ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.07.2019

Просмотров: 311

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

ЗМІСТ

Вступ...................................................................................................................3

1. Перелік важливих якостей

    1. Вміння працювати в команді..................................................................4

    2. Готовність використовувати навички міжособистісних відносин..............................................................................................................5

    3. Здатність спілкуватися з фахівцями з інших областей.......................6

    4. Вміння протистояти натиску..................................................................6

    5. Лояльність і толерантність....................................................................6

    6. Стрессоустойчивость.............................................................................7

    7. Дотримання етики ділового спілкування.............................................7

    8. Здатність до конструктивної критики і самокритики.........................8

    9. Дослідницькі навички............................................................................9

    10. Здатність вчитися.....................................................................................9

    11. Здатність адаптуватися до нових ситуацій..........................................10

    12. Здатність застосовувати знання на практиці.......................................10

    13. Креативність..........................................................................................10

    14. Самостійність.........................................................................................11

    15. Уміння розробляти і управляти проектами.........................................................................................................11

    16. Ініціативність.........................................................................................11

    17. Усвідомлення необхідності турботи про якість виконуваних робіт..................................................................................................................12

    18. Здатність оцінювати деяку систему і ситуацію в цілому...................12

    19. Ерудованість...........................................................................................12

    20. Знання іноземної мови..........................................................................13

    21. Уміння оперативно вирішувати виникаючі проблеми.......................13

Висновки..........................................................................................................14

Список використаних джерел.........................................................................15


ВСТУП


Актуальність: В наш час високих технологій, є дуже багато підприємств у яких великий потік документів. На будь якому підприємстві, будь воно частне, чи державне, мале чи велике є свои документи, і є потреба у спеціалістах які працюють з документами. Але яким повинен бути справжній професіонал своєї справи? Якими якостями повинен володіти документознавець, для того щоб поліпшити роботу свого підприємства?

Мета: визначити головні соціальні якості що, потрібні фахівцю з документознавства та інформаційної діяльності.

Об'єкт дослідження: фахівець з документознавства та інормаційної діяльності.

Предмет дослідження: соціальні якості фахівця з документознавства та інормаційної діяльності.

Завдання: дослідити соціальні якості фахівця з документознавства та інормаційної діяльності.

Структурна робота: реферативна робота складається зі вступу, одного розділу, та двадцяти одного підрозділу, висновків, і списку використаних джерел. Повний обсяг реферативної роботи 15 сторінок.













    1. ВМІННЯ ПРАЦЮВАТИ В КОМАНДІ


Перш за все, працюючи в групі, Ви зможете більш якісно виконувати свою роботу. Як каже народна мудрість, «одна голова - добре, а дві – краще». Якщо у вас є команда людей, що працюють разом для досягнення єдиної мети, результат буде кращим. Немає двох людей, що думали б однаково, тому якщо у вас є група людей, що працює разом, то з великою ймовірністю може з'явитися ідея або рішення проблеми, про яке інші не здогадувалися. Припустимо, Ви працюєте на маркетингову компанію, де всі працівники мають різні навички та знання, походять з різних верств суспільства і кожному працівнику притаманна різна свідомість. У цьому випадку маркетингова команда здатна сформулювати план, що охоплюватиме найбільший сегмент суспільства. Людина, що працює поодинці не розуміє, як думає більшість, таким чином, її план охоплюватиме набагато менший сегмент. Крім того, для людей сьогодні є необхідною можливість працювати в групі. Сучасне робоче середовище відрізняються від того, як це було в минулому. Сто років тому, люди могли досить успішно справлятися з навантаженням, покладеним на них, тому що це було в менших масштабах. Разом з тим, бізнес сьогодні носить глобальний характер, для одного працівника майже неможливо покрити всі завдання, які повинні бути виконані. Ось чому так необхідно бути в змозі працювати в групі. Якщо вони не в змозі це зробити, то зустрінуться з невеликим успіхом у той час як ті, хто може працювати в команді, досягне більше в своїх компаніях. У минулому, проявивши ініціативу і роблячи все на свій розсуд Ви, як правило, домагалися успіху, але в сучасну епоху бізнес вимагає групових зусиль. Підводячи підсумок, є випадки, коли люди можуть краще справитися із завданням самотужки, однак сучасні умови життя вимагають функціонування підприємства, як єдиної команди, машини або добре злагодженого механізму. Тому навички роботи в команді набувають особливого значення в наші дні.

