де   a _n -  відстань від головної осі перерізу, перпендикулярної до площини вигину, до осі найбільш стиснутої гілки.

3.18 Вплив локальних дефектів і пошкоджень, які змінюють умови роботи окремих гілок (погини гілок і ґрат, вирізи, розцентровки тощо), враховується при визначенні коефіцієнта φ_гіл, який слід приймати за вказівками СНІП ІІ-23-81* залежно від гнучкості окремої гілки на ділянці між вузлами з'єднувальних ґрат тоді, коли гілка працює на центральний стиск і в функції від умовної гнучкості λЇ_гілта наведеного відносного ексцентриситету m_ef для гілки, що працює на стиск з вигином. Значення m_ef приймається з урахуванням вимог пп. 3.20-3.22.

Для двогілкових колон з гілками двотаврового і швелерного перерізу, які працюють на центральний стиск, значення коефіцієнта φ_гіл, обчисленого за СНіП П-23-81*, треба помножити на поправочний коефіцієнт V₀, який дорівнює:

де   λ_гіл - умовна гнучкість гілки на ділянці між вузлами з'єднувальних ґрат.

Для ґратчастих колон виробничих будівель при відсутності пошкоджень елементів решітки допус­кається приймати λ_ef = λ .

3.19 Стиснуті наскрізні елементи сталевих конструкцій при їх загальному викривленні у площині з'єднувальних ґрат треба розраховувати аналогічно до суцільностінчастих (див. п. 3.14). Поправочний коефіцієнт kдо відносного ексцентриситету обчислюється не за формулою (23), а за формулою:

3.20  Перевірку стійкості наскрізного стержня, який має місцеве викривлення гілки або її послаблення на ділянці між вузлами з'єднувальних ґрат, слід виконувати за формулою (26), причому коефіцієнт φ_гілтреба обчислювати з урахуванням вимог п. 3.14. Для наскрізних стержнів з дефектами, які зменшують площу поперечного перерізу гілки, у розрахунок треба вводити геометричні характеристики перерізу нетто.

3.21   Несуча здатність наскрізного стержня з дефектами чи пошкодженнями розкосів оцінюється перевіркою стійкості наскрізного стержня в цілому за рекомендаціями п. 3.17 і додатковою перевіркою несучої здатності пошкодженого дефектного розкосу відповідно до вимог пп. 3.14-3.17.

При невиконанні умови стійкості для пошкодженого розкосу треба вважати, що він виключається з роботи і поперечна сила сприймається гілками, які працюють на вигин, при цьому козфіцієнт φ_гіл У формулі (32) повинен визначатися як для стиснуто-зігнутого елемента. Наведений відносний ексцентриси­тет для визначення φ_гіл треба знаходити залежно від максимального вигинального моменту в гілці М_гіл,обчисленого за формулою:

де    Q   - величина поперечної сили у наскрізному стержні;

l_гіл — довжина гілки, що дорівнює відстані між вузлами з'єднувальних ґрат.

Коли несуча здатність розкосів не забезпечується у двох чи більше суміжних панелях, експлуатація наскрізного стержня не дозволяється незалежно від результатів інших перевірок.

---

3.22 Стійкість наскрізних стержнів з дефектами виготовлення у вигляді розцентровки розкосів (рисунок 2) слід перевірити за формулою (32), при цьому коефіцієнт φ_гіл треба визначати як для стиснуто-зігнутого елемента з урахуванням вигинального момента М_гіл, обчислюваного за формулою:

де    t      - величина розцентровки розкосів;

 

4    РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ

4.1  На підставі оцінки технічного стану конструкції приймається одне з таких рішень:

-  можливість продовження нормальної експлуатації без будь-яких обмежень при справному чи роботоспроможному стані;

- дозвіл на можливість використання на обмежений строк або з обмеженням способу використання при обмежено роботоспроможному стані;

-    перевлаштування  (підсилення, реконструкція) із зазначенням обмежень і умов, яких треба дотримуватись до закінчення ремонтно-відновлювальних робіт при обмежено роботоспроможному і аварійному станах;

-    вивід з експлуатації (знос чи зміна способу використання) при аварійному, а в обгрунтованих випадках і при обмежено роботоспроможному станах.

