ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 15.06.2020
Просмотров: 162
Скачиваний: 4
Тема: «Облік зносу (амортизація) необоротних активів
ВСТУП…………………………………………………………………………..3
Ӏ. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………..4
1.Виробничо-фінансова характеристика підприємства
ТОВ «Укрспецмонтаж»………………………………………………………… 5
2.Економічний зміст, та порядок формування облікової політики
необоротних активів………….…………………………………………………6
3.Методи амортизації необоротних активів……………………………………8
3.1 Синтетичний облік зносу (амортизації) необоротних активів……………11
3.2 Амортизаційні відношення на позабалансових рахунках………………...13
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..14
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..15
ӀӀ ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку продуктивних сил необоротні активи, залишаються найголовнішим фактором виробництва. Від рівня технічної озброєності залежить і якість продукції, і продуктивність праці, і навіть показники рентабельності. Сьогодні будь-яке виробниче підприємство використовує досить широку номенклатуру необоротних активів розвиток яких привів до необхідності класифікації їх за спільними ознаками. Необоротні активи вимагають чіткого і точного обліку, вони відображаються не лише у бухгалтерських реєстрах, та у фінансовій звітності.
Необоротні активи завжди були найважливіші при розвитку продуктивних сил і зіграють вирішальну роль у науково-технічному прогресі глобального масштабу. Необоротні активи є як знаряддям, так і предметом праці основних та інших, всі ці вкрай необхідні для суспільства речі, без яких неможливе виробництво та споживання, життя та побут людства.
Метою курсової роботи є закріплення знань і вмінь з обліку необоротних активів, та їх зносу (амортизації).
Об’єктом дослідження є Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Укрспецмонтаж».
1. Виробничо-фінансова характеристика підприємства
ТОВ «Укспецмонтаж»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмонтаж», створено згідно Закону України шляхом обʼєднання майна учасників та їх підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Воно затверджено Загальними Зборами Учасників протокол № 2 від 28 серпня 2006 року було проведено Державну реєстрацію змін до установчих документів від 15.09.2006. Товариство «Укрспецмонтаж» розташовано в Донецькій області, місто Єнакієве, вул. Луганське шосе, буд. 5.
Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації. Воно має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки у банках України та іноземних банках у національній та іноземній валюті. Товариство укладає від свого імені договори, набуває майнові і особові немайнові права, несе обовʼязки. Форма власності товариства-приватна. Товариство має фірмовий знак, печатку, штамп, фірмові бланки та інші реквізити які затверджуються Загальними Зборами Учасників згідно Статуту. Товариство набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обовʼязки через свої органи, які діють у межах прав, наданих їм за Статутом і за законом. По своїх обовʼязках товариство відповідає всім майном, яке йому належить.
Товариство створене з метою отримання прибутку. Предметом діяльності є: ремонтні та будівельні роботи, архітектурно-проектні роботи: проектування будівель та споруд, включаючи виготовлення робочих креслень, планування міст, включаючи ландшафтне проектування садів, парків, спортивних споруд тощо, проектування виробничих будівель та споруд, включаючи розміщення машин та устаткування, розроблення проектів у галузі кондиціунування повітря, холодильної техніки, санітарної техніки та систем контролю за забрудненням навколишнього середовища, будівельної акустики тощо, монтажні роботи по возведенню несучих конструкцій будівель та споруд, роботи з монтажу електрообладнання промислових підприємств.
2.Економічний зміст, та порядок формування облікової політики
необоротних активів
В економічній теорії під необоротними активами розуміють вилучені підприємством з господарського обороту власні кошти, які обліковуються на балансі. У бухгалтерському обліку до необоротних активів належать активи, призначені для використання протягом періоду більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік). Тобто вони обслуговують декілька циклів виробництва, не змінюючи при цьому своєї натуральної форми.
Для здійснення статутної діяльності підприємствам необхідні необоротні активи або засоби праці, під якими в економічній літературі розуміють річ або сукупність речей, за допомогою яких працівник здійснює вплив на предмети праці (сировину, матеріали тощо).
Від предметів праці засоби праці відрізняються тим, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконані роботи (надані послуги). Під впливом засобів праці предмети праці змінюють свої фізико-хімічні властивості та перетворюються на готову продукцію. До засобів праці належать машини, обладнання, інструменти тощо.
