-по відновленню і виготовленню деталей – 5-7%;

-по ремонту та монтажу обладнання тваринницьких ферм – 5-8%;

-інші (невраховані) роботи – 10%.

Наприклад, обсяг робіт по ремонту та монтажу обладнання тваринницьких ферм складає:

, (2.12)

де Т_оф – обсяг робіт по ремонту та монтажу обладнання тваринницьких ферм, годин;

Т_заг – загальна трудомісткість ремонту та ТО МТП господарства, годин.

Т_оф = 0,08 ∙ 13923 = 1114 год.,

Т_ом = 0,1 ∙ 13923 = 1392 год.,

Т_ві = 0,05 ∙ 13923 = 696 год.,

Т_вд = 0,07 ∙ 13923 = 975 год.,

Т_ін = 0,1 ∙ 13923 = 1392 год.

Річна трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт господарства наведена в таблиці А.2 додатку А.

Загальний річний обсяг ремонтно-обслуговуючих робіт майстерні визначається по сумарній трудомісткості з врахуванням допоміжних робіт при складанні річного план-графіка проведення технічних обслуговувань та ремонту МТП.

2.2 Складання річного план-графіка проведення технічного обслуговування та ремонту машинно-тракторного парку

Річний план-графік складається з метою забезпечення рівномірного завантаження ремонтного підприємства на протязі року, що сприяє закріпленню виробничих робітників, підвищенню їх кваліфікації і дозволяє підвищити продуктивність праці, поліпшити якість ремонту машин та знизити витрати на виробництво ремонтної продукції.

В річний план-графік проведення технічних обслуговувань і ремонту включаємо усі види робіт, які виконуються в господарстві, крім капітального ремонту та ТО-1 тракторів.

Обсяг робіт розподіляють по місцях так, щоб на протязі року майстерня мала приблизно рівномірне завантаження, а в майстерні працював постійний штат працівників. При цьому, проведення технічних обслуговувань і ремонту по видах машин розподіляють так, щоб забезпечити готовність виробів, що ремонтуються, за 20 днів до початку проведення польових робіт, а плануємо з врахуванням сезонності використання техніки та завантаження майстерні.

Ремонт зернозбиральних і спеціальних комбайнів плануємо одразу після закінчення збиральних робіт.

Планування технічних обслуговувань і поточного ремонту автомобілів проводимо рівномірно по місяцях тому, що автомобілі майже рівномірно завантажені на протязі року.

Нерівномірність завантаження по кожному місяцю вирівнюємо за рахунок постановки на ремонт сільськогосподарських машин, враховуючи агротехнічні строки проведення польових робіт.

Річний план-графік проведення технічного обслуговування та ремонту МТП наведений в таблиці А.3 додатку А.

2.3 Режим роботи та фонди часу

Режим роботи ремонтного підприємства характеризується робочим тижнем, кількістю робочих днів, змін та їх тривалістю і характером виробництва.

При п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями середня тривалість зміни складає 8 годин.

Для майстерень загального призначення агропромислового комплексу рекомендується шестиденний робочий тиждень з тривалістю робочої зміни 7 годин, а в передвихідні і передсвяткові дні – 5 годин.

---

Виходячи з прийнятого режим роботи підприємства, по діючих нормативах встановлюємо річні номінальні фонди часу обладнання Ф_но і робітників Ф_нр, а потім з врахуванням відповідних коефіцієнтів використання, підраховуємо річні дійсні фонди часу обладнання і робітників (Ф_до, Ф_др).

Номінальний річний фонд часу роботи підприємства, обладнання і робітників визначаємо за формулою:

Ф_нр = (d_к – d_в – d_с) ∙ t_зм∙ n_зм, (2.13)

де d_к = 365 – кількість календарних днів року;

d_в = 52 – кількість вихідних днів при шестиденному робочому тижні;

d_с = 10 – кількість святкових днів року;

t_зм = 7 год. – тривалість зміни;

n_зм = 1 – кількість робочих змін.

Ф_нр = (365 – 52 – 10) ∙ 7 ∙ 1 = 2121 годин.

Номінальні фонди часу роботи підприємства, обладнання і робітників при однозмінній роботі рівні по величині:

Ф_нп = Ф_но = Ф_нр = 2121 годин. (2.14)

Дійсний річний фонд часу робітників розраховуємо за формулою:

Ф_др = (d_к – d_в – d_с– d_від) ∙ t_зм∙ n_зм ∙h_p, (2.15)

де d_від – кількість днів відпустки робітника (для слюсарів, токарів, теслярів та інших спеціальностей до 30 днів, для вулканізаторників, електрозварю-вальників, мідників та інших тривалість відпустки 33 дні);

t_зм – коефіцієнт використання часу, при d_від = 30 днів = 0,9;

n_зм – кількість змін.