1.2 ГОТОВНІСТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ НАВИЧКИ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН

Спілкування з іншими - діяльність, що складається з ланцюга безперервних "дій", таких, як говоріння, слухання, сприйняття партнера, участь у розмові, роздум та інше. Всі ці дії спрямовані на досягнення якоїсь цілі. Уміння розуміти все, що відбувається між людьми і в самих людях, осягати сенс їх вчинків, переживань, думок, прагнень, усвідомлювати внутрішній зміст цілих ситуацій, що виникають в результаті вчинків декількох людей, - це здатність, значення якої важко переоцінити. Особливо важливо вміти усвідомлювати не тільки те, що стосується інших, але і власну поведінку, свої реакції в конкретних ситуаціях міжособистісного спілкування. Ця здатність не формується на основі вироблення в собі навички швидко і однозначно виносити судження про людей і про себе самого. Схильність швидко й безповоротно судити про людей заважає по-справжньому глибоко їх розуміти. Для глибокого пізнання один одного потрібно досить високий рівень довіри. Необхідні також відкритість і готовність ділитися своїми думками, відвертість у судженнях щодо того, що відбувається в процесі спілкування. А готовність бути відкритим в значній мірі залежить від того, наскільки партнери усвідомлюють і приймають самих себе. Людині, не дуже добре розуміла, що з ним відбувається, не усвідомлює свої думки і наміри, не вдасться передати свої переживання партнеру, і тому доведеться задовольнятися тільки власними фантазіями щодо того, що там "всередині" у його співрозмовника. Людина, що не приймає себе таким, який він є, постарається приховати від інших свій внутрішній світ або ж нав'язати оточуючим хибне уявлення про себе.








    1. ЗДАТНІСТЬ СПІЛКУВАТИСЯ З ФАХІВЦЕМ З ІНШИХ ОБЛАСТЕЙ

Під час переговорів, що передують, наприклад, укладенню угоди, формулювання повинні бути винятково точні, бо в даному разі кожне слово має велике значення. Із часів стародавнього Риму існує професія, основне завдання якої — виражати і формулювати думки під час переговорів двох сторін. Це професія юриста, якому, між іншим, належить складати найрізноманітніші види законодавчих директив, угод, договорів тощо. Нефахівцям така точність часто здається зайвою. Проте мова, яку чуємо довкола та якою спілкуємося, нерідко відзначається неточністю, а найголовніше — часто дає підставу по-різному тлумачити виголошене. Отже, основна мета точного формулювання — виключити можливість неоднакового тлумачення змісту.



1.4 ВМІННЯ ПРОТИСТОЯТИ НАТИСКУ

Дане вміння дозволяє фахівцеві не вестися на чужий вплив і завжди залишатися при власній думці, що є не від'ємною частиною роботи, фахівця документознавця.



1.5 ЛОЯЛЬНІСТЬ І ТОЛЕРАНТНІСТЬ

Документознавець в першу чергу повинен володіти собою в будь якій ситуації. Особисті проблеми і поганий настрій не повинні заважати йому бути уважним і терплячим з роботою і колегами. Недопустимо демонструвати свій поганий настрій і свою нервозність і взагалі проявляти негативні емоції. З іншого боку, працівник який бурно виражає свою радість – голосно сміється або весь час усміхається – в кращому випадку може викликати неповагу. Вираження обличчя робітника завжди повинно відповідати ситуації і стану.



