Файл: 2014.06.02 - Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми експлуатації та захисту інформаційно-комунікаційних систем».pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 24.04.2019
Просмотров: 2730
Скачиваний: 1
Н
АУКОВО
-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРОБЛЕМИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА
ЗАХИСТУ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ»
2
–
5
ЧЕРВНЯ
2014
Р
.,
Н
АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
,
М
.
К
ИЇВ
100
УДК 621.39 (043.2)
І.В. Семенюк
Національний авіаційний університет, м. Київ
ВПРОВАДЖЕННЯ МЕРЕЖІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ
ЧЕТВЕРТОГО ПОКОЛІННЯ СТАНДАРТУ LTE В УКРАЇНІ
Розвиток мобільного зв’язку, нові покоління та стандарти дають
користувачеві все більше можливостей. Ще кілька років тому ми мали
змогу користуватися мобільними терміналами стандарту GSM, які бу-
ли обмежені мовним каналом і передачею коротких повідомлень. Піз-
ніше на базі GSM розроблено GPRS та EDGE для доступу в інтернет
на малій швидкості. На сьогоднішній день в Україні користувачам до-
ступний швидкісний мобільний інтернет за технологіями третього та
четвертого покоління EV-DO CDMA та WiMAX. Виникає потреба в
розгортанні високошвидкісної мережі мобільного зв’язку, так як чис-
ло користувачів мобільним інтернетом постійно зростає.
Стандарт LTE (Long Term Evolution) дає змогу знизити вартість
передачі даних, збільшити швидкість більше 100 Мбіт/с, збільшити
спектр послуг та гнучкість мережі з використанням існуючих систем
мобільного зв’язку, дозволяє транслювати потокове відео високої роз-
дільної здатності за стандартом DVB-H.
Щодо використання радіоресурсу, LTE працює в діапазоні частот
від 700 МГц до 2700 МГц, які в свою чергу поділені на 40 діапазонів.
Розділення каналів – дуплексне часове (TDD) або частотне (FDD).
Радіус покриття базової станціі до 30 км. Ємність обслуговуваних або-
нентів базової станції більше 200 користувачів при смузі 5 МГц. За-
тримка пакетів даних не перевищує 30 мс. Стандарт підтримує типи
модуляції: 64QAM, QPSK, 16QAM.
В архітектурі стандарту мережева взаємодія відбувається між ба-
зовою станцією (eNB) і блоком керування мобільністю (MME), який
включає в себе мережевий шлюз GW.
Сама мережа LTE складається з мережі радіодоступа E-UTRAN і
базової мережі SAE.
E-UTRAN Складається з базових станцій eNB. Кожна базова ста-
нція має інтерфейс S1 з базовою мережею SAE.
Функції базових станцій: керування радіоресурсами, шифрування
даних, маршрутизація пакетів до обслуговуючого шлюзу.
Базова мережа SAE ще так звана EPC (Evolved Packet Core) скла-
Н
АУКОВО
-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРОБЛЕМИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА
ЗАХИСТУ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ»
2
–
5
ЧЕРВНЯ
2014
Р
.,
Н
АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
,
М
.
К
ИЇВ
101
дається з логічних елементів MME та UPE. MME керує мобільністю
абонентського пристрою та керує базовими станціями з допомогоу
протоколів C-plane.
Базова мережа SAE має стик з протоколом IP, тому обмін пакета-
ми між абонентами на відстані відбувається виходом в транспортну
мережу. Також доступ до базової мережі може здійснюватися через
мережі мобільного зв’язку другого і третього покоління, також мережі
Wi-Fi, WiMAX та дротові ІР технології.
В Україні в основному розвинена 2G мережа, зв’язок третього по-
коління має достатнє покриття в більшості населених пунктів.
Технологія LTE являється високошвидкісною, багатофункціона-
льною, гнучкою в взаємодії з іншими технологіями. Тому доцільно
розвивати і в подальшому оптимізувати мережі четвертого покоління
в Україні.
Для розгорнення мережі не потрібно будувати абсолютно нову
базову станцію. Так як у кожного мобільного оператора України стан-
дарту GSM покриття становить більше 80% , зацікавлений в розвитку
LTE оператор GSM стандарту може модернізувати свої базові станції.
