ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 170
Скачиваний: 2
Таблиця 3. Технологічна карта вирощування та збирання соняшнику
|
Кількість обслугов. персоналу |
Продуктив-ність агрегату за годину |
Коефіцієнт змінності |
Виробіток агрегату за добу |
Необхідна кількість агрегатів |
Витрата палива, кг |
Затрати праці, годин |
||
|
на одиницю роботи |
на весь обсяг |
на одиницю роботи |
на весь обсяг |
|||||
|
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
|
1 |
8,9 |
2,0 |
124,6 |
1 |
3,0 |
2670 |
0,11 |
98,0 |
|
1 |
2,43 |
2,0 |
34,02 |
3 |
7,8 |
6942 |
0,41 |
365 |
|
1 |
8,60 |
1,4 |
84,28 |
2 |
0,9 |
9950 |
0,116 |
128 |
|
3 |
14 |
1,4 |
137,2 |
1 |
- |
- |
0,21 |
232 |
|
3 |
20 |
1,4 |
196 |
1 |
- |
- |
0,15 |
165 |
|
1 |
11 |
1,4 |
107,8 |
2 |
0,80 |
712 |
0,09 |
80 |
|
1 |
1,25 |
2,0 |
17,5 |
3 |
15,0 |
13350 |
0,80 |
710 |
|
1 |
13,1 |
1,4 |
128,38 |
1 |
0,80 |
712 |
0,076 |
67,6 |
|
1 |
14,85 |
1,0 |
103,95 |
1 |
0,80 |
712 |
0,067 |
59,6 |
|
1 |
14,85 |
1,0 |
103,95 |
1 |
0,80 |
712 |
0,067 |
59,6 |
|
1 |
14,28 |
2,0 |
200 |
3 |
1,20 |
213 |
0,07 |
124,6 |
|
1 |
13,1 |
2,0 |
183,4 |
1 |
0,80 |
712 |
0,076 |
67,6 |
|
2 |
13,7 |
1,0 |
95,9 |
- |
- |
- |
0,145 |
16,4 |
|
1 |
9,1 |
1,4 |
89,1 |
1 |
0,70 |
156 |
0,11 |
24,5 |
|
3 |
10 |
1,4 |
98,0 |
1 |
0,70 |
156 |
0,30 |
66,9 |
|
1 |
7,28 |
1,4 |
71,3 |
2 |
1,25 |
1113 |
0,137 |
121,9 |
|
1 |
5,7 |
1,4 |
55,8 |
3 |
3,5 |
3115 |
0,175 |
155,7 |
|
1 |
7,57 |
1,4 |
74,1 |
1 |
- |
- |
0,13 |
1,75 |
|
2 |
5,14 |
1,4 |
50,4 |
1 |
- |
- |
0,39 |
2,60 |
|
2 |
3,35 |
1,4 |
32,8 |
4 |
3,5 |
3115 |
0,30 |
267 |
|
1 |
16,4 |
1,4 |
160,7 |
1 |
1,2 |
1068 |
0,06 |
53,4 |
|
1 |
9,14 |
1,4 |
89,5 |
1 |
0,7 |
156 |
0,11 |
24,5 |
|
3 |
10 |
1,4 |
9,8 |
1 |
0,7 |
157 |
0,30 |
67,2 |
|
1 |
11,1 |
1,4 |
108,7 |
2 |
0,8 |
712 |
0,09 |
80 |
|
2 |
2 |
1,4 |
19,6 |
3 |
11 |
9790 |
1,0 |
890 |
|
1 |
9,14 |
1,4 |
89,6 |
2 |
0,9 |
2403 |
0,11 |
293 |
|
3 |
- |
1,4 |
- |
1 |
- |
- |
- |
- |
|
1 |
80 |
1,4 |
784 |
2 |
- |
- |
0,012 |
160 |
|
1 |
8,0 |
1,4 |
49 |
4 |
1,3 |
6942 |
0,20 |
1068 |
|
- |
- |
|
- |
- |
- |
61750 |
- |
5450 |
За основу приймають типові технологічні карти [1;2], які необхідно скорегувати стосовно умов господарства. Корегування полягає у наведенні переліку операцій, перегляду складу машинно-тракторних агрегатів з урахуванням наявності нових машин та перерахунку показників у відповідності з конкретними обсягами робіт.
В таблиці 3 приведено приклад складання технологічної карти на вирощування соняшника на площі 890 гектарів.
В перелік операцій технологічної карти слід включати всі механізовані операції, які необхідно виконувати для одержання кінцевої продукції, починаючи з основного обробітку грунту та внесення добрив після збирання попередника і закінчуючи збиранням і заготівлею основної і побічної продукції.
( Графа 1 ). Операції заносяться в хронологічній послідовності.
Обсяг робіт в фізичних одиницях ( графа 2 ) визначається посівною площею, кратністю обробітку; для транспортних та навантажувальних робіт валовим виходом основної або побічної продукції, кількістю перевезених вантажів і відстані перевезень.