1.6 СТРЕССОСТІЙСКІСТЬ

Сучасне життя є вкрай стресогенной. Можливо, від того, що ритм став більш динамічним, можливо, люди стали більш амбіційними і прагнуть встигнути і досягти максимуму. До цього давайте додамо екологію, харчування на бігу, випромінювання від різного роду техніки і багато іншого. На жаль, генетичний код людства змінюється не так швидко, як навколишнє середовище, і найбільш вразлива в такій обстановці - людська психіка. Стресостійкість - людини - вміння долати труднощі, пригнічувати свої емоції, розуміти людські настрої, проявляючи витримку і такт.

Стресостійкість визначається сукупністю особистісних якостей, що дозволяють людині переносити значні інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження, зумовлені особливостями професійної діяльності, без особливих шкідливих наслідків для діяльності, що оточують і свого здоров'я.



1.7 ДОТРИМАННЯ ЭТИКИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

Спілкування є однією з універсальних реальностей буття людини, специфічним видом і необхідною умовою її діяльності. Від нього значною мірою залежить психологічний клімат в організації, на підприємстві, їх організаційна і виробнича мобільність, конкурентні позиції на ринку. Його характер обумовлюється етнічними, професійними, віковими, ґендерними та багатьма іншими параметрами, які необхідно знати і враховувати. Адже правильно організоване спілкування не тільки забезпечує ефективний обмін інформацією, а й дає змогу глибше пізнати партнера, спрогнозувати особливості подальшої ділової взаємодії з ним, іноді розпізнати за начебто вишуканими манерами некоректні наміри тощо. А багато виробничих проблем часто є породженням саме непрофесійного, невмілого спілкування. Спілкування — сукупність зв’язків і взаємодій індивідів, груп, спільнот, під час яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками і результатами діяльності.




1.8 ЗДАТНІСТЬ ДО КОНСТРУКТИВНОЇ КРИТИКИ І САМО КРИТИКИ

Загалом критику ніхто не любить. Так, критикою не можна зловживати, але не можна й зневажати нею.

Вона має три напрями - зверху, знизу і зсередини (самокритика). Кожний з них має свою етику.

Критика зверху, як відомо, розвивається безперешкодно, але й тут є свої проблеми. Вони зводяться до міри й такту. Постійні дріб'язкові докори деморалізують працівників, підривають віру в свої здібності й справедливість керівника.

У виборі форм і методів критики підлеглого досвідчені менеджери завжди враховують його вік, стать і темперамент. Відомо, наприклад, що жінки більш чутливі до зауважень, ніж чоловіки. Холерики більш збудливі, ніж флегматики. Ці особливості теж слід враховувати.

Практика свідчить, що найбільше перешкод у критиці знизу. Негативне ставлення до неї досить поширене. Боротися з цим тільки етичними методами важко. І все-таки висловимо кілька зауважень.

Трудовий колектив будь-якого сучасного підприємства чи установи складається з високоосвічених працівників. І коли хтось із них виступає з конструктивною критикою на адресу свого керівника, то в 99 випадках зі ста він дійсно стурбований станом справ й намагається підвищити якість управління. Якщо керівник прислухається до зауважень то у підлеглого того зміцнюється відчуття причетності, а разом з тим зростає й повага.

Не менше труднощів спостерігаємо у самокритиці. Люди схильні переоцінювати свої здібності. Як цього уникнути?

Насамперед - навчитися сприймати критику в позитивному контексті. Не як елемент "батога", що дозволяє тримати компанію в руках, а як конструктивний елемент керування, що створює атмосферу довіри й творчого пошуку.

Нижче узагальнені найбільш важливі рекомендації з конструктивної критики підлеглих, які повинен мати на увазі будь-який керівник. Ми навмисно акцентували увагу саме на вертикальних взаєминах, оскільки, як зазначалося вище, тут зосереджені основні проблеми. Втім, ті, хто регулярно бере участь у корпоративних дискусіях "по горизонталі", напевно, знайдуть слушні поради й для себе.



    1. ДОСЛІДНИЦЬКІ НАВИЧКИ.

