Файл: 9139.pdf

Практична робота № 9

Тема. Живлення рослин і розрахунок доз мінеральних добрив під запланований урожай

Мета: ознайомити студентів з методикою розрахунку доз добрив, необхідних рослині для запланованого врожаю. На конкретних завданнях навчити студентів розраховувати необхідні дози мінеральних добрив під заплановану величину врожаю однієї із культурних рослин.

Програмні питання

1.Суть мінерального живлення рослин.

2.Роль основних мінеральних макроелементів. Особливу увагу зверніть на калій, фосфор, азот, джерела їх надходження в рослину. Яку роль відіграють азотофіксуючі бактерії.

3.Що таке норма добрива і коефіцієнт його використання. Ефективність

іпіслядія добрива.

4.Умови досягнення запланованого врожаю сільськогосподарських ку-

льтур.

5.Вплив добрив на біологічну якість сільськогосподарської продукції.

Теоретичні відомості

До складу рослин входить вода і суха речовина, яка представлена органічними та мінеральними сполуками. Основна маса сухої речовини складається з органічних сполук – вуглеводів (клітковина, крохмаль, цукор) білків, жирів, а також з різних мінеральних сполук, які надходять через кореневу систему. Суха речовина в середньому на 93% складається з чотирьох так званих органогенних елементів: вуглецю, кисню, водню і азоту. Інші елементи залишаються після спалювання рослин у золі, тому їх називають зольними. Вони становлять близько 5% маси сухої речовини.

Всі хімічні елементи поділяються на макро-, мікрота ультра-

мікроелементи.

Макроелементи входять до складу рослин у значних кількостях. До них належать, крім кисню, водню вуглецю і азоту, ще й фосфор, калій, кремній, кальцій, сірка, магній, залізо, натрій, алюміній.

Мікроелементи - марганець, бор, стронцій, мідь, цинк, бром, фтор, олово, нікель, титан, барій, молібден, кобальт, йод.

Ультрамікроелементи – миш'як, германій, рубідій, золото, кадмій, радій, ртуть, срібло.

Потреба в елементах живлення залежить від біологічних особливостей рослин та умов зовнішнього середовища, зокрема грунтово-кліматичних умов, системи удобрення, обробітку грунту тощо.

За способом живлення вищі рослини належать до автотрофних організмів, тобто вони самі синтезують органічні речовини з неорганічних. Живлення рослин може відбуватися двома шляхами: з повітря через зелені

листки та з грунту – через кореневу систему. Тобто розрізняють повітряне і

кореневе живлення.

Мінеральне живлення рослин здійснюється шляхом активного процесу вбирання мінеральних солей з ґрунту у вигляді катіонів та аніонів кореневими волосками кінчиків кореня.

Засвоєння поживних речовин залежить від внутрішніх і зовнішніх умов живлення. До внутрішніх умов належать спадкові ознаки, що зумовлюють анатомічну і морфологічну будову кожного виду рослин, темпи росту, настання фаз розвитку, спосіб розмноження, продуктивність і хімічний склад урожаю, вимоги до властивостей середовища та інше.

До зовнішніх умов живлення рослин належать вода, освітлення, тепло, повітя, наявність доступних форм поживних речовин тощо.

Головна умова нормального живлення рослин – наявність поживних елементів.

Елементи живлення містяться в грунтовому розчині, органічних речовинах, в твердій і мінеральній фракціях грунту. Легко доступні для рослин поживні елементи грунтового розчину, а також грунтових колоїдів.

Елементи мінерального живлення знаходяться у вбирному ґрунтовому розчині і створюють певний фон мінерального живлення.

При внесенні в ґрунт мінеральних добрив необхідно врахувати запас мінеральних речовин в ньому.

Ефективна збалансована система застосування добрив для збереження і підвищення родючості ґрунту і врожайності вимагає врахувати баланс елементів живлення та їх міграцію. Рослини неповністю використовують поживні речовини добрив. У середньому коефіцієнт використання міне-

ральних добрив сільськогосподарськими культурами становить: азотних 40 - 50%, фосфорних 10 - 25%, калійних 50 - 60% діючої речовини.

Внесення добрив повинно забезпечити оптимальний рівень кореневого мінерального живлення культур у сівозміні.

Відношення кількості поживних речовин, винесеної з урожаєм, до загальної кількості поживної речовини, внесеної з добривом, становить

коефіцієнт використання поживної речовини добрива.

Під нормою добрива розуміють загальну кількість добрива, внесеного під сільськогосподарські культури за період їх вирощування. Кількість добрива, внесена за один прийом, називається дозою добрива.

Ефективність добрива, внесеного під попередню культуру, на другий і наступні роки називають післядією добрива.

Для визначення оптимальної кількості добрив під запланований урожай потрібно врахувати і те, що частина мінеральних поживних речовин виноситься з урожаєм за межі поля.

Основні умови, за яких можливе досягнення запланованого урожаю сільськогосподарських культур, визначені академіком І.С. Шатіловим.

1. Визначення рівня продуктивності культур за коефіцієнтом використання рослиною фотосинтетичної сонячної радіації (ФАР).

2.Визначення потенційних можливотей культури чи сорту.

3.Формування на полі оптимальних умов для фотосинтезу.

4.Розроблення такої системи добрив, при якій можна максимально використати родючість ґрунту.

5.Розроблення комплексу агротехнічних заходів з урахуванням потреб

рослини.

6.Усунення впливу шкідників і хвороб рослин, що негативно впливають на ріст, розвиток і урожай культур.

Отже, необхідно врахувати всі фактори, що визначають рівень урожаю. Із багатьох методів, запропонованих різними авторами, найбільш

популярним є балансовий метод.

Для розрахунку норми внесення азотних, фосфорних і калійних добрив під запланований урожай певної культури рослини необхідні такі дані:

- рівень запланованого врожаю заданої культури; - винос поживних речовин з урожаєм, вміст їх в орному шарі ґрунту;

- коефіцієнт використання рослинами поживних речовин з ґрунту; - коефіцієнт використання рослинами поживних речовин із внесених

добрив; - тип (різновид) ґрунту, його хімічне середовище (рН ґрунтового

розчину); - використання посіву (на насіння чи використання вегетативних

частин) рослини.

Розрахунок проводять за формулою:

Д добрива = (100*В) - (П*К1) / К2 ,

де: В - винос поживних речовин із ґрунту з урожаєм культурної рослини, кг/га; (табл. 1)

П - вміст поживних речовин в одному шарі ґрунту, кг/га; (табл. 3)

К1 - коефіцієнт використання культурною рослиною поживних речовин з ґрунту, %; (табл. 2)

К2 - коефіцієнт використання елементів живлення культури з добрив, які будуть внесені, %; (табл. 2)

Д добрива - доза добрива, яку розраховують для внесення; X - запланований урожай, ц/га.

Завдання. Розрахувати норми внесення азотних, фосфорних і калійних мінеральних добрив під запропоновану культуру і запланований врожай.

Конкретні завдання видаються окремим студентам чи групам викладачем.

При виконанні завдання враховують тип ґрунту і відповідне добриво - азотне, калійне, фосфорне. Окремо розрахувати норми внесення їх - із розрахунку вмісту в них діючої речовини N, P2О5 ,К2О.

Необхідні для розрахунку дані візьміть із додатку таблиць 1, 2, 3, що сто'суються виносу поживних речовин з ґрунту з урожаєм різних культур; коефіцієнти використання рослинами поживних речовин з ґрунту, вміст поживних речовин в одному шарі ґрунту.

Визначення доз добрив за розрахунковим методом під запланований урожай (культури в ц/га) проведіть за формулою, поданою в тексті.

Розрахункові дані внесіть у таблицю.

1.Запланований урожай культури...

2.Винос поживних речовин з урожаєм, кг/га(В).

3.Вміст поживних речовин у ґрунті,

мг/100гр(П).

4.Коефіцієнт використання поживних речовин з орного шару ґрунту, %(К1)

5.Коефіцієнт використання поживних речовин з добрив, % (К2)

Примітка

Після проведення розрахунків отримаєте потребу вибраної культури в елементах живлення: азоті (N), фосфорі (Р205) та калію (К2О). Ці результати, які відображають кількісну потребу в діючій речовині, потрібно перевести у масу певного добрива - азотного, калійного, фосфорного, яке буде вноситися під що культуру.

Для цього потрібно спланувати, які мінеральні добрива будете використовувати (з врахуванням типу ірН ґрунту), вмістдіючої речовини в них і відповідно визначити, яку кількість (в ц/га) треба внести.

Таблиця 1. Винос поживних речовин з ґрунту з урожаєм різних культур

Таблиця 2. Коефіцієнт використання поживних речовин з орного шару

ґрунту(0 - 20 см) із добрив (у рік внесення)

Таблиця 3. Вміст поживних речовин в орному шарі ґруніу (0 - 20 см).

Примітка.

Щоб перевести кількість поживних речовин Змг/100г ґрунту в кг на 1 га орного шару, треба кількість у мг помножити на коефіцієнт ЗО (згідно з пропорцією 3 мг: 100 г = х2: 1000г).