ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 29.03.2024

Просмотров: 98

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

- 46 -

ТММ. Методичні вказівки до лабораторних занять

Задача динамічного балансування зводиться до Φ1n = −Φ1 , Φ2 n = −Φ2 ,

тобто знаходженню двох противаг, розташованих в двох довільно вибраних площинах, які перпендикулярні осі обертання ланки.

Рисунок 2. Схема установки

В основу багатьох балансувальних верстатів покладена схема системи Шитікова Б.В. Ланку 4, яку балансують, укладають цапфами валу на підшипники 3 рами 1. Рама з основою 7 з’єднана з одного боку шарніром 2, а з другого пружною ланкою 6. Таким чином, рама разом з ротором може коливатись відносно осі O . Амплітуда коливань вимірюється приладом 5. При обертанні лан-

ки 4 сила Φ З1 (рисунок 3) буде відтворювати збуджуючий момент відносно осі

O .

M

Φ

= Φ

З1

= Φ l sin(ϕ ) = m ρ

2 sin(ϕ ) = D lω2

sin(ϕ ),

(1)

 

 

1

i i

1

 

 

де D1 = mi ρi – дисбаланс.

Рисунок 3. Розріз ротора

Чернігівський державний технологічний університет

- 47 -

ТММ. Методичні вказівки до лабораторних занять

Збуджуючий момент змінюється по гармонійному закону з круговою час-

тотою ω , рівній кутовій швидкості ланки. M Φ , взаємодіючи з моментом від сил пружності ланки 6 та силами інерції ланки 4, визначає вимушені коливання верстата.

Якщо розігнати ротор до ωmax , а потім дати можливість йому обертатись за інерцією (вибіг), то по мірі зменшення ω буде зменшуватись амплітуда та

частота зміни M Φ .

При співпадінні частот ω = ωp (частота збуджуючого фактору та резона-

нсна) амплітуда коливань рами верстата буде найбільшою. З теорії коливань відомо, що амплітуда A вимушених коливань пропорційна амплітуді збуджую-

чого фактора (моменту) у нашому випадку дисбалансу D1 = mi ρi ,

A

= µ M

max

= µ Dlω 2 = µD ,

(2)

max

 

 

 

 

 

1

 

де µ – масштаб дисбалансу верстата.

 

Якщо відомий µ , то можемо по заміряній Amax

визначити дисбаланс D1 .

Для визначення µ в лабораторній роботі використовується додаткова вага G .

Статичний момент Dn1 противаги m повинен дорівнювати D1 і бути

спрямованим в протилежний бік

 

Dn1 = mn1

 

 

 

rn1 = −D1 .

 

Якщо виберемо rn1 , то

 

m

=

Dn1

.

 

 

(3)

 

 

 

n1

 

rn1

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо переставити ланку 4 в верстаті так, щоб площина I та II поміня-

лися місцями (тобто

II пройде через шарнір O ), то подібним попередньому

можемо визначити mn 2 .

В процесі балансування з допомогою верстата Шитікова необхідно провести виміри максимальних амплітуд коливань рами I для трьох режимів:

1 – коливання рами при незрівноваженому роторі - амплітуда A1

Кафедра теоретичної і прикладної механіки


- 48 -

ТММ. Методичні вказівки до лабораторних занять

2 – коливання рами при введенні додаткової ваги G в проріз диску I

на

відстані ρ , розташованого в площині I – амплітуда A2 ,

 

3 – коливання рами при переміщенні ваги G на 180° в проріз диску I

на

відстані ρ – амплітуда A3 .

 

Розташування сил інерції в трьох режимах див. на рисунку 4.

 

Рисунок 4. Розташування сил інерції в трьох режимах

Q1 та Q2 рівні та протилежні нормальні сили інерції ваги G

R1 = Φ1 + Q1 , R2 = Φ1 + Q2 .

Якщо амплітуди пропорційні збуджуючій силі, то

A1 = µR1 , A2 = µR2 , A3 = µR3 .

На тій же підставі A4 = µQ1 = µQ2 .

