибину проводиться основний обробіток під ранній весняний пар, см:

10-12;

14-16;

+ 20-22;

28-30.

---