Файл: SGMM.pdf

Розділ 1

1.9. Машини для передпосівного обробітку ґрунту та догляду за посівами

Передпосівний обробіток ґрунту призначений для забезпечення посівних кондицій ґрунтового середовища відповідно до потреб сільськогосподарських культур. Залежно від технологічного рівня його виконують ґрунтообробними агрегатами на основі машин:

yодноопераційних (екстенсивний рівень технології);

yкомбінованих (інтенсивний);

yбагатофункціональних («точного землеробства»).

1.9.1. Агротехнічні вимоги до машин для передпосівного обробітку ґрунту та догляду за посівами

Основні функції, що покладені на знаряддя для передпосівного обробітку ґрунту, і вимоги, які з цього випливають:

yрозпушення верхнього шару ґрунту (культиватори, зубові борони, фрезер- ні культиватори з вертикальною віссю обертання робочих органів) — уміст фракцій ґрунту розміром 0,3…5,0 мм до 90 % у посівному шарі;

yвирівнювання поверхні поля (культиватори, вирівнювачі, зубові борони, фрезерні культиватори) — гребнистість поверхні поля не більше ніж 3 см;

yпідрізання бур’янів (культиватори, фрезерні культиватори з горизон- тальною віссю обертання робочих органів) — повне, тобто 100 %;

yущільнення ґрунту (котки кільчасто-шпорові, кільчасто-зубові, пруткові тощо) — до щільності посівного шару 0,9…1,1 г/см3.

Ці функції можна реалізовувати послідовним застосуванням одноопера- ційних знарядь або об’єднанням різних робочих органів у комбіновані агрега- ти. Суміщення операцій приводить до появи багатофункціональних сільсько- господарських машин, зокрема ґрунтообробно-посівних комплексів.

За глибиною обробітку передпосівний обробіток, як правило, належить до поверхневого (0…8 см) або мілкого (8…16 см). Вимоги до передпосівного обро- бітку ґрунту зумовлені особливостями сільськогосподарських культур. Біль- шість культур потребують ущільненого шару ґрунту в насіннєвому та підна- сіннєвому просторах. Раціональні межі щільності для більшості культур ста- новлять 0,9…1,3 г/см3. Цим пояснюється доцільність застосовування нульово- го або мінімального обробітку ґрунту (реалізуючи прямий посів) на чистих від рослинних решток природної щільності фонах.

Вимоги до культивації при суцільному обробiтку:

yсуцільну культивацію проводять в установлені агротехнікою терміни i на певну глибину. Середня глибина обробітку не повинна відхилятися від зада- ної більш як на 1 см;

yверхній посівний шар ґрунту після розпушення повинен мати дрібно- грудкувату структуру. Не можна вивертати на поверхню поля вологий ґрунт. Висота гребенів на розпушеному полі не перевищує 3…4 см;

yпід час культивації повністю (100 %) підрізають бур’яни i обробляють по- ле так, щоб не було oгpixiв i пропусків.

Основні вимоги до культивації при міжрядному обробітку ґрунту:

yдотримання встановленої захисної зони рядка ± 2 см;

yвитримування агротермінів виконання технологічної операції;

54

Машини для обробітêó ´рóнтó

ypiвномірне розпушення ґрунту на задану глибину, без вивертання на по- верхню нижніх вологих шарів;

yповне підрізання бур’янів у міжряддях (100 %);

yпід час букетування або механічного проріджування в пpopiзах підрізан- ня не лише бур’янів, а й культурних рослин;

yдопустиме пошкодження чи присипання культурних рослин у зоні рядка не більше ніж 3 %;

yу міру підростання рослин поступове збільшення глибини при повторних міжрядних обробітках від 2 до 10 см та відповідне розширення захисних зон рядків;

yза потреби передзбиральне розпушення міжрядь на глибину до 16 см;

yрівномірне, на задану глибину i на певній відстані від рядків внесення добрив у ґрунт.

