ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.03.2024
Просмотров: 1177
Скачиваний: 0
Машини для обробітêó ´рóнтó
Пройшов випробування комбінований агрегат АКГМ-6 для передпосівного обробітку ґрунту (розпушування, вирівнювання, коткування), який має ши- рину захвату 6 м, для агрегатування з тракторами класу тяги 30 кН.
Нині випробовуються широкозахватні комбіновані агрегати для передпо- сівного обробітку ґрунту і сівби (ширина захвату 6 та 10 м) для агрегатування з тракторами класу тяги 30 і 50 кН.
1.9.9. Заходи безпеки під час роботи з машинами для поверхневого та мілкого обробітку ґрунту
При використанні культиваторів, котків та інших ґрунтообробних машин для поверхневого та мілкого обробітку ґрунту до роботи можна допускати тільки тих осіб, які пройшли інструктаж з безпечних способів праці, знають конструкцію і регулювання знарядь.
Перед початком руху тракторист подає сигнал. Під час роботи агрегату не можна стояти на рамі чи сниці знаряддя, усувати будь-які технічні несправ- ності, очищати руками робочі органи, туковисівні апарати, регулювати гли- бину обробітку та змащувати будь-які вузли і деталі. Перед тим як зійти з трактора тракторист вимикає важіль гідропіднімача та опускає на землю на- чіпну машину. Категорично забороняється вмикати важіль гідропіднімача, стоячи на землі біля ґрунтообробної машини. Важіль вмикають тільки із си- діння трактора. Не можна працювати, якщо несправні знаряддя або гідросис- тема трактора.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. Які вимоги ставляться до ґрунтового середовища при вирощуванні цукрових буряків? 2. Дайте визначення дискового способу обробітку ґрун- ту, чим він відрізняється від полицевого? 3. Класифікуйте види обробітку ґрунту за глибиною. 4. Як поділяють машини для основного обробітку ґрунту за типом робочих органів? 5. Що враховано у диференційній сис- темі засобів механізації основного обробітку ґрунту? 6. Назвіть основні
переваги та умови застосування напівгвинтових лемішно-полицевих поверхонь плугів. 7. Охарактеризуйте технологічні особливості плоскоріза-щілювача ПЩН-2,5. 8. Основні конструктивно-технологічні параметри дискової борони БДВ-6. 9. Які робочі органи вста- новлено на дисковому культиваторі F2? 10. Охарактеризуйте процес роботи культиватора «Плай-М» для точного міжрядного обробітку ґрунту. 11. Ефективність роботи багатофунк- ціональних комплексів.
79
Розділ 2
Розділ 2
МАШИНИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ І ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
y Актуальність та завдання
технологічних операцій підготовки і внесення добрив
y Види добрив та їхні
технологічні властивості
y Агротехнічні вимоги
до машин для підготовки і внесення добрив
yСпособи і технології внесення добрив у ґрунт
yКласифікація машин
для підготовки і внесення добрив
y Будова робочих органів
і механізмів
y Машини для приготування
і внесення органічних добрив
y Машини для внесення
мінеральних добрив
y Оцінювання якості роботи
машин для внесення добрив
y Елементи технічного
обслуговування та підготовка до роботи машин для внесення добрив
y Техніка безпеки під час
роботи на машинах для внесення добрив
y Захист навколишнього
середовища при внесенні добрив
y Перспективи розвитку
машин для підготовки і внесення добрив
2.1. Актуальність та завдання технологічних операцій підготовки і внесення добрив
Технологічний процес внесення добрив скла- дається з їх підготовки до внесення і внесення в ґрунт.
Основним завданням технологічних операцій підготовки і внесення добрив є раціональна ор- ганізація механізованих робіт, пов’язаних із за- стосуванням добрив, зокрема, скорочення пере- везень, унеможливлення зайвих перевалок у пе- ріод внесення добрив на поля, забезпечення мак- симально можливої продуктивності агрегатів.
Підготовка добрив до внесення охоплює роз- вантаження, подрібнення і змішування добрив, а також завантаження, транспортування, переван- таження, розвантаження.
