Файл: 10.2.3. Деформація судин.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 28.12.2021

Просмотров: 1058

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

<<7.3. ><Біомеханічні ><особливості ><рухового ><апарату ><верхніх ><кінцівок>

<Верхня ><кінцівка ><складається ><з ><трьох ><сегментів: ><плеча, ><передпліччя ><і ><кисті. ><Верхня ><кінцівка ><відносно ><плечового ><пояса ><має ><суму ><ступенів ><вільності, ><яка ><дорівнює ><27; ><з ><них ><7 ><ступенів ><припадає ><на ><суглоби ><кисті. ><З ><точки ><зору ><біомеханіки ><верхня ><кінцівка ><є ><незамкненим ><біокінематичним ><ланцюгом ><з ><кінематичними ><парами, ><які ><мають ><1, ><2 ><і ><3 ><ступені ><вільності ><(табл.7.3).>

<>

<Суглоб>

<Кількість ><ступенів ><вільності ><суглоба>

<1>

<Плечовий>


<2>

<Ліктьовий>

<3>

<3>

<Променел ><іктьовий>

<1>

<4>

<Променезап' ><ястковий>

<1>

<5>

<Зап'ястково-п'ястковий ><1-ї ><п'ясткової ><кістки>

<2>

<6>

<П'ястково-фаланговий ><суглоб ><1-го ><пальця>

<2>

<7>

<МІЖ ><фаланговий ><суглоб ><1-го ><пальця>

<1>

<8>

<П'ястково-фалангові ><суглоби ><II-V ><пальців>

<1>

<9>

<Проксимальні ><фалангові ><суглоби ><II-V ><пальців>

<2>

<10>

<Дистальні ><між ><фалангові ><суглоби ><II-V ><пальців>

<1 ><1>

<Таблиця ><7.3.
><^ ><Суглоби ><верхніх ><кінцівок>< >< >< >< >< >

<...>< ><~ >< >< >< >< >< >< >< ><._>< ><Кількість ><ступенів>

<>< ><Суглоб>< ><.>< ><. >< >< >< ><J>< >< >< >< >< ><->

<вільності ><суглоба>

  1. <Плечовий>

  2. <Ліктьовий>< ><З>

  3. <Променеліктьовий>< ><1>

  4. <Променезап'ястковий>< ><1>

  5. <Зап'ястково-п'ястковий ><1-ї ><п'ясткової ><кістки>< ><2>

  6. <П'ястково-фаланговий ><суглоб ><1-го ><пальця>< ><2>

  7. <Між ><фаланговий ><суглоб ><1-го ><пальця>< ><1>

  8. <П'ястково-фалангові ><суглоби ><II-V ><пальців>< ><1>

  9. <Проксимальні ><фалангові ><суглоби ><II-V ><пальців>< ><2>

  10. <Дистальні ><між ><фалангові ><суглоби ><II-V ><пальців>< ><1>

<1>

<Межі ><рухомості ><в ><суглобах ><верхніх ><кінцівок ><вказані ><у ><табл.7.4.>

<Назва ><суглоба>

<Вид ><руху>

<Анатомічно ><допустимий ><розмах ><руху, ><градуси>

<Плечовий>

<Згин-розгин>

<120...150>


<Відведення>

<90... ><100>

<Ліктьовий>

<Ротація>

<70...80>


<Згин-розгин>

<140...150>

<Променеліктьовий>

<Пронація* ><- ><супинація**>

<140... ><170>


<Згин-розгин>

<150...160>

<Променезап' ><ясткови ><й>

<ВІдведення-приведення>

<70...90>

<Таблиця ><7.4
>< ><Межі ><рухомості ><в ><суглобах ><верхніх ><кінцівок>< >

<Назва ><суглоба>< ><Вид ><руху>< ><Анатомічно ><допустимий>

< ><розмах ><руху, ><градуси>

<Плечовий>< ><Згин-розгин>< ><120... ><150>

<Відведення>< ><90... ><100>

<Ліктьовий>< ><Ротація>< ><70...80>

<Згин-розгин>< ><140.. ><.150>

<Променеліктьовий >< >< >< >< ><Пронація* ><- ><супинація**>< ><140...170>

<Згин-розгин>< ><150... ><160>

<Променезап'ястковий >< >< >< ><ВІдведення-приведення>< ><70...90>< >

<*Пронація ><(лат. ><- ><нахилений ><вперед) ><- ><обертання ><вперед ><і ><всередину, ><положення ><передпліччя, ><при ><якому ><відведений ><великий ><палець ><спрямований ><всередину ><до ><нейтральної ><осі ><тіла.>


