ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 24.12.2021
Просмотров: 259
Скачиваний: 3
1 - ручки декад магазину опорів. Спад напруги на кожній ступені декад відповідно дорівнює: на 1 декаді 11·0.16; на 2 декаді 9·0.16; на 3 декаді 9·0.016; на 4 декаді 9·0.00016; на 5 декаді 10·0.000016; 2 - затискач для підключення зовнішньої батареї та нормального елементу; 3 - кнопка “50000”. При нажатій кнопці послідовно з гальванометром включається опір 50000 Ом, що захищає гальванометр від великих струмів при розбалансі, тобто здійснюється груба компенсація; 4 - кнопка "0". При нажатій кнопці гальванометр підключається безпосередньо в схему. При цьому здійснюється точна компенсація; 5 - кнопка "КЗ" накоротко перемикає рамку гальванометра і служить для швидкого заспокоєння стрілки; 6 - перемикач "П" має три положення - "НЕ", "Х" та середнє (нейтральне); 7 - ручка зміни опору Rt; 8 - ручки зміни опору Rpс для встановлення робочого струму. 9 – затискачі для підключення гальванометру та напруги, що вимірюється.
На рис. 6. наведено схему лабораторного макету, який використовується у лабораторній роботі. На елементах Т, VD, C побудовано джерело постійної напруги. Воно навантажене на послідовно ввімкнені опори RP1, RP2, RN та опір RX (при вимірюванні опору). Опір RN є зразковим з номіналом 10 Ом. Коли необхідно провести повірку міліамперметру, до затискачів 1 та 2 під’єднується міліамперметр, при вимірюванні опору до цих затискачів замість міліамперметру під’єднується невідомий опір RX, який необхідно виміряти.
Рис. 6. Структурна схема лабораторного стенду
В макет також вбудовано зовнішню батарею (ЗВ), яка використовується в компенсаторі. Макет з’єднується з компенсатором за допомогою з’єднувальних провідників. Затискачі зовнішньої батареї та невідомої напруги під’єднується до відповідних затискачів компенсатору.
ХІД РОБОТИ
1.1. Вимірювання напруги та опору. Алгоритм вимірювання опору складається з вимірювання падіння напруги на зразковому та невідомому опорі, які ввімкнені послідовно, і подальшому розрахунку невідомого опору. За допомогою компенсатора вимірюють спад напруг на невідомому та зразковому опорах Ux та UN :
Ux=Ip·Rx , (4)
UN=IP·RN . (5)
Якщо розділити перше рівняння на друге, то одержимо
, (6)
звідки отримуємо співідношення для знаходження невідомого опору:
. (7)
1.1.1. Взяти у викладача резистор з невідомим опором Rx. Під’єднати його до затискачів 1 та 2 лабораторного макету замість міліамперметру, як показано на рис. 4.
1.1.2. Ввімкнути живлення макету. Перемикач П лабораторного макету встановити в положення 1. В цьому положенні перемикача на вхід компенсатора подається падіння напруги на зразковому опорі RN. Ручки змінних резисторів RP1, RP2 встановити в середнє положення.
1.1.3. Виміряти спад напруги на зразковому опорі RN. Для цього ввести поправку на відхилення температури від нормальної - виміряти температуру НЕ і, якщо вона відмінна від 20о С, то розраховують ЕРС для даної температури Et за виразом (1) і ручкою 7 компенсатора встановлюють розраховану поправку; Далі встановлюється робочий струм. Перемикач 6 компенсатора встановлюється в положення “НЕ”. При нажатій кнопці “50000” ручками “Робочий струм” (8) спочатку грубо, а потім точно встановлюють стрілку гальванометра на нульову відмітку. Кінцеву компенсацію здійснюють при нажатій кнопці "0" (4); Після цього вимірюється напруга UN. Перемикач П компенсатора виставляють в положення “X” і стрілку гальванометра встановлюють на нуль ручками 1 магазину опорів R. Відлік напруги здійснюють по показам магазину опорів, ручки якого відградуйовано в вольтах.
