Файл: SGMM.pdf

Розділ 3

Рис. 3.1. Способи сівби і садіння сільськогосподарських культур:

а — рядковий; б — перехресний; в — вузькорядний; г — широкорядний; д — стрічковий; е — пунктирний; є — гніздовий; ж — квадратно-гніздовий; з — смуговий; і — розкидний; к — на рівній поверхні поля; л — на гребенях; м — на грядках; н — у борозни; о — по стерні

Вузькорядний спосіб (рис. 3.1, в) є різновидом рядкового, але з малою шириною міжрядь (6,5…8 см). Цей спосіб забезпечує рівномірніший розподіл насіння у ґрунті, ніж рядковий. Форма площі живлення на одну рослину на- ближається до квадрата, що сприяє кращому розвитку рослин.

Широкорядний спосіб (рис. 3.1, г) подібний до рядкового, але із збіль- шеною (30…90 см і більше) шириною міжрядь. Застосовують його для сівби технічних і овочевих культур, які потребують більшої площі живлення та міжрядного обробітку.

140

Машини для сівби і садіння

Стрічковий спосіб сівби (рис. 3.1, д) відрізняється від рядкового тим, що кілька рядків, найчастіше 2 – 4, об’єднані в стрічку. Відстань між стрічками значно більша, ніж між рядками у стрічці. Міжряддя між стрічками оброб- ляють. Стрічковим способом висівають овочеві культури, просо та ін.

Пунктирний, або однозерновий, спосіб (рис. 3.1, е) передбачає розміщення насіння у рядках поодиноко, на однаковій відстані з міжряд- дям 45…90 см. Завдяки цьому способу досягають значної економії насіння, підвищується врожайність і зменшуються затрати праці при догляді за ро- слинами. Пунктирним способом висівають технічні, овочеві та інші куль- тури.

Гніздовий спосіб сівби (рис. 3.1, є) є різновидом широкорядного і поля- гає в тому, що насіння розміщують у рядках гніздами по кілька штук найчас- тіше з однаковим інтервалом між ними. Відстань між гніздами визначають залежно від особливостей культури. Застосовують цей спосіб для овочевих та інших культур. Він дає змогу здійснювати міжрядний обробіток.

Квадратно- гніздовий спосіб сівби (рис. 3.1, ж) полягає в тому, що насіння у рядках розміщують гніздами (групами) з певним інтервалом і на одній лінії у поперечному напрямку в усіх рядках. Насіння розміщується у вершинах квадратів або прямокутників. За однакових відстаней між гнізда- ми і рядками (найчастіше 70…90 см) цей спосіб називають квадратно- гніздовим, а якщо гнізда розміщені по кутах прямокутника, то прямокутно- гніздовим. Квадратно-гніздовий спосіб дає можливість проводити міжрядний обробіток у поздовжньому та поперечному напрямах.

Смуговий спосіб сівби (рис. 3.1, з) передбачає розподіл насіння у ґрунті у вигляді смуги 100…140 мм завширшки. Між смугами можуть бути незасіяні проміжки. Цим способом висівають насіння зернових культур по стерньових фонах, насіння деяких овочевих та інших культур. Відстань між центрами смуг для зернових культур становить 22,8 см.

Розкидний спосіб сівби (рис. 3.1, і) полягає в розсіюванні насіння техніч- ними засобами по поверхні поля. Загортають насіння у ґрунт зубовими боро- нами. Рівномірність розподілу насіння по площі і глибині загортання невисо- ка. Цим способом висівають насіння трав на луках і пасовищах, рис у чеках тощо.

За профілем денної поверхні поля розрізняють такі види сівби і садіння: на рівній гладенькій поверхні поля, сівба насіння на попередньо нарізаних гребенях або грядках, сівба в борозни і сівба по стерньових фонах. Той чи ін- ший спосіб застосовують залежно від ґрунтово-кліматичних умов і особливос- тей сільськогосподарської культури.

Сівбу (садіння) на рівній поверхні поля (рис. 3.1, к) доцільно проводити в зонах нормального або недостатнього зволоження.

Сівбу (садіння) на гребенях і грядках (рис. 3.1, л, м) застосо- вують за значної вологості ґрунту, недостачі тепла і при зрошенні.

Сівбу в борозни (рис. 3.1, н) здійснюють у посушливих зонах в основ- ному для просапних культур (кукурудза, сорго та ін.) з метою загортання на- сіння у вологий шар ґрунту, поліпшення зволоження рослин.

