ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 2204
Скачиваний: 1
Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
Проблеми вдосконалення податкової системи в Україні.
Протягом останніх років у сфері податкової реформи в Україні відбулося багато позитивних зрушень. Деякі з прийнятих Верховною Радою України законів, постанов Кабінету Міністрів і нормативних актів Державної податкової адміністрації України з питань оподаткування сприяли створенню ефективної податкової системи в Україні. Наступним кроком у напрямку створення такої системи може стати прийняття ретельно розробленого Податкового кодексу. Зараз на розгляді Верховної Ради України знаходиться проект Податкового кодексу, підготовлений урядом, разом із трьома іншими проектами кодексів, запропонованими депутатами Верховної Ради України. Коли Верховна Рада України буде визначатися з тим, над яким із запропонованих проектів Кодексу продовжувати роботу, то це необхідно робити у контексті подальшого проведення податкової реформи і розвитку ефективності податкової системи.
Головна мета податкової системи повинна полягати у забезпеченні надходжень податків у бюджет.
Податкова система може мати значний вплив на діяльність і поводження платників податків. Унаслідок цього часто пропонують використовувати податкову систему для забезпечення бажаного поводження суб'єктів оподаткування, хоча така ціль не має нічого спільного із забезпеченням надходжень у бюджет. Наприклад, якщо є бажання захистити від конкуренції вітчизняні підприємства окремого сектора економіки, то можна підвищити податки на підприємства - конкуренти або на продукцію таких підприємств. При цьому очікується, що введення більш високих податків на конкурентів і їхню продукцію примусить останніх установлювати такі ціни на власну продукцію, що буде вище ціни на продукцію місцевих підприємств, що захищаються за допомогою проведення податкової політики. Однак внаслідок такого підходу населення буде змушено купувати товари за більш високими цінами, чим це було б за умов вільної конкуренції.
Якщо держава прагне стимулювати інвестиції, то цієї мети можна досягти шляхом оподаткування споживання і надання податкових пільг інвесторам. При цьому грошові кошти, що
273
Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України
витрачаються платниками податків на власні нестатки, можна було б оподаткувати, а грошові кошти, що заощаджуються або інвестуються, звільнити від оподаткування. Безумовно, це буде сприяти заощадженню й інвестуванню. Однак це також приведе до збільшення податкового навантаження на ту частину населення, що не буде мати коштів для інвестування. Цей підхід міг би навіть привести до зворотньо-пропорційного розподілу податкового навантаження - чим більше має платник податків коштів для інвестицій, тим менше буде відносна частка податкового навантаження на таку особу [19].
Держава повинна прагнути забезпечувати безкоштовне навчання, медичне обслуговування, надавати допомогу молоді і пенсіонерам і т.д., інакше кажучи, від уряду очікується забезпечення високого рівня життя всього населення. Цього можна досягти за допомогою більш прогресивної податкової системи, при якій особи з високими доходами будуть сплачувати податок на доход по високим, майже конфіскаційним, ставкам податку - від 80 до 90 відсотків. Такий підхід перерозподіляє дохід на користь менш забезпечених верств населення. Однак він також може обумовити скорочення інноваційних проектів і інвестиційної діяльності, оскільки монетарні наслідки такої діяльності у випадку успіху будуть обкладатися податками по більш високих ставках - від 80 до 90 відсотків.
Якщо визначити головну мету податкової системи як забезпечення надходжень у бюджет і побудувати її відповідним чином, то тоді не будуть виникати приховані податкові субсидії і не буде перекручувань у розподілі податкового навантаження.
Особливо складною сьогодні залишається ситуація з оподаткуванням доходів фізичних осіб. Додаткові надходження від фізичних осіб щороку відіграють дедалі важливішу роль у формуванні дохідної частини бюджету. Про цю тенденцію яскраво свідчать цифри. У 2003 р. було забезпечене надходження основних податків із фізичних осіб до бюджету на суму понад 10,6 млрд. грн. Якщо частка надходжень податків від фізичних осіб у зведеному бюджеті 1997 р. становила 20 %, то у 2003-му - уже близько 31 %, а в окремих
274
Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
регіонах країни їхня частка сягнула 40-60 % у загальній сумі бюджетних надходжень і це при тому, що значна частина доходів громадян через високі ставки оподаткування залишається у тіні.
З огляду на це великого значення набуває вирішення питання запровадження нової шкали оподаткування доходів громадян із максимальною ставкою оподаткування - 20 % і з помітним розширенням діапазону шкали доходів, що будуть оподатковуватися за ставками 10 і 15 %, і визначенням оподатковуваного мінімуму доходів для громадян із визначеними доходами.
Крім того, треба удосконалити процедуру адміністрування податку на доходи фізичних осіб, вирішити питання розширення бази оподаткування шляхом скасування податкових пільг, наданих за професійними ознаками, залучення до оподаткування окремих доходів. Прийняття такої ідеології оподаткування фізичних осіб дасть змогу істотно знизити податкове навантаження на громадян, хоча при цьому матимемо втрати бюджету. Отож постає питання, чим їх компенсувати? Відповідь очевидна: насамперед, збільшення обсягів виробництва й реалізації товарів, робіт і послуг.
