ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 19.03.2024
Просмотров: 80
Скачиваний: 0
3. Розробка моделі вирощування та утримання високопродуктивних тварин
Розробка еколого-безпечної моделі ведення аграрного виробництва в умовах глобальних техногенних катастроф має не тільки регіональне але й всесвітнє значення. Обґрунтування такої моделі можливо здійснити на основі наукових досліджень та створення баз даних, які всебічно характеризують екологічний стан території. Послідуючим етапом дій є виділення земельних масивів, придатних для ведення господарської діяльності та розробка робочого проекту раціонального ведення сільськогосподарського виробництва з метою створення стійкої високопродуктивної агроекосистеми на засадах комплексного застосування технологій в рослинництві і тваринництві, що дозволяють виробляти екологічно безпечну продукцію при невисоких витратах ресурсів промислового походження.
Як відомо, правильний вибір спеціалізації виробничої системи, особливо при радіоактивному забрудненні, найважливіша умова рентабельного ведення сільськогосподарського виробництва при забезпеченні відтворення та покращення екологічного стану природного середовища. Попередні дослідження свідчать, що в умовах радіоактивного забруднення сільськогосподарські тварини є своєрідним фільтром для радіоактивних елементів в системі ґрунт – рослина – тварина – продукти харчування – людина. Це дозволяє припустити доцільність тваринницької спеціалізації землекористування на територіях з невисокими рівнями забруднення радіонуклідами.
Дослідження з розробки моделі ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях проводилися за такими напрямками:
1. Створення бази даних щодо агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів.
2.Визначення потенціальної фітопродуктивності території, співвідношення природних кормових угідь та пасовищ, тваринництва і кормовиробництва.
3.Підбір видів тварин, порід, культур найбільш адаптованих до місцевих умов з точки зору продуктивності з урахуванням рівнів та характеру забруднення радіонуклідами ґрунтового покриву.
4.Розробка та реалізація на практиці діючої моделі аграрної виробничої системи стосовно умов Чорнобильської зони відчуження.
3.1.Харктеристика моделі високопродуктивної тварини
Українська чорно-ряба молочна порода створена у другій половині ХХ століття в Україні шляхом схрещування тварин чорно-рябої худоби з голштинською, а затверджена у 1996 році.
Тваринам притаманна міцна, щільна конституція. Вим’я ванно- та чашоподібної форми з великим запасом. Шия довга з тонкою складчастою шкірою. Холка гостра, спина рівна, пряма, поперек широкий і рівний. Зад широкий, довгий, кінцівки міцні, добре розвинена середня частина тулуба.
Жива маса корів у кращих племінних господарствах сягає 600 – 650 кг, бугаїв – 850 – 1100 кг, телята при народженні 30-35 кг, висота в холці повновікових корів − 134 − 137 см, навскісна довжина тулуба − 158 − 160 см, обхват грудей 180-200 см, обхват п’ястка 18-20см. Тварини цієї породи мають задовільну відтворну здатність, за оптимальних умов лактують впродовж шести і більше лактацій на достатньо високому рівні продуктивності. Вік першого отелення коливається від 710 до 890 днів. Сервіс-період становить 85 − 120 днів. Їх коливання зумовлені факторами навколишнього середовища, технологічними умовами утримання та годівлі тварин.
Телиці за оптимальної годівлі у річному віці досягають живої маси 280 − 300 кг, у 18 місяців − 400 − 420 кг, бугайці − відповідно 380 −400 і 500 −520 кг. Бугайці не втратили задовільних і м’ясних якостей, притаманних материнській «голландизованій» худобі. Середньодобовий приріст їх на відгодівлі становить 900− 1100 г із досягненням живої маси 560 − 590 кг у півторарічному віці за забійного виходу 58 − 60% [1].
Молочна продуктивність у кращих племінних стадах – 6000-8000 кг молока з вмістом жиру 3,8 – 3,9 %, а витрати корму на 1 кг молока становлять 0,9 – 1,1 корм.од [3].
Висока молочна продуктивність, задовільні відтворна здатність і м’ясні якості, пристосованість до промислової технології утримання і машинного доїння зумовили високу популярність української чорно-рябої молочної породи, розширене її відтворення. Останні десятиріччя вона є найчисельнішою серед молочних порід в Україні. Останнє та найбільше поширення у світі голштинської породи (чорно-рябої масті) зумовлюють значні генетичні резерви для подальшого селекційного поліпшення української чорно-рябої молочної породи [1].
Виходячи із завдання вирощування тварин включає такі періоди: від 20 днів до 6 місяців, від 6 до 12 місяців і від 12 до 19 місячного віку.
Розрахунок кількості скотомісць у приміщенні залежить не тільки від кількості тварин в технологічній групі та терміну їх перебування в ній, але й від розмірів приміщення та розміщення внутрішнього обладнання (стійла, годівниці, бокси, комбібокси, прив'язі, засоби механізації та автоматизації виробничих процесів, обладнання для доїння, годівлі, напування тварин, а також видалення гною), що застосовуються на фермі. Одним із основних елементів внутрішнього обладнання для утримання корів у приміщенні є стійла, розмір яких визначає кількість скотомісць.