Сівбу по стерні (рис. 3.1, о) проводять здебільшого в посушливих зо- нах в умовах вітрової ерозії, стерня захищає ґрунт від видування вітром.

141

Розділ 3

3.1.2. Класифікація посівних і садильних машин

Посівні і садильні машини класифікують за такими основними ознаками: призначенням (видом сільськогосподарської культури), способом сівби і са- діння, розміщенням (компонуванням) складальних одиниць та способом аг- регатування з трактором.

Посівні машини поділяють на дві основні групи: універсальні та спеціаль- ні сівалки. Універсальні сівалки призначені для сівби насіння багатьох сіль- ськогосподарських культур (зернових колосових, зернобобових, круп’яних, прядильних тощо). Спеціальними сівалками висівають насіння однієї або двох-трьох культур, подібних за розмірами і нормами висіву. Більшість сіва- лок обладнані туковисівними апаратами і одночасно з висіванням насіння вносять мінеральні добрива. Такі сівалки називають комбінованими.

За призначенням сівалки поділяють на зернові (зернотукові), зерно- трав’яні, кукурудзяні, бурякові, овочеві, рисові, льонові, бавовникові та ін. Зернові (зернотукові) сівалки дають змогу висівати насіння багатьох сільсь- когосподарських культур, тому їх називають універсальними. Спеціальні сівалки — це бурякові, рисові, бавовникові та ін. За способом сівби розріз- няють рядкові, вузькорядні, пунктирні, гніздові, квадратно-гніздові, розки- дні сівалки.

За компонуванням складальних одиниць і робочих органів сівалки поді- ляють на моноблокові, роздільно-агрегатні та секційні. У моноблокових сіва- лках на основній рамі встановлені всі робочі органи і службові та допоміжні частини. До таких сівалок належать зернові (зернотукові), зернотрав’яні і де- які овочеві.

Роздільно-агрегатні сівалки мають окремі модулі (блоки) з набором робо- чих органів, службових і допоміжних частин, що з’єднані між собою. Модулі встановлені на окремих рамах з опорними колесами або деякі з них на трак- торі. Ці сівалки здебільшого широкозахватні. Їх застосовують переважно для сівби зернових культур за інтенсивними технологіями.

Секційні сівалки складаються з окремих посівних секцій, що шарнірно приєднані до основної рами або з’єднані в один ряд між собою і утворюють широкозахватний агрегат. Секція обладнана бункером, висівними апаратами та сошниками і працює в автономному режимі. Особливістю деяких секцій- них сівалок є те, що їхні посівні секції можна переміщувати по рамі і таким чином змінювати ширину міжрядь. До таких сівалок належать зернові, стер- ньові, кукурудзяні, бурякові, деякі овочеві та ін.

За способом агрегатування з трактором сівалки поділяють на причіпні та начіпні. Зернові сівалки в основному причіпні. Овочеві, кукурудзяні та буря- кові сівалки здебільшого начіпні. Начіпні сівалки значно легші від причіп- них і компактніші. Посівний агрегат з начіпною сівалкою набагато маневре- ніший, ніж причіпний.

Садильні машини за призначенням поділяють на картоплесадильні, роз- садосадильні і висадко-садильні. За способом садіння вони бувають рядкові і гніздові. За способом агрегатування з трактором — причіпні, начіпні та на- півначіпні.

142

Машини для сівби і садіння

3.1.3. Агротехнічні вимоги до посівних і садильних машин

Зернові сівалки мають забезпечувати рівномірний розподіл насіння по всій площі поля, висівати насіння зернових, зернобобових, круп’яних та інших культур, насіння яких за розмірами подібне до зернових, із заданими нормами висіву. Норма висіву пшениці становить 60…250 кг/га, вівса — 100…275, яч-

меню — 90…350, гороху — 80…400, гречки — 20…75 і проса — 15…30 кг/га.

Відхилення фактичної норми висіву насіння від заданої не більше ніж ± 3 %. Висівні апарати зернових сівалок мають висівати насіння рівномірно і

стабільно. Середня нерівномірність висіву між окремими апаратами для зер- нових культур не перевищує 6 %, для зернобобових 10 % і для трав 20 %. Слід стежити, щоб під час сівби насіння не пошкоджувалось висівними апаратами. Допускається пошкодження насіння зернових культур до 0,2 %, а зернобобо-

вих — до 0,7 %.

Туковисівні апарати зернових сівалок мають забезпечувати задану норму висіву мінеральних добрив. Відхилення норми висіву добрив від заданої мо- же бути не більше ніж 10 %. Нерівномірність висіву добрив між туковисівни- ми апаратами не перевищує ± 10 %.