Вибір рішення передусім обґрунтовується економічно, однак підлягають обліку й інші економічно не оцінювані фактори (наприклад, рішення, що стосуються пам'яток історії та архітектури).

4.2  При прийнятті рішення про ремонт чи підсилення, як правило, треба відновлювати працездатний стан конструкції.

Конструкції,   що перебувають в обмежено працездатному технічному стані, допускається не підсилювати до найближчого ремонту за умови забезпечення необхідного контролю.

4.3       Заміна окремих конструкцій допускається, як правило, тільки тоді, коли їх підсилення (ремонт) неможливі або економічно недоцільні.

4.4       За результатами оцінки технічного стану елементів конструкції виробляється оцінка загального стану каркасу будівлі чи споруди в цілому. При цьому допускається використовувати дані рекомендованого додатку 4.

 

 

Додаток 1 (рекомендований)

ПРИБЛИЗНІ СТРОКИ ОГЛЯДІВ І ОБСТЕЖЕНЬ

Періодичність поточних оглядів, що здійснюють служби технічної експлуатації будівель і споруд, і періодичність обстежень, які здійснюють спеціалізовані організації, залежать від умов експлуатації (режиму роботи) і визначаються у кожному конкретному випадку стандартами підприємств чи іншими експлуатаційно-технічними документами.

Для сталевих конструкцій одноповерхових виробничих будинків рекомендуються орієнтовні строки поточних оглядів відповідно до даних табл. 7, при цьому режим роботи несучих конструкцій визначається режимом роботи кранового обладнання (режимною групою за ГОСТ 25546-82) і характером цього використання за вказівками табл. 8, а ступінь агресивності газоповітряного середовища, проливів рідин і відкладень пилу — за даними СНіП 2.03.11-85.

Спеціальні обстеження вперше проводяться не пізніше як через строк (після введення в експлуатацію), зазначений у табл. 9, а в подальшому - за вказівками, наведеними у висновку про технічний стан конструкцій. При відсутності таких вказівок періодичність наступних обстежень дорівнює приблизно половині строку, наведеному у табл. 9.

---

Таблиця 7

 

Періодичність поточних оглядів (не рідше)	Умови експлуатації та інтенсивність впливів	Орієнтовний обсяг обстежуваних конструкцій
Два рази на місяць	Особливо важкий режим роботи	Усі підкранові конструкції і 10% конструктивних елементів, вузлів, з'єднань по кожному виду конструкцій іншого типу
	Сильноагресивне середовище	20% конструктивних елементів, вузлів і з'єднань
Один раз на місяць	Важкий режим роботи	Те саме
	Середньоагресивне середовище	«
	Інтенсивний рух наземного транспорту	Усі колони у робочій зоні і 10% решти елементів, вузлів і з'єднань
	Нагрівання конструкцій більше 200°С	Усі конструкції в зоні нагрівання і 10% решти елементів, вузлів і з'єднань
Один раз на три місяці	—	10% конструкцій кожного виду

Примітка.

Організація вибіркових оглядів повинна бути такою, щоб кожний конструктивний елемент був оглянутий не рідше одного разу за три роки.

