ВУЗ: Национальная металлургическая академия Украины
Категория: Учебное пособие
Дисциплина: Маркетинг
Добавлен: 06.02.2019
Просмотров: 2073
Скачиваний: 7
21
ємо множину S
||
шляхом вилучення з S
|
всіх входжень ¬L. S
||
суперечна тоді
і тільки тоді, коли S суперечна.
Правило чистих літер (ДП3). Літера L деякого диз’юнкта з S нази-
вається чистою в S тоді і тільки тоді, коли літера ¬L не з’являється ні в
якому диз’юнкті з S.
Правило розщеплення (ДП4). Якщо множину S можна подати у ви-
гляді (A
∨
L)
∧
…
∧
(A
m
∨
L)
∧
(B
1
∨
¬
L)
∧
…
∧
(B
n
∨
¬
L)
∧
R, де A
i
, B
i
, i R
чисті від L i
¬
L, S
1
= A
1
∧
…
∧
A
m
∧
R i S
2
= B
1
∧
…
∧
B
n
∧
R, то S супереч-
на тоді і тільки тоді, коли (S
1
∧
S
2
) суперечна.
Приклади вирішення задач з розділу Несуперечність і повнота чис-
лення висловлень
1.
Довести, що ¬Р є логічним наслідком формул P
→ Q i ¬Q.
Розв’язок. За наслідком леми формула (P
→ Q) ∧ ¬Q → ¬P має бути
тавтологією. Користуючись таблицями істинності, знаходимо:
P
Q
¬P
¬Q
P
→Q
(P
→ Q) ∧ ¬Q
(P
→ Q) ∧ ¬Q → ¬P
1
1
0
0
1
0
1
1
0
0
1
0
0
1
0
1
1
0
1
0
1
0
0
1
1
1
1
1
Отже, ¬Р є наслідком формул P
→ Q i ¬Q.
2. Довести, що S = (P
∨ Q ∨ ¬R) ∧ (P ∨ ¬Q) ∧ ¬P ∧ R ∧ U суперечна.
Розв’язок.
(1)
(P
∨ Q ∨ ¬R) ∧ (P ∨ ¬Q) ∧ ¬P ∧ R ∧ U,
(2)
(Q
∨ ¬R) ∧ (¬Q) ∧ R ∧ U
– правило ДП2 з ¬P,
(3)
¬R
∧ R ∧ U
– правило ДП2 з ¬Q,
(4)
0
∧ U
– правило ДП2 з ¬R.
Оскільки останній диз’юнкт включає пустий диз’юнкт 0, то формула S су-
перечна.
22
3. Показати, що S = (P
∨ Q) ∧ ¬Q ∧ (¬P ∨ Q ∨ R) несуперечна.
Розв’язок.
(1)
P
∨ Q) ∧ ¬Q ∧ (¬P ∨ Q ∨ R),
(2)
P
∧ (¬P ∨ ¬R)
– правило ДП2 з ¬Q,
(3)
¬R
– правило ДП2 з P,
(4)
0
– правило ДП2 з ¬R.
Остання множина являє собою пустий диз’юнкт. Отже, S несуперечна.
З
АДАЧІ І ВПРАВИ З РОЗДІЛУ
Н
ЕСУПЕРЕЧНІСТЬ І ПОВНОТА ЧИСЛЕННЯ ВИ-
СЛОВЛЕНЬ
1. Користуючись таблицями істинності, спробуйте впевнитись у тому, що
логічні зв’язки ¬,
∧, ∨, які розглядаються як операції над формулами,
задовольняють закони булевої алгебри.
2. Виясніть, чи є формулою числення висловлювань вираз:
a) (A
∧ B) C ¬D;
b) (A
∧ B) → C;
c) (A
→ B) ∧ ¬B;
d) (((¬A)
→ B) → ¬(C ∨ D)).
4. Скількома способами можна розставити дужки у таких виразах:
a) A
→ B ∨ ¬B ∧ C;
b) A
→ B → C → ¬A → ¬B;
c) A
∧ B ∨ C ∧ D ∧ C ∧∨ A?
5. Напишіть всі підформули формули:
a) (((A
→ B) ∧ (B → C)) → (¬A ∨ C));
b) ((A
→ B) → ((A → ¬B) → ¬B)).
5. Побудуйте таблиці істинності для таких формул:
a) ((P → Q)
∨ (P → (Q ∧ P)));
23
b) (¬P
→ ¬(Q ∧ P)) → (P ∨ R));
c) ((P
∧ (Q → P))→ ¬P);
d) (((P
∧ ¬Q) → Q) → (P → Q));
e) ((P
→ (Q ∨ R)) → ((P → Q) → (P → R)));
f) ((P
∧ (Q ∧ ¬P)) ∧ ((¬Q→ P) ∨ Q)).
6. Доведіть, що існують інтерпретації, в яких виконуються формули:
a) ¬(P
→ ¬P);
b) ((P
→ Q) → (Q → P));
c) ]((Q
→ (P ∧ R)) ∧ ¬ ((P ∨ R) → Q)).
