ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 28.03.2024

Просмотров: 1165

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Розділ 13

y допускаються окремі куски розміром до 70 см, але не більше ніж 3 % отриманої маси.

Освоєнню підлягають лісові вирубки, які характеризуються давниною, кі- лькістю пнів на 1 га та їхнім діаметром зрізування: 0,12...0,23 м дрібні; 0,24...0,33 м середні; всі інші крупні. Засміченість торфяно-болотних ґрунтів визначається пнистістю і розраховується за відсотковим співвідно- шенням обєму деревини до обєму орного шару ґрунту. Якщо засміченість де- ревиною становить до 0,5 %, то ґрунт вважають слабозасміченим, 0,5...2,0 % — середньозасміченим і понад 2,0 % — сильнозасміченим. Поряд із закущеними землями є площі, покриті ґрунтовими і рослинними горбами, які за висотою горба поділяють на дрібні (до 0,25 м), середні (0,25...0,50 м) і великі (понад 0,50 м). Діаметр ґрунтових горбів становить 0,3...0,8 м, висота — 0,3 м; діа- метр рослинних горбів — 0,5 м і більше, висота — 0,2...0,7 м. Гористість ґрун- тів оцінюється кількістю горбів на 1 га і ступенем покриття площі горбами.

Засміченість ґрунтів каменями характеризується ступенем камянистості, який визначається кількістю каменів, що припадає на 1 га площі, та виража- ється в обємних (м3/га) або масових (т/га) одиницях. При цьому враховуються камені, які розміщуються на поверхні ґрунту і в орному шарі на глибині до 0,3 м. За розмірами камені поділяють на дуже крупні валуни діаметром понад 2,0 м, крупні — 0,6...2,0, середні — 0,3...0,6 і дрібні — 0,03...0,3 м.

Кущорізи і викорчовувачі повинні мати високі показники агротехнічних властивостей, тобто забезпечувати максимально можливе збереження родю- чості освоюваних земель. Під час роботи кущоріза з пасивним робочим орга- ном допускається зріз гумусного шару не більше ніж 25 м3/га, а з активним робочим органом зрізування і звалювання в купу гумусного шару не допу- скається. Кущі і дрібнолісся зрізують на рівні ґрунту, причому зрізану дере- винно-кущову рослинність вкладають у валки. Залежно від технічних мож- ливостей машини мінімальний діаметр зрізуваних стовбурів становить 1,5...2,0 см, максимальний — 20...35 см. Корчувальними машинами, які агре- гатуються з тракторами класу тяги 6, розкорчовують кущі та дрібнолісся різних порід із стовбурами діаметром понад 12 см. При цьому максимальний діаметр пнів свіжого рубання не повинен перевищувати 45 см, а старого — 70 см.

При освоєнні закущованих земель із використанням фрезерних машин слід ураховувати, що деревинно-кущова рослинність може бути різних порід, але діаметр стовбурів не повинен перевищувати 12 см, причому в оброблюва- ному шарі ґрунту не допускаються камянисті вкраплення. Глибина оброб- лення мінеральних ґрунтів становить до 25 см (залежно від висоти гумусного шару), торфяників до 40 см.

До каменезбиральних машин висуваються вимоги, які залежать від того, яка культура вирощуватиметься на освоєній площі. При виробництві карто- плі та буряків потрібно збирати всі камені діаметром понад 3 см в орному го- ризонті ґрунту, а при виробництві зернових культур лише каміння, яке ле- жить на поверхні ґрунту. Каменезбиральна машина за один прохід має за- безпечувати збирання каміння розміром 3...30 см (залежно від конструкції сепарувальних пристроїв) із ґрунтового шару 20...30 см завтовшки. Чистота вибірки каміння із орного шару не менше ніж 95 %.

Під час проведення первинної обробки меліораційних земель глибина пер- винної відвальної оранки на торфяних ґрунтах становить 35...40 см, а на мі- неральних — 15...25 см при звороті пласта не менше ніж 145° із повним загор- танням під пласт деревних залишків. Розподіл пласта тяжкими дисковими

490


Меліоративні машини

боронами за два проходи на мінеральних ґрунтах слід проводити на глибину до 16 см, на торфяно-болотних до 25 см, причому вміст крупних ґрунтових частинок (5...10 см) не повинен перевищувати 10...15 % від загальної маси пласта.