Вміння досліджувати і робити досліди є не від'ємною частинною при роботі з документами. Гарний спеціаліст з документоведення має вміти досліджувати будь які критерії своєї роботи.



1.10 ЗДАТНІСТЬ ВЧИТИСЯ.

Рівень сформованості учбової діяльності не повинен ототожнюватися з рівнем уміння самостійно виконувати конкретні завдання. Розвиток

самоуправління відбувається у зв'язку з розвитком усвідомлення свого "Я". Останнє веде до зміни позиції людини по відношенню до власної діяльності. Вона тепер не просто передбачає результати своїх дій, а й вчиться довільно організовувати їх. Так, вчиться формулювати та обґрунт. цілі, аналізувати предмет їх значущості, мотивувати свій вибір,- виробляти програми, знаходити оптимальні способи їх реалізації, починає шукати різні критерії, еталони, показники контролю та оцінки. Отже,


щоб самостійно керувати своєю учбово-пізнавальною діяльністю, працівн. повинен засвоїти керівні функції вчителя та повернути їх на себе.



1.11 ЗДАТНІСТЬ АДАПТУВАТИСЯ ДО НОВИХ СИТУАЦІЙ

Здатність до адаптації, пристосуванню людини до існуючих в суспільстві вимог та критеріїв оцінки за рахунок присвоєння норм і цінностей даного суспільства.

Кожен структурний компонент процесу адаптації є в свою чергу системою, яка включає :

а) об’єктивне явище і його умови (так звані зовнішні умови);

б) відносини, що виникають у людини, яка адаптується з відповідним явищем (ставлення, відносини, зв’язки);

в) індивідуальні особливості самої людини, що відповідають чи не відповідають вимогам (внутрішні умови або власні ресурси людини).



1.12 ЗДАТНІСТЬ ЗАСТОСОВУВАТИ ЗНАННЯ НА ПРАКТИЦІ

На мою думка здатність застосовувати вивчені знання на практиці є однією із найважливіших якостей працівника, у будь якій сфері праці. Знати матеріал це ще не все, потрібно вміти використовувати свої знання на практиці, а саме спеціальність документознавця потребує здатності використання знань на практиці.



1.13 КРЕАТИВНІСТЬ

Рівень творчої обдарованості, здатності до творчості, що становить відносно стійку характеристику особистості. Спочатку До розглядалася як функція інтелекту, і рівень розвитку інтелекту ототожнювався з рівнем К. Згодом з'ясувалося, що рівень інтелекту корелює з К. до певної межі, а надто високий інтелект перешкоджає К. В даний час К. розглядається як несвідомих до інтелекту функція цілісної особистості, залежна від цілого комплексу її психологічних характеристик. Відповідно, центральний напрям у вивченні К. - виявлення особистісних якостей, з якими вона пов'язана.



1.14 САМОСТІЙНІСТЬ

Самостійність - здатність самому ставити свої цілі і самому їх досягати, здатність вирішувати свої проблеми за свій рахунок. Дві головні сторони самостійності - це свобода власного вибору і здатність оплачувати цю свою свободу.

Самостійність - це можливість самому направляти своє життя для тих, хто хоче сам розпоряджатися своїм життям. Можливість робити те, що хочеться робити саме тобі саме зараз. Самостійна людина контролює себе сам, а не кимось ззовні. Надати співробітникові самостійність - це означає надати свободу вибору, чим і коли він буде займатися. Якщо хлопчикові забороняє мама, а чоловікові - дружина, це не про самостійні, що не про дорослих людей.



1.15 УМІННЯ РОЗРОБЛЯТИ І УПРАВЛЯТИ ПРОЕКТАМИ

Вміння розробляти та здійснювати проекти в суворій відповідності з поставленими цілями - велике мистецтво, це вміння е однією з складових роботи професійного документознавця.



1.16 ІНІЦІАТИВНІСТЬ

Ініціативність - здатність особистості, виражена в прагненні до самостійних громадським починанням, ініціативи, активності, підприємливості.