ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 24.12.2021
Просмотров: 6754
Скачиваний: 22
459
Багатоярусна комунікаційна
мережа складається з деякої множини
ярусів, побудованих на двоходових
КЕ, та об'єднаних між'ярусними зв'язками
(МЗ), як це показано на рис. 12.37. Ці зв'язки
можуть відображати одну з можливих
функцій маршрутизації, таку як батерфляй,
куб і т. д.
Існує цілий ряд багатоярусних комутуючих комунікаційних мереж. Структура широко розповсюджених топологій мереж "Баньян" та "Омега" для N=8 показана відповідно на рис. 12.38 а та на рис. 12.38 B. Вона містить в кожному з log2N ярусів по N/2 КЕ і N каналів зв'язку. Якщо кожен КЕ виконує перемикання прямо і навхрест, то така комунікаційна мережа може виконати 2N/2IogNперестановок, що істотно менше за N! перестановок, можливих в неблокуючій мережі. Проте ті перестановки, які вона виконує, є найбільш використовуваними в багатопроцесорних системах. Потрібно відзначити, що в даній КММ є можливість її розділення на комунікаційні мережі меншого розміру шляхом включення на передачу прямо КЕ в тих ярусах, що стоять перед цими комунікаційними мережами.
460
У топології "Баньян" (рис. 12.38 а) між кожним входом і виходом існує лише один шлях. Мережа NxN(N = 2m) складається з Nm/2 комутуючих елементів. Для керування мережею пакет, що передається, містить в своєму заголовку трирозрядний двійковий номер вузла призначення. Дана мережа належить до мереж з самомаршрутизацією, оскільки адреса пункту призначення не тільки визначає маршрут повідомлення до потрібного вузла, але і використовується для керування проходженням повідомлення по цьому маршруту. Кожен КЕ, до якого потрапляє пакет, проглядає один біт адреси і, залежно від його значення, направляє повідомлення на вихід 1 або 2. Стан КЕ першого ярусу мережі (лівий стовпець КЕ) визначається старшим бітом адреси вузла призначення. Середнім ярусом (другий стовпець) управляє середній біт адреси, а третім ярусом (правий стовпець) - молодший біт. Якщо значення біта рівне 0, то повідомлення пропускається через верхній вихід КЕ, а при одиничному значенні - через нижній. На рисунку показаний маршрут повідомлення з вхідного вузла 2 (010) до вихідного вузла 5 (101).
Топологія "Омега" є підкласом топології "Баньян". Ці топології досить популярні через те, що комутація забезпечується простими КЕ, що працюють з однаковою швидкістю, а повідомлення передаються паралельно. Крім того, великі мережі можуть бути побудовані з мереж меншого розміру.
12.9.5.5. Багатоярусні неблокуючі комутуючі мережі з реконфігурацією
Розглянемо далі багатоярусні КММ, що забезпечують повний набір з N! перестановок. Дані КММ забезпечують одночасне безконфліктне з'єднання довільного виходу з довільним входом, і тому представляють підвищений інтерес.
Однією з найбільш відомих і вивчених КММ даного класу є КММ Бенеша, структура якої для N=8 наведена на рис. 12.39.
Для даної мережі WKMM = N(log2N - 1/2) двовходових КЕ, або WKMM = 3N(log,N-l) вентилів, кількість ярусів m=2log2N-l, а затримка TKMM=2(2log9N-l)t.
Існує цілий спектр інших неблокуючих комутуючих мереж із реконфігурацією з подібними до вищеописаної мережі функціями. Так, у КММ Ваксмана, що є модифікацією мережі Бенеша, кількість КЕ зменшена на N/2-1. КММ Фаня є багатоярусною комбінаційною схемою зсуву. Кількість ярусів для N=2Pрівне Р+1. У першому ярусі забезпечується зсув кожного входу на +/-2Р-1 розрядів, в другому ярусі - на +/-2Р-2 розрядів і т. д. На КММ з N входами необхідно N (log,N+l) тривходових КЕ, причому на кожний КЕ необхідно 15 вентилів, а його затримка рівна Зі. Для даної КММ WKMM = 15N(log2N + 1) вентилів, TKMM = 3(log2N + 1) t. Недолік КММ Фаня - складність керування і нерегулярність зв'язків. У КММ Каутца, структура якої для N=6 наведена на рис. 12.40, витраті: обладнання рівні WKMM = N(N-l)/2 двовходових КЕ, або WKMM = 3N(N-1) вентилів, а затримка ТKMM = 2(2N-3) t, яка визначається сумою затримок КЕ по найдовшому шляху проходження даних. Перевага даної мережі - однорідність і регулярність.
461
Одночасне довільне з'єднання всіх виходів КММ з всіма входами забезпечують КММ, створені на базі структур сортувальних мереж, що запропоновано та описано в працях автора даної книги. Потрібно відзначити, що можна синтезувати велику кількість структур багатоярусних КММ на базі сортувальних мереж з кількістю ярусів від log2N(log2N+l)/2 до N-1. Вибір конкретної структури залежить від вимог по швидкодії, обмежень за апаратною складністю, а також, можливо, і обмежень на топологію КММ. Розглянемо два крайні випадки даних структур. Структура КММ мінімальної швидкодії з даного класу, назвемо її крайньою зліва, аналогічна структурі відповідного графа сортування (рис. 12.41 а), має характеристики: WKMM = 6(3logN - 2logN ) вентилів, TKMM = 2(N - l)t. Швидша КММ, назвемо її крайньою справа, відповідна графу сортування Бетчера (рис. 12.41b), має характеристики: WKMM =6 2logN-2(log2N - log N + 4) - 1 вентилів, ТKMM = logN (logN + l)t.