Тут A4 – амплітуда пропорційна тільки дисбалансу введеної додаткової ваги G , розташованої на відстані ρ від центру ротора.

Якщо паралелограми сил рівні, амплітуди пропорційні силам, то можемо скористатись паралелограмом амплітуд, отриманих експериментально. На основі властивостей паралелограма

2 A2

+ 2 A2

= A2 + A2

,

 

1

4

3

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A =

 

 

A2

+ A2

− 2 A2

 

 

 

 

2

3

1

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тоді

A1 = µm1 ρ1

, µ =

 

 

A1

,

m1 ρ1

 

 

 

 

 

 

 

Чернігівський державний технологічний університет


- 49 -

ТММ. Методичні вказівки до лабораторних занять

A = µmρ , µ =

A4

, m ρ

 

=

A1

,

 

1

 

4

 

 

 

1

 

 

A4

 

 

 

 

 

 

 

 

де m =

G

– додаткова маса.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

2

 

Кут

α = arccos

A1

+ A4

A2

має два значення α та + α .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 A1 A4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Який взяти кут, визначається експериментально.

Послідовність виконання.

1.Перевірити надійність кріплення всіх деталей.

2.Розігнати ротор до числи обертів, що перевищує резонансне. Дати мо-

жливість вільного вибігу ротору. Зафіксувати максимальну амплітуду A1 . Про-

вести дослід тричі.

3. Встановити додаткову вагу G в прорізі диску I на відстані ρ . Зробити все як в п. 2.

4. Встановити додаткову вагу G в прорізі диску I на 180° на відстані ρ .

Зробити все як в п. 2.

5. Визначити масу противаги та місце її розташування, встановити її та перевірити зрівноваження ротора.

Кафедра теоретичної і прикладної механіки


- 50 -

ТММ. Методичні вказівки до лабораторних занять

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

ДИНАМІЧНЕ БАЛАНСУВАННЯ РОТОРІВ

1.Мета роботи.

2.Теоретичне обґрунтування.

3.Характеристика експериментальної установки.

4.Методика проведення.

5.Експериментальні дані

5.1.

Таблиця 1. Амплітуда A1 коливань незрівноваженого ротора

 

1

 

2

 

3

 

Середнє значення

 

 

 

 

 

 

 

 

A1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.2.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2. Амплітуда A2

при m =

(г), ρ =

(мм).

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

3

 

Середнє значення

 

 

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.3.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3. Амплітуда A3

при m =

(г), ρ =

(мм).

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

3

 

Середнє значення

 

 

 

 

 

 

 

 

A3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Обробка та аналіз одержаних результатів

6.1A4 =

6.2D =

6.3ρ =

6.4cos(α ) =

7. Підсумки.

Чернігівський державний технологічний університет


- 51 -

ТММ. Методичні вказівки до лабораторних занять

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

УТВОРЕННЯ ПРОФІЛЮ ЗУБЦЯ КОЛЕСА МЕТОДОМ

ОБКАТКИ

Кафедра теоретичної і прикладної механіки

- 52 -

ТММ. Методичні вказівки до лабораторних занять

Мета роботи: існують два принципово різні методи виготовлення циліндричних зубчастих коліс – копіювання та примусова обкатка. В даній роботі наочно вивчається метод виготовлення зубчастих коліс за методом обкатки, явище підрізання зубців і його уникнення зміщенням зуборізного інструменту.

Обладнання та інструмент: прилад ТММ-42, паперове коло, олівець, циркуль, мікрокалькулятор.

При обкатці заготовки інструментальною рейкою остання здійснює пово- ротно-поступальний рух, перпендикулярний до площини нарізуваного колеса. Заготовка має подвійний рух: обертаючись навколо своєї осі, вона одночасно переміщується вздовж рейки.

Зміщення рейки відносно заготовки (виправлення) використовують для усунення підрізання зубців, а також для покращення якісних показників зачеплення.

Рисунок 1. Зубець

Зубець буде підрізаним, якщо профіль (рисунок 1) у його основі (галтель) не буде плавно спряженим з евольвентною частиною.

Рисунок 2. Рейкове зчеплення

Чернігівський державний технологічний університет