Основні засоби класифікуються за їх функціональним призначенням, галузями економічної діяльності, речовим характером, використанням, належністю і видами. За функціональним призначенням розрізняють виробничі основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, силові машини й обладнання, робочі машини тощо, які використовуються у сфері матеріального виробництва) та невиробничі основні засоби, які не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва й призначені, в основному, для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб працівників (будівлі, споруди, обладнання), що використовуються у невиробничій сфері для задоволення побутових потреб працівників. Невиробничі основні засоби не є засобами праці, але вони також використовуються протягом тривалого часу, зберігаючи свою натуральну форму та поступово втрачаючи свою вартість у міру зношення. Таким чином, поняття "основні засоби" на практиці не співпадає з поняттям "засоби праці", так як до складу основних засобів входять і невиробничі засоби.
За речовим характером розрізняють інвентарні та неінвентарні основні засоби. До інвентарних належать об'єкти, що мають речове вираження та підлягають перевірці, обміру, підрахунку в натурі; до неінвентарних-капітальні вкладення в земельні ділянки, лісові угіддя тощо (крім будинків і споруд).
За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються на підприємстві), недіючі (ті, що не використовуються в певний період часу в зв'язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих підрозділів) і запасні (різне устаткування, яке перебуває в резерві та призначене для заміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються)
Суттєве значення в обліку основних засобів має їх поділ за ознакою належності на власні та орендовані.
Крім того, основні засоби групуються за галузями економічної діяльності (промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, будівництво тощо).
Відповідно до податкового законодавства основними фондами визнаються матеріальні цінності, призначені для використання у господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей. Причому вартість таких цінностей повинна перевищувати 1000 грн.
Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 грн., призначених для використання в господарській діяльності платника податків, включаються до складу валових витрат.
Згідно з положеннями податкового законодавства основні фонди поділяються на чотири групи
|
Група ОФ |
Склад групи |
|
Група 1 |
Будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі |
|
Група 2 |
Автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до нього |
|
Група 3 |
Будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4 |
|
Група 4 |
Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони та рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) |
|
|
|
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та розкриття її у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".
3. Методи амортизації необоротних активів.
Метод амортизації необоротних активів обирається підприємством с постійно з урахуванням очікуваного способу використання активу та фіксується в Положенні про облікову політику. Відповідно до П(С)Б0 7, амортизація необоротних активів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого. Вказаним Положенням (стандартом) дозволено також використовувати методи та норми нарахування амортизації, передбачені чинним податковим законодавством. Детальніше кожен з цих методів.
За прямолінійним методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів. Вартість об'єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При ньому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними протягом всього строку корисної служби об'єкта.
Метод зменшення залишкової вартості - це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.
У перший рік експлуатації об'єкта основних засобів базою для нарахування амортизації такого об'єкта буде його первісна вартість.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості передбачає визначення річної суми амортизації як добутку залишкової вартості обʼєкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.
Кумулятивний метод передбачає, що річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.
За виробничим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів. Даний метод заснований на припущенні, що функціональна корисність об'єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об'єкта.
Якщо компоненти основних засобів мають різні строки корисного використання, відмінні від терміну корисного використання активу в цілому, то можуть застосовуватися різні норми та методи амортизації щодо цих компонентів. Наприклад, літак та його двигуни повинні розглядатися як окремі об'єкти, які амортизуються, якщо вони мають різні строки корисного використання.
Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигод від використання цих активів. Необхідність зміни методу амортизації може бути пов'язана, наприклад, з прискоренням морального старіння обладнання через появу на ринку нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати.
Вартість інших необоротних активів погашається нарахуванням амортизації методом, який визначається підприємством самостійно, виходячи з очікуваного способу використання таких об'єктів і фіксується у Положенні про облікову політику.
Нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання (експлуатації), який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом, тобто зарахуванні на баланс.
Амортизація інших необоротних матеріальних активів проводиться щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт став придатним для корисного використання, та призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Згідно з П(С)БО 7 амортизація інших необоротних активів нараховується прямолінійним і виробничим методами.
Припиняється нарахування амортизації з місяця, наступного за місяцем вибуття активу.
3.1 Синтетичний облік зносу (амортизації) необоротних активів.
Для обліку зносу необоротних активів призначено рахунок 13 «Знос необоротних активів», на якому узагальнюється інформація про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних нематеріальних і матеріальних активів.
Рахунок 13 «Знос необоротних активів» має такі субрахунки:
131 – «Знос основних засобів»;
132 – «Знос інших необоротних матеріальних активів»;
133 – «Знос нематеріальних активів»
За кредитом 13-го рахунка «Знос необоротних активів» відображається нарахування суми амортизації та індексації зносу необоротних активів, за дебетом зменшення суми зносу.
На субрахунку 131 «Знос основних засобів» узагальнюється інформація про знос тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби».
На субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».
На субрахунку 133 «Знос нематеріальних активів» узагальнюється інформація про суму зносу нематеріальних активів.