,
(1)
,
(2)
,
(3)
де Qп, Qн, Qтр – обсяг, відповідно, польових робіт в га; навантажувальних робіт в т; транспортних робіт в т*км;
К – кратність обробітку( К=1,2,3);
qга – норма висіву (витрати матеріалу), т/га;
lв – відстань перевезень, км;
F – посівна площа, га
На прикладі операції лущення обсяг робіт 890 га.
Обсяг робіт в ум.ет.га визначається за залежністю ( графа3 ):
,
(4)
де F – обсяг робіт в фізичних одиницях;
WГ – продуктивність агрегату за годину, фіз. одиниці;
????У – коефіцієнт переведення в умовні еталонні трактори;
ум.ет.га
Агротехнічні терміни ( оптимальна дата початку і кінця робіт ) виконання технологічних операцій ( графи 4,5 ) проставляються по типових технологічних картах для зон розміщення господарства.
Кількість днів роботи за агротехнічний термін приймається в межах агротехнічно допустимих на відповідний вид роботи ( графа 6 ). Приймаємо для лущення в межах 10 днів.
В графи 7,8,9 занести марочний склад агрегату та кількість робочих машин в агрегаті.
При виборі агрегатів враховують: якісний склад рекомендованих технологією машин, посівну площу культури, розміри окремих полів, техніко-економічні показники агрегату.
Для прикладу в курсовому проекті необхідно провести вибір раціонального складу машинного агрегату з 3-х альтернативних. Рекомендується здійснити багатокритеріальний вибір за відстанню до цілі, можна за методом Парето або за лексикографічним методом [5]. Обгрунтування агрегату провести для заданої технологічної операції.
Кількість обслуговуючого персоналу, які обслуговують один агрегат на протязі зміни, встановлюється на основі характеристик агрегатів і заноситься в графу 10. На лущенні це один механізатор.
Продуктивність агрегату ( графа11 ) і витрата палива на одиницю роботи ( графа 15 ) приймаються з типових норм виробітку і норм витрати палива [3,4] у відповідності з нормативною групою господарства.
Коефіцієнт змінності ( графа 12 ) визначається за формулою:
,
(5)
де Тдн – прийнята тривалість робочого дня, годин;
(Тдн може бути 7; 10; 14 годин – для звичайних робіт і 6; 12 годин – для робіт зі шкідливими умовами)
Тзм – тривалість зміни, годин
(Тзм = 7 год – для звичайних робіт; Тзм = 6 год – для шкідливих робіт)
Виробіток агрегату за добу ( графа 13 ) становитиме:
,
(6)
га
Необхідну кількість агрегатів ( графа 14 ) визначають за залежністю:
,
(7)
де Др – кількість днів роботи агрегатів.
,
приймаємо 1 агрегат.
Витрату палива на весь обсяг робіт визначаємо за формулою ( графа 16 ):
,
(8)
де qга – витрата палива на одиницю роботи, кг;
F – обсяг робіт в фізичних одиницях.
кг
Затрати праці на одиницю роботи становитимуть ( графа 17 ):
,
(9)
де nобс – кількість обслуговуючого персоналу
год/га
Затрати праці на весь обсяг робіт ( графа 18 ) становитимуть:
,
(10)
годин
Підраховують по технологічній карті сумарні значення граф 3, 6, 16, 18.
2.2 Розробка механізованої технологічної операції
Всі механізовані технологічні операції по вирощуванню сільськогосподарських культур повинні проводитися у відповідності з операційними технологіями.
Операційна технологія – це комплекс агротехнічних, технічних, організаційних і економічних заходів, направлених на високопродуктивне використання машинних агрегатів з метою забезпечення високої якості механізованих робіт.
Для конкретних умов господарств розробляють операційні технології по окремих видах робіт і по полях у вигляді операційно-технологічних карт.
В курсовому проекті необхідно розробити операційну технологію виконання заданої технологічної операції і подати її у вигляді операційної карти. Розробку рекомендується провести в наступній послідовності:
2.2.1 Призначення та агротехнічні вимоги до операції
Охарактеризувати призначення та важливість заданої технологічної операції в загальному комплексі механізованих робіт по вирощуванню сільськогосподарської культури.
Привести умови роботи: розміри та площа поля; рельєф місцевості, агрофон, відстань перевезення добрив, матеріалів, питомий опір.
Висвітлити основні агротехнічні вимоги до заданої технологічної операції та показники якості роботи. [6]
2.2.2 Обгрунтування складу та режиму роботи агрегату
Підбір трактора і робочих машин в склад агрегату, збирального агрегату залежить від виду виконуваної роботи і с-г культури, технології, особливості зони розміщення господарства.
Вибрані для агрегатування засоби механізації повинні входити в склад раціональних технологічних комплексів, рекомендованих системою машин для комплексної механізації рослинництва. Після вибору основного агрегату визначають склад допоміжних агрегатів ( транспортних, навантажувальних ). При цьому керуються наступними принципами: потоковістю виробництва, пропорційністю, погодженістю і ритмічністю процесу, досягненням найбільш раціонального завантаження машин.
