Меліоративні машини
запаси ґрунтової вологи поповнюють водою, яку примусово подають на поля, тобто застосовують зрошення. У районах боліт і надмірного зволоження зе- мель для поліпшення аерації ґрунту, підвищення її температурного режиму і стимулювання аеробних процесів розкладання органічних речовин примусо- во вилучають надмірну вологу, яку спрямовують у водогони і водойми, тобто застосовують осушення.
Обводненням і зрошенням регулюють водяний і тепловий режими ґрун- ту, вносять розчини добрив, виводять із ґрунту зайві солі, затопленням площ знищують шкідників рослин і гризунів. Для подачі води на полях бу- дують зрошувальну систему, яка має джерело водопостачання, водозабірник з насосною станцією, транспортувальні, розподільні та робочі канали або труби.
Воду подають у ґрунт дощуванням, поверхневим, підґрунтовим і крапель- ним поливом. При дощуванні воду перетворюють на краплини і розподіляють над зрошувальною площею у вигляді дощу. Розмір крапель має бути 1...2 мм, інтенсивність дощу — 0,1...0,2 мм/хв для тяжких ґрунтів, 0,2...0,3 мм/хв для середніх суглинків і 0,5...0,8 мм/хв для легких ґрунтів. Одночасно з поливом вносять добрива. Поверхневий полив здійснюють по борознах, напусканням води по смугах і затопленням зрошувальних площ. При підґрунтовому зро- шенні воду подають по трубах з отворами, глибина залягання труб становить 40...50 см. При крапельному зрошенні воду підводять по трубах безпосеред- ньо до кореневої системи рослини і випускають краплями безперервно або з невеликими перервами.
Машини і установки для зрошення мають забезпечувати подачу води до рослин у визначені терміни і в потрібній кількості за мінімальних втрат води. Поливи механізують, тобто підготовчі й допоміжні ручні операції обмежують приєднанням машини до гідрантів або встановленням всмоктувальних при- строїв. Машини мають забезпечувати мінімальну енергоємність і трудоміст- кість поливів.
Дренажні машини призначені для: укладання дренажу із заданим нахи- лом при будь-якому рельєфі поверхні з мінімальним викривленням дренаж- ної лінії в плані та відсутністю зворотних нахилів; будівництва дренажу за ви- сокого рівня ґрунтових вод, у ґрунтах, що обвалюються, нестійких, липких і мерзлих ґрунтах, а також з великим вмістом деревних і кам’янистих вкрап- лень; прокладання дрен на розрахункову глибину до 1,5...2,5 м у зонах осу- шення і до 2,5...4,0 м у зонах зрошення, відповідного діаметра труб (50...300 мм і більше); правильного спряження дренажних труб між собою і дренажної лі- нії з закритими і відкритими колекторами. До дренажних машин ставляться спеціальні агротехнічні та меліоративні вимоги.
Культуртехнічна меліорація охоплює операції, пов’язані з приведенням освоюваних і поліпшуваних земель у придатний для орання стан, розчищен- ням їх від деревинно-кущових насаджень, каменів, горбів, вирівнювання по- верхні, усуненням дрібноконтурності, поліпшенням луків і пасовищ за одно- часного збереження і підвищення родючості ґрунтів. Культуртехнічні роботи здійснюють на осушуваних і таких, що не потребують осушення, землях, по- верхня яких покрита деревинно-кущовою рослинністю, пнями і горбами, а ґрунт засмічений каменями або деревними залишками.
Якість подрібнення кущової рослинності має відповідати таким агротехніч- ним вимогам:
y максимальний розмір подрібнених залишків деревини має бути 15...20 см;