Файл: Робочий зошит.doc

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Спеціалісти сільського господарства повинні бути компетентними, мати найсучасніші знання про умови виробництва, передову техніку, прогресивні технології, форми організації праці і вміти реалізовувати їх. В ринкових умовах вони повинні навчитися працювати самостійно, передбачати перспективи збільшення виробництва продукції, поліпшення її якості

В результаті вивчення предмета студенти повинні знати: шляхи і способи вдосконалення економічних методів господарювання в умовах ринкових відносин, раціонального використання землі, матеріальних і трудових ресурсів, інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на основі науково-технічного прогресу, спеціалізації, кооперації та інтеграції підприємств АПК, розвитку товарно-грошових відносин тощо.

Для поглиблення знань і набуття практичних умінь і навичок з дисципліни студентами виконуються практичні роботи. Практичні роботи виконуються після вивчення відповідних тем. Зміст і послідовність виконання робіт подається в інструкційних картках, методичних вказівках та навчальних посібниках. Виконання практичних робіт сприяє активізації розумової діяльності студентів, застосування на практиці отриманих знань та їх поглиблення.

Практичні роботи виконуються в робочому зошиті, захищаються студентом, теоретичні та практичні навички оцінює викладач за п’ятибальною системою.

Перелік практичних робіт з дисципліни «Економіка сільського господарства»

Практична робота № 1

Тема: Визначення економічних показників використання землі.

Мета:Навчити студентів методиці визначення економічних показників використання землі.

Теорія. Земельні ресурси – національне багатство нашої країни, важлива умова життя і діяльності суспільства, матеріальна основа розвитку сільського господарства, база для розміщення і функціонування усіх галузей народного господарства. Тому найбільш повне і раціональне використання землі для виробництва продукції є найважливішим завданням сільського господарства.

Земля – головний засіб виробництва у сільському господарстві – одночасно виступає предметом та знаряддям праці.

Сільськогосподарські угіддя – частина землі, що використовуються для сільськогосподарського виробництва.

Угіддя розрізняють за природними особливостями і призначенням. До основних категорій відносять:

• рілля (орна земля) – земельні ділянки, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав , а також чисті пари, площі парників і теплиць. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви;

• багаторічні насадження (сади, виноградники);

• перелоги (рілля, не оброблювальні тривалий час землі);

• сіножаті і пасовища (луки, що використовуються для сіножаті і випасу сільськогосподарських тварин).

Земля має такі особливості:

1. вона є продуктом природи, а не людської праці;

2. земля просторово обмежена;

3. земля не може бути замінена ніякими іншими засобами виробництва;

4. земля неоднорідна за якістю;

5. використання землі як засобу виробництва пов’язане з постійним місцем її використання;

6. земля при правильному використанні не зношується, а навпаки, постійно поліпшується.

Земельний фонд України поділяється на землі:

1. сільськогосподарського призначення;

2. населених пунктів;

3. промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

4. природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

5. водного фонду;

6. лісового фонду;

7. запасу.

1.1 Вихідні дані