<**Супинація ><(лат. ><- ><лежання ><на ><спині) ><- ><положення, ><рух, ><спрямований ><проти ><пронації.>

<Анатомічні ><межі ><рухливості ><значно ><перевищують ><розмахи ><рухів, ><які ><виконують ><здорові ><люди, ><тому ><вводять ><поняття ><біомеханічно ><виправданих ><амплітуд, ><які ><в ><1,5-2 ><рази ><менші ><від ><анатомічних ><амплітуд ><рухливості ><і ><вимагають ><значно ><менших ><енергетичних ><затрат. ><Це ><значно ><полегшує ><побудову>


<<штучних ><рухомих ><з'єднань, ><наприклад, ><у ><протезах, ><які ><призначені ><для ><виконання ><побутових ><рухів ><і ><нескладних ><робочих ><рухів. ><Можна ><обмежитись ><такими ><амплітудами ><рухомості: ><згин-розгин ><у ><ліктьовому ><шарнірі ><(120...125°), ><пронація-супинація ><передпліччя ><(90... ><100°), ><згин-розгин ><кисті ><(50...60°).>


<<7.4. ><Біомеханічні ><особливості ><рухового ><апарату ><нижніх ><кінцівок>

<Нижня ><кінцівка ><складається ><з ><трьох ><сегментів: ><стегна, ><гомілки ><і ><стопи. ><Між ><ногою ><і ><тазом, ><а ><також ><між ><кожною ><парою ><сегментів ><ноги ><при ><ходьбі ><утворюються ><так ><звані ><міжланкові ><кути. ><На ><рис.7.4 ><зображені ><графіки ><міжланкових ><кутів ><у ><тазостегновому ><суглобі ><(ТСС), ><колінному ><(КС), ><гомілковостопному ><(ГСС) ><і ><плюснофаланговому ><(ПФС) ><суглобах. ><R><z>< ><і ><R><Y>< ><-><вертикальна ><і ><повздовжня ><складові ><реакцій, ><відповідно. ><Для ><графіків ><(рис.7.4) ><характерна ><строга ><періодичність. ><Існують ><діапазони ><зміни ><міжланкових ><кутів ><(які ><відповідають ><різним ><фазам ><ходьби), ><що ><властиві ><для ><норми.>

<При ><ходінні ><нижні ><кінцівки ><людини ><почергово ><наступають ><на ><поверхню ><і ><при ><цьому ><виникають ><сили ><реакцій ><поверхні.>

< >

<Рис.><7.4. ><Графіки ><міжланкових ><кутів ><(д>) ><і ><опорних ><реакцій ><(R) ><при ><ходінні ><у>

<нормі.>

<Для ><вертикальної ><складової ><опорної ><реакції ><характерною ><є ><присутність ><двох ><вершин, ><які ><відповідають ><передньому ><(опора ><на ><п'яту) ><і ><задньому ><{відштовхування ><передньою ><частиною ><стопи) ><поштовхам. ><їх ><амплітуда ><досягає ><(1,10...1,25) ><Р ><><- ><вага ><тіла), ><що ><пов'язане ><з ><Інерційною ><силою. ><Повздовжня ><сила ><має ><теж ><дві ><вершини ><різних ><знаків. ><Перша ><- ><відповідає ><передньому ><поштовху ><і ><спрямована ><вперед, ><а ><друга ><- ><відповідає ><задньому ><поштовху ><і ><спрямована ><назад. ><Максимальне ><значення ><повздовжньої ><реакції ><становить ><0.25Р.>

<Ще ><одна ><складова ><опорної ><реакції ><- ><це ><поперечна ><сила, ><що ><виникає ><при ><переступанні ><з ><однієї ><ноги ><на ><іншу, ><завжди ><спрямована ><латерально ><* ><і ><досягає ><(8...10%)відР.>

