Файл: Міністерство освіти і науки України Комунальний вищий навчальний заклад.docx
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 12.01.2024
Просмотров: 114
Скачиваний: 1
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Саме батьки повинні створювати необхідне освітнє середовище в сім’ї дитини, яке сприятиме збагаченню дослідницького досвіду дитини. Для цього батьки мають:
-
знати своїх дітей, їхні дослідницькі можливості; -
особистим досвідом та особистим прикладом спонукати дитину до прояву дослідницької активності; -
зацікавити дитину в спільному проведенні досліджень; -
володіти специфікою дитячого дослідження, формувати потреби в набутті знань, у розвитку пізнавальних інтересів, здібностей дитини.
Залучати батьків до процесу проектування доцільно, якщо виконання проекту проходить у режимі поєднання урочних, позаурочних і позашкільних занять. Однак при цьому важливо зробити так, щоб батьки не брали на себе більшої частини роботи над проектом, інакше загубиться сама ідея методу проектів. А от допомога порадою, наданням інформації, прояв зацікавленості з боку батьків – важливі фактори підтримки мотивації і забезпечення самостійності школярів при виконанні ними проектної діяльності. Особливо неоціненна допомога батьків тоді, коли діти роблять перші кроки в роботі над проектом. На цьому етапі вчителю важливо провести батьківські збори, на яких батькам потрібно роз’яснити суть методу проектів та його значимість для розвитку особистості дитини, розповісти про основні етапи проектної діяльності та форми можливої участі в ній. На зборах батькам можна запропонувати рекомендації-пам’ятки.
Не можна не зупинитися ще на одному дуже важливому позитивному моменті залучення батьків до роботи над проектом. Є очевидним, що спільна робота педагога, дітей і батьків є найціннішим інструментом, що дозволяє скласти для кожного учня свій виховний маршрут, дібрати оптимальний варіант індивідуальної роботи. Крім того, спільна робота взаємно збагачує знаннями кожного з її учасників. Працюючи разом з дітьми над проектом, батьки проводять із ними більше часу, стають до них ближчими, краще розуміють проблеми своїх дітей. Величезне значення має позитивне спілкування дітей (під час роботи над проектом) з неповних та проблемних сімей. Зустрічі, спілкування з батьками однокласників може зробити для дитини набагато більше, ніж бесіди і моралізаторство. У результаті спільної проектної діяльності діти дізнаються багато нового один про одного, усувається дефіцит спілкування з дорослими – їхніми батьками, у них формується поважне ставлення до поняття «сім’я».
Основне завдання школи, сім’ї та вчителів полягає в тому, щоб створити умови, які б викликали в учнів пізнавальні потреби в набутті знань, в оволодінні способами їх використання та впливали на формування умінь і навичок творчої діяльності. При цьому слід враховувати, що розвиток мислення учнів може здійснюватися не тільки шляхом оволодіння спеціальними знаннями різних предметів, а й шляхом розвитку здібностей до самостійної розумової діяльності.
Школа і батьки покликані допомогти молодшим школярам самореалізуватися, стати носіями власного унікального досвіду. Тому організація пошуково-дослідницької діяльності в навчальному процесі передбачає аналіз можливостей школи для успішного включення учнів початкових класів у загальношкільну систему організації проектної діяльності і визначення шляхів їх використання.
Висновок
Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. За своєю сутністю робота над проектом має інноваційний характер: вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися.
Серед суб’єктивних причин, що впливають на ефективність метода проектів, слід враховувати проблему визначення вчителями цілей навчання, розвитку та виховання. Не всі вчителі можуть сформулювати цілі особистої діяльності, звідси слабо уявляють, якими мають бути цілі учнів, що оволодівають не тільки новим змістом, але і новими уміннями: спостерігати, аналізувати, порівнювати, складати гіпотезу, продумувати експеримент, обробляти базу даних.
Це безумовно демонструє низьку мотивацію до постановки цілей самих вчителів. Така мотивація не сприяє підвищенню якості педагогічної праці. Впровадження, застосування проектної діяльності – це веління часу, так як вона сприяє становленню нового технологічного мислення, отриманню досвіду творчої праці, розв’язанню конкретних шкільних проблем, виявленню та використанню в освітньому процесі активної частини учнів, що мають нахили до організації праці та лідерства.