Агрохімічна меліорація передбачає заходи, спрямовані на усунення вітро- вої і водної ерозій ґрунтів, вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів, меліоративну обробку тощо.

Освоєння закущених земель із застосуванням хімічних засобів полягає у тому, що при дії хімічних препаратів деревна рослинність втрачає свою жит- тєву здатність і вегетативне розмноження.

13.2.Способи виконання меліоративних робіт

ізагальна класифікація меліоративних машин

Меліоративною машиною називають таку, робочі органи якої призначені для виконання однієї або кількох операцій технологічного процесу меліора- тивних робіт відповідно до агромеліоративних вимог.

Основними ознаками, які визначають меліоративну машину, є: вузька спеціалізація робочих органів для виконання одного технологічного процесу з кількох операцій або окремих операцій у меліорації; тісний звязок форми і розміщення робочого органа з виглядом і профілем меліоративної споруди, яка розробляється; можливість зміни профілю споруди через зміну поло- ження робочого органа; використання, як правило, тільки на меліоративних роботах або аналогічних їм; у більшості випадків однопрохідність; отри- мання за один прохід завершеної споруди; здебільшого безперервної дії.

Для виконання меліоративних робіт застосовують такі машини: культур- технічні, землерийні загальнобудівельні, землерийні меліоративні, для ре- монту і утримання меліоративних ліній, для поливу і осушення.

Способи проведення культуртехнічних робіт на меліорованих обєктах за- лежать від деревинно-кущової рослинності та ґрунтових умов. Їх виконують за такими принципово різними технологічними схемами:

y роздільне корчування деревинно-кущової рослинності, згрібання у вали і знищення рослинності, первинне оброблення ґрунту;

y зрізування наземної частини деревинно-кущової рослинності, згрібання зрізаної деревини в купу, спалювання деревини, корчування і згрібання пнів у купу і спалювання їх, первинне оброблення ґрунту;

yзаорювання кущової рослинності, розподіл пласта, коткування;

yхімічне оброблення рослинності з наступним подрібненням і згрібанням, корчування, знищення рослинності, оранка;

yфрезування рослинності разом із ґрунтом;

yкорчування рослинності з одночасним очищенням від ґрунту і утиліза- цією деревинно-кущової маси.

Корчування рослинності з наступним згрібанням викорчуваної маси засто- совують у будь-яких природно-кліматичних зонах із різною за складом і кіль- кістю деревної рослинності незалежно від наявності каменів на поверхні ґрун- ту і ґрунтових умов. Цей спосіб полягає у тому, що викорчувані пні, кущі і дрібнолісся не згрібають відразу у вали, а переміщують на відстань 5...10 м від місця корчування і залишають на 2...4 тижні для просушування, а потім збирають у вали і спалюють.

491


Розділ 13

Потоковий спосіб знищення кущової рослинності передбачає її вилучення із ґрунту внаслідок двох-трьох (залежно від складу) взаємно перпендикуляр- них проходів корчувального агрегату (викорчовувача з бороною), згрібання начіпними кущовими граблями у певне місце з подальшим спалюванням кущової рослинності. Технологічні операції послідовно проводять на всіх за- кущених площах обєкта з перервами для підсушування деревини.

Роздільний спосіб знищення наземної кущової рослинності та пнів засто- совують при освоєнні земель, які заросли кущами і дрібноліссям. Особливість виконання робіт за цією схемою полягає у тому, що наземну частину рослин- ності вилучають у зимовий період, основну її масу при цьому згрібають у вали і купи без ґрунту. Проте зрізування деревинно-кущової рослинності неефек- тивне, якщо діаметр стовбура не перевищує 15 см на ділянках, які дуже за- смічені камінням, покриті переважно кущами верби, пнями, а також мають зрізаний рельєф місцевості.