Сошники сівалок мають утворювати ущільнене дно борозни, забезпечува- ти подавання насіння на це дно і присипати насіння вологим шаром ґрунту. Відхилення глибини загортання насіння від заданої не перевищує ± 15 %. Якщо глибина сівби становить 3…4 см, то це відхилення має бути ± 0,5 см, при 4…5 см — ± 0,7, а при 6…8 см — ± 1 см. Задана ширина міжрядь може мати відхилення ± 1 см.

Кукурудзяні сівалки призначені для сівби пунктирним способом з між- ряддями 60, 70, 90 і 100 см кукурудзи, соняшнику, рицини та інших проса- пних культур. Відхилення від норми висіву допускається ± 5…8 %, пошко- дження насіння — не більше ніж 1,5 %. Відхилення від заданої глибини за- гортання насіння не перевищує ± 1 см. Сівалки мають розміщувати насіння в рядках на однакових заданих відстанях з можливим відхиленням від роз- рахункових ±10 %. Сошники сівалок мають забезпечувати загортання міне- ральних добрив на 2…3 см глибше від насіння і зміщених убік на 3…5 см від рядка.

Бурякові сівалки мають розміщувати не менше ніж 80 % насіння на зада- них (здебільшого 5…10 см) відстанях у рядках. Пропусків насіння у рядках може бути не більше ніж 2 % від висіяного, а подрібненого і пошкодженого насіння — до 0,5 %. Відхилення від норми висіву насіння на погонному метрі рядка не перевищує 15 %, а мінеральних добрив — до 7 %.

Картоплесаджалки мають висаджувати відкалібровані бульби масою 25…50 г, 50…80 і 80…120 г рядковим способом з міжряддями 60 і 70 см і від- станню між бульбами в рядку 20…40 см. Залежно від призначення і насіннє- вої фракції вони мають забезпечувати при вирощуванні продовольчої карто- плі норму садіння 50…60 тис. бульб на 1 га, а для насіннєвої — 70…80 тис. Відхилення від норми садіння становить не більше ніж 10 %. Пошкодження бульб садильними апаратами не допускається.

Картоплю висаджують гребеневим і гладеньким способами. При гребенево- му садінні висота гребенів має бути 12…20 см, а глибина садіння — 6…12 см. На рівній поверхні поля глибина садіння становить 6…14 см. Відхилення від

143

Розділ 3

встановленої глибини не перевищує ± 2 см. Картоплесаджалки одночасно із садінням забезпечують внесення мінеральних добрив від 100 до 500 кг/га на дно борозни в одну стрічку 5…7 см завширшки і нижче від бульб на 2…5 см.

Розсадосадильні машини мають висаджувати розсаду 12…25 см заввиш- ки широкорядним способом з міжряддями 50, 60, 70, 80 і 90 см і стрічковим способом зі схемами 50 + 70, 50 + 90 і 60 + 120 см і кроком садіння 10…140 см. Висаджувати розсаду потрібно вертикально (можливий похил від вертикалі 30°), не підгинаючи коренів та одночасно поливаючи її водою. Машини ма- ють забезпечувати порційний полив при кроці садіння понад 35 см, а при меншому кроці — суцільний полив. Глибина садіння розсади без горщечків становить 5…15 см, а в горщечках — не менше ніж 10 см. Краї горщечків мають бути нижче від поверхні поля на 2…4 см. Відхилення глибини садін- ня розсади від заданої може бути ± 2 см. Розсадотримачі не повинні пошко- джувати рослини.

3.2.Зернові сівалки

3.2.1.Будова і робочий процес зернотукових сівалок

До зернових сівалок належать зернотукові, зернотрав’яні, льонові, рисові, соєві та ін. Зернотукові сівалки призначені для сівби насіння зернових, зер- нобобових, круп’яних та інших культур з одночасним внесенням у рядки гра- нульованих мінеральних добрив. Серед зернотукових рядкових сівалок най- поширеніші СЗ-3,6А, СЗ-5,4, СЗ-10,8 та їх модифікації.

Зернотукова сівалка СЗ-3,6А складається із рами зварної конструкції, яка в передній частині має причіпний пристрій 2 і спирається на два опорно- привідних колеса 1 (рис. 3.2), двох зернотукових ящиків 6, до яких у нижній частині прикріплено 24 насіннєвисівних апарати 5, а до задньої стінки ящи-

ма кришками.

Установлюють насіннєвисівні апарати котушкового типу з групо- вим спорожненням і груповим регулюванням норми висіву насіння (рис. 3.3,

144