Файл: Zavdan_BZD_metod.doc

Запитання для самоконтролю

1. Опишіть спільні властивості аналізаторів.

2. Опишіть психологічні особливості людини.

3. Опишіть типи тестів, які використовує психодіагностика.

4. Що таке соціалізація особистості?

5. Яка роль харчування в збереженні здоров'я?

6. Що означає раціональне харчування?

7. Що означає здорове харчування?

8. Яка роль фізичного навантаження у збереженні здоров'я?

9. Опишіть процес праці з фізіологічного та технологічного погляду.

10. Які особливості розумової праці?

11. В чому суть компромісу між станом здоров'я, ефек­тивністю праці та напруженістю систем організму лю­дини?

12. Що таке втома і перевтома?

13. Опишіть найпоширеніші шкідливі звички людини.

14. У якій залежності знаходиться інтенсивність відчуттів людини залежно від інтенсивності дії зовнішнього под­разника?

а) у лінійній залежності;

б) у квадратичній залежності;

в) у логарифмічній залежності;

г) у експонеціальній залежності.

15. Як впливає зменшення константи С у психофізичному законі Вебера - Фехнера на психофізіологічну надійність людини?

а) сприяє підвищенню психофізіологічної надійності люди­ни;

б) не сприяє підвищенню психофізіологічної надійності лю­дини;

в) не впливає на психофізіологічну надійність людини.

16. Як впливає збільшення константи у психофізіологічно­му законі Вебера- Фехнера на психофізіологічну надійність людини?

а) сприяє підвищенню психофізіологічної надійності людини;

б) не сприяє підвищенню психофізіологічної надійності лю­дини;

в) не впливає на психофізіологічну надійність людини.

17. Як впливає на рівень безпеки людини здатність до тре­нування як одна із спільних властивостей аналізаторів людини?

а) сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

б) не сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

в) не впливає на рівень безпеки людини;

г) має неоднозначний вплив на рівень безпеки.

18. Як впливає на рівень безпеки людини чутливість як од­на із спільних властивостей аналізаторів людини?

а) сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

б) не сприяє підвищенню рівня безпеки людини;

в) не впливає на рівень безпеки людини;

г) має неоднозначний вплив на рівень безпеки.

19. Що дають можливість виявити проективні тести, які ви­користовує психодіагностика при вивченні пси­хофізіологічних особливостей людини?

а) розумовий потенціал особи;

б) ступінь конкретних знань особи;

г) ступінь розвитку творчих здібностей особи;

д) загальні психофізіологічні особливості людини.

20. В якому рядку подані основні (пріоритетні) потреби лю­дини?

а) потреби у самовираженні, в безпеці, потреби фізіологічні, у визнанні, потреби соціальні;

б) потреби в безпеці, у визнанні, потреби фізіологічні, соціальні, естетичні;

в) потреби у самовираженні, в безпеці, потреби фізіологічні, соціальні, потреби творчої праці;

г) потреби свободи, соціальні, потреби у визнанні, у безпеці, потреби у самовираженні.

21. Що дають можливість виявити тести досягнень, які ви­користовує психодіагностика при вивченні пси­хофізіологічних особливостей людини?

а) розумовий потенціал особи;

б) ступінь конкретних знань особи;

в) ступінь розвитку творчих здібностей особи;

г) загальні психофізіологічні особливості особи.

Практичне заняття 3

Тема: Статистична оцінка небезпечних і шкідливих чинників для життя людини.

Мета: Усвідомити концепцію допустимого ризику та визначити небезпечні й шкідливі чинники для життя людини, що най­частіше трапляються, шляхом соціологічного опитування студентів.

Завдання: На підставі соціологічного підходу провести статис­тичну оцінку небезпечних чинників для життя люди­ни, використовуючи бальну систему.

Студентам пропонується оцінити небезпечність для життя жителя України 25 чинників, наведених в таблиці 1.2, за такою шкалою: найнебезпечніший чинник (на думку студента) - оціне­но в 25 балів, а далі - 24, 23, 22. і до останнього, який вважається найменш небезпечним - в 1 бал.

Зрозуміло, маючи неоднаковий життєвий досвід студенти по-різному оцінюють небезпечність того чи іншого чинника, тому одержані результати треба статистично обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів, які йому визначили сту­денти, цю суму ділять на кількість опитаних студентів і одержана величина служить середньою оцінкою небезпечності того чи іншого чинника: чим вона є більшою, тим небезпечніший чинник. Середню оцінку небезпечності -го чинника визначають за формулою:

(1.1)

де -індивідуальні оцінки студентів для j-го чинника,

п - кількість опитаних студентів. Якщо прийняти, що пе­релічені чинники охоплюють усі небезпеки для життя людини, то можна також оцінити відносну частку (у відсотках) кожного чинника q_j в сумарній кількості не­бажаних наслідків за формулою:

(1.2)

Результати заносять у таблицю 1.1.

Підсумовуючи викладене, зауважимо, що точність такої оцінки підвищується із збільшенням кількості опитаних і зале­жить від професії, віку та статі людини. Аналіз фактичних показників про смертність свідчить, що серед найнебезпечніших чинників для життя людини є СНІД, вживання спиртних напоїв та наркотичних речовин, куріння, транспорт (для жителів України - самогубство).

Прогноз можливого збільшення тривалості життя за умов з усуненням певних причин смерті дає змогу виявити найнебезпечніші чинники для життя. За прогнозом вчених усунення основних серце­во-судинних і ниркових хвороб приведе до збільшення середньої три­валості життя на 10,9 років, хвороб серця - на 5,9 років, злоякісних новоутворень - на 2,3 роки, нещасних випадків (крім автомобільних катастроф) - на 0,6 року, автомобільних катастроф - на 0,6 року, інфекційних хвороб - на 0,2 року, туберкульозу - на 0,1 року.

Важливо зазначити, що усвідомлення існування небезпеч­них та шкідливих чинників для життя людини є тільки першим кроком до безпечної життєдіяльності. Необхідно встановити умо­ви, за яких ці чинники спричиняють небажані наслідки, і відвер­нути можливість настання таких умов.

Таблиця 1.1 - Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини

Після заповнення таблиці 1.1 кожним студентом визначаються показники та згідно формул 1.1 і 1.2.