 

 

Таблиця 8

Загальна характеристика умов експлуатації кранового обладнання	Режим роботи сталевих конструкцій будівель
Будівлі (прольоти, ділянки), в яких експлуатуються крани з ручним приводом або ремонтні і монтажні крани режимних груп 2К і ЗК	Легкий
Будівлі (прольоти, ділянки), в яких експлуатуються крани режим­них груп 4К, 5К і 6К або при регулярному змінному навантаженні	Середній
Будівлі (прольоти, ділянки), в яких експлуатуються гакові крани ре­жимної групи 7К, а також крани режимних груп 5К і 6К, що транс­портують розплавлений метал	Важкий
Будівлі (прольоти, ділянки), в яких експлуатуються крани групи 8К, а також крани режимної групи 7К з лапами, траверсами на жорсткому підвісі або грейферні, магнітогрейферні і мульдомагнітні крани	Особливо важкий

 

Таблиця 9

Конструкції та їх елементи	Строк до першого обстеження, роки
	У будівлях з режимом роботи конструкцій	В умовах навколишнього середовища
		Неагре-сивного і слабоаг-ресивного	Серед-ньоагре-сивного	Сильно-агресив­ного
Кроквяні і підкроквяні ферми і зв'язки по них	Легким і середнім	15	12	10
	Важким і особливо важким	12	10	7
Колони і зв'язки по колонах	Легким і середнім	25	20	18
	Важким і особливо важким	18	15	12
Підкранові конструкції	Легким і середнім	18	12	12
	Важким	12	8	8
	Особливо важким	8	5	5
Сталева покрівля	—	10	5	3
Інші елементи виробничих будівель	—	30	25	20
Транспортерні галереї	—	15	10	8
Витяжні труби	—	15	10	5

---

 

 

 

Додаток 2 (обов'язковий)

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ ЩОДО ОГЛЯДУ КОНСТРУКЦІЙ В НАТУРІ

 

1. При проведенні робіт щодо огляду конструкцій треба дотримуватись норм і правил, регламентованих СНІП ІІІ-4-86, а також цих правил.

Особи, які беруть участь у виконанні робіт, повинні пройти навчання, перевірку знань та інструктаж з охорони праці відповідно до вимог ГОСТ 12.000.4-79.

2.  До початку робіт щодо огляду організацією, яка проводить роботи, і підприємством, де ці роботи будуть виконуватися, спільно розглядаються способи і засоби доступу до обстежуваних конструкцій, встановлюються безпечні зони, розробляються організаційні заходи безпеки. Після цього:

-  видається наказ по підприємству про забезпечення робіт з переліком осіб, які беруть участь в обстеженні, і спеціальних заходів з техніки безпеки;

-  відповідальному виконавцю робіт видається наряд-допуск на впровадження робіт відповідно до вимог п.1.6 і 1.7 СНіП ІІІ-4-80, який підписують посадові особи підприємства (цеху), де проводиться обстеження.

3.  Натурний огляд конструкцій, розміщених поза обігрівальними приміщеннями, рекомендується виконувати при позитивних температурах.

4.  Зони, в межах яких постійно діють небезпечні виробничі фактори, позначаються відповідними знаками і підписами. До них належать:

— зони, які прилягають до неізольованих струмопровідних ліній (у тому числі тролеїв мостових кранів) і електроустановок;

-  зони, які охоплюють ділянки переміщення кранів, машин і обладнання або їх частин і робочих органів;

— зони, де містяться шкідливі речовини, в концентраціях вищих за граничне допустимі, але ж можливі їх виділення і проливи;

- зони, де діють інтенсивна вібрація чи шум з інтенсивністю, вищою за гранично допустиму.

5.  При проведенні робіт на ділянках із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також робіт на висоті працівники, які проводять обстеження, повинні пройти медогляд у порядку, установленому для осіб, які постійно працюють у зазначених умовах.

6.  Особи, які проводять огляд, повинні використовувати засоби індивідуального захисту і спецодяг:

-  захисні каски за ГОСТ 12.4.087-84;

-  запобіжні пояси за ТУ 36-2103-82;

-  спецодяг, у якому не бовтаються і не звисають окремі деталі, неслизьке взуття;

- апарати і пристрої для захисту очей і дихальних шляхів, які застосовуються на даному підприємстві відповідно до шкідливих факторів (маски, окуляри, респіратори, кисневі ізолюючі прилади тощо).