Згідно з вимогами законодавчих актів з тваринництва країн ЄС розмір стійл у корівнику рекомендується визначати за формулами: Ш = 0,9 х Н (Ш –ширина стійла, Н – висота корови в холці); Д = 0,95 х L + 30 см (Д – довжина стійла, L – навкісна довжина тіла корови). Використовуючи ці формули та проміри тіла корів української чорно-рябої молочної породи, розроблено спеціальний комбібокс з розмірами: довжина підлоги стійла – 2,0 м, ширина – 1,5 м, довжина комбібокса – 1,2 м, висота комбібокса – 0,8 м. При цьому враховано, що для корів з різною масою тіла при реконструкції приміщень розмір стійла змінюється. Так, для тварин з масою тіла 550 кг довжина стійла становить 1,8 м, з масою тіла 600 кг – 1,9 м, понад 600 кг – не менше 2,0 м.
До приміщень для вирощування молодняку ставлять такі вимоги: вони повинні забезпечувати вільний доступ тварин до годівниць і напувалок, а їх устаткування має полегшувати роздавання кормів і чищення годівниць; необхідно, щоб тут були виділені місця для відпочинку тварин і щоб полегшувалося спостереження за ними. Слід визначити оптимальні розміри боксів (стійл) для молодняку різного віку. Так для тварин віком від 20днів до 6 місяців ширина стійла буде становити 60см, а довжина 130 см, використовуємо цегляну годівницю розміром 50 см.. Напування здійснюється за допомогою автонапувалки ПА-1. Підлога виготовлена із дерева, являється оптимальним варіантом у використані для стійла телят, тому що суцільна підлога на якій постійно є підстилка, робить лігво телят не тільки сухим, але й теплим. Модель стійла для утримання молодняку від 20днів до 6 місяців зображена у додатку А.
Молодняк від 6місяців до 12 місячного віку при прив’язному утримують в стійлах шириною 80 см і довжиною 150 см. Використовуючи цегляні годівниці розміром 60 см і автоматичні автонапувалки. Обладнання зони годівлі та відпочинку на дерев’яній торцевій шашці створює позитивний комфорт для тварин. Модель стійла зображена в додатку Б.
Ширині стійла у тварин віком 12-19 місяців становить 85 см, довжина 180 см, годівниця цегляна 70 см. А використання торцевої дерев’яної шашки у зоні відпочинку створює максимальний комфорт для тварин. Модель стійла висвітлена у додатку В.
Беручи до уваги моє завдання, є ще безприв’язне боксове утримання тварин на щілинній підлозі з винесеною зоною годівлі. У молодняку віком від 20днів до 6 місяців ширина стійла буде становити 60см, а довжина біля годівниці 140 см, у боксі для відпочинку 160см, використовуємо цегляну годівницю розміром 50 см.. Напування здійснюється за допомогою автонапувалки ПА-1. Під передніми кінцівками підлога глинобитна розміром 20см, що сприяє нормальному росту копитного рогу та забезпечені оптимальних умов для тварин. Модель стійла для безприв’язно боксового утримання зображено у додатку Д.
Для тварин віком від 6 до 12 місяців годівниці розміром 60 см, стійло біля годівниці довжиною 150 см, а бокс для відпочинку довжиною 170 см. Використовуються для механізації напування великої рогатої худоби при безприв‘язному утримані автонапувалки групові з підігрівом води: АГК-4А, АГК-4Б, із розрахунку одна на десять голів Для тварин віком від 12 до 19 місяців умови утримання такі ж самі. Моделі стійла для безприв’язно боксового утримання зображено у додатках Ж, К.
3.2. Моделювання технологічного процесу тварин при прив’язному утриманні
При
прив’язному утриманні розміри будівлі
становлять 21 х 78 м. Приміщення складаються
з чотирьох рядів. В ній знаходяться
такі допоміжні приміщення: для
обслуговуючого персоналу (8-12
),
для реманенту (4-6
),
для кормів (10-15
),
для підстилки (8-12
).
Під час утримання на прив’язі в приміщені створюють відповідний мікроклімат і обладнують вигульні майданчики для виходу тварин на свіже повітря.
В приміщені де утримується молодняк стіни із цегли товщиною 0,5 м. Перекриття - горищне, залізобетонне, покрите шифером. Підлоги: у проходах - бетонні, у стійлах – дерев’яний та торцевої дерев’яної шашки. Годівниці - індивідуальні, цегляні положення їх повно бути таким, щоб при споживанні кормів телята опускали голову вниз, а не задирали її вгору. Для зменшення затрат часу на відв'язування і прив'язування тварин застосовують стійлове обладнання ОСП-Ф-26, яке забезпечує автоматичне самоприв'язування і групове відв'язування тварин.
Розрахунок довжини фронту годівлі:
до 6 міс. – 0,6
176
= 106 мдо 12 міс. – 0,7
200
= 140 мдо 19 міс. – 0,8
200
= 160 м
Розрахунок необхідної площі на загальні скотомісця:
до 6 міс. – 1,5
176
= 264
до 12 міс. – 2,5
200
= 500
до 18 міс. – 3,0
200
= 600
Стійла розміщують паралельно одне одному в декілька рядів. При цьому кожні два ряди стійл об'єднують загальним кормовим чи гнойовим проходом. В одному безперервному ряду розміщують не більше 50 стійл.