ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 09.07.2024
Просмотров: 119
Скачиваний: 0
Забій грудної клітки
1. Визначення: Забій грудної клітки - ушкодження без порушення цілісності шкірних покривів, внутрішніх органів і реберного каркаса.2. Механізм травми: падіння на нерухомі та рухомі предмети.
3. Клінічна картина:
A) Скарги:- біль у забитому місці, що посилюється при диханні і рухах.
Б) Анамнез захворювання:- з'ясовуються обставини травми.
B) Об'єктивні дані: а) огляд:
- на загальний стан, як правило, не впливає або впливає незначно;
- шкірні покриви грудної клітки без змін або є синці, припухлість у місці травми;
- іноді відставання забитої половини грудної клітки в акті дихання;
б) пальпація: - болючість і ущільнення в місці удару;
в) перкусія і аускультація патологічних змін не виявляє.
4. Діагностика грунтується: - на клінічних даних;
- на даних лабораторних досліджень і рентгенографії грудної клітки (без патологічних змін).
5. Лікування забою грудної клітки:
- знеболюючі препарати або новокаїнова блокада місця травми;
- перші два дні - холод, далі теплові процедури (УВЧ, іонофорез);
- дихальна гімнастика;
- працездатність відновлюється протягом 1-2 тижнів.
Переломи ребер
1. Визначення: Перелом ребер - це порушення цілісності каркаса грудної клітки (часто поєднується із забоєм грудної клітки).
2. Механізм травми - удари, падіння, стискання (перелом виникає в місці найбільшого згинання ребер).
3. Види переломів ребер:
- одиничні;
- множинні (при переломі 6 і більше ребер життєва ємність легенів на боці ураження зменшується на 30-40% і можуть виникати небезпечні для життя розлади зовнішнього дихання);
- подвійні або вікончасті переломи утворюють "реберні клапани", при яких виникає парадоксальне дихання (флотація ділянки грудної клітки): під час вдиху ділянка поламаних ребер ("реберний клапан") в результаті утворення негативного тиску в пле вральній порожнині западає, а під час видиху в результаті підвищення тиску в плевральній порожнині - вибухає .
4. Клінічна картина: - при множинних і подвійних переломах можливий розвиток шоку (тахікардія, падіння артеріального тиску).
A) Скарги:
- біль у місці перелому, що різко посилюється при диханні та рухах;
- при множинних і подвійних переломах - утруднення дихання, нестача повітря.
Б) Анамнез захворювання: - з'ясовуються обставини і механізм травми.
B) Об'єктивні прояви:
а) огляд:
- загальний стан при одиничних переломах страждає незначно, при множинних і подвійних - тяжкий;
- шкірні покриви бліді, при множинних і подвійних переломах акроціаноз, синці, гематоми на грудній клітці;
- різного ступеня задишка;
- відставання травмованої половини грудної клітки в акті дихання, поверхневе дихання, парадоксальне дихання;
б) пальпація:
- значна болючість, патологічна рухомість реберних відламків;
- крепітація відламків у місці перелому;
- флотація ділянки грудної клітки при подвійних переломах;
в) перкусія - при відсутності ушкоджень плеври і легень виявляє болючість лише у місці перелому;
г) аускультація - ослаблення везикулярного дихання, найбільш виражене при множинних і подвійних переломах.
5. Діагностика переломів ребер:
- дані лабораторних досліджень при неускладненому переломі - без патологічних змін;
- рентгенографія грудної клітки виявляє ділянки перелому.
6. Лікування переломів ребер:
- знеболюючі препарати;
- міжреберна новокаїнова або спирт-новокаїнова блокада перелому (у місце перелому вводять 40-50 мл 0,5% новокаїну або 5-Ю мл 0,5% новокаїну з 1 мл спирту);
- перші два дні - холод, далі - теплові процедури (УВЧ, іонофорез);
- дихальна гімнастика (бинтування грудної клітки не застосовувати!);
- фіксація на 2-3 тижні флотуючої ділянки липким пластиром, спеціальною пластмасовою шиною, перекриваючи місця переломів на 5-7 см;
- при значній флотуючій ділянці і множинних переломах ребер по передніх лініях з більшим зсувом - лікування оперативне: остеосинтез ребер;
- працездатність при одиничних переломах відновлюється протягом 3-4 тижнів, при множинних - за більш пізні терміни.
Струс грудної клітки
1. Визначення: Струс грудної клітки - це механічний вплив на тканини, що приводить до порушення їх функціонального стану без явних анатомічних ушкоджень.
2. Причини ушкодження: вплив вибухової хвилі (при бомбардуваннях, артобстрілі, підривних роботах, землетрусі).
3. Механізм розвитку ушкодження: різке подразнення симпатичних і блукаючих нервів приводить до порушення функції дихання, серцево-судинної і нервової систем - розвивається шок.
4. Клінічна картина: - загальний стан вкрай тяжкий: різке падіння артеріального тиску, брадикардія.
А) Скарги: - найчастіше потерпілий без свідомості.
Б) Анамнез захворювання:
- з'ясовуються обставини і механізм травми.
В) Об'єктивні прояви:
а) огляд:- різка блідість шкірних покривів;- прискорене поверхневе дихання (тахіпное);- видимі ушкодження на грудній клітці не визначаються;
б) пальпація і перкусія - малоінформативні;
в) аускультація - різке ослаблення везикулярного дихання.
5. Діагностика струсу грудної клітки: - ґрунтується на знанні обставини травми і клінічних даних.
