Файл: Протокол 222 методичні вказівки для самостійної роботи студентів навчальна дисципліна.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 09.11.2023

Просмотров: 46

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.


  1. При гастриті.

  2. При пієлонефриті.

  3. При міокардиті.

  4. При килі стравоходного отвору діафрагми.

  5. При спланхноптозі.


7. У якому положенні хворого найбільш інформативна пальпація селезінки:

  1. Лежачі на лівому боці.

  2. Стоячи з нахилом тулуба вліво.

  3. Положенні Тренделенбурга.

  4. Положенні Салі.

  5. Колінно–ліктьовому положенні.


8. Які нормальні розміри селезінки:

  1. Поперечний 4–6 см, повздовжний 6–8 см.

  2. Поперечний 6–9 см, повздовжний 1–3 см.

  3. Поперечний 11–12 см, повздовжний 9–10 см.

  4. Поперечний 4–6 см, повздовжний 14–16 см.

  5. Поперечний 6–8 см, повздовжний 4–6 см.


9. Чому при ураженнях печінки підвищення тиску у системі портальної вени супроводжується збільшенням селезінки:

  1. У зв’язку із посиленням кровотворної функції селезінки.

  2. У зв’язку із токисчним ураженням селезінки.

  3. У зв’язку із ретроградним підвищенням тиску в селезінковій вені.

  4. У зв’язку із посиленням руйнування еритроцитів.

  5. У зв’язку із посиленням участі в обміні білірубіну замість ураженої печінки.


10. У якому положенні хворого краще пальпується ren migrans:

  1. Лежачі на правому боці.

  2. Лежачи на лівому боці.

  3. Стоячи.

  4. У положенні Салі.

  5. У положенні Тренделенбурга.


11. Яким чином пальпаторно відрізнити збільшену селезінку від лівої частки печінки:

  1. Більш м’яка поверхня.

  2. За наявністю інцизури на передній поверхні селезінки в місці її воріт.

  3. Більш гладка поверхня.

  4. Більш бугриста поверхня.

  5. За наявністю пульсації селезінкової вени.


12. При якій патології можна пропальпувати значно збільшений, безболісний жовчний міхур:

  1. При холециститі.

  2. При холангіті.

  3. При жовчнокам’яній хворобі.

  4. При здавленні загального жовчного протоку пухлиною.

  5. При гепатиті.


13. При якій патології можна пропальпувати селезінку:

  1. Залізодефіцитній анемії.

  2. Гемолітичній анемії.

  3. Хронічному холециститі.

  4. Панкреатиті.

  5. Постгеморагічній анемії.


14. Одночасне значне збільшення печінки і селезінки спостерігається при:

  1. Жовчнокам’яній хворобі.

  2. Застої жовчі у внутрішньопечінкових протоках.

  3. Хронічному мієлолейкозі.

  4. Залізодефіцитній анемії.

  5. Спланхноптозі.


15. У хворого астенічної тілобудови на висоті глибокого вдиху пальпується полюс правої нирки з гладкою поверхнею, безболісний. Ліва нирка не пальпується. Як ви оціните таку знахідку.


  1. Це нормальне явище у хворого такої статури.

  2. Нирка збільшена, потрібно проведення рентгенконтрастних досліджень.

  3. Мігруюча нирка.

  4. У хворого гідронефроз правої нирки.

  5. У хворого пухлина правої нирки.


В. Ситуаційні задачі для самоконтролю

1. У жінки 45 років спостерігається свербіння шкіри, острий біль в правому підребер’ї, нудота, блювання жовчу. to-38,1оС. Пульс 60/мин, поодинокі екстрасистоли. Шкіра шафраново-жовтого забарвлення. Підвищена вгодованість. Живіт збільшений, пупок втягнутий. При перкусії живота – притуплений тимпаніт різного відтінку. Печінка перкуторно і пальпаторно на рівні реберної дуги по правій середньоключичній лінії. Симптом Кера позитивний. Симптом Щьоткіна-Блюмберга негативний. При холецистографії жовчний міхур не контурується.


1. Біль в правому підреберї ско­ріш за все обумовлена ураженням

А. Дванадцятипалої кишки

В. Жовчного міхура

С. Шкіри

D. Печінки

Е. Нирки

2. Така сукупність симптомів є характерною для ураження органів

А. Кровообігу

В. Кровотворення

С. Сечовиділення

D. Травлення

Е. Ендокринної системи

3. Про ураження жовчного міхура можна думати на підставі

А. Зміни температури тіла

В. Дослідження печінки

С. Визначення симптома Кера

D. Визначення симптома Щьоткіна-Блюмберга

Е. Огляду живота

4. Про наявність синдрому жовтяниці можуть свідчити дані

А. Дослідження шкіри

В. Визначення симптома Кера

С. Визначення розмірів печінки

D. Огляду живота

Е. Перкусії живота

5. Дані холецистографії свідчать про

А. Застійний жовчний міхур

В. Відключений жовчний міхур

С. Перетин жовчного міхура

D. Зморщений жовчний міхур

Е. Погіршення концентраційної функції жовчного міхура

6. Оцініть дані перкусії печінки:

А. Відповідають нормі.