На разі економічно вигіднішим є рішення SingleRAN від Huawei.
SingleRAN (єдина мережа радіодоступа) – мінімізована базова станція,
яка об’єднала в собі кілька стандартів мобільного зв’язку. Компанія
Huawei розробила SingleRAN на 3 стандарта – GSM, UMTS, LTE, це
зручно для проектування мереж і плавного переходу на четверте по-
коління. Компактні рішення не займають великого простору на базо-
вих станціях, споживають менше електроенергії.
Використовують антени панельного типу з кросс-поляризацією
сигналу. Для стандартів GSM та 3G також використовують такі анте-
ни, відмінність від LTE в тому, що в GSM та 3G працюють дві поляри-
зації на прийом і одна на передачу. Пілот (антена) стандарту LTE та-
кож може працювати в такому режимі, але технологія МІМО реалізує
прийом-передачу з задіяними двома або чотирма поляризаціями сиг-
налу одночасно.
В даний момент в Україні існують складнощі з ліцензуванням і
виділенням робочого діапазону для роботи LTE. Радіоресурс занадто
стислий, і всі представлені діапазони вже зайняті. На прикладі:
– 790–862 МГц – повітряна радіонавігація, CDMA 800;
– 880–915 МГц / 925–960 МГц – GSM-900;
– 1710–1785 МГц / 1805–1880 МГц – GSM-1800;
Н
АУКОВО
-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРОБЛЕМИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА
ЗАХИСТУ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ»
2
–
5
ЧЕРВНЯ
2014
Р
.,
Н
АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
,
М
.
К
ИЇВ
102
– 2400 МГц – WiMAX;
– 2690 МГц – WiMAX.
Нижній діапазон має переваги в покритті і в кращому прохо-
дженню сигналу, верхній має перевагу в ширині каналу, а отже більша
ємність обслуговуваних абонентів.
Для вирішення питань щодо забезпечення робочих частот для
LTE необхідно виконати ряд реформ, які передбачають звільнення не-
обхідних частот, ліцензування, розрахунок необхідного максимально-
ефективного робочого діапазону.
Доцільно в етапі розвитку використовувати робочій діапазон 2500–
2690 МГц, потім при достатньому розвитку переходити на частоти
GSM стандарту в випадку успішного розвитку, таким чином замінити
застаріле покоління 2G на нове покоління мобільного зв’язку 4G.
Список літератури
1. Тихвинский В.О., Терентьев С.В. Сети мобильной святи LTE. Техно-
логии и архитектура. – Москва, Эко-Трендз, 2010 г. – 248 с.
2. Гельгор А.Р., Попов Е.А. Технология LTE мобильной передачи дан-
ных. – Санкт-Петербург, 2011 г. – 150 с.
3. Приходько А.С. Проблемы частотного радиопокрытия и частотной со-
вместимости при использовании технологи LTE на существующих сетях GSM.
4. Тихвинский В.О. Технологические принципы глобальной совместимо-
сти сетей LTE с мобильными сетями других стандартов. – Москва, 2010 г.
УДК 621.396.4 (043.2)
Д.І. Бахтіяров
Національний авіаційний університет, м. Київ
КРИПТОГРАФІЧНИЙ ЗАХИСТ СИГНАЛУ КЕРУВАННЯ
БЕЗПІЛОТНИМ ЛІТАЛЬНИМ АПАРАТОМ
Тема дослідження відноситься безпосередньо до каналу зв’язку
системи управління місцем розташування і курсом безпілотного літа-
льного апарату (БПЛА) і може бути використаною при проектуванні
БПЛА. Після проведеного аналізу систем захисту каналів управляння
БПЛА було встановлено, що вони мають низку недоліків. Тому метою
дослідження є аналіз технічного завдання по створенню криптографі-
чного захисту сигналу керування БПЛА.
Система криптографічного захисту передбачає виконання насту-
пних функцій:
Н
АУКОВО
-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРОБЛЕМИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА
ЗАХИСТУ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ»
2
–
5
ЧЕРВНЯ
2014
Р
.,
Н
АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
,
М
.