Ф_др = (365 – 52 – 10 – 30) ∙ 7 ∙ 1 ∙ 0,9 = 1720 години;

Дійсний річний ремонтний фонд часу роботи обладнання визначаємо за формулою:

Ф_од = Ф_но ∙ η_о, (2.16)

де η_о = 0,95-0,98 – коефіцієнт використання обладнання, який залежить від його виду має слідуючи значення:

• металорізальне, деревообробне, гальванічне, стенди для розбирально-складальних робіт при однозмінній роботі η_о = 0,98 [1,11];

• ковальсько-пресова, термічна, контрольно-випробувальні стенди при однозмінній роботі η_о = 0,97, а при двозмінній η_о = 0,96 [1,11];

• зварювальні лінійні установки при однозмінній роботі η_о = 0,97, а при двозмінній η_о = 0,95.

Ф_од1 = 2121 ∙ 0,98 = 2078,4 годин,

Ф_од2 = 2121 ∙ 0,97 = 2057,4 годин,

Ф_од3 = 2121 ∙ 0,97 = 2057,4 годин.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3–Річний фонд часу роботи підприємства, обладнання і робітників

Фонд часу роботи	Значення
Номінальний річний фонд часу роботи підприємства, обладнання та робітників, годин	2121
Дійсний річний фонд часу робітників, годин	1720
металорізальне, деревообробне, гальванічне, стенди для розбирально-складальних робіт	2078,4
ковальсько-пресове, термічне, контрольно-випробувальні стенди	2057,4
зварювальні установки	2057,4

2.4 Розробка річного графіка завантаження майстерні

Річний графік завантаження майстерні будується після складання річного план-графіка проведення технічних обслуговувань та ремонту МТП та визначення фондів часу.

Графік завантаження майстерні складаємо по технологічних видах ремонтно-обслуговуючих робіт (слюсарно-монтажні, верстатні, ковальські і інші) або по видах технічного обслуговування і ремонту та видах машин.

---

Для складання графіка завантаження майстерні по технологічних видах робіт, загальну трудомісткість по окремих видах машин розподіляють, користуючись відсотковим співвідношенням по видах робіт [14].

Для вибору масштабу по вісі ординат визначаємо середньорічну кількість робітників за формулою:

Р_ср = , (2.17)

де = 19496 - загальна річна трудомісткість робіт майстерні, годин ;

Ф_нр – річний номінальний фонд часу робітника, годин.

Р_ср = чол.

Приймаємо Р_ср = 9 чол.

Щоб побудувати графік завантаження майстерні по видах ТО та ремонту і видах машин визначаємо кількість робітників за кожен місяць по видах робіт за формулою:

К_р = , (2.18)

де Т – трудомісткість певного виду робіт в кожному місяці, годин;

Ф_м – номінальний місячний фонд робочого часу.

Ф_м = (d_к – d_в – d_с) ∙ t_зм∙ n_зм, (2.19)

де d_к – кількість календарних днів місяця;

d_в – кількість вихідних днів при шестиденному робочому тижні;

d_с – кількість святкових днів місяця;

t_зм – тривалість зміни;

n_зм – кількість робочих змін.

Розраховуємо необхідну кількість робітників для виконання ТО-3,ТО-2 і ТО-1 тракторів у січні місяці (Т = 37,8 год. із річного план-графіка).

Фм = (31 – 5 –3) ∙ 7∙1 = 161 годин.

К_р = чол.

Аналогічно розраховуємо по кожному місяцю і виду роботи.

Дані розрахунку заносимо до таблиці А.4 додатку А.

По вісі абсцис відкладають номінальний фонд часу, місяці року, а по вісі ординат розраховану кількість робітників, по кожному виду ремонтних робіт наростаючим підсумком з розділенням одержаних площ відповідними позначеннями.

2.5 Організація виробничого процесу ремонтної майстерні

2.5.1 Розподіл трудомісткості по видах ремонтних робіт

Враховуючи порівняно просту технологічну структуру майстерень господарства агропромислового комплексу, трудомісткість ремонтних робіт розподіляємо по наступних видах: розбирально-мийні, дефектувальні і комплектувальні по ремонту двигунів, випробувальні, мідницько-жерстяницькі, по ремонту електрообладнання, по ремонту паливної апаратури, гідросистеми, ремонтно-монтажні з фарбуванням, по ремонту сільськогосподарських машин, столярно-обойні, ковальські, зварювальні, верстатно-механічні, по технічному обслуговуванню.

