6 Охорона праці

Розглядаються заходи з охорони праці на електричній станції (КЕС) потужністю 4400 (4х300+4х800). На оперативно-ремонтний персонал, який обслуговує системи охолодження турбогенераторів, згідно ГОСТ 12.0.003-74 діють такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

1). фізичні:

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- підвищена температура повітря робочої зони;

- підвищена температура поверхонь обладнання;

- підвищена та знижена рухомість повітря;

- недостатнє природне освітлення;

- підвищений рівень вібрації;

- знижена вологість повітря;

1. підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

2. недостатнє освітлення робочої зони;

- небезпечний рівень напруги в електричному колі, замикання якого може пройти через тіло людини;

- незахищені рухомі елементи виробничого обладнання.

2). психофізіологічні:

- фізичні перевантаження (динамічні);

- нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, перенапруга аналізаторів).

6.1 Технічні рішення щодо безпечної експлуатації об’єкта

У приміщеннях ТЕС для живлення власних потреб використовується трифазна чотирьохпровідна мережа із заземленою нейтраллю напругою 380/220 В. Відповідно з ГОСТ 12.1.013-78 умови праці за ступенем небезпеки ураження працівників електричним струмом є умовами з підвищеною небезпекою, тому що підлога у робочому приміщенні є струмопровідною.

Згідно із ГОСТ 12.1.030-81, в якості захисту від ураження людей електричним струмом застосовується заземлення. Крім того безпека експлуатації при нормальному режимі роботи забезпечується застосуванням ізолювальних пристроїв, огородженням струмоведучих частин, використанням малих напруг. Особи, що обслуговують електроустановки повинні користуватися ЗІЗ - спецвзуття, рукавиці. Засоби захисту необхідно періодично випробувати, їх слід захищати від механічних пошкоджень, впливу факторів, що погіршують їх діелектричні властивості.

Загальні вимога безпеки до виробничого обладнання встановлені згідно з ГОСТ 12.2.003-74, в якому визначені вимоги до основних елементів конструкції, органів управління і засобів захисту, які входять в конструкцію виробничого обладнання любого виду і призначення.

Електропривод насосів, вентиляторів, іншого обладнання повинний бути виконаний відповідно до Правил устрою електричних установок.

Оперативне обслуговування електроустановок може здійснюватися як місцевими оперативними чи опе­ративно-ремонтними працівниками, за якими закріпле­на ця електроустановка, так і виїзними, за якими зак­ріплена група електроустановок. Вид оперативного обслуговування, кількість опера­тивних працівників в зміну чи на електроустановці виз­начаються особою, відповідальною за електрогосподар­ство, за узгодженням з керівництвом підприємства (орга­нізації) і зазначається в місцевих інструкціях.

---

До оперативного обслуговування електроуста­новок допускаються працівники, які знають оперативні схеми, посадові і експлуатаційні інструкції, інструкції з охорони праці, особливості обладнання і пройшли на­вчання, дублювання та перевірку знань цих Правил та ПТЕ. Оперативні працівники, які обслуговують елек­троустановки одноосібно, та ті старші в зміні чи бригаді оперативні працівники, за якими закріплені електроус­тановки, повинні мати групу з електробезпеки IV в еле­ктроустановках напругою понад 1000 В і III - в елек­троустановках напругою до 1000 В.

Оперативні працівники, які заступають на чер­гування, мають прийняти зміну від попереднього черго­вого, здати зміну наступному черговому у відповідності з графіком. Припинення чергування без здачі зміни забороняєть­ся. У виняткових випадках залишення робочого місця є припустимим з дозволу оперативного працівника ви­щої посади. Під час приймання зміни оперативний праців­ник зобов'язаний:

- ознайомитися зі схемою і станом та режимом робо­ти устаткування на своїй дільниці особистим оглядом в обсязі, встановленому інструкцією;

- одержати від чергового, який здає зміну, інформацію про стан устаткування, за яким необхідно вести ретельний нагляд для запобігання аваріям та неполад­кам, а також про стан устаткування, що перебуває в ремонті або резерві;

- перевірити і прийняти інструмент, матеріали, ключі від приміщень, засоби захисту, оперативну документа­цію та інструкції;

- ознайомитися з усіма записами та розпорядження­ми за час, що минув з його останнього чергування;

- оформити приймання зміни записом у журналі, відомості, а також в оперативній схемі власним підпи­сом та підписом працівника, який її здає;

- доповісти старшому зміни про початок чергування та про неполадки, виявлені під час прийняття зміни.

