Файл: SGMM.pdf

Розділ 4

дерева, лінії електропередач; значні витрати отрутохімікатів при обпилю- ванні; не можна здійснювати авіаційні обробки за великих швидкостей вітру

івисоких температурах.

Усільському господарстві застосовують літаки АН-2, АН-2М, ЯК-12 і вер- тольоти Мі-1НХ, КА-15, Мі-2 і КА-26. Для обприскування рідкими отрутохі- мікатами на них установлюють обприскувачі, а для оброблення порош- коподібними отрутохімікатами, розсіювання мінеральних добрив і розкидан- ня зернових принад — обпилювачі.

Обприскувач літака АН-2 (рис. 4.20) встановлений на літаку біпланового типу. Літак має двомісну пілотну і вантажну кабіни, розділені стінкою і две- рима. У вантажній кабіні розміщено бак для отрутохімікатів. На літаку вста- новлено бензиновий двигун потужністю 735 кВт. Швидкість літака під час виконання сільськогосподарських робіт 160 км/год. Корисне завантаження отрутохімікатами 1340 кг.

Рис. 4.20. Обприскувач літака АН-2:

а — загальний вигляд; б — будова розпилювача; 1 — розпилювач; 2 — завантажувальні люки; 3 — бак; 4 — гідромішалка; 5 — заправна труба; 6 — штанга; 7 — відцентровий насос; 8 — віт- ряк; 9 — окуляр; 10 — ковпачок; 11 — гумова шайба; 12 — корпус відсічного клапана; 13 — за- мок; 14 — гумова трубка клапана

Обприскувач складається з бака 3, відцентрового насоса 7 з вітряком 8 і гальмовим пристроєм, підкрильних штанг 6 з розпилювачами 1. Бак місткі- стю 1400 л установлений усередині фюзеляжу. Бак має гідромішалку. Насо- сний агрегат кріпиться до випускної горловини резервуара і приводиться в дію вітряком, крила якого обертаються зустрічним набіжним потоком по- вітря.

Штангу краплеподібного перерізу, загальна довжина якої 15...23 м, вста- новлено під нижнім крилом літака. До труб штанги приварені штуцери з кроком 180 мм, які розміщені під кутом 60° до осі літака вперед донизу. Штуцери труб штанг розміщені безпосередньо під фюзеляжем, мають дов- жину 350 мм (усі інші 60 мм завдовжки). Усього на штанзі встановлено 80

240

Машини для захистó рослин

штуцерів, з яких 41 — справа від насоса, а 39 — зліва. Розпилювачі виго- товлені у вигляді знімних ковпачків 10 з отворами для виходу рідини, які закріплюються замками 13 на штуцерах штанги. Обприскувач комплектується ковпачками з прямокутними отворами: 1 × 1; 1 × 5; 2 × 5; 3 × 5; 4 × 5; 5 × 5 мм і ковпачками-заглушками. Для вмикання і вимикання робочих органів уста- новлені гальма вітряка і випускний клапан. До важеля гальма вітряка і до штока випускного клапана приєднані пневмоциліндри, які повітропровода- ми через пневмокран з’єднуються з бортовою пневмосистемою літака. Пнев- мокран змонтований на центральному пульті і для керування має рукоятку. До кожного пневмоциліндра підводиться по дві трубки. З одного боку порш- ня по трубці подається стиснене повітря, а інший бік циліндра сполучається з атмосферою.

Для обприскування високотоксичними отрутохімікатами збоку фюзеляжу може бути встановлений бачок місткістю 40 л, який трубопроводом з’єдну- ється зі всмоктувальною трубою насоса. Штуцер на трубі насоса має регульо- ваний голкою отвір і клапан, який закривається і відкривається синхронно з випускним клапаном. Бачок заповнюють хімікатом, а основний бак — водою.

Убачок підводиться повітря з бортової системи під тиском 0,02 МПа. Заправляють бак обприскувача рідкими отрутохімікатами на спеціальних

посадкових майданчиках за допомогою заправного насоса через заправну трубу 5 зі зворотним клапаном.

