Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки

Що ж є методологією дослідження національної економіки? Методологія - це система наукових знань про шляхи та методи і способи пізнання істини. Методологія національної економіки України базується на системі найбільш загальних принципів, методів та способів пізнання розвитку економіки України. Для того, щоб одержати нові знання в націонапьній економіці треба застосовувати науково обгрунтовані методи. Є загальнонаукові та специфічні методи дослідження націо­нальної економіки.

Загальнонаукові методи дослідження національної економіки -це такі методи, які враховуючи багатовимірність економічних явищ та процесів, вивчають їх у складних взаємозв'язках, що виникають у просторі та часі. Національна економіка є багатогранною, склад­ною системою, яку необхідно вивчати з різних позицій, в залеж­ності від критеріїв, що покладені в основу досліджень.

Національна економіка в широкому аспекті є системою знань про закономірності та закони функціонування національного госпо­дарства держави як єдиного цілого. Тому застосування в її вивченні загальнонаукових методів дає можливість глибше аналізувати макроекономічні процеси, що відбуваються у реальному госпо­дарському житті держави.

До загальнонаукових методів відносять:

1. метод наукової абстракції та теоретичного моделювання;

2. методи логіки;

3. структурно-функціональні методи;

1. методи науки синергетики (що вивчає складні системи, які складаються з підсистем різної природи);

4. методи індукції та дедукції;

5. методи еволюції, діалектики та історичної хронології;

6. методи математичного моделювання.

У дослідженнях національної економіки широко застосовують методилогіки, які дають змогу будувати логічні схеми взаємозв'язків між різними сферами та секторами національної економіки.

Значне місце в макроекономічному аналізі національної економіки належить структурно-функціональному методу, що передбачає

11

---

Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

розгляд будь-якої компоненти національної економі ки як системи з обов'язковим дослідженням функції взаємодіючих елементів. З допомогою цього методу здійснюється аналіз структурних змін у національній економіці, виходячи з вимог субординації, координації, національної безпеки, економічної, соціальної та економічної ефективності і генетичних особливостей господарського розвитку. Отже, структурно-функціональний підхід визначає системні ознаки національної економіки, незалежно від трансформаційних змін, які є тимчасовими.

Методи синергетики як науки, яка вивчає умови самооргані­зації складних систем, що складаються з компонентів різної природи. Саме такою системою є національна економіка, що в просторово-часових координатах складається з природогоспо-дарських та соціальних підсистем різного ієрархічного рівня. Методи індукції та дедукції можна виокремити як такі, що уособлюють рух думки (макроекономічного аналізу) від одинич­ного до всезагального, від знання меншого до знання більшого, а також у зворотному напрямі—від всезагального до одиничного. Отже, зосередимо свою уваг/ на більш детальному вивченні загальнонаукових методів у національній економіці.

Метод наукової абстракції та теоретичного моделювання. Сутність його полягає у визначенні найбільш вагомих сторін будь-якого макроекономічного процесу, що вивчається у національній економіці. Застосування цього мегоду в макроекономічному аналізі явищ та процесів національної економіки дає можливість спочатку охарактеризувати кожне з них у загальному, потім визначаються притаманні йому суперечності, а далі розглядаються конкретні вияви цього явища. Таким чином найпростіша економічна форма розгортається в цілісну систему економічних відносин відповідно до власної внутрішньої логіки. Те, від чого на початковому етапі необхідно було абстрагуватися з метою виявлення більш глибоких суттєвих причин, тепер, навпаки, підлягає роз'ясненню. У результаті конкретне постає вже не випадковим нагромадженням явищ, а цілісною панорамою економічного життя держави.

12

---

Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки

Пізнання господарської системи держави мусить базуватись на конкретних даних. Водночас глибше дослідження будь-якого явища національної економіки потребує вияснення причинно-наслідкових взаємозв'язків у складному "оркестрі" господарських процесів, що відбуваються. Враховуючи значну мінливість цих процесів, інколи потрібно абстрагуватись від несуттєвих чинників з тим, щоб узагальнити нові тенденції розвитку національної економіки. Саме такі узагальнення є основою для теоретичного моделювання перспективних напрямів її стратегій. Виходячи з оцінок, новітніх екзогенних та ендогенних взаємозв'язків у національній економіці можна будувати нові теоретичні моделі її розвитку.

Методи еволюції, діалектики та історичної хронології перед­бачають пізнання економічних процесів і явищ у постійному розвитку, враховуючи еволюційні взаємозалежності та тенденції історичного розвитку в національній економіці.