7.  Усі роботи на висоті понад три метри, як правило, треба виконувати з помостів або спеціальних пристроїв (колисок, підйомних вишок та ін.). Виконання цих робіт без помостів допускається тільки при неможливості їх влаштування з обов'язковим застосуванням запобіжних пристроїв (натягнуті сталеві канати, страхувальні сітки тощо) і монтажних поясів.

---

Перед початком робіт щоденно перевіряється стан риштувань, помостів, огорож, драбин, страху­вальних канатів та ін.

8.  Проведення робіт у зонах пересування мостових кранів допускається тільки з дозволу представника адміністрації підприємства. Ділянка повинна бути огороджена кінцевими упорами або лінійками для кінцевих вимикачів. Тролеї на цій ділянці повинні бути вимкнені і закорочені.

9.  При використанні для огляду конструкцій вантажопідйомних механізмів (наприклад, мостових кранів) необхідно:

-  керуватися правилами Держгіртехнагляду;

- встановити порядок обміну сигналами між керівником робіт і кранівником (усі команди подаються тільки керівником робіт, команда "Стоп" - будь-яким працівником, який помітив небезпеку);

— заборонити перебування людей на мосту крана під час його пересування.

10. При роботі в стиснених умовах (між балками, у коробах тощо) усі працюючі повинні бути гранично уважними, щоб не вдаритися об конструктивні елементи і деталі, що виступають. Не слід робити різких рухів і пересуватися бігом.

11.  При обстукуванні заклепок, зашлакованих зварних швів та елементів, які піддалися корозії, треба, як правило, користуватися захисними окулярами або козирками.

12.  Роботи з затурного огляду проводяться групою не менше як з двох осіб, які знаходяться у межах прямої взаємної видимості протягом усієї роботи.

Додаток 3 (довідковий)

КЛАСИФІКАЦІЯ ДЕФЕКТІВ І ПОШКОДЖЕНЬ ТА ЇХ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМІ ЗНАЧЕННЯ

1. Дефекти і пошкодження сталевих конструкцій залежно від їх виду, характеристики, місцезнаходження поділяються на групи:

1  — послаблення поперечного перерізу, розрив або відсутність елемента;

2  — тріщини в основному металі або пришовній зоні;

3  — тріщини у зварних швах;

4  — дефекти зварних швів або відсутність шва;

5  — загальне викривлення;

6  — місцеві викривлення або вм'ятини;

7  — послаблення або відсутність болтів та заклепок;

8  — дефекти заклепок;

9  — зміщення відносно проектного положення;

10  — зазори у місцях сполучення елементів або конструкцій;

11  — корозійні пошкодження і руйнування захисних покриттів;

12  — інші дефекти і пошкодження.

При заповненні експлуатаційних або інших технічних документів рекомендується посилатися на зазначені групи і номери всередині групи (табл. 10).

Найзручніше зазначати код дефекту у формі двох чисел, поділених крапкою (номер групи і номер всередині таблиці). Наприклад, "1.5" — це отвір у елементі конструкції.

2.  Зазначена у табл. 10 категорія дефекту або пошкодження є найбільш небезпечною з можливих, тобто припускається, що розглядуваний дефект має істотні розміри і належить до одного із основних елементів конструкції.

 

Таблиця 10

 

 

Додаток 4 (рекомендований)

ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ СТАЛІ

1.При дослідженні і випробуванні металу треба визначити такі показники:

---

Смотрите также файлы

• реконструк.doc

• ВСН_48-86_Правила безопастности_при_кап_ремонте.doc

• ВБН_В.2.1-1-97_Усилен_фундам_буроинекц_сваями.doc

• ВСН_41-85_Инструкция разраб_ППР_при_кап_ремонте.doc

• lexs_0_Texnologij_C++.doc