<*Латеральний ><- ><(лат.) ><бік, ><сторона.>


<<7.5. ><Кінематика ><і ><динаміка ><опорно-рухового ><апарату ><людини>

<Дослідження ><кінематики ><і ><динаміки ><опорно-рухової ><системи ><людини ><дає ><можливість ><вивчати ><закономірності ><руху ><організму ><в ><просторі ><і ><часі, ><а ><також ><визначити ><ефективність ><цих ><рухів. ><Дослідження ><в ><цій ><галузі ><проводились ><давно ><(Гален, ><Леонардо ><да ><Вінчі, ><Бореллі ><та ><ін.), ><де, ><крім ><людського ><організму, ><розглядалися ><опорно-рухові ><системи ><комах ><та ><тварин. ><На ><сьогодні, ><у ><зв'язку ><із ><потребами ><медицини ><І ><спорту, ><в ><основному, ><увага ><приділяється ><людині, ><при ><цьому ><головні ><проблеми, ><які ><знаходяться ><у ><полі ><зору ><дослідників, ><можна ><сформулювати ><так:>

  • <оптимізація ><виконання ><рухів ><і ><на ><цій ><основі ><розроблення ><рекомендацій
    ><для ><лікувальної ><фізкультури ><і ><спорту;>

  • <аналіз ><рухів ><у ><хворих ><для ><діагностики ><функціональних >< >< ><порушень;>

  • <аналіз >< >< ><можливих >< ><наслідків >< >< ><при >< >< ><можливих >< ><змінах >< ><у ><руховій ><системі
    ><хворого ><при ><корекції ><рухових ><аномалій;>

  • <відношення ><людини ><і ><машини ><в ><медицині ><праці, ><оптимізація ><конструкцій
    ><органів ><керування;>

  • <конструювання ><рухомих ><ланок ><для ><протезування ><і ><ортезування;>

  • <створення ><маніпуляторів ><і ><крокуючих ><апаратів.>

  • <Загальна ><кількість ><ступенів ><рухомості ><людського ><тіла ><визначається ><з ><(6.1):>

<Р ><= ><6*144 ><- ><5*81- ><4*33 ><- ><3*29 ><= ><240.>

<Для ><здійснення ><більшості ><довільних ><ізольованих ><рухів ><організм ><людини ><не ><використовує ><повною ><мірою ><свої ><рухові ><можливості. ><Більше ><цього, ><для ><виконання ><високо ><координованих ><рухів ><йому ><необхідно ><"нейтралізувати" ><так ><звані ><надлишкові ><ступені ><вільності ><тих ><чи ><інших ><біоланок ><тіла.>

<Біокінематичні ><ланцюги ><опорно-рухового ><апарату ><слід ><розглядати ><як ><специфічні ><локомоторні ><біомеханізми, ><в ><яких ><початковий ><рух ><однієї ><або ><декількох ><біоланок ><викликає ><однозначно ><визначені ><рухи ><інших. ><На ><відміну ><від ><технічних, ><постійних ><механізмів, ><в ><опорно-руховому ><апараті ><можуть ><виникати ><найрізноманітніші ><рухові ><механізми ><з ><однозначно ><визначеними ><переміщеннями ><біоланок. ><Для ><ефективного ><виконання ><рухів ><під ><час ><трудової ><діяльності ><чи ><виконання ><фізичних ><вправ ><аналітико-синтетична ><діяльність ><нервової ><системи ><людини ><спрямована ><на ><реалізацію ><певної ><конкретної ><кінематичної ><структури ><власних ><локомоторних ><механізмів.>

<Під ><час ><руху ><тіла ><ступені ><вільності ><знаходяться ><під ><контролем ><нервово-><м'язового ><апарату, ><тому ><відбувається ><постійна ><зміна ><швидкостей ><і ><прискорень ><окремих ><ланок. ><Причому ><структура ><рухового ><апарату ><людини ><допускає ><виключно ><обертальний ><рух. ><За ><допомогою ><аналізу ><кінематичних ><ланцюгів ><поступальні ><рухи ><зводяться ><до ><обертальних ><рухів ><в ><суглобах.>