ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.03.2024
Просмотров: 1202
Скачиваний: 0
Машини для підãотовêи і внесення добрив
PLOT/PLAN фірми RDS, а також обладнання корпорацій АГКО, АMAZONE та програмне забезпечення Fieldstar.
Для забезпечення функціонування системи точного землеробства (СТЗ) застосовують Глобальну Систему Позиціонування (ГСП) та Географічну Ін- формаційну Систему (ГІС). ГСП заснована на системі навігації, яка дає змогу визначити місце машинно-тракторного агрегату (МТА) в полі з точністю до 2 м. Кабіна МТА обладнана приймачем сигналів ГСП із супутників, який пе- редає ці сигнали на бортовий комп’ютер. Інформація з комп’ютера може обро- блятися в стаціонарних умовах за допомогою ГІС.
«Інформаційний урожай» збирається за допомогою спеціальних датчиків, установлених на МТА, під час виконання різних механізованих технологічних операцій, наприклад, обробітку ґрунту, збирання сільськогосподарських куль- тур. На основі «інформаційного врожаю» здійснюється керування механізова- ним процесом вирощування сільськогосподарських культур для наступного року на таких технологічних операціях, як сівба, внесення добрив, пестицидів тощо. Керування проводиться з урахуванням геовизначених карт, що дає змогу вносити в певну точку поля оптимальну норму технологічних матеріалів.
Технічно це здійснюється автоматично за допомогою спеціальних дозува- льних систем сільськогосподарських машин у процесі роботи.
Застосування СТЗ в Україні дасть можливість підвищити врожайність сільськогосподарських культур, заощадити технологічні матеріали, зменши- ти енерговитрати, зберегти родючість ґрунту, поліпшити екологічну ситуацію та докорінно поліпшити культуру землеробства.
Машинно-тракторний агрегат для внесення добрив при СТЗ має бути об- ладнаний:
y супутниковою системою навігації ГСП, яка дає змогу визначити місце- знаходження МТА в кожний момент часу;
y бортовим комп’ютером, який має зв’язок із ГІС.
Машину для внесення добрив обладнують автоматичною системою зміни норми залежно від координат МТА в процесі роботи. При СТЗ вносять добри- ва на основі карт внесення поживних речовин.
Для застосування СТЗ слід мати відповідне обладнання. Вносити рідкі доб- рива змінними нормами можна обприскувачем ОПШ-2000, який обладнаний комп’ютерною системою керування зміни витрат робочої рідини незалежно від швидкості руху МТА. Крім того, при СТЗ виникає потреба змінювати норми вне- сення азоту, фосфору, калію і мікроелементів на кожній окремій ділянці поля.
На рис. 2.36 подано схему керування машиною для внесення добрив із змінними дозами NPK та мікроелементів (МК). За допомогою ГІС для кожно- го поля розробляються карти внесення азоту N, фосфору Р, калію К і мікро- елементів МК. Бортовий комп’ютер залежно від координат МТА на полі ав- томатично встановлює норми внесення NPK та МК.
Система зміни норми внесення добрив складається із дозатора азотних доб- рив 6, дозатора фосфорних добрив 5, дозатора калійних добрив 4 та дозатора мікроелементів 3. За конструкцією дозатори можуть бути котушкового типу або вібраційні, як у сівалок «Клен». Вібраційними дозаторами висівних апаратів системи «Клен» керують за допомогою мікропроцесорів.
Дозатор приводиться в рух від крокових електродвигунів 2 потужністю 250 Вт та напругою 12 В. Частота обертання крокових електродвигунів задається
137
Розділ 2
блоком 10 залежно від норми внесення добрива і швидкості руху МТА. Для врахування швидко- сті руху МТА на роботу дозаторів опорне колесо 8 обладнане генератором імпульсів 9. Ця система дає змогу автоматично змінювати норму вне- сення добрив у широких межах. Добрива від доза- торів 3, 4, 5, 6 подаються до змішувача 11 з на- ступним внесенням ро- бочими органами 1 ма- шини. Спосіб внесення добрив залежить від принципу роботи маши- ни для внесення добрив.