Добрива мають різне призначення, тому кож- ному способу внесення відповідає своя техноло- гія, певний комплекс агрегатів машин. Кожна з цих груп машин виконує завдання, які б відпові- дали агротехнічним вимогам до механізованого внесення добрив. Виконання вимог і завдань можливе за умови правильного вибору технології та підбору машин, які забезпечують високу якість і найбільшу продуктивність.
2.2. Види добрив та їхні технологічні властивості
Збереження та підвищення родючості ґрунтів в умовах широкого впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур можливе лише за умови грамотного вне- сення добрив і хімічних меліорантів.
80
Машини для підãотовêи і внесення добрив
Добрива містять основні елементи живлення рослин, а саме фосфор Р, ка- лій К, азот N і речовини, що поліпшують фізичні, хімічні та біологічні влас- тивості ґрунту. Їх поділяють на органічні та мінеральні.
Органічні добрива складаються з речовин тваринного або рослинного по- ходження, до яких належать гній (твердий перепрілий, рідкий або напіврід- кий), торф, гноївка, компости, сапропелі, рослинна маса, що загортається у ґрунт.
Гній є одним з основних органічних добрив. Він складається з твердих і рідких екскрементів тварин, перемішаних з підстильним матеріалом (соло- мою, торфом тощо). Гній збирають на тваринницьких фермах способами, що забезпечують його знезараження, збереження поживних елементів і отри- мання маси, найбільш придатної для механізованого внесення у ґрунт.
Торф використовують як підстильний матеріал для тварин, для приготу- вання торфоорганічних і мінеральних компостів і як добриво. Розрізняють два види торфу: верховий, що використовується для підстилок, і низинний — для приготування добрив.
Якість торфу залежить від ступеня його розкладності: у верхового торфу він становить 20…40 %, у низинного — до 60 %.
Гноївку зазвичай отримують при стійловому утриманні тварин і роз- кладанні гною в сховищах.
Мінеральні добрива поділяють на тверді, рідкі та рідкий аміак. Крім того, застосовують також хімічні меліоранти на кислих (вапнякові матеріали) і со- лонцюватих (гіпсові матеріали) ґрунтах.
Промисловість випускає мінеральні добрива у вигляді гранул розміром 1…5 мм, кристалів, порошків або рідин.
Тверді мінеральні добрива (азотні, фосфорні, калійні) поставляються здебільшого в гранульованому вигляді, затареними в поліетиленові мішки або незатареними у кристалічному чи пилоподібному стані. Ці добрива дуже гігроскопічні, що утруднює їх зберігання на складах і потребує спеціальної підготовки перед внесенням.
Рідкі мінеральні добрива містять один, два або три елементи живлення. До складу розчинів або суспензій за потреби вводять мікроелементи, пести- циди, регулятори росту рослин та інгібітори нітрифікації.
Рідкий аміак — надто летка речовина, здатна створювати надлишко- вий тиск у місткостях, тому він потребує спеціальних резервуарів і обережно- го з ним поводження.
Основні технологічні властивості мінеральних добрив: густина, розміри гранул, сипкість, розсіюваність, залежуваність, гігроскопічність, вологість, коефіцієнт тертя ковзання по різних матеріалах, критична швидкість, лип- кість, опір зсуву і розриву.
Густина мінеральних добрив становить 0,6…2,0 т/м3. Проте основні види добрив мають дуже низькі значення цього показника: суперфосфат — 1,0…1,2 т/м3; аміачна селітра — 0,8…1,0; хлорид калію, калійні солі — 0,9…1,0 т/м3. Для свіжого рихлого гною густина дорівнює 0,3…0,4 т/м3, ущіль- неного і напівперепрілого — 0,5…0,8, перегною — 0,8 т/м3.
Розміри гранул зазвичай коливаються від 1 до 5 мм. Зі збільшенням роз- мірів більше ніж на 4 мм міцність гранул зменшується, що призводить до їх руйнування і погіршеного висіву.
81