Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники

2) Індекс-дефлятор ВНП - найбільш загальний індекс цін:

Він враховує зміну цін не тільки на споживчі товари, але й на інвестиційні, на всілякого роду послуги.

Є три ключові відмінності між двома найважливішими показ-никами інфляції (дефлятором ВНП та ІСЦ ):

1. дефл. ВНП - Індекс всіх товарів, тоді як ІСЦ - тільки тих, які купуються споживачами;

2. дефл. ВНП враховує зміну цін тільки на внутрішні товари, а ІСЦ - як на внутрішні, так і на імпортні товари;

3. дефлятор ВНП - поточно зважений, а ІСЦ - базисно зважений індекс.

Реальний ВНП надушу населення використовується на практиці як найбільш обгрунтована характеристика економічного добробуту. Але в цій ролі він має певні недоліки:

1. із величини ВНП варто було би вирахувати вартісну оцінку негативних факторів (шум, забруднення, перенаселення тощо), оскільки вони негативно впливають на економічний добробут;

2. у ВНП варто було би врахувати вартість неринкових операцій та не декларовані доходи;

3. до показника ВНП потрібно додати вартісну оцінку підвищення якості товарів та збільшення вільного часу. Ці перетворення дають показник чистого економічного добробуту. Він не підраховується на основі тієї інформації, яка є в нашому розпо-рядженні, але нагадує головним чином про те, що показник ВНП не зовсім досконалий як міра економічного добробуту.

1.9. Особливості макроекономічних показників. Макроекономічні показники не враховують:

- ПОЗАРИНКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ (працю домогосподарок та інші роботи в домашньому господарстві, які задовольняють власні потреби);

- ТОВАРИ ТА ПОСЛУГИ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ (ъ сучас-них умовах тіньова економіка виробляє від 5 до 15 % обсягу ВНП);

- ЗРОСТАННЯ ФОНДУ ВІЛЬНОГО ЧАСУ (тривалість робо-чого тижня скоротилась з 53 годин на початку століття до 36

93

---

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

годин у наш час. Цей факт не враховується у ВНП, але прямо пропорційно впливає на добробут); -ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ(не знаходить відобра­ження у ВНП); - ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВИРОБНИЦТВА (негативні еколо­гічні наслідки із ВНП не відраховуються. У 1972 році дослід­ники із Иельського університету (США) Уільям Нордхаус та Джеймс Тобін ввели новий показник - "Чистий Економічний добробут"-ЧЕД).

Зелені макроекономічні показники Реалізація концепції сталого (збалансованого) розвитку супро­воджується "зеленим" вимірюванням {green acounting) макро-економічних показників. Процес "озеленення" макроекономічного аналізу тривалий і характеризується частою зміною системи показників. Спочатку статистичний відділ ООН представив систему інтегрованих еколого-економічних рахунків, що була спрямована на врахування екологічного чинника в статистичному аналізі результатів економіки. Однак найбільшої уваги, на нашу думку, заслуговують підходи щодо визначення індексу стійкого еко­номічного добробуту {Index of Sustainable Economics Welfare), який запропонували американські вчені Г.Дейлі і Дж.Кобб [65д]. Цей індекс є комплексним показником, що враховує втрати екологічного характеру, зумовлені нераціональним господарюванням. Розрахунки цього індексу в США показали протилежні тенденції у величині індексу і розміру ВНП на душу населення. Якщо перший зменшувався, то другий постійно зростав. "Зелені"макроекономічні показники в системі формування

екологічно збалансованої економіки За методикою індикаторів світового розвитку валовий запас національного багатства (Gross Saving) визначають так:

G_rS=Y-C, (2.3.7)

де У-ВВП;

С - сукупне приватне і державне споживання. Показник "чистогозаощадження національного багатства" (Net Saving) розраховують за формулою:

94

---

Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники

NS = GS~V_bf (2.3.8)

де V - вартість зносу основних фондів.

Показник "справжнього заощадження" (Genuine Saving) розраховують так: GS — валові внутрішні заощадження - знеці­нення фізичного капіталу - вичерпання мінералів та енергії -глобальне вичерпання лісових ресурсів - шкода від забруднення + інвестиції в людський капітал.

Індекс стійкого економічного добробуту (Index of Sustainable Economic Welfare - ISEW) - враховує вплив більше двадцяти економічних, соціальних і екологічних чинників.

Індекс екологічної сталості (ІЕС) країн - оцінює прогрес на шляху до сталого суспільства за допомогою комплексних вимір­ників, які охоплюють 67 різних параметрів.

Слід зауважити, що ці "зелені" рахунки лише частково розв'я­зують проблеми, пов'язані із забезпеченням сталого розвитку.

По-перше, у них відсутні адекватні оцінки глобальних проблем збереження стійкості в біосфері. Ці проблеми є просторово детермі­нованими, отже, їх треба розв'язувати від мікрорівня - до мезо-рівня, і лише тоді - виходити на відповідні макроекономічні показники.

По-друге, запропоновані останнім часом макроекономічні підходи до оцінки національних платежів з попередження нега­тивних впливів щодо порушення стійкості в біосфері важко впроваджуються на практиці через відсутність адекватної інформа­ційної бази. Отже, проблема макро-економічних оцінок екологічно збалансованого природо-користування залишається нерозв'язаною і потребує подальших досліджень.

1.10. Взаємозв'язок між¹ найважливішими макроекономіч-ними показниками СНР.

1. Валовий внутрішній продукт.

2. Споживання основного капіталу.

3. Чистий внутрішній продукт (1-2).

4. Сальдо первинних доходів, отриманих із-за кордону.

5. Валовий національний дохід (1+4).

6. Чистий національний доход (5-2).

95

---

96

---

Тема 2.3. Національні рахунки та основні макроекономічні показники

- збільшення споживчого попиту з боку зайнятих в оборонній промисловості. - Аналогічний вплив незавершеного виробництва.

Види інфляції

• Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10 % нарік).

• Гіперінфляція - до 1000 % на рік і більше.

Під час гіперінфляції поведінка споживачів визначається нама­ганням вкласти гроші у матеріальні цінності.

- Для країн, які залежать від зовнішньої торгівлі існує загроза
імпортованої інфляції. Вона виникає в разі підвищення цін на
імпортні товари за умови дого валютного курсу.
Економіка, котра немає резерву ресурсів (трудових в першу

чергу), більше схильна до інфляції, ніж та, яка має можливість маневрувати ресурсами.

Ознака подавленої інфляції- адміністративне регулювання цін та дефіцитні очікування споживачів.

Подавлена інфляція характеризується:

У тимчасовим заморожуванням цін та доходів;

- встановленням граничних цін на продукцію;

- тотальним адміністративним контролем за цінами. Інфляційний та дефляційний розрив.

Інфляційний розрив - це відхилення сукупного попиту від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік збільшення при сталій пропозиції. Інфляційний розрив утворюється, коли сукупний попит зростає на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції.

Дефляційний розрив має місце, коли загальний рівень цін падає. Дефляційний розрив - це відхилення сукупного попиту від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік зменшення при сталій пропозиції. Дефляційна політика направлена на стрю зростання споживання і створює сприятливі умови заощад­ження і нагромадження.

97

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc