Файл: Протокол 222 методичні вказівки для самостійної роботи студентів навчальна дисципліна.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 09.11.2023
Просмотров: 46
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
-
При гастриті. -
При пієлонефриті. -
При міокардиті. -
При килі стравоходного отвору діафрагми. -
При спланхноптозі.
7. У якому положенні хворого найбільш інформативна пальпація селезінки:
-
Лежачі на лівому боці. -
Стоячи з нахилом тулуба вліво. -
Положенні Тренделенбурга. -
Положенні Салі. -
Колінно–ліктьовому положенні.
8. Які нормальні розміри селезінки:
-
Поперечний 4–6 см, повздовжний 6–8 см. -
Поперечний 6–9 см, повздовжний 1–3 см. -
Поперечний 11–12 см, повздовжний 9–10 см. -
Поперечний 4–6 см, повздовжний 14–16 см. -
Поперечний 6–8 см, повздовжний 4–6 см.
9. Чому при ураженнях печінки підвищення тиску у системі портальної вени супроводжується збільшенням селезінки:
-
У зв’язку із посиленням кровотворної функції селезінки. -
У зв’язку із токисчним ураженням селезінки. -
У зв’язку із ретроградним підвищенням тиску в селезінковій вені. -
У зв’язку із посиленням руйнування еритроцитів. -
У зв’язку із посиленням участі в обміні білірубіну замість ураженої печінки.
10. У якому положенні хворого краще пальпується ren migrans:
-
Лежачі на правому боці. -
Лежачи на лівому боці. -
Стоячи. -
У положенні Салі. -
У положенні Тренделенбурга.
11. Яким чином пальпаторно відрізнити збільшену селезінку від лівої частки печінки:
-
Більш м’яка поверхня. -
За наявністю інцизури на передній поверхні селезінки в місці її воріт. -
Більш гладка поверхня. -
Більш бугриста поверхня. -
За наявністю пульсації селезінкової вени.
12. При якій патології можна пропальпувати значно збільшений, безболісний жовчний міхур:
-
При холециститі. -
При холангіті. -
При жовчнокам’яній хворобі. -
При здавленні загального жовчного протоку пухлиною. -
При гепатиті.
13. При якій патології можна пропальпувати селезінку:
-
Залізодефіцитній анемії. -
Гемолітичній анемії. -
Хронічному холециститі. -
Панкреатиті. -
Постгеморагічній анемії.
14. Одночасне значне збільшення печінки і селезінки спостерігається при:
-
Жовчнокам’яній хворобі. -
Застої жовчі у внутрішньопечінкових протоках. -
Хронічному мієлолейкозі. -
Залізодефіцитній анемії. -
Спланхноптозі.
15. У хворого астенічної тілобудови на висоті глибокого вдиху пальпується полюс правої нирки з гладкою поверхнею, безболісний. Ліва нирка не пальпується. Як ви оціните таку знахідку.
-
Це нормальне явище у хворого такої статури. -
Нирка збільшена, потрібно проведення рентгенконтрастних досліджень. -
Мігруюча нирка. -
У хворого гідронефроз правої нирки. -
У хворого пухлина правої нирки.
В. Ситуаційні задачі для самоконтролю
1. У жінки 45 років спостерігається свербіння шкіри, острий біль в правому підребер’ї, нудота, блювання жовчу. to-38,1оС. Пульс 60/мин, поодинокі екстрасистоли. Шкіра шафраново-жовтого забарвлення. Підвищена вгодованість. Живіт збільшений, пупок втягнутий. При перкусії живота – притуплений тимпаніт різного відтінку. Печінка перкуторно і пальпаторно на рівні реберної дуги по правій середньоключичній лінії. Симптом Кера позитивний. Симптом Щьоткіна-Блюмберга негативний. При холецистографії жовчний міхур не контурується.
1. Біль в правому підребер’ї скоріш за все обумовлена ураженням А. Дванадцятипалої кишки В. Жовчного міхура С. Шкіри D. Печінки Е. Нирки | 2. Така сукупність симптомів є характерною для ураження органів А. Кровообігу В. Кровотворення С. Сечовиділення D. Травлення Е. Ендокринної системи |
3. Про ураження жовчного міхура можна думати на підставі А. Зміни температури тіла В. Дослідження печінки С. Визначення симптома Кера D. Визначення симптома Щьоткіна-Блюмберга Е. Огляду живота | 4. Про наявність синдрому жовтяниці можуть свідчити дані А. Дослідження шкіри В. Визначення симптома Кера С. Визначення розмірів печінки D. Огляду живота Е. Перкусії живота |
5. Дані холецистографії свідчать про А. Застійний жовчний міхур В. Відключений жовчний міхур С. Перетин жовчного міхура D. Зморщений жовчний міхур Е. Погіршення концентраційної функції жовчного міхура | 6. Оцініть дані перкусії печінки: А. Відповідають нормі. В. Печінка збільшена. С. Печінка опущена. D. Печінка зменшена. Е. Дані неінформативні. |
7. Для чого можуть бути характерні такі симптоми: А. «Маршева» жовтяниця В. Надпечінкова жовтяниця С. Гостра печінкова недостатність D. Печінкова жовтяниця Е. Підпечінкова жовтяниця |
2. У чоловіка 38 років спостергіається загальна слабкість, нудота, відчуття важкості у верхній половині живота. Хворіє 6 років. Пульс 115/хв, ритмічний, м’гкий. АТ 105/70 мм рт. ст. Шкірні покриви бліді, під ключицями — телеангіектазії. Склери іктеричні. Наявна гінекомастія. Живіт у положенні лежачи на спині “жаб’ячий”, пупок випинає. У фланках тупість при перкуссії, симптом флюктуації позитивний. Висота печінкової тупості по правій серединноключичній лінії 15 см, по правій білягрудинній лінії 15 см. В лівому підребер’ї пальпується щільноеластична чутлива селезінка. Симптоми Щьоткіна-Блюмберга, Пастернацького негативні.
1. Така сукупність симптомів є характерною для ураження органів А. Дихання В. Кровообігу С. Сечовиділення D. Травлення Е. Ендокринної системи | 2. Про ураження печінки можна думати на підставі А. Дослідження пульсу та АТ В. Дослідження симптому флюктуації С. Тривалості захворювання D. Визначення розмірів печінки Е. Визначення симптому Щьоткіна-Блюмберга |
3. Про ендокринні розлади можна думати на підставі наявності А. Блідісті шкіри В. Гінекомастії С. Іктеричності склер D. “Жаб’ячого” живота Е. Телеангіектазій | 4. Дані дослідження живота характерні для А. Асциту В. Метеоризму С. Ожиріння D. Пухлини Е. Перитоніту |
5. Оцініть дані перкусії печінки: А. Відповідають нормі. В. Печінка збільшена. С. Печінка опущена. D. Печінка зменшена. Е. Дані неінформативні. | 5. Оцініть дані пальпації селезінки: А. Відповідають нормі. В. Селезінка збільшена. С. Селезінка опущена. D. Селезінка зменшена. Е. Дані неінформативні. |
3. Пацієнтка 29 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 38,1С, біль у поперековій ділянці ниючого характеру, появу набряків на повіках у ранкові години, остуди, виражену слабкість, головні болі у скроневій та тім’яній ділянці. Скарги появилися через 2 тижні після перенесеної простудної вірусної інфекції. Який спектр досліджень призначите даній пацієнтці? Про яке захворювання можна думати?
4. Хворий 37 років, звернувся за допомогою з різко вираженими больовими відчуттями в поперековій ділянці, нестерпними, які не приносили полегшення при зміні положення тіла, нудоту, блювоту. Погіршення стану відмічає після порушення дієти (багато солоної риби і спецій). Приступ розвинувся швидко. Яка імовірна патологія у даного хворого? Які дослідження необхідно призначити хворому? Який діагностичний прийом застосуєте для уточнення діагнозу?
Рекомендована література:
Основна:
-
Пропедевтика внутрішньої медицини: підручник / Ю.І.Децик, О.Г.Яворський, Є.М.Нейко та ін.; за ред. проф. О.Г.Яворського. – 6-є вид., виправл. І допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2020. – с.349-376, 394-404. -
Методика обстеження терапевтичного хворого: навч.посіб./ С.М.Андрейчин, Н.А.Бількевич, Т.Ю.Чернець – Тернопіль : ТДМУ, 2016. – с.210-218, 222-234. -
Пропедевтика внутрішніх хвороб за ред. В.Ф. Москаленка, І.І.Сахарчука. – К.: «Книга плюс», 2007. – С.364-366, 385-390, 459-469.
Додаткова:
-
Губергриц А.Я. Непосредственное исследование больного. – М., 1972. – С. 112-134. -
Мухин Н.А., Моисеев В.С. Пропедевтика внутренних болезней. – М.: ГЭОТАР-МЕД. 2002. – С.473-486.