1.1.4. Перемикач П лабораторного макету встановити в положення 2. В цьому положенні перемикача на вхід компенсатора подається падіння напруги на невідомому опорі RX. Виміряти падіння напруги Ux на опорі RX аналогічно пункту 1.1.3.
Примітка: Робочий струм повторно встановлювати не треба.
1.1.5. Розрахувати невідомий опір за формулою (7).
1.2. Здійснити повірку міліамперметра Э513 в оцифрованих точках в діапазоні 0-10 мА. і зробити висновок про відповідність засобу вимірювання встановленому заводом класу точності.
1.2.1. Встановити перемикач П лабораторного макету в положення 1. В затискачі 1 і 2 лабораторного макету ввімкнути міліамперметр (резистор RX треба зняти).
1.2.2. Реостатами Rp1 (грубо) і Rp2 (точно) встановити послідовно значення струму від 1 мА до 10 мА з кроком 1 мА (в оцифрованних точках шкали) спочатку з мінімального значення до максимального (зростання струму), а потім навпаки (спадання струму). Відлік здійснювати по міліамперметру.
1.2.3. За допомогою компенсатора, аналогічно п. 1.1.3., виміряти падіння напруги UЗ і UС (відповідно напруга при зростанні струму і спадання струму) на зразковому резисторі RN=10 Ом для кожної оцифрованої відмітки шкали .
1.2.4. Розрахувати всі значення струму при його зростанні та спаданні IЗ, IС в оцифрованих точках шкали за формулою
IЗ(С) = UЗ(С) / RN. (8)
1.2.5. Розрахувати абсолютну похибку XЗ, ХС при зростанні та спаданні показань, поправку qЗ, qС (поправкою називається значення абсолютної похибки взяте з протилежним знаком) при зростанні та спаданні показань, зведену похибка міліамперметру. Результати вимірювання та розрахунків занести в табл. 1.
Таблиця 1
ЗРОСТАННЯ СТРУМУ |
||||||||||
- оцифрована відмітка шкали |
UЗ, [B] |
IЗ, [mA] |
Х3, [mA] |
q3, [mA] |
, % |
|||||
1 |
|
|
|
|
|
|||||
2 |
|
|
|
|
|
|||||
3 |
|
|
|
|
|
|||||
4 |
|
|
|
|
|
|||||
5 |
|
|
|
|
|
|||||
6 |
|
|
|
|
|
|||||
7 |
|
|
|
|
|
|||||
8 |
|
|
|
|
|
|||||
9 |
|
|
|
|
|
|||||
10 |
|
|
|
|
|
|||||
СПАДАННЯ СТРУМУ |
||||||||||
- оцифрована відмітка шкали |
UC, [B] |
IC, [mA] |
ХC, [mA] |
qC, [mA] |
, % |
|||||
10 |
|
|
|
|
|
|||||
9 |
|
|
|
|
|
|||||
8 |
|
|
|
|
|
|||||
7 |
|
|
|
|
|
|||||
6 |
|
|
|
|
|
|||||
5 |
|
|
|
|
|
|||||
4 |
|
|
|
|
|
|||||
3 |
|
|
|
|
|
|||||
2 |
|
|
|
|
|
|||||
1 |
|
|
|
|
|
1.2.6. Провести повірку міліамперметру. Під час повірки засобу вимірювання визначають максимальну зведену похибку в його оцифрованих точках і порівнюють з класом точності. Абсолютна похибка приладу XЗ(С) є різниця між його показаннями IЗ(С) та дійсним значенням вимірюваної величини I, тобто x = Iх – IД. Абсолютна похибка, взята з протилежним знаком, називається поправкою (qЗ(С)). Зведена похибка є виражене у відсотках відношення абсолютної похибки до нормуючого значення Хн
. (9)
При розрахунках за дійсне значення струму прийняти значення, виміряне за допомогою компенсатора.
Для приладів з нульовою відміткою на початку шкали нормуюче значення (XН) дорівнює верхній межі вимірювання. Для перевіряємого приладу для діапазону 0-10 мА нормуюче значення дорівнює 10 мА.