Заорювання кущової рослинності найдешевший спосіб освоєння закущених земель. Проте він ефективний тільки на ділянках, які не потребують великих за обсягом планувальних робіт, не засмічені камінням і мають невелику кількість пнів, з потужністю гумусного шару не менше ніж 25 см. Тому цей спосіб застосо- вують на торфяно-болотних ґрунтах за висоти кущів не більше ніж 40 см.

За хімічного способу відмерлу рослинність збирають механічними засоба- ми. Технологічна схема робіт передбачає двократне оброблення рослинності арборицидами, ламання сухостою, згрібання висохлої деревної маси і її спа- лювання, первинне оброблення ґрунту з додатковим, за потреби, корчуван- ням кореневих залишків. Використання хімічного способу дуже трудоміст- кий процес, крім того, збільшується термін повного освоєння таких земель до 3...4 років, а токсичність арборицидів обмежує його використання.

Під час освоєння закущених торфяно-болотних земель широко використо- вують фрезування (подрібнення) кущової рослинності при одночасному пере- міщенні її з ґрунтом. Цей спосіб обєднує операції зі знищення куща, пере- орювання, дискування і коткування площі, яка освоюється, до однієї гли- бокого фрезування ґрунту разом з рослинністю. Під час проведення мілкого фрезування передбачають фрезування кущів разом з ґрунтом на глибину 15...25 см із наступною оранкою і обробленням земляного пласта.

Загальнобудівельні машини, які застосовують в меліорації, мають такі ознаки: універсальність робочих органів у межах виконання відповідних ви- дів робіт; застосування на всіх видах будівельних робіт і багатьох операціях меліоративних робіт різних видів; відсутність звязку між формою робочого органа і профілем (конфігурацією) меліоративної споруди; як правило, бага- топрохідність; здебільшого циклічність дії; незавершеність робочого проце- су і потреба у додаткових роботах.

Різниця між меліоративними і будівельними машинами полягає у прин- ципових особливостях конструкції та типу робочого органа машини, а не в конструктивних ознаках, наприклад типу базової машини, силового і ходово- го обладнання, системи керування, ступеня автоматизації, які можуть бути загальними для всіх типів машин.

Меліоративні машини відрізняються великою різноманітністю конструк- цій, робочих органів, технологічних процесів, профілів і типорозмірності ме- ліоративних споруд.

За призначенням меліоративні машини поділяють на девять основних груп: каналокопачі для копання (прокладання) відкритих каналів; кава-

492


Меліоративні машини

льєророзрівнювачі для розроблення кавальєрів; каналопланувальники для планування каналів; для побудови антифільтраційних екранів; канало- очисники для утримання і ремонту каналів; для підготовки земель до осво- єння і культуртехнічних робіт; для побудови закритого горизонтального дре- нажу і трубопроводів; для підготовки сільськогосподарських угідь до поливу; для зрошення сільськогосподарських культур.

Машини деяких груп поділяють на підгрупи за схожістю процесів, які во- ни виконують під час меліоративних робіт, основним призначенням або за- стосуванням.

За характером робочого режиму меліоративні машини поділяють на ма- шини безперервної або циклічної дії, а машини, які вносять на поверхню або в масу ґрунту різні матеріали (бетон, бітум, труби, воду, гербіциди, насін- ня), — на машини позиційної дії або такі, що працюють у русі.

За способом використання енергії основними робочими органами розріз- няють машини з активним, пасивним або активно-пасивним робочим орга- ном. Тип робочого органу визначає характер процесу, який виконується. Ос- новні типи робочих органів меліоративних машин, призначених для вико- нання земляних робіт, наведено на рис. 13.1.

Рис. 13.1. Основні робочі органи землерийно-меліоративних машин для земляних робіт:

а зуб; б ніж прямий (чересловий); в ніж дисковий; г ніж чашковий (тарілчастий); 1 комбінований робочий орган; 2 леміш плоский; 3 відвал; 4 дискова фреза (ротор); 5 плоска фреза; 6 циліндрична фреза; 7 конічна фреза; 8 скребки; 9 ланцюговий ків- шевий; 10 роторний ківшевий; 11 ківш профільний; 12 косий відвал; 13 дренер; 14 шнек циліндричний; 15 шнек конічний; 16 диск

493