Файл: mitna_sprava.pdf

ввезення оцінюваних товарів;

• ввезені приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах.

Третій метод визначення митної вартості вимагає, що подібні товари повинні бути однаковими з імпортованими товарами за такими ознаками:

1.Фізичні характеристики (розмір і форма, рівень виконання, метод виготовлення).

2.Складовий матеріал.

3.Та ж сама функція і використання (чи буде це виконувати ту ж саму роботу?).

4.Комерційно взаємозамінний (чи буде споживач приймати це як заміну?).

При цьому необхідно також враховувати якість товарів, їх репутацію, наявність торгової марки.

Митний кодекс обумовлює (ст. 270) чітко визначені застереження стосовно умов застосування методів оцінки товарів за ціною угоди щодо ідентичних товарів та за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів. Вказаними застереженнями обумовлюється таке.

1.Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) до оцінюваних, якщо не були вироблені в тій же країні, що й оцінювані товари.

2.Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншим виробником, враховуються лише тоді, коли немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених виробником оцінюваних товарів.

3.Товари не вважаються подібними (аналогічними), якщо їх проектування, дослідноконструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Метод оцінки на основі віднімання вартості (четвертий метод)

Митний кодекс України обумовлює, що визначення митної вартості товарів за методом оцінки на основі віднімання вартості здійснюється у тому разі, якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаватимуться (відчужуватимуться) на митній території України у незмінному стан.

Для застосування цього методу імпортер повинен мати в своєму розпорядженні достатні дані про затрати виробництва, прибуток, загальні витрати у країні-експортері.

Отже, першою умовою використання методу, є продаж оцінюваних, ідентичних чи подібних товарів на митній території України у незмінному стані.

Переупаковка, щоб вилучити закордонну експортну упаковку товарів, або звичайна переупаковка для внутрішнього ринку, а також природні зміни, такі як випаровування, всихання, ерозія, і т.д. мають розглядатися, як незмінний стан.

Природні зміни в товарах, такі як випаровування (наприклад, необробленої нафти, бензину, цукру, газів, і т.д.), всихання і нормальна ерозія (такого типу, як незначна кількість іржі на металі) залишають товари у незмінному стані. Однак у випадках, коли через ці природні зміни відбуваються зміни суттєвого характеру щодо товарів (наприклад, повітря що попало у вино, може призвести до того, що вино перетворюється в оцет), то в такому випадку вони не є у незмінному стані.

Будь-який тип виробництва або подальша обробка, включаючи монтаж, більше не відносить товари до таких, які знаходяться у незмінному стані.

Для визначення митної вартості товарів за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються найбільшою партією на території України у час, максимально наближений до часу ввезення, але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів, – покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою.

У відповідності до методу, “час, максимально наближений до часу ввезення”

означає дату або період часу, протягом якого імпортованих товарів або ідентичних, або подібних імпортованих товарів продано в достатній кількості, щоб встановити ціну за одиницю.

Після визначення ціни одиниці товару, від неї віднімаються, якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти:

1)витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у зв’язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду;

2)суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів, інших платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв’язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів;

3)звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Метод оцінки на основі додавання вартості (п’ятий метод)

Для визначення митної вартості товарів методом оцінки на основі додавання вартості основою береться ціна товарів, розрахована шляхом додавання:

• вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв’язку з виробництвом оцінюваних товарів;

• загальних витрат, характерних для продажу (відчуження) в Україну з країни вивезення товарів такого самого виду, у тому числі витрат на завантаження, розвантаження, транспортування, страхування до місця перетинання митного кордону України, а також інших витрат;

• прибутку, який зазвичай одержує експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.

Митна вартість за даним методом визначається як на основі інформації, отриманої в Україні, так і за допомогою інформації про витрати виробництва оцінюваних товарів, яку можна отримати за межами країни імпорту.

Отже, для обчислення митної вартості п’ятим методом митні органи визначатимуть переважно вартість виробництва імпортованих товарів шляхом додавання затрат виробництва та звичайної суми, що додається до прибутку та загальних витрат.

Насамкінець зауважимо, що реальну інформацію для використання цього методу можна отримати лише з документації бухгалтерського обліку виробника. Таким чином, цей метод можна використати лише за умови, що виробник має бажання повідомити митниці необхідні дані.