Клас точності - це гарантована заводом максимальна зведена похибка. Для електровимірювальних приладів ДЕСТом встановлено вісім класів точності: 0.01; 0.1; 0.2; 0.5; 1.0; 1.5; 2.5; 4.0. Повіряємий міліамперметр Э513 має клас точності 0.5, тобто максимальна зведена похибка для всього діапазону вимірювання повинна не перевищувати 0.5%.
1.2.7. На основі даних повірки побудувати криву поправок, тобто залежність поправки qЗ(С) від оцифрованого значення шкали . Результати розрахунку занести в табл. 1.
1.2.8. Визначити потужність, що споживається міліамперметром при струмах 2 і 3 (мА). Для цього, встановити необхідні значення струмів опорами Rp1 (грубо) і Rp2 (точно), використовуючи в якості відлікового пристрою міліамперметр. Після цього визначити точне значення струму використавши данні табл. 1 (увести поправку в показання міліамперметру). Перемикач П лабораторного макету встановити в положення 2 і компенсатором виміряти падіння напруги на міліамперметрі UmA при двох значеннях струмів через міліамперметр ImA. Потужність, що споживається міліамперметром визначити за формулою
PmA = UmA ImA. (10)
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
-
Суть нульового методу вимірювання.
-
Суть компенсаційного методу вимірювання.
-
Наведіть схему компенсації напруги зміною робочого струму.
-
Які функції індикатора рівноваги в наведеній схемі?
-
Яким елементом змінюють величину робочого струму?
-
Шкалу якого елемента градуюють в одиницях вимірюваної величини?
-
Наведіть схему компенсації напруги зміною компенсуючого резистора.
-
Шкалу якого елемента градуюють в одиницях вимірюваної величини?
-
Переваги компенсаційного методу вимірювання.
-
Наведіть структурну схему компенсатора постійного струму.
-
Поясніть принцип дії наведеної схеми в першому режимі роботи «Підготовка до роботи».
-
Які дві напруги компенсуються в даному режимі роботи компенсатора?
-
Поясніть принцип дії компенсатора у другому режимі роботи компенсатора.
-
Які дві напруги компенсуються у цьому режимі роботи компенсатора?
-
Які чотири умови необхідно виконати, щоб компенсувати дві змінні напруги?
-
Наведіть структурну схему компенсатора змінного струму у прямокутній системі координат.
-
Покажіть, які елементи в наведеній схемі здійснюють рівність амплітуд і частот, протилежність фаз і ідентичність форми.
-
Як визначається абсолютна похибка і поправка під час повірки міліамперметра?
-
Як будується крива поправок і як вона застосовується для вилучення систематичної складової похибки міліамперметра під час виконання вимірювань?
-
Дайте поняття зведеної похибки.
-
Розкрийте суть чотирьох методів визначення нормуючого значення для оцінки зведеної похибки.
-
Яку складову похибки називають адитивною? Чому її ще називають похибкою нуля?
-
Яку складову похибки називають мультиплікативною? Чому її ще називають похибкою чутливості.
-
Для чого необхідно здійснювати повірку засобів вимірювань для зростання і спадання значень вимірюваної величини? Що таке варіація показань?
ЛІТЕРАТУРА
1. Электрические измерения : Учебное пособие для вузов / Под ред. В.Н. Малиновского. -М.: Энергоатомиздат, 1985 (Глава 4, с. 238-243).
2. Драхслер Р. Основы Электроизмерительной техники. -М.: Энергоатомиздат, 1982 (Глава 2, с.208-213).
3. Основы метрологии и электрические измерения : Учебник для вузов /Под ред. Е.М. Душина. -Л.: Энергоатомиздат, 1987 (Глава 7, с.199-212).
4. Электрические измерения электрических и неэлектрических величин /Под ред. Полищука -К.: Вища школа, 1984 (Глава 9, с.147-151).
5. Измерения и компьютерно-измерительная техника: Учеб. Пособие /В.А. Поджаренко, В.В. Кухарчук. -К.: УМК ВО, 1991 (Глава 14, с. 115-122).