Таким чином, слід зазначити, що проектний підхід можна застосувати у початкових класах для вивчення будь-якої складної дисципліни. Він дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним. Отже початкова освіта дає не тільки знання, що знадобляться в майбутньому дорослому житті, а й знання, уміння й навички, що допомагають вже сьогодні дитині розв’язати її нагальні життєві проблеми.А початкова школа – це не місце підготовки майбутніх дорослих, а місце, де дитина живе і вчиться жити в складному навколишньому світі, працювати і спілкуватися з іншими людьми, і в тому числі, здобувати необхідні знання. Вчителі й учні йдуть цим шляхом разом, від проекту до проекту.
Перспективними вбачаються подальші розвідки у сфері застосування проектних технологій у початковій школі та методика їх впроваджень в освітній процес.
Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.
На основі отриманих результатів роботи можна зробити висновок, що метод проектів дійсно є засобом ефективного та якісного навчання молодших школярів.
Уважаємо, що під час проектної діяльності, починаючи з молодшого шкільного віку, діти набувають таких вмінь і навичок, як: самостійно знаходити спосіб здобуття знань, формулювати запитання до вчителя з метою отримання інформації, знаходити декілька варіантів розв’язання проблеми, висунення власної гіпотези; в учнів розвиваються прагнення до творчості та саморозвитку, бажання і здатність самостійно вчитися.
Учні застосовують знання, здобуті під час проектної діяльності, на уроках, у всеукраїнських інтерактивних конкурсах, олімпіадах.
Крім того, учні вчаться відстоювати свою власну думку, водночас знаходячи компроміс, підтримувати інших під час виступу. Поліпшуються відносини у колективі.
Список використаної літератури
-
Державний стандарт. -
Закон України «Про загальну середню освіту». -
Концепція «Нова українська школа». -
Бритикова Г.В. Метод проектів як сучасна педагогічна технологія // Управління школою.-2008.-№7.-с.26-28 -
Єрмаков І.Г. На шляху до школи життєвої компетентності: проектний підхід / І.Г.Єрмаков // Метод проектів: традиції перспективи, життєві результати: практико-зорієнтований зб.-К.: Департамент, 2003.-с.15-29. -
Котелянець Л. Проектний метод навчання молодших школярів.//ж. «Рідна школа».-2001, №10 -
Мармаза О.І. Проектний підхід до управління навчальним закладом. – Х.: Вид. група «Основа», 2003. – 80с. -
Мелашенко К. Технологія проектного навчання // Завуч. – 2006. - №13.-с.12-14 -
Метод проектів у початковій школі // Упорядн.: О.Онопрієнко, О.Кондратюк. – К.: Шкільний світ, 2007. – с.128 -
Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін..; За заг: ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002.-255с. -
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник /За ред.. О.І.Пометун. – К.: А.С.К.,2004.-192с. -
Перспективні освітні технології: навч.-метод.посіб. / за ред.. Г.С.Сизоненко. - К.: Гопак, 2000. – 560с. -
Метод проектів : особливості застосування в початковій школі : Посіб. для вчителів початкових класів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів.— К : Київський міський педагогічний університет ім. Б. Д. Грінченка, 2009.— 42 с. -
Проекти в початковій школі: тематика та розробка занять / За ред. О. Онопріенко.— К. : Шкільний світ, 2008.— 128 с. -
Тягло О. В., Цимбал П. В. Проектні технології : особливості впровадження у початковій школі // Початкове навчання та виховання.— Х. : Вид. група «Основа», 2008.— № 19–21. -
Фенченко Г. Проектна діяльність учнів школи.//ж. «Рідна школа» - 2006. С.25
Додатки
Додаток 1
Орієнтовна послідовність дій
при проведенні роботи з проектної діяльності:
-
означення теми; -
збір інформації; -
вибір проектів; -
реалізація проектів; -
презентація.
Вибір теми – це процедура, яка організується і координується вчителем.
Результатом є компроміс – обирається тема, яка враховує як інтереси дітей, так і можливості вчителя.
Тема повинна бути достатньо широкою змістовно, щоб кожна дитина могла знайти в ній цікавий і посильний для себе аспект.
Після визначення теми учитель складає спільно з дітьми її матрицю, у яку записує передбачувані в обраній теміпроекти і окреслює передбачувані джерела інформації (навчальні та позанавчальні).