Резервний (шостий) метод

Якщо митну вартість товарів неможливо визначити жодним з розглянутих методів або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики.

Визначення митної вартості оцінюваних товарів із використанням резервного методу здійснюється на основі законів України і має відповідати принципам та положенням статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року.

Шостий метод використовується рідко, оскільки попередні методи забезпечують широкий діапазон можливостей для визначення митної вартості.

Митна вартість товарів, що вивозяться з України

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності,

які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

Уразі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.

Декларування митної вартості

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Уразі виникнення потреби в уточненні заявленої декларантом митної вартості товарів або у разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням надати йому товари, що декларуються,

увільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори згідно з митною оцінкою цих товарів, здійсненою митним органом. Гарантією також може виступати простий вексель, виданий декларантом митному органу та авальований уповноваженим банком, або депозит у банку.

При наданні декларантом гарантії уповноваженого банку митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний обіг. У випадку сплати декларантом податків і зборів згідно з митною оцінкою, зробленою митним органом, і прийняття остаточного рішення митним

органом вищого рівня або судом щодо застосування митної оцінки, зробленої декларантом, митний орган зобов'язаний відшкодувати декларанту суму надміру сплачених податків і зборів.

Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв'язку з уточненням заявленої ним митної вартості або поданням митному органу додаткової інформації, несе декларант.

Митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари

3. Порядок нарахування і сплати мита

Мито - це непрямий податок на товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України.

Платниками мита є фізичні і юридичні особи, тобто суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, що підлягають митному обкладанню згідно чинного законодавства.

Об’єктом митного оподаткування є митна вартість чи фізична одиниця імпортованих товарів або інших предметів, які переміщуються через митний кордон України.

Мито нараховується митним органом України відповідно до положень ЗУ "Про Єдиний митний тариф" і ставок Єдиного митного тарифу України і сплачуються у валюті України.

Мито повністю вноситься до Державного бюджету України. Воно сплачується митним органом України, а стосовно товарів та інших предметів, які пересилаються в міжнародних поштових відділеннях – підприємствам зв’язку.

Сума надмірно стягненого мита підлягає поверненню власнику товарів та інших предметів.

Особливістю стягнення мита є те, що контроль за правильністю і своєчасністю сплати цього податку в бюджет здійснюється митними органами України, а не податковими адміністраціями.

4. Оподаткування акцизним збором товарів, що переміщуються через митний кордон України

Акцизний збір – це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

При перетині підакцизними товарами митного корону країни акцизний збір сплачується платниками податку одночасно зі сплатою мита та митних зборів. Моментом сплати акцизного збору є момент оформлення вантажної митної декларації (далі - ВМД) з метою вільного використання підакцизних товарів на митній території України, а саме проставлення на ВМД відбитка особистої номерної печатки інспектора митниці.

Товари, за які не був сплачений акцизний збір, митному оформленню не підлягають, крім випадків, коли вони відповідно до актів законодавства звільняються від обкладення цим збором.

Контроль за правильністю обчислення й своєчасністю сплати акцизного збору з товарів, що ввозяться в Україну, під час митного оформлення здійснюється митними органами.

Акцизний збір справляється в національній валюті.

Об'єктами обкладення акцизним збором є:

1.Вартість товарів (продукції), які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи із частковою оплатою.

2.Вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України з давальницької сировини, реімпортовані, а також вартість продукції, яка повертається на митну територію України із зони митного контролю (магазинів безмитної торгівлі), перерахована у валюту України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату митного оформлення товарів (продукції).

До об'єктів обкладення акцизним збором не належать:

1.Підакцизні товари, що вивозяться (експортуються) платниками акцизного збору за межі митної території України за оформленими в установленому законодавством порядку вантажними митними деклараціями.

2.Підакцизні товари, які розміщуються на митних ліцензійних складах, у магазинах безмитної торгівлі.

3.Зразки підакцизних товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України з метою показу чи демонстрації на час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків під зобов'язання організатора виставки про зворотне вивезення таких зразків і залишаються власністю іноземних юридичних осіб.

До об'єктів обкладення акцизним збором алкогольних напоїв та тютюнових виробів не належать:

вартість та обсяги увезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, власника яких не визначено, а також таких, що перейшли до держави за правом спадкоємства;

вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;

вартість та обсяги імпортованої сировини, що ввозиться або використовується для виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів;