Файл: 9139.pdf

Середньочутливі - озимі зернові, кукурудза; урожай їх знижується мало.

Малочутливими є конопля, картопля, рис, тютюн; на беззмінні посіви майже не реагують.

Література

1. Павленко М.К. Основи землеробства. - К., Вища школа, 1977.- С. 265-

280.

2. Землеробство з основами ґрунтознавства, агрохімії та агроекології: Навч.посібник. /Бомба М.Я., Періг Г.Т., Рижук С.М., та ін. – К.: Урожай, 2003. – 400 с.

Запитання для самоперевірки

1.Що таке сівозміна?

2.З яких основних ланок складається сівозміна?

3.Схема сівозміни - це ...

4.Дайте пояснення понять "монокультура", "повторна" і "беззмінна " культура.

5.За реакцію на беззмінне вирощування сільськогосподарські культури поділяються на групи. Які?

6.Які культурні рослини належать до дуже чутливих на беззмінне варощуваиня?

7.Які культури малочутливі до беззмінного вирощування ?

8.Назвіть групи культур за розміщенням, у сівозміні.

9.Що таке ротаційний період сівозміни?

10.Що означає попередник?

11.Яке значення має сівозміна?

12.Чим зумовлена необхідність чергування культур?

13.На які групи поділяються сівозміни за призначенням?

14.Що таке ґрунтозахисна сівозміна?

15.Як називаються сівозміни по вирощуванню зернових і технічних культур?

16.Які культури вирощуються в кормових сівозмінах?

17.Що розуміють під "паром ", види парів?

18.Яке значення парів у сівозміні?

Практична робота № 8 Тема. Мінеральні добрива та еколого-агрономічні принципи їх

використання

Мета: ознайомити студентів з різними видами найпоширеніших мінеральних добрив, з їх фізичними й хімічними властивостями, вмістом діючої речовини та з науковими основами й екологічними принципами їх використання.

Теоретичні відомості Добрива - це речовини, призначені для поліпшення мінерального жив-

лення рослини і підвищення родючості грунту.

За хімічним складом добрива поділяють на мінеральні, органічні та мікродобрива.

До мінеральних належать добрива, що містять елементи живлення рослин у вигляді неорганічних сполук; до органічних такі, що містять у своєму складі органічні сполуки .

За вмістом поживної речовини мінеральні добрива поділяють на азотні, фосфорні, калійні, борні, марганцеві тощо.

Поживна речовина добрива - це та його частина, що використовується рослиною. Зокрема, в азотних добривах такою є азот, що засвоюється у вигляді МН4 або N03; у фосфорних - фосфор (Р205), у калійних - калій (К20).

Своєю чергою, мінеральні добрива поділяються на прості (містять один елемент живлення) і комплексні (містять два і більше елементів живлення). Добриво, що містить азот, фосфор і калій, називається повним.

Комплексні добрива поділяють на складні, складно-змішані (комбіновані) і змішані.

Складні добрива містять два або більше елементів живлення в одній молекулі хімічної солі, з якої складається добриво.

Складно-змішані, або комбіновані, добрива містять два або більше елементів живлення в одній гранулі добрива.

Змішані добрива – це механічна суміш простих добрив у певному співвідношенні.

За характером дії на рослини добрива бувають прямої, які вносять безпосередньо в грунт для забезпечення рослин потрібними елементами живлення, а також побічної, які вносять для поліпшення властивостей грунтів і мобілізації в них поживних речовин. В окрему групу виділяють бактеріальні добрива.

Добрива також поділяють за фізичним станом. Вони бувають тверді й рідкі. Тверді залежно від розміру часток поділяють на порошкоподібні й гранульовані. Гранульовані добрива мають форму зерен, гранул або кульок. Вони краще зберігаються, менше злежуються вгаслідок меншої їх гігроскопічності.

За характером дії на ґрунт добрива поділяють на фізіологічно-кислі та фізіологічно-лужні. Добрива, які підлужують ґрунтовий розчин внаслідок

використання з них поживної речовини у вигляді аніонів, називаються фізіологічно-лужними.

Добрива, які підкислюють ґрунтовий розчин внаслідок переважного використання рослинами їх поживних речовин у вигляді катіонів, називаються фізіологічно-кислими.

Азотні мінеральні добрива виробляють з аміаку та азотної кислоти. До них належать:

а) фізіологічно-кислі (сульфат амонію, хлорид амонію, аміачна селітра); б) фізіологічно-лужні (натрієва селітра, кальцієва селітра, аміачна вода). Азотні добрива насамперед слід вносити під озимі зернові, льон, тютюн,

кукурудзу та інші.

До особливо небезпечних і отруйних належать такі азотні добрива:

безводний аміак, аміачна вода, сульфат амонію. Суміш аміаку з повітрям вибухонебезпечна. Пари аміаку при концентрації 0,35 - 0,7 мг/л повітря небезпечні для життя людини і тварин. Працювати з ними потрібно в протигазі, гумових рукавицях і чоботах.

Фосфорні добрива містять фосфор. Вони характеризуються неоднаковою доступністю для рослини.

До легкодоступних належить суперфосфат порошкоподібний, гранульований, подвійний, потрійний, з додаванням мікроелементів. їх відмінність, насамперед, у різному вмісті доступного фосфору (Р205).

Суперфосфат порошковий містить фосфору (Р205) 18,7 -19%, гранульований - 19,5 - 22%, подвійний - 38 - 54%. Найефективнішим вважається суперфосфат гранульований.

Калійні добрива поділяються на прості і концентровані. Недоліком більшості їх є високий вміст у них хлору. Тому їх не вносять під культури, чутливі до хлору, або вносять під зиму, щоб хлор вимився з орного шару. До простих калійних, які містять калію (К20) до 30 %, належать сильвініт, каїніт, калімагнезія. Остання дуже цінна, оскільки не містить хлору, а містить Мg0 (11-18%), та К20 (24 - 28%), тому ефективна для культур, що не люблять хлору, особливо на дерново-підзолистих ґрунтах (для картоплі).

Концентровані (вміст К20 до 52,4 - 60%) - це калійна сіль, хлорид калію, сульфат калію, попіл.

Калійні добрива ефективніше діють, якщо їх використовувати разом з азотними та фосфорними, а на кислих дерново-підзолистих ґрунтах - на фоні вапнування. Середні дози калійних добрив 45 - 60 кг К20/га, а для цукрових буряків, картоплі, овочевих дози їх треба збільшувати до 90 - 120 кг К20/га діючої речовини.

Комплексні мінеральні добрива: амофос - містять 10 -12% N і 46 - 50%

Р205; калієва селітра - 13% N і 46% К205; нітрофоска - містить азот, фосфор, калій; нітрофос - азотно-фосфорне добриво, містить N - 20%, фосфору - 50 - 60%; нітроамофоска - містить NК у співвідношенні 17:17:17. Це цінне добриво для всіх ґрунтів.

Для цукрових буряків на лучно-чорноземних ґрунтах найкращим є співвідношення NРК 1:1.5:1 та 1,7:1:2 із вмістом поживних речовин 48 - 50%.

Для озимої пшениці на вилужених чорноземах найкращим співвідношенням NРК є 1,5:1:1,5 таї ,2:1:1,4, а при вирощуванні на сірих лісових ґрунтах - 1,5:1:1 та 2:1:1,5 із вмістом поживних речовин 45-50 %.

Щодо доз мікроелементів, то для цукрових буряків на сірих лісових ґрунтах найкращими є дози марганцю -1,5 %, бор - 0,3 %, для пшениці озимої марганцю - 1,5 %, молібдену - 0,3 %, цинку - 1 % маси комплексного добрива нітроамо-фоски. Отже, комплексні мінеральні добрива мають вищий коефіцієнт використання добрива та вищу економічну ефективність.

До органічних добрив належать гній, сеча, гноївка, пташиний послід, торф і торфокомпости, зелені або сидеральні добрива. Вони містять макро- і мікроелементи, фізіологічно активні речовини, мікроорганізми, антибіотики тощо. Дані добрива значно поліпшують фізико-хімічні властивості грунту, сприяють кращому проходженню біологічних процесів.

Здебільшого на зелене добриво вирощують люпин, буркун, сераделу та інші бобові рослини, які називають сидератами. Зелене добривр комплексно діє на грунт: сприяє нагромадженню азоту і гумусу, зменшенню вимивання мінеральних речовин й ефективнішому використанню опадів, поліпшує фізичні властивості грунту, запобігає розвитку ерозії, знижує забур’яненість полів, ураження рослин хворобами і пошкодження шкідниками.

Завдання. Скласти характеристику запропонованих мінеральних добрив

Для цього зверніть увагу на ознаки, подані в таблиці. Використайте дані про них у навчальній літературі, рекомендованій для самопідготовки.

Для опису пропонуються:

1. Азотні фізіологічно-кислі: хлорид амонію, аміачна селітра; фізіолог- гічно-лужні: натрієва селітра, кальцієва селітра;

2. Фосфорні добрива: суперфосфат гранульований, суперфосфат подвійний;

3.Калійні добрива: сильвініт, каїніт, калімагнезія, калійна сіль, попіл;

4.Комплексні мінеральні добрива: калієва селітра, нітрофоска, нітроамофоска.

Для виконання завдання уважно прочитайте рекомендовані розділи підручника, теоретичні відомості до даного заняття.

Зробіть висновок, які з мінеральних описаних добрив найкращі для сірих

опідзолених грунтів з кислою реакцією ґрунтового розчину.

Література

1.Городній М.М. та ін. Агроекологія, 1993. - С. 80 - 146.

2.Кравців Р.Й., Черевко М.В. Екологічні основи фермерських госпо-

дарств., 2005. - С. 68-81.

3.Павленко М.К. Основи землеробства, 1977. -С. 197-243.

Запитання для самоперевіркиі тестового контролю

1.На які групи поділяються добрива?

2.Мінеральні добрива:

а) підвищують урожай; б) покращують структуру ґрунту;

в) сприяють розмноженню ґрунтових бактерій.

3.Назвіть види фосфорних добрив.

4.Назвіть види калійних добрив.

5.Які з названих нижче азотних добрив є а) фізіологічно-кислими, б) фізіологічно-лужними?

(аміачна селітра, аміачна вода, кальгрєва селітра, сульфат амонію, сечовина, хлорид амонію)

6.Із фізіологічно-кислих добрив рослини засвоюють а) катіони, б) аніони

7.Простими називають мінеральні добрива, що містять... Навести приклад.

8.Комплексні мінеральні добрива містять ... Навести приклад.

9.Що означає "діюча поживна речовина" мінерального добрива?

10.Поживною діючою речовиною в азотних добривах є ... , у калійних .., у фосфорних ....

11.На кислих ґрунтах потрібно вносити добрива:

а) фізіологічно-кислі, б) фізіологічно-лужні.

12.Для нейтралізації хімічного середовища проводять: а) на кислих грунтах ... , б) на лужних ґрунтах ....

13.Чому не молена вносити азотні добрива під час плодоношення і на насінницьких ділянках?

14.Які з мінеральних азотних добрив є токсичними і небезпечними?

15.Які добрива називаються сидеральними?

16.Назвіть види сидеральних рослин.

17.Які добрива належать до органічних?

18.Що таке торфокомпости? Приклади.

19.Якої шкоди завдають мінеральні добрива довкіллю і рослинницькій продукції за умови їх неправильного використання?