К
ИЇВ
103
– криптографічне перетворення інформації має відповідати
ГОСТ 28147-89;
– генерацію та формування випадкової послідовності;
– неможливість зчитування змісту ключових даних зовнішнім
програмним забезпеченням;
– вирівнювання статистичних характеристик, побудованих на базі
рекурентної лінії зворотного зв’язку з поліномом та реалізованого
програмно у спеціальному програмному забезпеченні модулів управ-
ління пунктом керування та БПЛА.
Також система захисту повинна працювати в наступних режимах:
– самоконтроль;
– контроль;
– шифрування;
– адміністрування.
Пристрій повинен відповідати спеціальним вимогам із захисту
інформації від витоку каналами ПЕМВН, а саме:
– забезпечувати можливість його використання у складі комплек-
сів криптографічного захисту конфіденційної інформації та не погір-
шувати їх спеціальних якостей;
– модулі повинні бути виконані як автономні пристрої в метале-
вому корпусі, у якому повинні розміщуватись апаратні компоненти.
Програмне забезпечення керування каналом управління повинно
відповідати наступним вимогам:
– інтерфейс користувача повинен бути виконаний у графічному
(віконному) вигляді;
– інтерфейс програмного забезпечення повинен бути виконаний
українською, російською та англійською мовами;
– усі процедури, тривалість виконання яких перевищує 3 секунди,
повинні супроводжуватися відображенням оператору відповідного
повідомлення;
– порядок дій оператора при виконанні усіх критичних операцій,
які пов’язані із знищенням інформації або зміною паролів доступу до
модулів, повинен забезпечувати виконання таких операції лише за
умов їх обов’язкового підтвердження;
– пароль доступу до облікового запису оператора повинен місти-
ти 8 символів; символами паролю можуть бути будь-які символи ла-
тинського, російського або українського алфавіту, а також десяткові
цифри;
Н
АУКОВО
-
ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«ПРОБЛЕМИ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТА
ЗАХИСТУ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ»
2
–
5
ЧЕРВНЯ
2014
Р
.,
Н
АЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
,
М
.
К
ИЇВ
104
– драйвер обладнання та програмне забезпечення каналу управ-
ління повинні відповідати усім вимогам сумісності з операційною си-
стемою Windows XP/7/8.1.
Таким чином, проведений аналіз технічного завдання по створен-
ню системи криптографічного захисту сигналів керування безпілот-
ними літальними апаратами показав те, що дане технічне завдання є
необхідним і достатнім для створення системи криптографічного за-
хисту каналу керування БПЛА на базі ГОСТ 28147-89.
УДК 004.056.53 (043.2)
В.В. Рассказчікова
Національний авіаційний університет, м. Київ
КОМПЛЕКСНІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ
ПРОВЕДЕННІ КОНФЕРЕНЦІЇ
В час швидкого розвитку інформаційних технологій, комерційні,
державні, військові та інші установи зіштовхуються з серйозною про-
блемою – несанкціонованим вилученням, прослуховуванням та зни-
щенням важливої інформації.
Метою несанкціонованого збору інформації в даний час є, перш
за все комерційний інтерес. Як правило, інформація різнохарактерна і
ступінь її конфіденційності залежить від особи чи групи осіб, кому
вона належить, а також сфери їх діяльності. Викрадення конфіденцій-
ної інформації може здійснюватися простим підключенням до теле-
фонних і комп’ютерних мереж, перехопленням радіоповідомлень,
входом в персональний комп’ютер, установкою радіомікрофонів, ви-
користанням лазерної техніки для зчитування коливань помилок, зчи-
тування і розшифровки випромінювання комп’ютерів та іншої техні-
ки. Широко використовуються диктофони з акустоматом – приладом ,
що автоматично вмикає магнітофон при виникненні звуку голосу. Та-
кож використовуються мікрофони далекої дії.
Метою проекту є створення системи інженерно-технічного захис-
ту залу для переговорів комерційного підприємства.
Головним завданням проекту є:
• аналіз існуючої системи інженерно-технічного захисту залу для
переговорів комерційного підприємства;
• проектування системи інженерно-технічного захисту залу для
переговорів комерційного підприємства.