Тому сьогодні слід подумати про реальні шляхи наповнення дохідної частини бюджету, зокрема у плані удосконалення адміністрування інших податків, упорядкування пільгового оподаткування. Втрати бюджету від пільгового оподаткування становили понад 29,8 млрд грн. При цьому, якаю протягом 1997-2004 pp. обсяги зведеного бюджету збільшилися в 1,5 разу, то обсяги пільг випереджають темпи зростання обсягів надходжень. На жаль, на законодавчому рівні сьогодні не врегульоване питання ведення окремого обліку коштів, отриманих від надання пільг, і подання звітності про їхнє цільове використання [239д].
З метою створення рівних умов оподаткування для суб'єктів господарської діяльності треба скасувати окремі пільги з податків на додану вартість, на прибуток підприємств, з акцизного збору та плати за землю, а також скасувати загальне положення щодо можливості встановлення додаткових пільги з оподаткуванням місцевими органами самоврядування у межах сум, що надходять До їхніх бюджетів.
275
Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України
Станом на 01.07.2004 р. пільг із ПДВ було надано на суму 20,5 млрд грн., у тому числі пільг соціального призначення - 2,4 млрд грн., пільг, що забезпечують підтримку окремих галузей народного господарства- 1,8 млрд грн., пільг, що сприяють проведенню ринкових перетворень - 8,4 млрд грн., пільг, що не є втратами бюджету -7,6 млрд грн. [239д].
З податку на прибуток підприємств за цей період сума пільг становила 2,5 млрд грн., у тому числі соціального призначення -0,3 млрд грн., пільг, що забезпечують підтримку окремих галузей народного господарства, - 0,3 млрд грн., пільг, що сприяють проведенню ринкових перетворень - 1,5 млрд грн., інших видів пільг - 0,4 млрд грн. Потребує удосконалення і порядок оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських виробників і переробних підприємств. Чинний порядок дає можливість цій категорії платників податків залишити суму податку на додану вартість у їхньому розпорядженні, більш того, із наданням права споживачам їхньої продукції на відшкодування сум податку, що ніколи не надійдуть до бюджету.
5.2.5. Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури та їх характеристика
Біржі
Серед елементів спеціалізованої ринкової інфраструктури (СрІ) значне місце належить біржам. Що вони собою представляють?
Перші біржі почали викати у15-16ст. в Італії, Голландії, Англії. Саме слово "біржа" - голландського походження. Ще у XVI ст. у голландському місті Бюргге біля будинку знатного міняли регулярно збиралися купці з різних країн для обміну валюти, отримання торгової інформації. У гербі міняли було три гаманці. На середньовічній латині "гаманець" - називається "бурсе", звідси і прізвище голландця - Ван де Буре, яке пізніше трансформувалось в "біржу".
У сучасному розумінні біржа являє собою регулярно функціонуючу організаційну форму оптового ринку цінностей. Такими цінностями виступають:
-товари масового попиту, які мають стандартні споживчі якості; - акції акціонерних підприємств і банків;
276
Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
- боргові грошові зобов'язання держави і корпорацій - облігації,
казначейські білети; -векселі, тобто цінні папери, виписані під надані в кредиттовари; - фрахтові документи., тобто різного роду страхові зобов'язання
під товари, що перевозяться; - валюта, тобто іноземні банкноти / девізи /або чеки на іноземні
депозити; - нерухоме майно; - робоча сила.
У залежності від виду діяльності біржі бувають загальні і спеціальні.
Загальною є така біржа, на якій обертається декілька видів цінностей. Наприклад, товари і цінні папери. Спеціальні біржі виконують операції лише з одним видом цінностей. У зв'язку з цим розрізняють біржі товарні, фондові, фрахтові, валютні, нерухомого майна, праці. Таким чином можна говорити про систему бірж.
Як було сказано вище, біржа - це організаційна форма ринку.
Тому вона ніяких угод про продаж - купівлю не укладає. Укладення угод - це функція членів біржі в особі професійних посередників (брокерів, дилерів).*
Біржі - це лише місце, де відбуваються торговельні операції, тобто укладаються торговельні угоди.
В обов'язки бірж входить надання своїм членам соціального приміщення для торгівлі з місцями, телефонами і телетайпами для учасників торгів. Зі своїх членів біржі виділяють головуючого і клерків для проведення біржових сесій.
Біржі здійснюють котирування** цін, встановлюють стандарти на біржові товари, розробляють типові контракти, проводять
*брокер (маклер) - фізична особа, зареєстрована на біржі. Спеціалізується на посередницьких біржових операціях. Обов'язки полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють / підшукування контрактів, реєстрація операцій, що здійснюються на біржі, укладення угод/;
дилер - посередник, але на відміну від брокера, укладає угоди від себе і за свій рахунок. Винагородою для нього є різниця в цінах за куплений і проданий товар, за мінусом біржового збору.
** котирування - встановлення курсів іноземних валют, цінних паперів або цін товарів на біржі.
277