Файл: Звіт про роботу управління культури і туризму Лебединської міської ради за 2016 рік Усвідомлення необхідності створення єдиного культурного простору та формування.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 12.12.2023

Просмотров: 253

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

За звітний період з 01.01. по 31.12.2016 проведено:

- Міжнародний фестиваль дитячої творчості «Підводні фантазії»

Всеукраїнський конкурс учнівської творчості «Веселкові фарби», м. Кіровоград:

Всеукраїнський дитячий конкурс пейзажу «Мій рідний край», м. Вінниця:

Обласний етап Всеукраїнського конкурс учнівської творчості (м. Кіровоград) Номінація «Декоративно –прикладне мистецтво»:

Номінація «Образотворче мистецтво»:

Аналіз основних показників діяльності ОМЦБС у 2016 році:

Виконання основних показників за 2016 рік (у порівнянні з минулими роками):

Передплатна кампанія:

Участь у зведеному краєзнавчому кооперативному каталозі:

«Вільне слово» та «Городской курьер».

Основні показники діяльності Інтернет-центрів ОМЦБС:

Бібліотеки ЦБС в соціальних мережах:

Маркетингова діяльність бібліотек Лебединської міської ЦБС Вивчення потреб реального та потенційного користувача

Соціальне партнерство. Рекламна діяльність

«Цікавинки».

Творчі акції, програми та визначні дати в роботі бібліотек ОМЦБС

Центри спілкування користувачів бібліотек

Діяльність Вищої народної школи

Менеджмент в роботі бібліотек ОМЦБС

Бібліотечні працівники прийняли участь в професійних конкурсах та всеукраїнських соціологічних дослідженнях:

Управління та кадри ОМЦБС

Господарська діяльність ОМЦБС у 2016 році

Маркетингова діяльність бібліотек Лебединської міської ЦБС Вивчення потреб реального та потенційного користувача


Сучасні соціально-економічні умови ставлять перед бібліотеками актуальні завдання визначення нових соціальних орієнтирів і належного місця у системі забезпечення і максимального задоволення інформаційних, освітніх, культурних запитів і потреб користувачів, зміни характеру взаємовідносин з ними, зміцнення зв’язків з населенням, забезпечення підвищення якості своєї діяльності. Але оптимізувати діяльність бібліотек, максимально наблизивши її до сучасних умов, можливо тільки, вивчаючи сучасний стан роботи бібліотечних закладів. Саме на це були націлені соціологічні дослідження, які проводилися в бібліотеках ЦБС у 2016 році.

Бібліотека для юнацтва взяла участь у Всеукраїнському соціологічному дослідженні

«Молодіжна бібліотека: популярність, репутація, бренд». Перед бібліотекарями постали такі завдання: визначити рівень популярності юнацької бібліотеки, отримати інформацію про ставлення молодих користувачів до закладу, дізнатись про основні шляхи розповсюдження інформації щодо роботи та заходів юнацької книгозбірні, оцінити рівень корисності нинішніх методів розповсюдження інформації; розробити способи поліпшення іміджу бібліотеки. В дослідженні взяли участь 200 респондентів віком від 14 до 35 років. Підбиваючи підсумки цього соціологічного дослідження, бібліотекарі зробили для себе важливі висновки:

  • слід звернути більшу увагу на користувачів віком від 20 до 35 років, активніше залучати їх до участі в соціологічних дослідженнях та в масових заходах бібліотеки;

  • активно використовувати логотип бібліотеки не тільки в підготовці друкованої продукції, але й при виготовлені різноманітних відеороликів, буктрейлерів, телепередач;

  • працювати над залученням більшої кількості партнерів, друзів, помічників бібліотеки з числа молоді та їх наставників, щоб діяльність закладу не залишалася в тіні;

  • приділяти більше уваги рекламній діяльності бібліотеки, активно популяризувати послуги своєї бібліотеки, що сприятиме залученню нових читачів до книгозбірні, підвищуватиме її рейтинг серед молоді міста та району.


Бібліотеки ЦБС також стали учасниками регіонального соціологічного дослідження

«Вивчення використання краєзнавчої літератури у бібліотеках області, яка надійшла з обмінно-резервного фонду обласної бібліотеки у 2013-2015 рр.» з метою визначення ефективності використання цього розділу фонду, відповідності придбаної літератури запитам

користувачів. Провівши аналіз, бібліотекарі визначили, що найбільший попит у користувачів має історичне, етнографічне, літературне та культурно-мистецьке краєзнавство.

Найчастіше звертаються до літератури краєзнавчої тематики учнівська, студентська молодь та пенсіонери.

Завдяки цьому дослідженню бібліотеки розробили напрямки роботи щодо поліпшення популяризації краєзнавчої літератури: активніше використання мережевих ресурсів (представлення книг на платформах у віртуальних мережах) та рекламна видавнича діяльність; покращення координації роботи з краєзнавчим музеєм, місцевими істориками-краєзнавцями; популяризація видань у ЗМІ.

«Михайло Грушевський – Український історик європейського значення» - таку назву мало ще одне Всеукраїнське соціологічне опитування, в якому взяла участь бібліотека для юнацтва та центральна бібліотека ім. О.Пушкіна. Дане опитування допомогло бібліотечним фахівцям зрозуміти, що під час проведення заходів слід більше звертати увагу на хронологію та деякі факти з біографії М. Грушевського, оскільки більшість молоді не обізнана з детальною біографією історика та вченого. А щоб переконатись, що читачі дійсно запам'ятали дані факти з життя М. Грушевського, варто запропонувати їм участь у бліц-тесті,

переконавшись у результативності заходу. Стало зрозумілим також і те, що у майбутньому треба налагодити тіснішу співпрацю з викладачами історії навчальних закладів міста, щоб разом з ними знайти найдієвіші форми та методи проведення заходів з популяризації діяльності великих українців та відомих світових діячів. Бібліотекарі зробили ще один висновок в ході опитування: необхідно активізувати участь молоді, яка проживає у селі та в селищах міського типу, у бібліотечних заходах, які присвячені історії нашої держави та її історичним постатям.