Прийняття і здача зміни безпосередньо під час ліквідації аварії, виконання перемикань чи операцій по вмиканню та вимиканню обладнання забороняється. Під час тривалої ліквідації аварії здача зміни здій­снюється з дозволу особи, відповідальної за електрогос­подарство. Забороняється прийняття і здача зміни у ви­падках, коли на дільниці, яка обслуговується, робочі місця не прибрані, устаткування забруднене.

Прийняття зміни, коли устаткування несправне чи є відхилення від нормального режиму його роботи, допус­кається тільки з дозволу особи, відповідальної за елек­трогосподарство підприємства, або оперативного праців­ника вищого рівня, про що робиться запис в оператив­ному журналі. Оперативні працівники під час свого чергуван­ня є відповідальними за правильне обслуговування та безаварійну роботу всього устаткування на закріпленій за ними дільниці.

Список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організа­цією, визначається особою, відповідальною за електро­господарство, затверджується керівником, погоджується з Держнаглядохоронпраці і передається у відповідну оперативну службу енергопостачальної організації. 37..12. В разі порушення режиму роботи, пошкод­женні чи аварії електроустаткування оперативний прац­івник зобов'язаний негайно вжити заходів з відновлен­ня схеми нормального режиму роботи і повідомити про те, що сталося, безпосередньо старшому у зміні праців­нику або особі, відповідальній за електрогосподарство.

---

У випадку неправильних дій оперативних працівників під час ліквідації аварії старший в зміні оперативний працівник зобов'язаний прийняти на себе керівництво і відповідальність за подальший перебіг ліквідації аварії. Оперативні працівники повинні проводити обходи та огляди устаткування і виробничих приміщень на закріпленій за ними дільниці.

Огляд електроустановок може виконуватись одноосіб­но:

- адміністративно-технічним працівником з групою V в електроустановках понад 1000 В і з групою IV - в електроустановках до 1000 В; - оперативним працівником, який обслуговує цю еле­ктроустановку. Огляд електроустановок не електротехнічними праців­никами та екскурсії, за наявності дозволу керівництва підприємства, можуть провадитись під наглядом праці­вника з групою IV, який має право одноосібного огляду.

Забороняється під час огляду електроустано­вок виконувати будь-яку роботу.

Огляди, виявлення і ліквідація несправнос­тей в електроустановках без місцевих чергових праців­ників виконуються централізовано виїзними працівни­ками, що здійснюють нагляд і роботи на об'єкті (чи групі об'єктів). Періодичність цих робіт встановлюється особою, відповідальною за електрогосподарство, залеж­но від місцевих умов. Результати оглядів фіксуються в оперативному журналі.

Працівники, які не обслуговують дану елек­троустановку, допускаються до огляду з дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство підприємства, це­ху, дільниці.

6.2 Технічні рішення з гігієни праці і виробничої санітарії

6.2.1 Мікроклімат

Відповідно до параметри мікроклімату, що нормуються: температура (t⁰C) і відносна вологість повітря (W, %), швидкість його переміщення (м/с), потужність теплових випромінювань (Вт/м²).

Допустимі параметри мікроклімату для умов, що розглядаються (категорія робіт ІІб) відповідно до наведені в табл.6.1.

---

Таблиця 6.1 – Параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт	Допустима температура на робочих місцях,		Допустима від-носна вологість на постійних та непостійних робочих місцях	Допустима швидкість руху кисню на постійних та непостійних ро-бочих місцях, м/с
		Постій-них	Непо-стійних
Холод-ний	Середньої важкості ІІб	15-21	13-23	75	не більш 0,4
Теплий	Середньої важкості ІІб	16-27	15-29	70 при 25	0,2-0,5

Для забезпечення необхідних за нормативами параметрів мікроклімату у приміщенні влаштовується припливно-витяжна вентиляція.

6.2.2 Освітлення робочої зони

Приміщення котельні повинно бути забезпечене природнім освітленням, а в нічний час – електричним освітленням.

Місця, які з технічних причин не можна забезпечити природнім освітленням, повинні мати електричне освітлення. Освітленість повинна відповідати ДБН В.2.5-28-2006 “Природне та штучне освітлення”.

Крім робочого освітлення в котельнях повинно бути аварійне електричне освітлення.

Робоче і аварійне освітлення, електричне устаткування і його заземлення повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок.

Характеристика зорової роботи – загальні спостереження за проведенням виробничого процесу (постійне).

Природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення – КПО або е:

де Е_вн – внутрішня природна освітленість у приміщенні в місці, що розглядається, лк;

Е_зов – зовнішня природна освітленість дифузним світлом всього небосхилу, виміряна одночасно з Е_вн, лк.