Авіаційний обприскувач працює у такий спосіб. Пілоти ведуть літак над оброблюваною ділянкою на висоті бриючого польоту (5 м від поверхні поля або 10 м від верховіть дерев). Вмикають пневмоциліндр гальма вітряка, який приводить у дію насос. Із бака 3 рідина засмоктується насосом 7 через всмок- тувальну трубу і нагнітається через нагнітальну трубу, випускний клапан і два патрубки у підкрильні штанги 6. Зі штанги рідина потрапляє в розпилю- вачі 1, які встановлюють ковпачками вперед у напрямку польоту. Внаслідок збільшення відносної швидкості повітря і рідини така установка сприяє більш тонкому розпилюванню. На кінцях гонів пілот вимикає пневмоцилінд- ром випускний клапан і рідина не надходить у штангу.

Для швидкого перекриття подачі рідини з розпилювачів при закритті ви- пускного клапана в штуцерах розпилювачів встановлені відсічні клапани. Коли рідина подається в штангу під тиском, що створює насос, вона прохо- дить крізь бічні отвори корпусу клапана 12, відтискує гумову трубку 14 і над- ходить у розпилювач. Коли випускний клапан закривається, тиск рідини в штанзі падає, гумова трубка закриває бічні отвори і вихід рідини припиня- ється. На обприскувачі може встановлюватися також безклапанна відсічка рідини.

Робоча рідина перемішується всередині резервуара гідромішалкою 4, яка приєднується до нагнітальної трубки насоса. За будь-якого положення ви- пускного клапана рідина насосом подається по трубці у верхню частину бака, забезпечуючи її циркуляцію всередині його. Кількість рідини в баку визна- чають за шкалою, закріпленою на трубці гідромішалки всередині бака. У пе- редній частині бака вмонтовано окуляр 9 на гофрованій гумовій діафрагмі. Для очищення поверхні скла окуляр знімають.

На задану норму витрати робочої рідини Q, л/га, авіаційні обприскувачі встановлюють так. Вибирають ширину робочого захвату і, знаючи швидкість

241

Розділ 4

польоту, знаходять витрату отрутохімікатів за секунду, л/с: q = 36QBv000.

Відповідно до підрахованої витрати за секунду підбирають певну кіль- кість розпилювачів і розмір їхніх вихідних отворів. На зайві ніпелі встанов- люють заглушки. При обприскуванні гербіцидами потрібно забезпечити більш грубе розпилювання рідини. Для цього зменшують тиск і у штанзі, встановлюючи дросельні пластинки у місцях з’єднання середніх секцій штанги з патрубками.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Методи захисту рослин та їх порівняльна характеристика. 2. Які отрутохімікати застосовують для захисту рослин. Способи їх нанесення на рослини. 3. Які агротехнічні вимоги мають задовольняти машини для захисту рослин? 4. У чому полягає суть процесу роботи машин для захис- ту рослин і яка їх загальна будова? 5. Який комплекс машин застосову- ють для знезаражування посівних та садильних матеріалів? 6. Будова і

процес роботи комплексів для термічного знезаражування насіння. 7. Як відбувається тех- нологічний процес протруювача для знезаражування бульб картоплі? 8. Суть технологіч- ного процесу сучасних протруювачів насіння, їх будова і налагоджування на заданий ре- жим роботи. 9. Які технології та типи машин застосовують для обприскування рослин?

10.Загальна будова та типи робочих органів і допоміжного обладнання обприскувачів.

11.Технологічний процес і особливості використання штангових обприскувачів. 12. Техно- логічний процес і особливості використання вентиляторних обприскувачів. 13. Будова сис- тем контролю та автоматичного регулювання ви трати робочої рідини у сучасних обприс- кувачів. 14. В якій послідовності здійснюється технологічне налагодження та організація роботи оприскувачів? 15. Суть технологічного процесу агрегату для приготування робочих рідин пестицидів. 16. Особливості застосування процесу обпилювання рослин і суть техно- логічного процесу обпилювача. 17. Які особливості застосування аерозолів у сільському господарстві та суть технологічного процесу аерозольного генератора? 18. Які машини ви- користовують для фумігації та їхній технологічний процес? 19. Особливості застосування сільськогосподарської авіаційної апаратури для обприскування і особливості її налагоджу- вання на заданий режим. 20. Які основні засоби техніки безпеки та технічного обслугову- вання машин для хімічного захисту рослин?

242