В курсовому проекті якісний склад агрегату по кожній технологічній операції технологічної карти вибраний. Наше завдання полягає в обґрунтуванні швидкісного режиму роботи та кількісного складу агрегату (якщо завідомо він не одномашинний).
Розрахунок кількісного складу агрегату та режиму його роботи здійснюють в такій послідовності:
-
Встановлюють агротехнічно допустиму швидкість руху для виконання заданої технологічної операції ( по якості роботи ).
-
По тяговій характеристиці трактора [8] встановлюють передачі, які входять в діапазон агротехнічно допустимих швидкостей і для цих передач вибирають значення Vр ( робочу швидкість руху, км/год ) і значення Рт ( тягової сили трактора, кН ).
-
Визначають найбільш можливу ширину захвату агрегату ( для багатомашинного агрегату ) по передачах, які попали в діапазон агротехнічно допустимих
а) для тягового причіпного
,
(11)
б) для тягового начіпного
,
(12)
в) для начіпного плуга
,
(13)
г) для тягово-привідного начіпного
,
(14)
де Рт.н – номінальне тягове зусилля трактора на обраній передачі ( по тяговій
характеристиці ), кН;
Gтр – вага трактора, кН;
і – нахил поля, %;
К – питомий опір грунту, кН/м;
КП – питомий опір плуга, кН/м2;
gм, gпл – вага машини і плуга, що припадає на 1м ширини їх захвату, кН/м;
fзч , fтр – коефіцієнт опору перекочуванню відповідно зчіпки та трактора на відповідному грунтовому фоні;
???? – коефіцієнт, який враховує довантаження ведучих коліс трактора вагою начіпної машини;
С – поправочний коефіцієнт, що враховує вагу грунту на корпусах плуга
( С = 1,1÷1,4 );
RВВП – опір на привід В.В.П. трактора, кН :
,
(15)
де NВВП – витрати потужності на привід В.В.П. трактора, кВТ;
????м – механічний к.к.д. трактора
(орієнтовно можна приймати ????м=0,86-0,88 – для гусеничних тракторів, ????м = 0,91-0,92 – для колісних);
ітр – передаточне число трансмісії по передачах;
rK – динамічний радіус кочення ведучого апарату трактора, м;
rK = rЗ – для гусеничного трактора, м;
rK = rо + Кш · Нш , (16)
де rK – радіус кочення колісного трактора, м;
rо – радіус обода колеса, м;
Кш – коефіцієнт усадки шини ( Кш = 0,75:0,80 );
Нш – висота профілю шини, м;
nдв – частота обертання колінчастого вала двигуна, хв-1.
-
Визначають кількість машин в агрегаті (для плугів – кількість корпусів):
,
(17)
,
(18)
де ВК – конструктивна ширина захвату однієї машини, м;
Вкор – ширина захвату одного корпуса, м.
-
Розраховують фронт зчіпки і підбирають марку зчіпки:
Фзг = Вк (пм – 1) , (19)
Для плуга по кількості корпусів з каталогу підбирають марку плуга.
-
Після вибору зчіпки розраховують повний тяговий опір агрегату на кожній із визначених передач
а) тягового причіпного агрегату:
,
(20)
б) тягового начіпного агрегату:
,
(21)
в) орного начіпного агрегату:
,
(22)
г) тягово-привідного причіпного агрегату:
,
(23)
де Gм , Gпл – вага відповідно машини та плуга, кН.
-
Розраховують коефіцієнт використання тягового засилля трактора (ступінь завантаження)
,
(24)
Розрахунок проводять для всіх визначених передач, порівнюють з допустимими значеннями і остаточно вибирають робочу передачу трактора.
Для збиральних машин ( зернозбиральних та спеціальних комбайнів ), розкидачів добрив, прес-підбирачів встановлюють робочу швидкість руху, враховуючи пропускну спроможність машин і потужність двигуна. Повинна забезпечуватися наступна умова:
,
(25)
де ϑпз – швидкість руху машини, обмежена пропускною спроможністю, км/год;
ϑр·Nдв – максимально можлива швидкість руху по потужності двигуна, км/год.
,
(26)
де qД – допустима пропускна спроможність робочого органу машини, кг/с;
Bр – робоча ширина захвату машини, м;
и – урожайність маси, яка поступає до робочого органу машини, т/га.
Максимально можливу швидкість руху по потужності двигуна визначають за формулами:
а) для тягово-привідного агрегату:
,
(27)
б) для самохідного агрегату:
,
(28)
де Nен – номінальна потужність двигуна трактора або самохідної машини, кВт;
Nпит – питомі витрати потужності на технологічний процес ( на одиницю пропускної спроможності або на 1 рядок культури ), кВт;
NВВП.хх , NВВП.дод – витрати потужності відповідно на холостий хід машини та на привід додаткових механізмів, кВт;
Rм – робочий опір машини, кН:
,
(29)
де Gм – експлуатаційна вага машини, кН;