За якістю виконання технологічного процесу міжрядний обробіток поділя- ється на:

yгрубий (захисна зона рядка до 30 см), який потребує додаткового ручного чи механічного або хімічного втручання;

yточний (захисна зона рядка до 10 см), який потребує механічної перевір- ки у захисній зоні рядка;

yселективний (рівня «точного землеробства»), що дає змогу механічно знищувати бур’яни у міжрядді та зоні рядка, розрізняючи культурні та дико- рослі рослини за допомогою фотоелементів (перебуває у стадії розробки).

1.9.2. Робочі органи культиваторів

На культиваторах застосовують такі робочі органи, як лапи, підгортачі, гол- часті диски, підживлювальні ножі, штанги та полольні зуби.

Лапи залежно від призначення i виконуваного процесу поділяють на полольні та розпушувальні. Полольні лапи бувають однобічні плоскорізальні (бритви), стрілчасті плоскорізальні без хвостовика та з хвостовиком, долото- подібні (розпушувальні), оборотні (наральникові) та списоподібні.

Однобічні плоскорізальні лапи (рис. 1.40, а) призначені для перших між-

рядних обробітків з метою підрізування бур’янів i розпушення ґрунту на гли- бину до 6 см. Лапа складається з полиці, поставленої під невеликим кутом до горизонту, яка підрізує бур’яни i шар ґрунту, частково розпушуючи його, i вер- тикального щитка, що є ножем i одночасно захищає молоді рослини від заси- пання ґрунтом. Лапи бувають ліві та праві з шириною захвату 85…182 мм. Лезо лапи заточують зверху під кутом 8…10°.

Стрілчасті плоскорізальні лапи без хвостовика i з хвостовиком призначені для обробітку ґрунту на глибину до 6 см. Вони підрізують бур’яни i частково розпушують ґрунт. Лапи кріплять болтами до стояка. Ширина захвату 0,3…1,5 м. Лезо лапи заточують знизу під кутом 8…10°. Стрілчасті лапи- плоскорізи призначені для обробітку ґрунтів, які зазнають ерозії. Плоскорізи складаються із стояка, до якого в нижній частині приварено п’ятку, лівого i правого лемешів, долота i башмака. Лемеші i долото кpiплять до башмака, а башмак — до п’ятки. Максимальна глибина обробітку плоскоріза до 16 см, а ширина захвату 0,3…1,5 м.

Стрілчасті універсальні лапи з хвостовиком i без хвостовика поєднують ро- боту полольних і розпушувальних лап. Вони одночасно з підрізанням

55

Машини для обробітêó ´рóнтó

Голчасті диски призначені для руйнування кірки і знищення бур’янів у рядках рослин. Диски мають діаметр 350, 450 і 520 мм. При пере- катуванні по полю голки заглиблюються в ґрунт до 9 см, руйнують кірку i ви- ривають сходи бур’янів.

Підживлювальні ножі призначені для розпушення ґрунту i одно- часного внесення твердих мінеральних добрив. Підживлювальний ніж скла- дається з розпушувальної долотоподібної лапи i тукопроводу, прикріпленого ззаду до лапи.

Штанговий робочий орган культиватора — це сталева штан- га квадратного перерізу, яка заглиблюється в ґрунт на задану глибину і під час роботи обертається, розриваючи корені бур’янів, виносячи їх на поверхню

іодночасно розпушуючи верхній шар ґрунту без перевертання його. Штанга обертається в напрямку, зворотному обертанню коліс культиватора. Штанго- вий робочий орган обробляє ґрунт на глибину 4…10 см.

Полольні зуби призначені для одночасного обробітку захисних зон і міжрядь. Зуби виготовлені у вигляді стрижнів круглого перерізу 275 мм за- вдовжки із загостреними кінцями. Своєчасний обробіток захисних зон пололь- ними лапами дає змогу знищувати до 72 % однорічних бур’янів.

Розрізняють дві системи кріплення робочих органів до рам культивато- рів — жорстку і шарнірну. За жорсткої системи робочі органи нерухомо кріп- ляться безпосередньо до рами культиватора або до додаткових поперечок і не можуть вільно переміщатися відносно рами, а також копіювати поверхню по- ля. Вони змінюють своє положення тільки разом з рамою. За шарнірної сис- теми робочі органи з рамою з’єднані рухомо i кожний окремий робочий орган (або група їx) переміщується у вертикальній площині відносно рами. Таке вільне переміщення дає можливість робочим органам копіювати рельєф поля

ізабезпечувати більш рівномірну глибину обробітку.

