Файл: П.з. 3.1. ОПГ.doc

Професійні спілки також мають право проводити незалежну експертизу умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці; брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них; вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та отримувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, яка має право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці та вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.

Для виконання цих обов'язків роботодавець за власні кошти організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк зі збереженням за ними середнього заробітку.

Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, цими органами.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до Типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань пращ та соціальної політики.

Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль (внутрішній аудит) проводиться на трьох рівнях:

Перший рівень: Керівник виробничої дільниці (майстер) щоденно перевіряє стан охорони праці на виробничій дільниці.

Другий рівень: Керівник підрозділу спільно з спеціалістами відповідних служб (механік, електрик, технолог) два рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком.

Третій рівень: Щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять:

• керівник служби охорони праці;

• голова комісії з охорони праці (голова профкому);

• керівник медичної служби;

• працівник пожежної охорони;

• головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик).

---

Результати роботи комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

При проведенні контрольних заходів визначаються і документуються повноваження та способи вирішенні таких завдань:

• визначення складу посадових осіб, що проводять поточні перевірки та огляди стану охорони праці;

• встановлення періодичності перевірок, оглядів;

• визначення обставин, коли є потреба у позачерговому огляді;

• встановлення основних пріоритетів при проведенні оглядів;

• складання протоколів оглядів;

• заходи щодо усунення виявлених недоліків.

Контроль — функція, яка виконує стабілізуючу роль у системі управління. Контроль і нагляд за станом охорони праці на підприємстві спрямовані на виявлення відхилень від вимог правил, норм, стандартів, інструкцій та законодавства з охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення. Цей контроль і нагляд здійснюють керівники підприємства та його підрозділів, робітники, а також відомчі, профспілкові й державні органи та прокуратура.

При проведенні всіх видів контролю повинні визначатися причини виявлених відхилень від норм і вимог охорони праці та розроблятися заходи щодо усунення з подальшим їх включенням до відповідних планів робіт з охорони праці.

3. Облік і аналіз показників охорони праці. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій.

Облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці спрямовані (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі отриманих даних та узагальненні причин недотримання вимог законів та нормативно-правових актів, а також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали:

• про нещасні випадки та професійні захворювання;

• результати всіх видів контролю за станом охорони праці;

• дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці);

• матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання тощо.

Аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці забезпечують служби охорони праці обласної та районних державних адміністрацій, виконкому, міських, селищних і сільських рад та служби охорони праці підприємства. Основою для аналізу та оцінки показників стану умов та безпеки праці є "Єдина державна система показників умов і безпеки праці", дані про травматизм на виробництві та професійні захворювання, пожежі, дорожньо-транспортні пригоди й аварії.

Основними показниками обліку на всіх рівнях є:

---

— рівень виробничого травматизму;

— рівень профзахворювань;

— рівень захворювань, пов'язаних з умовами праці;

— кількість працюючих у незадовільних умовах праці;

— кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;

— кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;

— кількість аварійних будівель і споруд;

— забезпеченість засобами індивідуального захисту;

— забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями;

— витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

— витрати на повне відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань (або витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань);

— витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також — по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за охороною праці, які будуть розглянуті окремо.

Державний стандарт ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» містить таке визначення ризику:

Ризик - імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її важкості.

Міжнародний документ «ИСО/МЭК 51:1999 Аспекти безпеки - Посібник із включення їх у стандарти» містить такі визначення щодо процедур аналізу ризиків:

Оцінювання ризику - засноване на результатах аналізу ризику процедура перевірки, що встановлює, чи не перевищується припустимий ризик.

Аналіз ризику - систематичне використання інформації для виявлення небезпеки та оцінки ризику.

Залишковий ризик - ризик, що залишається після застосування захисних заходів.

Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 «Системи управління охороною праці. Вимоги» визначає:

Припустимий (допустимий) ризик - це ризик, що зменшений до рівня, який організація може допустити, з огляду на її легальні зобов'язання та її власну політику в галузі професійної безпеки і здоров'я.

Перший етап управління ризиками - це виявлення можливості виникнення небезпечних ситуацій для працівників з урахуванням їх можливих дій.

Процедура передбачає всебічний розгляд технологічного процесу з погляду на безпечність та нешкідливість для працівників з урахуванням усіх аспектів, а також виявлення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, що діють у виробничому середовищі та можуть призвести до небезпечної події.

На другому етапі визначається ступінь базового ризику виникнення небезпечних ситуацій. Оцінка базового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому ігнорується існуюче управління ризиками.

Базовий ризик - це значення ризику (і відповідне значення його ступеню, що визначають на основі якісних критеріїв, через процедури експертного оцінювання тощо), яке визначають перед впровадженням заходів управління ризиками. Ступінь базового ризику (відносна оцінка в балах) виникнення небезпечної ситуації визначається за формулою:

---

R= Т×П×В_р,

у якій: R - ступінь ризику, балів;

Т - ступінь важкості та можливих наслідків небезпечної події, балів;

П - ступінь інтенсивності контакту працівника з небезпекою, балів;

В_Р- індекс імовірності виникнення небезпечної події, балів.

Характеристика імовірності виникнення небезпечної події в балах, тобто індекс імовірності небезпечної події визначається шляхом експертного оцінювання на основі якісної оцінки імовірності за таблицею 3. Експертиза проводиться групою призначених фахівців.