6. Лікування струсу грудної клітки: - двостороння шийна вагосимпатична блокада;- протишокові заходи.
Стискання грудної клітки
1. Визначення: Стискання грудної клітки - ушкодження без порушення цілісності шкірних покривів м'яких тканин грудної клітки внаслідок порушення кровообігу і їх ішемії.
2. Причини ушкодження: - вплив на грудну клітку двох твердих тіл із протилежних сторін (завали, буфери вагонів та ін.).
3. Механізм ушкодження:
- раптове підвищення внутрішньогрудного тиску приводить до порушення відтоку крові і її виходу із судин плевральної порожнини у верхню порожнисту вену, вени голови і шиї, що викликає
застійний крововилив - травматичну асфіксію;
- як правило, стискання супроводжується переломами ребер, розривом тканини легень.
4. Клінічна картина стискання грудної клітки без ушкодження внутрішніх органів.
A) Скарги: - біль у грудній клітці, що різко посилюється при диханні; - неможливість глибокого вдиху, нестача повітря.
Б) Анамнез захворювання: - з'ясування характеру і механізму травми.
B) Об'єктивні прояви:
а) огляд: - на шкірі голови, шиї, верхньої частини грудної клітки, слизових і склерах дрібнокрапчасті крововиливи (екхімози),- прискорене поверхневе дихання;
б) пальпація і перкусія грудної клітки: - болючість у різних відділах;
в) аускультація:- різке ослаблення везикулярного дихання.
5. Діагностика стискання грудної клітки: - ґрунтується на знанні обставин травми і клінічних даних.
6. Лікування стискання грудної клітки:- спокій;- двостороння шийна вагосимпатична блокада;- знеболювання;- симптоматичне лікування порушень дихання і серцево-судинної діяльності.
Гемоторакс
1. Визначення: Гемоторакс - накопичення крові у плевральній порожнині.
2. Причини травми:- проникаючі поранення грудної клітки;- ушкодження міжреберних і легеневих судин відламками ребер;- контузійні і компресійні розриви легеневої тканини.
3. Механізм ушкодження:- кров, що виливається, приводить до стискання легені і розвитку дихальної недостатності.
4. Клінічні прояви залежать від об'єму гемотораксу і ступеня крововтрати.
A) Скарги:- біль у грудній клітці на боці ушкодження;- задишка;- загальна слабкість.
Б) Анамнез захворювання:- з'ясувати характер і механізм травми.
B) Об'єктивні прояви:
а) огляд:- стан тяжкий;- шкірні покриви бліді, вкриті холодним потом;- тахіпное;
б) пальпація:- болючість у місці травми;- тахікардія;- зниження артеріального тиску (залежить від швидкості та ступеня крововтрати);
в) перкусія:
- притуплення перкуторного звуку на боці ураження, починаючи з нижніх відділів грудної клітки;
- рівень притуплення визначається об'ємом гемотораксу (гемоторакс до 200 мл клінічно і рентгенологічно не визначається);
г) аускультація:- ослаблення дихання або його відсутність на боці ураження при тотальному гемотораксі.
5. Діагностика травматичного гемотораксу:
А) Лабораторні дані: зниження рівня гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів. Б) Інструментальні методи дослідження:
- рентгеноскопія (рентгенографія) органів грудної клітки стоячи - повне або часткове
затемнення легеневого поля із косим або горизонтальним рівнем рідини, зсув середостіння
у здоровий бік;
- при діагностичній пункції плевральної порожнини - кров;
- для діагностики кровотечі, що триває, використовують пробу Ревілуа-Грегуара: отриману при пункції плевральної порожнини кров вміщують у суху пробірку і стежать за її згортанням. Якщо кров не згортається, то кровотеча зупинилася, при кровотечі, що триває, кров згортається протягом 10 хвилин.
6. Лікування травматичного гемотораксу:
- стандартна консервативна гемостатична терапія кровотеч;
- при зупиненій кровотечі - пункція плевральної порожнини в V-VI міжребер'ї по середній пахвовій лінії та евакуація крові до повного розправлення легені (контроль здійснюється рентгенологічно);
- при кровотечі, що триває, показане оперативне лікування - торакотомія, зупинка кровотечі, дренування плевральної порожнини.
Пневмоторакс
1. Визначення: Пневмоторакс - скупчення повітря у плевральній порожнині.
2. Причини розвитку пневмотораксу:
- при проникаючому пораненні грудної клітки повітря в плевральну порожнину надходить зовні;
- при проникаючому пораненні з ушкодженням тканини легені повітря в плевральну порожнину надходить зовні і зсередини;
- при ушкодженні тканини легені в результаті контузії, компресії грудної клітки або переломі ребер повітря у плевральну порожнину надходить зсередини.
3. Механізм розвитку пневмотораксу:
- повітря, що надходить, підвищує тиск у плевральній порожнині, в якій у нормі тиск від'ємний у порівнянні з атмосферним. Це приводить до стискання легені і дихальної недостатності.
4. Класифікація пневмотораксу: A) Відкритий пневмоторакс - при диханні повітря через рановий канал і в зворотному напрямку вільно переміщується із зовнішнього середовища у плевральну порожнину
Б) Закритий пневмоторакс - у плевральну порожнину повітря потрапляє одномоментно і в невеликій кількості.
B) Клапанний (напружений) пневмоторакс – при кожному вдиху повітря потрапляє у плевральну порожнину, а при видиху назовні не виходить і, поступово накопичуючись, стискає легеню і зміщує органи середостіння у здоровий бік, при цьому виникають порушення дихання і кровообігу.