Розрізняють одношарнірну (радіальну) i індивідуально-повідцеву та секційну і багатошарнірну (паралелограмну) системи з’єднання робочих органів з рамою.

Радіальна індивідуально-повідцева система кріплення (рис. 1.41) — це систе-

ма, за якої до повідця 2, шарнірно приєднаного до рами культиватора, кріпиться один робочий орган 6. Радіальна секційна система кріплення передбачає кріп- лення до шарнірно закріпленого повідця кількох робочих органів (секції).

Паралелограмна система кріплення — це система, за якої гряділь 8 (сек-

ція) з робочими органами і опорним колесом кріпиться до бруса 1 рами пара- лелограмним механізмом 7.

Рис. 1.41. Схеми кріплення робочих органів культиватора:

а — радіальна індивідуально-повідцева; б — радіальна секційна; в — паралелограмна; 1 — поперечний брус рами; 2 — повідець; 3 — штанга; 4 — пружина; 5 — стояки; 6 — лапи; 7 — па- ралелограмний механізм; 8 — гряділь; 9 — опорне колесо

57

Розділ 1

1.9.3.Будова і процес роботи культиваторів для суцільного обробітку ґрунту

Культиватори призначені для розпушення верхнього шару (залежно від культури 3…16 см) ґрунту, боротьби з бур’янами, підгортання культурних рос- лин та внесення у ґрунт мінеральних добрив. Важкими культиваторами типу КПЭ-3,8А, КТС-10 можна здійснювати також мілке розпушення ґрунту на глибину до 16 см. Ці знаряддя мають дещо меншу продуктивність, ніж диско- ві борони, але сприяють затриманню більшої кількості вологи в посушливий період, менше розпилюють структуру ґрунтових агрегатів, забезпечують вищу протиерозійну стійкість поверхні ґрунту. Особливо висока ефективність засто- сування цих знарядь при підготовці ґрунту під озимі культури. Як правило, посушливий період, короткі терміни і високі вимоги до якості підготовки поля під посів — це умови, за яких мілкий обробіток без обертання скиби є найе- фективнішим.

За призначенням i кількістю виконуваних операцій культиватори бувають для суцільного та міжрядного обробітку, прості та комбіновані. За способом приєднання до трактора їх поділяють на причіпні, напівначіпні та начіпні.

Культиватор паровий швидкісний КПС-4 (К — культиватор, П — паровий,

С — швидкісний, 4 — ширина захвату, м) призначений для передпосівного суцільного розпушення ґрунту на глибину до 12 см та очищення ґрунту на чорних парах від бур’янів з одночасним боронуванням. Робоча швидкість до 3 м/с. Випускається у причіпній або начіпній модифікаціях. Один культиватор агрегатується з тракторами класу 0,9 i 1,4. Два культиватори зчіпкою СГ-11У з’єднують з тракторами тягових класів 3. Чотири культиватори зчіпкою СГ-16 агрегатують з тракторами класу 5.

Причіпний культиватор КПС-4 (рис. 1.42) складається з рами 4, коліс 3 з пневматичними шинами, сниці 1, робочих органів 6, приєднаних до гряділів

Рис. 1.42. Культиватор причіпний для суціль- ного обробітку ґрунту КПС-4:

а — загальний вигляд; б — стрілчаста лапа; в, г — розпушувальні лапи; 1 і 12 — бічні бруси сниці; 2 — регулятор глибини; 3 — опорне ко- лесо; 4 — рама; 5 і 9 — гряделі; 6 — лапа; 7 — повідець; 8 — начіпний механізм для борін; 10 — гідроциліндр; 11 — сниця; 13 — причіпний пристрій; 14 — підставка; 15 — транспортна тяга; 16 — стовба; 17 — кутик рами; 18 — пру- жина; 19 — шплінт; 20 — штанга; 21 — планка; 22 — утримувач; 23 – 25 — болтові з’єднання

58