Таблиця 3. Характеристика індексу імовірності небезпечної події В_Р

Ступінь імовірності небезпечної події		Коментар
Кількість балів, Вр	Якісна оцінка імовірності
5	Регулярно або майже напевно	Подія спостерігається регулярно. Подія трапляється в більшості випадків.
4	Досить імовірно	Подія спостерігається періодично.
3	Імовірно	Подія трапляється інколи.
2	Малоймовірно	Подія спостерігається рідко.
1	Майже неймовірно	Подія трапляється лише при винятковому збігу обставин

Оцінку важкості можливих наслідків небезпечної події (в балах) визначають на основі експертного оцінювання за таблицею 4, а оцінку ступеня інтенсивності контакту працівника з небезпекою за таблицею 5.

Таблиця 4. Визначення ступеню тяжкості небезпечної події Т

Ступінь тяжкості небезпечної події		Можливі наслідки	Можливе реагування та заходи з ліквідації наслідків
Кількість балів, Т	Якісна оцінка можливої події
5	Катастрофічна	Груповий нещасний випадок; Нещасний випадок із смертельними наслідками	Розслідування державними органами влади. Кримінальна відповідальність. Штрафні санкції. Зупинення робіт. Анулювання ліцензії.
4	Суттєва	Стійка втрата працездат-ності (каліцтво). Тимчасова втрата пра-цездатності понад 60 днів. Профзахворювання.	Розслідування державними органами влади. Кримінальна відповідальність. Штрафні санкції згідно Кодексу про адмі-ністративні правопорушення (КпАП). Можливе призупинення робіт.
3	Незначна	Травма, профзахворюван-ня з втратою працездат-ності до 60 днів.	Розслідування. Штрафні санкції. Можливе призупинення робіт.
2	Мінімальна	Травма без втрати працездатності, потреба у стаціонарній медичній допомозі, переведення на легшу роботу.	Внутрішнє розслідування. Адміністративна відповідальність ІШтрафні санкції згідно КпАП.
1	Несуттєва	Інцидент.	Дисциплінарна відповідальність

Таблиця 5. Характеристика інтенсивності контакту з небезпекою, П

Кількість балів, П	Характеристика	Інтенсивність контакту працівника з небезпекою
3	Постійний контакт з небезпекою "актз	Постійно або декілька разів протягом робочої зміни при виконанні виробничих операцій.
2	Епізодична можливість контакту з небезпекою	Один чи декільк разів на місяць при виконанні небезпечних виробничих операцій.
1	Мінімальний контакт з небезпекою	Один чи декілька разів на рік

---

Третій етап управління ризиками - розробка, планування та впровадження заходів щодо зменшення ризиків, які враховують результати оцінки ступеню базового ризику.

Планування заходів щодо зменшення ризиків потребує урахування способів реагування на визначений ступінь ризику (таблиця 6).

Таблиця 6. Планування заходів управління ризиками в залежності від ступеню базового ризику

Ступінь базового ризику,R	Реагування на ситуацію, планування заходів щодо управління ризиками
Екстремальний (55-75 балів)	Потребує невідкладних дій вищого керівництва із обов'язковим складанням плану заходів та призначенням відповідальних осіб. При необхідності - призупинення ведення робіт.
Високий (25-54 балів)	Потребує уваги вищого керівництва. Терміново проінформувати працівників та їх безпосередніх керівників, керівника відповідного підрозділу та начальника служби охорони праці. Вжити заходи по забезпеченню безпеки працівників.
Середній (10-24 балів)	Проінформувати працівників та безпосередніх керівників, керівника відповідного підрозділу та начальника служби охорони праці. Вжити заходи щодо зменшення ризику.
Низький (1-9 балів)	Управління шляхом виконання існуючих процедур. Звичайно не потребує додаткових ресурсів. Проінформувати керівника підрозділу та начальника служби охорони праці по закінченню робіт для визначення ступеню ризику.

Четвертий етап пов'язаний з оцінкою ефективності застосованих оцінку залишкового ризику та визначити, чи став припустимим ризик виникнення небезпечної ситуації, тобто чи досягли впроваджені заходи очікуваного ефекту.

Оцінка залишкового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому враховується ступінь ризику ситуації, що знаходиться під контролем.

Для оцінки залишкового ризику застосовують аналогічні процедури.

Документувати дії по зменшенню ризиків можна за допомогою карти оцінки ризиків (таблиця 7).

Таблиця 7. Карта оцінки ризиків

Карту склав: ____________________ Дата складання:____________________

Узгоджено: Начальник служби охорони праці « » 200

КАРТА ОЦІНКИ РИЗИКІВ № _________

Процес:

Операція:

Задіяний персонал:

Вимоги до засобів індивідуального захисту:

Виробнича операція

Джерело небезпеки

Можливі наслідки

Рівень ризику

Суб'єкт, що піддається ризику

Існуючі заходи щодо попередження ризику

Оцінка базового ризику

Запропоновані заходи

Оцінка залишкового ризику

Імовірність (Вр)

Вжкість (Т)

Інтенсивність контакту з небезпекою (П)

Ступінь базового ризику

Імовірність (Вр)

Важкість (Т)

Інтенсивність контакту з небезпекою (П)

Ступінь залишкового ризику

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

ІЗ

14

15

---