Незважаючи на те, що тема єдина для всіх учнів класу, можливість вибору аспекту теми, який цікавить конкретну дитину, створює для неї ситуацію свободи вибору.
Розглянемо аспекти вивчення теми «Що я знаю про рослини»:
-
Мій маленький світ дикорослих рослин. -
У гостях у білого латаття. -
Чи можна використовувати таку рослину, як кульбаба, в їжу? -
Кульбаба – маленьке сонечко. -
Чому не з кожного насіння зароджується нове життя? -
Чому соняшник називають квіткою сонця? -
Чому росте рослина? -
Роль рослини в житті людини. -
Що за ягода малина? -
Що ми знаємо про соняшник? -
Ягідна абетка. -
Ягода кавун.
Після того, як аспекти теми визначені, вчитель дізнається, кого з учнів який із них зацікавив.
Наступний крок – збір інформації. Діти, звертаючись до різних джерел, збирають цікаву для них інформацію, фіксують її у вигляді записів, малюнків, макетів, ескізів і готують до використання в проектах.
Основне завдання вчителя на цьому етапі – спрямовувати діяльність дітей на самостійний пошук інформації.
Джерелом інформації можуть бути:
-
окремі особи (батьки, фахівці); -
заходи (екскурсії, поїздки, зустрічі); -
організації (підприємства, музеї, театри, бібліотеки, установи); -
окремі об'єкти (фільми, альбоми, книжки, картини тощо).
Проектна діяльність.
Після завершення етапу збирання інформації вчитель пропонує дітям взяти участь у реалізації проектів. Учитель ознайомлює дітей із безліччю проектів, які можна виконати з досліджуваної теми, залишаючи при цьому дітям можливість самим придумати проекти. Крім того, бажано, аби вибрані проекти охоплювали різні форми роботи, а саме:
-
індивідуальну діяльність; -
роботу в парі; -
роботу в малих групах; -
колективну діяльність учнів класу.
Заключний етап роботи над проектом – його презентація. Дітям надається можливість розповісти про свою роботу, показати, що в них вийшло, вислухати зауваження, відгуки, похвальні слова на свою адресу.
Добре, якщо на презентації результатів проектів присутні не тільки учні класу, а й батьки, вчителі, адміністрація школи, учні інших класів.
Додаток 2
Варіант роботи над проектом «Мої друзі»
-
Проводиться бесіда з учнями , у ході якої розглядається декілька проблем з різних тем, які пропонують діти:
- У мене багато знайомих, але це не означає, що кожен із них мій друг.
- Усі люди на планеті знають, що треба берегти природу, але досі існують «Червона книга» і «Чорна книга». Отже, недостатньо знань, слід навчитися оберігати навколишнє середовище.
- Ми кияни. Але чи означає це, що ми знаємо своє місто.
У бесіді вчитель повинен психологічно тонко спрямувати дітей на вибір тієї проблеми, яка в даний момент актуальна. Для восьмирічних дітей більш значима і близька проблема відносин між однолітками. Тому була обрана саме ця проблема.
-
Проблема обрана. Тепер обираємо тему проекту.
Діти запропонували назвати проект «Мої друзі». Проходить обговорення теми проекту. Бесіда про дружбу.
-
Діти разом з учителем складають план роботи над проектом :
- Малюнки та листи до проекту «Мої друзі».
- Створення малюнка за темою «Портрет друга».
- Написання міні-твору «Лист другу».
- Обговорення плану дій за темою «Відвідання друга в день народження» (алгоритм відвідин, вибір подарунка, добір віршів-привітань).
- Конкурс малюнків за темою «Ми з друзями на прогулянці».
- Художньо-творче оформлення прислів'їв і приказок про дружбу.
- «Дитячий майданчик, на якому я проводжу дозвілля з другом».
-
Створення проекту за планом. -
Виставка проектів. -
Підбиття підсумків. -
Захист проектів. Рефлексія.
Додаток 3
Пам’ятка для батьків
Участь у проектній діяльності – складна праця і для учня, і для батьків. Проект передбачає самостійну діяльність учня, проте завдання батьків – знати суть цієї проектної діяльності, її етапів, вимог до процесу і результату виконання, щоб бути готовим до сприяння своїй дитині, якщо вона звернеться по допомогу.