Аналогічну схему ке- рування можна застосу- вати для внесення органічних добрив. Дозувальний конвеєр у цьому разі по-
трібно привести в рух від гідродвигуна, який розвиває значно більші крутні моменти.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. Завдання операцій підготовки і внесення добрив. 2. Види добрив і їхні технологічні властивості. 3. Агротехнічні вимоги до машин для підго- товки і внесення добрив. 4. Способи внесення добрив. 5. Класифікація ма-
шин для підготовки і внесення добрив. 6. Будова висівних і розкидальних
апаратів. 7. Будова машин і обладнання для приготування органічних добрив. 8. Особливості конструкції розкидача добрив ПРТ-10 і валкувача- розкидача РУН-15Б. 9. Особливості конструкції машин для внесення рідких органічних доб-
рив поверхневим способом. 10. Особливості конструкції машин для внесення рідких органіч- них добрив у ґрунт. 11. Регулювання машин для внесення органічних добрив на задану но- рму внесення добрив. 12. Будова машин для підготовки мінеральних добрив до внесення. 13. Будова машин для навантаження мінеральних добрив. 14. Будова машин для внесення твердих мінеральних добрив. 15. Особливості конструкції навантажувачів безперервної дії. 16. Особливості конструкції завантажувачів літаків та гелікоптерів. 17. Особливості констру- кції розкидачів добрив МВУ-5 і МВУ-0,5А. 18. Конструктивні особливості розкидачів міне- ральних добрив фірми «AMAZОNE». 19. Особливості конструкції комбінованих машин для внесення у ґрунт мінеральних добрив. 20. Особливості конструкції машин для внесення пи- лоподібних добрив. 21. Будова машин для внесення рідкого аміаку. 22. Особливості констру- кції машин для внесення в ґрунт рідких комплексних добрив. 23. Особливості конструкції машин для внесення добрив у садах та виноградниках. 24. Особливості внесення мінераль- них добрив сільськогосподарською авіацією. 25. Регулювання машин для внесення мінера- льних добрив на задану норму внесення добрив. 26. Критерії оцінювання якості роботи ма- шин для внесення мінеральних і органічних добрив. 27. Основні операції технічного обслу- говування машин для внесення добрив. 28. Основні вимоги техніки безпеки під час роботи на машинах для внесення мінеральних добрив. 29. Основні негативні наслідки дії добрив на ґрунт. 30. Шляхи зменшення негативної дії добрив на ґрунт. 31. Основні перспективні на- прями розвитку машин для внесення добрив.
138
Машини для сівби і садіння
Розділ 3
МАШИНИ ДЛЯ СІВБИ І САДІННЯ
y Загальні відомості y Зернові сівалки
y Сівалки для просапних
культур
y Овочеві сівалки
y Машини для садіння
y Тенденції розвитку
машин для сівби і садіння
3.1.Загальні відомості
3.1.1.Способи сівби і садіння сільськогосподарських культур
Сівба і садіння дуже важливі технологічні операції при вирощуванні сільськогосподарських культур. Головним завданням під час сівби та садіння є оптимальне розміщення у ґрунті на за- даній глибині насіння, бульб, коренеплодів і роз- сади з метою створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин і, як наслідок, отримання максимального врожаю.
Способи сівби і садіння класифікують за роз- міщенням насіння, коренебульбоплодів або роз- сади у вертикальній (профіль денної поверхні поля) і горизонтальній площинах, тобто розмі- щення їх у рядках по ширині міжрядь.
За шириною міжрядь і розміщення насіння в рядках розрізняють такі способи сівби і садіння: рядковий, перехресний, вузькорядний, широко- рядний, стрічковий, пунктирний, гніздовий, ква- дратно-гніздовий, смуговий і розкидний.
Рядковий спосіб сівби (рис. 3.1, а) забезпе- чує розміщення насіння у ґрунті рядками з між- ряддями 12…15 см. Відстань між насінинами в рядку може бути різною. Застосовують цей спосіб в основному при вирощуванні зернових культур.
Перехресний спосіб (рис. 3.1, б) полягає в тому, що норму висіву насіння висівають за два проходження агрегату рядковим способом у двох напрямках, що перетинаються (рядки вздовж і впоперек або по діагоналі). За цього способу на- сіння розподіляється у ґрунті рівномірніше, ніж при рядковому, що сприяє підвищенню врожай- ності.
139