В. Печінка збільшена.

С. Печінка опущена.

D. Печінка зменшена.

Е. Дані неінформативні.

7. Для чого можуть бути характерні такі симптоми:

А. «Маршева» жовтяниця

В. Надпечінкова жовтяниця

С. Гостра печінкова недостатність

D. Печінкова жовтяниця

Е. Підпечінкова жовтяниця



2. У чоловіка 38 років спостергіається загальна слабкість, нудота, відчуття важкості у верхній половині живота. Хворіє 6 років. Пульс 115/хв, ритмічний, м’гкий. АТ 105/70 мм рт. ст. Шкірні покриви бліді, під ключицями — телеангіектазії. Склери іктеричні. Наявна гінекомастія. Живіт у положенні лежачи на спині “жаб’ячий”, пупок випинає. У фланках тупість при перкуссії, симптом флюктуації позитивний. Висота печінкової тупості по правій серединноключичній лінії 15 см, по правій білягрудинній лінії 15 см. В лівому підребер’ї пальпується щільноеластична чутлива селезінка. Симптоми Щьоткіна-Блюмберга, Пастернацького негативні.


1. Така сукупність симптомів є характерною для ураження органів

А. Дихання

В. Кровообігу

С. Сечовиділення

D. Травлення

Е. Ендокринної системи

2. Про ураження печінки можна думати на підставі

А. Дослідження пульсу та АТ

В. Дослідження симптому флюктуації

С. Тривалості захворювання

D. Визначення розмірів печінки

Е. Визначення симптому Щьоткіна-Блюмберга

3. Про ендокринні розлади можна думати на підставі наявності

А. Блідісті шкіри

В. Гінекомастії

С. Іктеричності склер

D. “Жаб’ячого” живота

Е. Телеангіектазій

4. Дані дослідження живота характерні для

А. Асциту

В. Метеоризму

С. Ожиріння

D. Пухлини

Е. Перитоніту

5. Оцініть дані перкусії печінки:

А. Відповідають нормі.

В. Печінка збільшена.

С. Печінка опущена.

D. Печінка зменшена.

Е. Дані неінформативні.

5. Оцініть дані пальпації селезінки:

А. Відповідають нормі.

В. Селезінка збільшена.

С. Селезінка опущена.

D. Селезінка зменшена.

Е. Дані неінформативні.



3. Пацієнтка 29 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 38,1С, біль у поперековій ділянці ниючого характеру, появу набряків на повіках у ранкові години, остуди, виражену слабкість, головні болі у скроневій та тім’яній ділянці. Скарги появилися через 2 тижні після перенесеної простудної вірусної інфекції. Який спектр досліджень призначите даній пацієнтці? Про яке захворювання можна думати?
4. Хворий 37 років, звернувся за допомогою з різко вираженими больовими відчуттями в поперековій ділянці, нестерпними, які не приносили полегшення при зміні положення тіла, нудоту, блювоту. Погіршення стану відмічає після порушення дієти (багато солоної риби і спецій). Приступ розвинувся швидко. Яка імовірна патологія у даного хворого? Які дослідження необхідно призначити хворому? Який діагностичний прийом застосуєте для уточнення діагнозу?


Рекомендована література:

Основна:

  1. Пропедевтика внутрішньої медицини: підручник / Ю.І.Децик, О.Г.Яворський, Є.М.Нейко та ін.; за ред. проф. О.Г.Яворського. – 6-є вид., виправл. І допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2020. – с.349-376, 394-404.

  2. Методика обстеження терапевтичного хворого: навч.посіб./ С.М.Андрейчин, Н.А.Бількевич, Т.Ю.Чернець – Тернопіль : ТДМУ, 2016. – с.210-218, 222-234.

  3. Пропедевтика внутрішніх хвороб за ред. В.Ф. Москаленка, І.І.Сахарчука. – К.: «Книга плюс», 2007. – С.364-366, 385-390, 459-469.


Додаткова:

  1. Губергриц А.Я. Непосредственное исследование больного. – М., 1972. – С. 112-134.

  2. Мухин Н.А., Моисеев В.С. Пропедевтика внутренних болезней. – М.: ГЭОТАР-МЕД. 2002. – С.473-486.