Річну трудомісткість робіт майстерні розподіляємо згідно з процентними залежностями, які вибираємо з довідникової літератури .

Результати розрахунків зводимо в таблицю А.5 додатку А.

2.5.2 Розрахунок кількості працюючих та робочих місць

Для забезпечення виробничого процесу ремонту машин в штаті ремонтної майстерні повинні бути передбачені основні виробничі робітники і допоміжні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуго-вуючий персонал.

Кількість основних виробничих робітників по дільницях і робочих місцях визначається за формулами:

Р_я = , (2.20)

Р_с = , (2.21)

де Р_я , Р_с – відповідно явочне та спискове число робітників;

---

Т_д – трудомісткість по дільниці або робочому місці, годин;

Ф_нр , Ф_др – відповідно номінальний та дійсний фонд часу робітника, годин;

К =1,05...1,15 – запланований коефіцієнт перевиконання норми виробітку.

Визначаємо кількість працівників для слюсарної дільниці.

Т_д = 2955 год. – для слюсарної дільниці.

Ф_нр = 2121 год.,

Ф_др – 1720 год.

Р_я = .

Приймаємо Р_я = 2 чол.

Р_с = .

Приймаємо Р_с = 3 чол.

Аналогічно розраховуємо кількість працівників інших дільниць.

Таблиця 2.4–Кількість робітників по майстерні

Дільниця	Трудомісткість робіт	Фонд часу робітника, годин		Кількість робітників
		номінальний	дійсний	Явочна (РЯ)		Спискова (РС)
				розрахунковий	прийнятий	розрахунковий	прийнятий
1	2	3	4	5	6	7	8
Розбиральні	1096,8	2121	1663	0,47	1	0,6	1
Мийні	574			0,25	0	0,31	0
			Продовження табл. 2.4
Дефектовочні	117,4		1720	0,05	0	0,06	0
Комплектувальні	86,5			0,04	0	0,05	0
Слюсарні	5052,6			2,17	2	2,67	3
Складальні	2717,9			1,16	1	1,44	1
Випробувально-регулювальні	672,4		1663	0,29	0	0,36	0
Обойно-малярні	441,2			0,19	0	0,23	0
Електроремонтні	792,4		1720	0,34	0	0,42	0
Карбюраторні	187,9		1663	0,08	0	0,1	0
Ремонт паливної апаратури	72,9			0,03	0	0,04	0
Верстатні	3130,3		1720	1,34	1	1,65	2
Ковальсько-термічні	1453,7		1663	0,62	1	0,79	1
Зварювально-наплавні	1779,4			0,76	1	0,97	1
Мідницько-жерстяницькі	705,9			0,3	0	0,39	0
Столярно-обойні	189,9		1720	0,08	0	0,1	0
Шиноремонтні	669,1		1663	0,29	0	0,37	0
Всього робітників					7		9
Допоміжні робітники							1
Інженерно-технічні та службовці							1
Молодшого обслуговуючого							1
Всього штатного персоналу							12

Кількість допоміжних робітників складає 8% від спискової кількості робітників. В їх склад входять: електрослюсар, моторист, кочегар, інструментальник, різноробочий.

Р_доп = 9  0,08 = 0,72, приймаємо 1.

Число інженерно-технічних працівників і службовців приймаємо в розмірі 14% від спискової кількості робітників. В склад інженерно-технічних працівників майстерні входить завідуючий майстернею, інженер-контролер, технік нормувальник і інші.

---

Службовці – бухгалтер або рахівник.

Р_ітр = 9  0,14 = 1,26, приймаємо 1.

Кількість молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) беремо в розмірі 8% від спискової кількості виробничих і допоміжних робітників. В склад МОП входять прибиральниця, кур’єр та інші.

Р_моп = 9  0,08 = 0,72, приймаємо 1.

Увесь штат ремонтної майстерні складе:

Р = Р_вр + Р_доп + Р_ітр + Р_моп + Р_{сл ,} (2.22)

де Р_вр, Р_доп, Р_ітр, Р_сп, Р_моп – відповідно спискове число виробничих робітників, допоміжних, інженерно-технічних, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу.

Р = 9 + 1 + 1 + 1 = 12 чол.

Отже, штат ремонтної майстерні складає 12 чоловік.

---

Смотрите также файлы

• PTPSP_Kostenko.docx

• 1 розділ.docx

• PTPSP_2_rozdil.docx

• 1 розділ (рамка).docx

• 2 розділ (рамка).docx