- накази, розпорядження, листи міністерства нормативно-технічні, методичні документи та правові акти, що регламентують стосунки працівників апарату управління в процесі виконання функцій, положення про підприємство, виробничі одиниці, структурні підрозділи, посадові інструкції спеціалістів та технічних виконавців, процедури управління, норми та нормативи, обіг документів, інформаційні потоки, карти організації праці службовців;

- матеріали документальних ревізій та опитування працівників як внутрішніми консультантами, так і зовнішніми аудиторськими, консалтинговими фірмами.

Засоби діагностики

Будь-яка організація, навіть якщо вона складається з трьох осіб, це – складна система, яку можна охарактеризувати безліччю ознак.

Формально провести системний аналіз можна, використовуючи такі методи:

а) побудувати “дерево цілей”, і тоді аналіз можна розглядати як системний аналіз з точки зору цілей;

б) побудувати “дерево робіт”, і тоді аналіз можна розглядати як системний аналіз з точки зору робіт;

в) побудувати змішаний граф, в якому завдання (цілі) одночасно характеризують і заходи (функції), тоді аналіз можна розглядати як функціонально-цільовий аналіз;

г) побудувати граф проблем, кожна з яких сформульована таким чином, що вона неявно визначає як цілі (для вирішення проблеми), так і функції (тобто заходи, яких необхідно вжити для вирішення проблеми, яка відповідає більш пріоритетному елементові в структурі елементів графа проблем).

Принципових відмінностей між згаданими методами системного аналізу немає і необхідно використовувати такий метод, кий виявиться найбільш доцільним у конкретному випадку.

Для визначення завдань і взаємозв’язків між завданнями можна використовувати різні методи. Можна використати опис системи з точки зору проблем і чисто експертний метод виявлення проблем і зв’язків між ними. Опис систем з точки зору проблем найбільш звичний для керівників виробничих підприємств.

Складні завдання і функції необхідно розкласти на такі складові частини, які відрізнялися б одна від одної за однією з перелічених нижче характерних особливостей:

- за алгоритмом управління, який вимагається;

- за виконавцями (згідно з існуючим або передбачуваним поділом функцій між виконавцями в структурі організації);

- за вхідними і вихідними змінними (тобто за змінними, які характеризують матеріали, послуги та інші елементи на вході організації, і змінними, які характеризують про­дукцію, послуги та інші елементи на виході організації).

Зазначені відмінності між завданнями і функціями можуть бути зумовлені характерними особливостями як об’єкта, так і суб’єкта управління. Зважаючи на такі особливості, розроблені 13 правил декомпозиції завдань і функцій при виконанні процедури функціонального аналізу промислового підприємства.

---

Правила декомпозиції при функціонально-цільовому аналізі.

Декомпозиція з позиції об'єкта управління.

Декомпозиція складного завдання на складові завдання відповідно до умов виробничого процесу організації.

- За етапами життєвого циклу організації, яка є об’єктом управління: створення (розвиток) – забезпечення експлуатації – експлуатація.

- За етапами життєвого циклу продукції: конструювання – виробництво – реалізація – використання (споживання).

- За етапами виробничого циклу: постачання і заготівля – виготовлення продукції – складання продукції.

- За типом виробництва: масове, серійне, індивідуальне.

- За категоріями виробничої діяльності згідно з системою розподілу праці, існуючою на підприємстві.

- За рівнем в організаційній структурі підприємства: промислове об’єднання – завод – напрям виробництва – цех – дільниця – бригада.

- За ресурсами, які є складовою частиною об’єкта управління: праця, заробітна плата, персонал, матеріали, енергія та інші ресурси.

- За послідовністю заходів, спрямованих на досягнення мети діяльності: наприклад, поставка матеріалів на склади, поставка комплектуючих елементів на склади окремих заводів, доставка на робочі місця.

- За варіантами заходів, спрямованих на досягнення мети діяльності: наприклад, зниження витрат за статтями непрямих витрат, підвищення ефективності без збільшення витрат за статтями непрямих витрат.

Декомпозиція з точки зору суб'єкта управління.

1. Декомпозиція завдань за етапами циклу управління:

- визначення цілей управління;

- проектування (нормування);

- планування;

- організація виконання;

- облік;

- контроль;

- аналіз;

- диспетчеризація;

- регулювання;

- звітність;

- стимулювання.

2. Декомпозиція завдань за етапами економічного циклу:

- облік, контроль і аналіз відхилень від нормативних показників;

- визначення (удосконалення) нормативних показників;

- зміна обсягу виробництва.

3. Декомпозиція завдань за рівнями суб’єктів управління: виробничо-диспетчерське управління промислового об’єднання; виробничо-диспетчерський відділ заводу і так далі.

3. Діагностика стратегічних ресурсів організації.

В основі діагностики стратегічних ресурсів лежить аналіз використання існуючих ресурсів і визначення можливості забезпечити виконання обраних цілей та своєчасне виявлення до­сягнення стратегічних проблем. Найбільш актуальними слід вважати проблеми: між зовнішнім середовищем та виробничою орієнтацією організації (конкурентоспроможність продукції, цільова політика), маркетингова діяльність, неефективний менеджмент, який не відповідає вимогам часу.

Стратегічна проблема суттєво відрізняється по своїй суті від слабких сторін організації.

Слабкість організації визначається при порівнянні з організаціями-конкурентами, тоді як проблема виникає в тому випадку, коли спостерігається невідповідність між цілями організації та дійсним станом справ.

---

До стратегічних ресурсів відносять: фінансові, кадрові, інформаційні, технічні, технологічні, управлінські, організаційні.

Ресурси організації закладають основи конкурентних переваг організації і можуть бути досить умовно поділені на матеріальні та нематеріальні.

До матеріальних слід віднести фінансові та фізичні активи організації, які відображені в балансі підприємства (основні фонди, запаси, грошові кошти тощо).

Нематеріальні ресурси – це, як правило, якісна характеристика організації.

Деякі компоненти матеріальних ресурсів (торгова марка, ноу-хау), згідно з новим планом бухгалтерських рахунків, можуть бути оцінені експертами і враховані в бухгалтерському балансі.

Оцінка нематеріальних ресурсів складається з оцінки репутації організації, її ноу-хау, патентів, авторських прав, торгових секретів, інноваційного потенціалу.

Репутація відображається на ціні акцій, відносинах організацій як з іншими організаціями, так і із споживачами.

Контрольні запитання

1. Аналіз системи управління персоналом.

2. Визначення основних показників результатів фінансово-господарської діяльності.

3. Аналіз витрат на виробництво продукції, робіт, послуг.

4. Аналіз основних фондів підприємства.

5. Аналіз виробничо-господарської діяльності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Гудзинський О. Д. Практикум з менеджменту в системі агробізнесу: ситуації і ділові ігри. –К.: Урожай, 1994.

2.Завадський Й. С. Менеджмент:-Т.1.-К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу,1997.

3.Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 1992.

4.Немцом В.Д. Довгань Л.Є.Стратегічний менеджмент: Навч. посібник.-К.:ТОВ “УВПК “Ексоб”, 2001.

5.Томпсон А. А.,Стриклен А.Д.Стратегический менеджмент:Учебник.-М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

---

Смотрите также файлы

• Робочий зошит (з виправленнями).doc

• Курс лекцій за проф.doc

• Materialoznavstvo_2013_pravl_1.doc

• Адаптація до глобальних змін клімату.doc

• Звіт_ТОВ_Журавка.doc