Важливою була участь бібліотеки для юнацтва та центральної бібліотеки в обласному соціологічному дослідженні «Проблеми екології та роль бібліотек у формуванні екологічного світогляду молоді», яке проводилося з метою дослідження ставлення юнаків та дівчат до актуальних екологічних проблем сьогодення, визначення рівня екологічної грамотності та поінформованості молодих людей про екологічні проблеми регіону, вироблення рекомендацій щодо покращення роботи бібліотек з екологічного виховання молоді. Крім цього, дослідження допомогло з’ясувати рівень готовності молоді до участі в екологічних заходах та одержати дані про екологічні організації, популярні серед молоді Кіровоградщини.

Бібліотекарі, аналізуючи отримані результати, прийшли до висновків щодо популяризації екологічних знань в бібліотеці:

  • більше проводити заходів з популяризації екологічних знань і формування екологічної культури;

  • організовувати екологічні та природоохоронні акції і залучати до них молодь;

  • включити до планів роботи бібліотеки екологічні тренінги та консультації з фахівцями- професіоналами в галузі екології;

  • оскільки молодь мало обізнана з екологічними громадськими організаціями, варто налагодити співпрацю бібліотеки з даними організаціями;

  • розглянути питання реклами різних екологічних акцій через бібліотеку;

  • збільшити кількість бібліографічних покажчиків з екологічних питань розроблених та випущених бібліотекою;

  • активніше сприяти популяризації літератури на екологічну тематику.


Бібліотеки міста, які обслуговують юнацтво, стали учасниками обласного анкетування

«Професійне читання, як складова системи підвищення кваліфікації бібліотекаря, що обслуговує юнацтво». Провівши дане дослідження, бібліотекарі прийшли до важливих висновків:

  • для покращення роботи бібліотек, що обслуговують юнацтво, варто призначати фахівців молодого та середнього віку для більш ефективного обслуговування цієї категорії користувачів;

  • у зв’язку з вимогливістю сучасної молоді її запити краще будуть задовольняти бібліотечні фахівці з вищою (бажано бібліотечною) освітою;

  • професійне читання є обов’язковою складовою в системі підвищення кваліфікації бібліотекарів, які обслуговують юнацтво;

  • необхідно постійно працювати над покращенням позитивного іміджу бібліотек для юнацтва (нові сучасні меблі, новий дизайн приміщення, цікаве зонування, нові технології, систематичне поповнення книжкового фонду);

  • обов’язок бібліотекарів для юнацтва - володіти інформацією про найкращі сучасні книги для молоді;

  • для підвищення рівня професійної майстерності бібліотекар повинен відвідувати семінари, тренінги, майстер-класи, бути учасником вебінарів та конференцій, постійно переглядати інформацію на бібліотечних блогах;

  • у роботі з молоддю бібліотекарям варто обирати ті форми та методи, які найбільш цікаві для них, особливо це стосується дозвіллєвого спрямування заходів;

  • змінити стереотипний образ бібліотекаря, створити його позитивний імідж як активної, інтелектуальної, енергійної, творчої людини;

  • постійно працювати над залученням волонтерів, знаходженням спонсорів, меценатів, однодумців для покращення роботи бібліотеки для юнацтва;

  • знаходити та всіляко підтримувати творчу, талановиту молодь свого краю.


Важливою частиною роботи бібліотек є моніторинг та оцінка, які дозволяють демонструвати та підтверджувати досягнуті результати, відстежувати ефективність діяльності, виявляти причину успіхів та невдач.

За звітний період проведено:

- Анкетування : «Книга і бібліотека у Вашому житті», «Що ми читаємо?», «Інформаційно- бібліографічні послуги бібліотеки», «Твої бажання – наші можливості», «Книги, що створюють настрій».

- Опитування: «Краща книга мого життя», «Періодичні видання дорогі, але…», «Чи знаєте, де знаходиться бібліотека».

- Інтерв’ю: «Що найбільше подобається в бібліотеці?», міні-інтерв'ю «Наші користувачі про нашу бібліотеку», «Книга і комп’ютер: суперники чи союзники?», «Читацькі пристрасті успішних людей»,

Протягом року бібліотеки постійно проводять моніторинг вивчення інформаційних потреб користувачів. Проведено:

- Усні опитування «Що ми читаємо?».

Серед книг українських авторів кращими визнали такі: Бондар В. «Камінь від хандри», Бондаренко П. «Тінь Люцифера», Герасим`юк В. «Папороть», Гранецька В. «Мантра Омана», Люко Дашвар «На запах м` яса» , Іваничук Р. «Торговиця», Садовська І. «Гетера-кухарка», Самарка А. «Смак заборони», Сняданко Н. «Амаркорд», Шкляр В. «Маруся».

Особливе місце серед кращих зайняли й книги краєзнавчої тематики: Антоненко В. «Місто моє степове», Жванко В. «Барокові закапелки Лебедин», Константинова Л. «Канікули на узбережжі Мексиканської затоки».

Серед зарубіжних авторів кращими назвали книги: Елінек Е. «Піаністка», Зюскінд П. «Голуб», Керли Д. «Послание», Кубатиев