462
Проведемо порівняння розглянутих багатоярусних неблокуючих комутуючих мереж з реконфігурацією за апаратною та часовою складностями. В табл. 12.3 наведено кількість КЕ та кількість ярусів залежно від числа входів N розглянутих КММ. Видно, що найвигіднішими за даними критеріями є КММ Бенеша і гранична справа КММ на основі сортувальної мережі Бетчера.
|
|
Таблиця 12.3 |
Тип мережі |
Кількість КЕ |
Кількість ярусів |
Бенеша |
N(logN- 1/2) |
m=2log N-l |
Каутца |
N(N-l)/2 |
2N-3 |
Фаня |
5/3N(log,N+ 1) |
log N + 1 |
Ваксмана |
N(logN- 1) |
m=2log2 N-l |
Сортувальна крайня зліва |
3logN-2logN |
N- 1 |
Сортувальна крайня справа |
2logN-2(log2N-logN+4) |
IogN(logN+ 1).2 |
Розглянемо принципи керування багатоярусними КММ. У матричній одноярусній КММ керуючий код для кожного з N мультиплексорів (приймемо, що кількість входів КММ рівна кількості виходів) займає log2N розрядів. Він дешифрується дешифратором мультиплексора і пропускає на вихід КММ інформацію з необхідного входу. У багатоярусних КММ кількість бітів керуючої інформації також рівна Nlog2N, але в них log2N-poзpядний код рухається разом з інформаційним кодом і настроює КЕ на необхідний вид перемикань. Раніше був описаний принцип керування багатоярусною мережею "Баньян" (рис. 12.38а). Подібно в КММ "узагальнений куб" тег T=Tm Tm-1 ...Т0 формується як сума за модулем два двійкових номерів джерела S=SmSm-1...S0 і приймача D = DmDm-1....D , тобто Т = S + D. Кожний розряд тега поступає на відповідний його номеру КЕ і настроює його на режим роботи прямо, якщо Т.=0, або навхрест, якщо Тi.=1.
Ефективно розв'язується питання керування в КММ, побудованих на базі сортувальних мереж, що запропоновано та описано в працях автора даної книги. В цьому випадку КЕ, спочатку працюючи в режимі сортування, налаштовується на необхідний режим перемикання, а потім працює в режимі комутації. У режимі сортування на входи КММ поступають адреси виходів, з якими дані входи повинні бути з'єднані. Дані адреси рухаються по елементах мережі і сортуються, а в кожному елементі запам'ятовується стан керуючого коду (розряду). При цьому немає потреби використовувати окремі шини для подачі керуючих сигналів на комутуючі елементи. На рис. 12.41 жирною лінією показано один із маршрутів при подачі на вхід мережі наведених керуючих кодів.
Проведений вище аналіз дозволяє зробити наступні висновки:
-
одноярусні матричні КММ відрізняються гранично високою швидкодією, проте мають недостатню надійність, нерегулярну структуру, вимагають здійснення дуже великої кількості зв'язків між елементами, що утруднює їх реалізацію. Крім того, вони мають велику апаратну складність;
-
багатоярусні КММ відрізняються регулярністю і однорідністю структури, а також локальністю зв'язків, що особливо важливо при їх реалізації у вигляді НВІС. Крім того. в більшості структур багатоярусних КММ вихід з ладу одного або декількох КЕ практично не впливає на їх працездатність;
463
• в багатоярусних КММ на базі сортувальних
мереж, які характеризуються висо
кими
параметрами апаратної та часової
складності, ефективно розв'язується
питання
керування.
12.9.5.6. Багатоярусні неблокуючі комутуючі мережі
У 1953 році Клос показав, що багатоярусна мережа на основі координатних комутаторів, що містить не менше трьох ярусів, може мати характеристики неблокуючої мережі.
Мережа Клоса з трьома ярусами, показана на рис. 12.42, містить r1 координатних комутаторів у вхідному ярусі, m координатних комутаторів в проміжному ярусі і r2 координатних комутаторів у вихідному ярусі. В кожного комутатора вхідного ярусу є n1 входів і m виходів - по одному виходу на кожний координатний комутатор проміжного ярусу. Комутатори проміжного ярусу мають r1 входів, за кількістю координатних комутаторів вхідного ярусу, і r2 виходів, що відповідає кількості перемикачів у вихідному ярусі мережі. Вихідний ярус мережі будується з координатних комутаторів з m входами і n2 виходами. Звідси зрозуміло, що числа r1 ,r2 , n1, n2 і m повністю визначають мережу. Число входів мережі N = r1 * n1, а виходів - М =n2*r2
Зв'язки всередині складеного комутатора організовані за наступними правилами:
• k-й вихід і-го вхідного
комутатора з'єднаний з і-'м входом k-го проміжного комутатора;
• k-й вхід j-ro вихідного комутатора з'єднаний з j-м виходом k-го проміжного комутатора.
Кожен модуль першого і третього ярусів мережі з'єднаний з кожним модулем другого її ярусу.
Хоча в даній топології забезпечується шлях від будь-якого входу до будь-якого виходу, відповідь на питання, чи буде мережа неблокуючою, залежить від числа проміжних ланок. Клос довів, що подібна мережа є неблокуючою, якщо кількість координатних комутаторів в проміжному ярусі m задовольняє умові: m = n1 + n2 - 1. Якщо n1 = n2, то матричні перемикачі в проміжному ярусі є повними координатними комутаторами і