7. Доведіть, що приведені нижче формули є тавтологією:
a) ((P
→ Q) ∨ (Q → P));
b) ((P
→ Q) ∨ (P → ¬Q));
c) (P
→ (Q → (P ∧ Q)));
d) ((P
→ Q) → ((Q → R) → (P → R)));
e) ((¬P
→ ¬Q) → (Q → P));
f) (P
→ (Q → P));
g) P
∨ ¬P;
h) (P
→ Q) → ((P → (Q → R)) → (P → R)));
i) (P
→ Q) → P;
j) P
→ (P ∨ Q);
k) Q
→ (P ∨ Q);
l) (P
∨ P) → P;
m) (¬P
→ (P → Q)).
8. При яких значеннях змінних x, y, z, u, v, w наведені нижче формули хибні:
a) (((x
→ (y∧ z)) → (¬y → ¬x)) → ¬y);
b) ((x
∧ y) ∨ (x ∧ z) ∨ (y ∧ z) ∨ (¬x ∧ ¬z);
24
c) (((x
∨ y) ∨ z) → ((x ∨ ) ∧ (x ∨ z)));
d) (((x
∨ y) ∧ ((y ∨ z) ∧ (z ∨ x))) → (( x ∧ y) ∧ z));
e) ((x
∨ y) → ((¬x ∧ y) ∨ (x ∧ ¬y)))?
9. Побудуйте доведення формули (А
→ В) = (¬В → ¬А), не користуючись
теоремою дедукції.
10. Знайдіть для формули ¬(А
→ (С
⇔
В))
→ D еквівалентну їй формулу,
яка містить лише логічні зв’язки:
∨ і ¬, ∧ і ¬.
11. Впевніться в тому, що аксіоми логіки висловлювань і аксіоми логіки
предикатів – тотожно істинні формули.
12. Знайдіть формулу логіки висловлювань, яка еквівалентна функції
x
y
f(x, y)
1
1
0
1
0
1
0
1
1
0
0
0
13. Покажіть, що відношення R на множині всіх формул логіки висловлю-
вань, яке визначається у вигляді ARB
⇔
h(A) = h(B) для інтерпретації h,
є відношенням еквівалентності.
14. Побудуйте інтерпретацію логіки висловлювань в алгебрі множин.
15. Чи буде логічним наслідком формула ¬C
∨ ¬D множини формул (C →
→ G) ∧ (D → S),
S
∧ G → E,
¬E?
16. Запищіть у вигляді формул числення висловлювань наведені нижче ви-
словлювання і знайдіть інтерпретації, при яких вони істинні.
a) Я піду до дому (Н) або залишусь тут і послухаю музику (S). Я не піду до
дому. Значить, я залишусь тут і послухаю музику.
b) Якщо Джон ляже спати сьогодні пізно (S), він буде вранці не в формі
(D). Якщо він ляже спати не пізно, то йому буде здаватися, що не варто
25
жити (L). Значить, або Джон завтра буде не в формі, або йому здавати-
меться, що йому не варто жити.
c) Заробітна плата зросте на (W), якщо буде інфляція (J). Якщо буде ін-
фляція, то збільшиться вартість життя (С). Заробітна плата зросте. Зна-
чить збільшиться вартість життя.
d) Якщо 2 – просте число (Р), то це найменше просте число (L). Якщо 2 –
найменше просте число, то 1 не є простим числом (N). Число 1 не є
простим числом. Значить, 2 – просте число.
e) Джон або перевтомився (Е), або хворий (S). Якщо він перевтомився, то
він дратується (С). Він не дратується. Значить він хворий.
f) Якщо я поїду автобусом (В), а автобус запізниться (L), то я пропущу
важливе побачення (М). Якщо я пропущу важливе побачення я почну
засмучуватись (D), то мені не слід їхати до дому (Н). Якщо я не отри-
маю цієї роботи (І), то я почну засмучуватись і мені треба поїхати до
дому. Значить, якщо я поїду автобусом і автобус запізниться, то я отри-
маю цю роботу.
g) Якщо 6 – складне число (S), то 12 – складне число (W). Якщо 12 –
складне число, то існує росте число, то існує просте число, більше, ніж
12 (Р). Якщо існує просте число, більше, ніж 12, то існує складне число
більше 12 (С). Якщо 6 ділиться на 2 (D), то 6 – складне число. Число 12
складне. Отже, 6 – складне число.
h) Якщо завтра буде холодно (С), я одягну тепле пальто (Н), якщо рукав
буде полагоджений (S). Завтра буде холодно, а рукав не буде полаго-
джений, значить, я не одягну тепле пальто.
17. Нехай Р(х) означає “х – просте число”, Е(х) – “х – парне число”, О(х) –
“непарне число”, D(x, y) – “у ділиться на х”. Перекладіть такі формули
логіки предикатів першого порядку:
a) P(7);
b) E(2)
∧ P(2);
c)
∀
x (E(x)
∧ D(x, 6));
d)
∀
(¬E(x)
→ ¬D(2, x));
e)
∀
x (E(x)
∧
∀
y (D(x, y)
→ E(y)));