ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 57
Скачиваний: 1
РОЗДІЛ 5
ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
Збереження природного середовища, раціональне використання природних ресурсів та збереження екологічної безпеки людини є найважливішим завданням, головним ланцюгом екологічної і соціальної політики будь-якої держави, галузі, підприємства.
Екологічна експертиза в Україні – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.
Спрямована екологічна експертиза на підготовку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам та вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінки ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.
Проведення екологічної експертизи передбачено Законом України „Про охорону навколишнього середовища” (25.06. 1991 р.) та Законом України „Про екологічну експертизу” (9.02. 1995 р.). Проведення екологічної експертизи діяльності сільськогосподарських підприємств базується на основі вимог „Основ земельного законодавства”, „Основ водного законодавства”, Закону України „Про охорону атмосферного повітря” (16.10. 1992 р.), Закону України „Про карантин рослин” (30.06. 1993 р.), Закону України „Про власність” (7.02. 1991 р.), Закону України „Про колективне сільськогосподарсь-ке підприємство” (14.02. 1992 р.), Закон України „Про плату за землю” (3.07. 1992 р.), Закону України „Про енергозбереження” (1.07. 1994 р.), Кодексу Ук-раїни „Про надра” (21.07. 1994 р.), „Водного кодексу України” (6.06. 1995 р.), „Земельного кодексу України” (12.03. 1992 р.), „Повітряного кодексу України” (4.05. 1993 р.).
Основними завданнями екологічної експертизи є:
– визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
– встановлення відповідності об`єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарним нормам;
– оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості і достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей;
– підготовка об`єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Об`єктами екологічної експертизи є: проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація з впровадження нової техніки, технології, матеріалів, діючі об`єкти та комплекси, військові, оборонні та інші об`єкти.
Суб`єктами екологічної експертизи є: Міністерство охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки, органи й установи Міністерства охорони здоров`я України, місцеві ради народних депутатів і органа влади та окремі громадяни.
Порядок проведення екологічної експертизи включає:
– перевірку наявності та повноти матеріалів та реквізитів на об`єкти екологічної експертизи;
– аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи;
– узагальнення окремих експертних досліджень та наслідків діяльності об`єктів експертизи;
– підготовку висновків.
Основними принципами екологічної експертизи є: гарантування безпечного для життя та здоров`я людей навколишнього природного середовища; збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки; наукова обґрунтованість, незалежність, об`єктивність, комплексність, варіативність, превентивність, гласність; екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об`єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності; державне регулювання; законність.
В Україні здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи. Дані органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації.
Висновки державної екологічної експертизи є обов’язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об’єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховується нарівні з іншими видами державних експертиз. Початком державної екологічної експертизи вважається день подання еколого-експертному органу комплекту необхідних матеріалів і документів, а у разі необхідності – і додаткової науково-дослідної інформації з тих питань, що виникли під час проведення експертизи.
Висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки. Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів чи його органами на місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності. Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.
Територія на якій знаходиться господарство є рівнинною і придатною до ведення сільського господарства. Підприємство у своєму підпорядкуванні має значну площу земельних угідь Для того, щоб отримувати з даної площі максимальні врожаї, ТОВ „ТОВСТИНАГРОАЛЬЯНС” турбується про стан та сприяє підвищенню родючості ґрунтів.
Що ж до ґрунту, то це найцінніший і незамінний природний ресурс. Він глобальний нагромаджувач сонячної енергії , основа життя рослин, тварин і людей. Під ерозією ґрунту, за визначенням академіка А. У. Присова, розуміються „різноманітні й широко поширені явища руйнування і знесення ґрунту та лужних порід потоками води і вітру”.
У ТОВ „ТОВСТИНАГРОАЛЬЯНС” проти вітрової ерозії насаджують полезахисні смуги, що не дають змоги вітру вивіювати родючі ґрунти.
На підприємстві кожного року складається план заходів по покращенню екологічної ситуації на його території. Інженер з екології складає бюджет на фінансування таких заходів, після чого виділяються кошти з прибутку підприємства на їх реалізацію. До таких заходів належать: озеленення території; очищення стоків; утилізація твердих побутових відходів; розробка нових екологічно-безпечних технологій.
Санітарним законодавством передбачено при одночасній присутності в повітрі декількох шкідливих речовин сумувати ефекти забруднення ними атмосферного повітря.
Для забезпечення прогнозного рівня охорони природного навколишнього середовища необхідно визначити основні напрямки наукових досліджень і стимулювання проведення природоохоронних заходів.
Планом природоохоронних заходів ТОВ „ТОВСТИНАГРОАЛЬЯНС” на
2014 рік передбачено:
-
Охорона ґрунтового покриву: турбота про збереження родючості ґрунту; застосування мінеральних добрив та засобів захисту рослин на суровій науковій основі.
-
Охорона атмосферного повітря: контроль димності вихлопних газів дизельних автомобілів і спеціальної техніки; заміна, ревізія, ремонт запобіжних дихальних клапанів резервуарів і апаратів; вивіз сміття з території підприємства, недопущення спалювання відходів виробництва і побутових відходів.
-
Охорона і раціональне використання водних ресурсів: ревізія та перевірка лічильників обліку води; технічне обслуговування і поточний ремонт очисних споруд.
Отже, виробнича діяльність ТОВ „ТОВСТИНАГРОАЛЬЯНС” визначає широке застосування природоохоронних заходів, які дозволяють покращити стан навколишнього середовища.