Нормоване значення коефіцієнта природної освітленості визначається за формулою:

е_N = е_H ∙ m_N

де е_N – значення КПО;

m_N – коефіцієнт теплового клімату;

N – номер групи забезпеченості природним світлом.

е_N = 2 ∙ 0,9 = 1,8%

Оперативний персонал здійснює постійний нагляд за ходом технологічного процесу, слідкує за показаннями приладів. Характеристика зорової роботи персоналу – середньої точності. Контраст об'єкту розпізнавання з фоном – середній, фон – світлий. Відповідно до ДБН В.2.5-28-2006, розряд зорової роботи VI, підрозряд «г». При штучному загальному освітлені освітленість – 150 лк, при комбінованому освітлені – освітленість – 300 лк.

На ТЕС використовується природне освітлення верхнє і бокове. Штучне освітлення машинного залу загальне і здійснюється за допомогою газорозрядних ламп.

Для загального освітлення приміщень рекомендується використовувати головним чином, люмінесцентні лампи, що обумовлюється наступними перевагами: високою світловою віддачею (до 75 лм/Вт і більше); довгим часом використання (до 10000 годин); малою яскравістю поверхні, що світиться; спектральним складом випромінюючого світла (для деяких видів ламп цей склад є близьким до природного світла, що забезпечує гарну передачу кольорів). Разом з тим необхідно врахувати і недоліки цих ламп: висока пульсація світлого потоку та пов’язана з цим можливість стробоскопічного ефекту; для запалювання та горіння лампи необхідно включення послідовно з ним пускорегулюючих апаратів; працездатність ламп залежить від температури оточуючого середовища, до кінця часу роботи світловий потік зменшується більш ніж на половину від номінального.

---

Світильники з люмінесцентними лампами розміщують рядами; що дозволяє здійснювати їх послідовне включення (відключення) в залежності від величини природної освітленості.

Правильна експлуатація установок природного і штучного освітлення грає важливу роль для створення високого рівня освітленості в приміщеннях і економії електроенергії, що витрачається на штучне електричне освітлення.

Експлуатація електричних пристроїв включає :

- регулярне очищення віконних пройм будівель від забруднень;

- своєчасну заміну перегорілих ламп і контроль за рівнем напруги в освітлювальній мережі;

- реалізацію заходів, що сприяють зменшенню забруднення скла, як, наприклад, покриття скла спеціальними прозорими плівками, що легко видаляються при очищені тощо;

- підвищення загального рівня культури експлуатації будівель, що забезпечує чистоту повітря у приміщенні і відсутність викиду в атмосферу пилу, а також регулярне фарбування та побілку.

Очищення скла у приміщеннях, де ведуться роботи з незначними виділеннями пилу, провадяться не рідше одного разу в рік, а побілка стелі і стін приміщень не рідше одного разу в три роки .

Очистку світильників рекомендується проводити не рідше двох разів на місяць. Ця робота може бути доручена тільки електромонтерам і повинна провадитися при відключеній напрузі в електромережі.

6.2.3 Виробничий шум

Джерелом шуму в приміщення котельні, де знаходиться ГПД, є шум від двигунів і вентиляторів, димососів.

В таблиці 6.3 наведено допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочому місці

Таблиця 6.3 – Допустимі рівні звукового тиску і рівні звуку на робочому місці.

Робоче місце	Рівні звуку тиску, в дБ в октавних полосах з середньогеометричними частотами, Гц
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
На постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території підприємства	107	95	87	82	78	75	73	71	69

Діючий рівень звуку в приміщені становить 76 – 78 (А), що знаходиться в межах норми.

Захист від шуму повинен досягатись розробкою шумобезпечної техніки застосуванням засобів індивідуального захисту, а також будівельно-акустичними методами.

Основні технічні міри по зменшенню шуму:

- правильність проектування масивних фундаментів під віброактивне обладнання (дробилки, сепаратори, нагнітачі) з урахуванням динамічних навантажень;

- ізоляція фундаментів під віброактивне обладнання від несучих конструкцій та інженерних комунікацій;

- застосування віброзатримуючих гнучких вставок на вихлопі з нагнітачів;

- застосування вібропоглинаючого резинового покриття;

- звукоізоляція шумних машин кожухами.

6.2.4 Вібрація

Джерелом вібрації в першу чергу є насоси, вентиляційні установки, котли для підігріву води на газу. Від працюючого устаткування, системи вентиляції на працюючих може діяти негативний виробничий фактор - вібрація.

---

Смотрите также файлы

• 5 Частина Cп завд.doc

• 4 Частина РЗА.doc

• РГЗ по механике.docx

• Элегазовый выкл.docx

• отчет к 7 работе.docx