Методи математичного моделювання в дослідженнях націо­нальної економіки повинні базуватись на науково-обгрунтованих теоретичних моделях її розвитку. Глибокий теоретичний аналіз на основі оцінки відповідності тих чи інших явищ національної економіки об'єктивним економічних законам є базою для подальшого математичного моделювання складних економічних взаємозв'язків у державі.

Однією з важливих проблем методології національної економіки є поєднання кількісного і якісного аналізу. Його використання дає теоретичне підгрунття для визначення нових підходів до темпів і пропорцій розвитку національного господарства, постановки конкретних практичних завдань щодо розвитку економіки держави.

Поєднання кількісного і якісного аналізу здійснюється за допомогою математичних і статистичних методів. Принцип єдності якісного і кількісного аналізу передбачає чітке виявлення якісної визначеності будь-якого процесу в національній економіці і виділення тих сторін, елементів, які піддаються кількісному виміру; вивчення динаміки процесу; виявлення факторів, що впливають на зв'язки елементів в складній системі національного господарства.

Використання методів дослідження національної економіки дає можливість створювати якісно нові моделі її стратегічного розвитку.

13

---

Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

Ці методи дозволяють знаходити нові резерви та функції в економіці держави, які б водночас враховували і екзогенні і ендогенні параметри її розвитку.

У цілому можна виділити такі макромоделі національної економіки (див. табл. 1.1.1).

Таблиця 1.1.1

Класифікація макромоделей національної економіки

№ п/п	Критерії класифікації моделей національної економіки	Типи моделей
1.	За способом вираження досліджуваного об'єкта:	Логічні; Табличні; Графічні; Економіко-математичні.
2.	За тривалістю періоду, що підлягає дослідженню	Короткотерміновий; Довготерміновий.
3.	За ступенем відкритості економічної системи	Закриті (не враховують зовнішніх економічних зв'язків); Відкриті (враховують їх); Екологічно-збалансовані (враховують вимоги екологічної безпеки довкілля).
4.	За повнотою охоплення економічних суб'єктів	Прості; Складні.
5.	За характером відображення фактора часу	Статичні; Динамічні.
6.	Критерії аналізу досягнення кінцевих результатів	Рівноважні; Нерівноважні; Структуралістські (рівновага є результатом перерозподілу доходів); Збалансовані.
7.	За метою дослідження	Поточні; Управлінські; Прогностично-стратегічні.

1.1.2. Функції'національної економіки як науки

Національна економіка України є цілісним організмом. Вона об'єднує взаємопов'язану систему галузей, видів виробництв і тери-

14

---

Тема 1.1. Предмет, методологія і завдання вивчення національної економіки

торіальних комплексів. У цій системі органічно взаємодіють галузі виробництва (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок тощо) і сфери послуг (освіта, охорона здоров'я, культура). Природно, що співвідношення зазначених сфер і галузей, тобто структура національної економіки, рівень розвитку, ефек­тивність функціонування мають значні відмінності в різних країнах. Чим розширеніша економіка держави, тим досконаліша система господарювання, тим краще використовуються переваги міжна­родного поділу праці, тим вищі економічна і соціальна ефективність виробництва та рівень життя населення. Водночас розвиток націо­нальної економіки має гарантувати екологічну безпеку населенню. Вивчення національної економіки дає можливість розглядати всю систему господарювання України як єдине ціле. Здійснення макро-економічного аналізу сучасних явищ та процесів, що відбуваються в національній економіці є підґрунтям для побудови перспективних моделей стратегічного розвитку економіки в Україні. Як сфера наукового пізнання, національна економіка виконує такі функції:

1. Теоретико-пізнавальна (гносеологічна).

Суть її у пізнанні економічних явищ та процесів з метою обґрун­тування нових тенденцій та моделей у розвитку національної економіки.

2. Виховна та світоглядна.

Суть полягає у вихованні національної свідомості населення, підвищення рівня національної економічної культури та адекватного до цього економічного світогляду.

3. Практична (прикладна).

Суть цієї функції полягає в розробці практичних рекомендацій на основі здійснення аналізу та оцінки різних фінансових, госпо­дарських та організаційно-управлінських явищ у національній економіці. Це дає можливість підвищувати якість економічних та управлінських рішень.

4. Прогностична.

Суть її полягає в оцінці сучасної економічної кон'юнктури та передбаченні стратегічного розвитку різних секторів та сфер націо­нальної економіки, виходячи з критеріїв екзогенного та ендогенного характеру.

15

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc