Файл: [NF]Krov.docx

Гематокритний показник (гематокрит) відбиває відсотковий об’єм форменних елементів (а саме еритроцитів) в крові. Розрізнюють венозний, капілярний та артеріальний гематокрит, позаяк об'єм форменних елементів, насамперед еритроцитів, неоднаковий у різних відділах кровоносного русла. найменшийий гематокрит в артеріальній крові.

Мета роботи: визначити відсотковий об’єм форменних елементів (а саме еритроцитів) в крові капілярів і оцінити його величину.

Для роботи необхідно: гематокритний капіляр або мікропіпетка, центрифуга на 8000 об/хв, пластилін, водний розчин гепарину (з активністю 5000 Од/мл), 96 % спирт, 2 % розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.

Хід роботи. Градуйовану на 100 поділок гематокритну піпетку промити розчином гепаріну, продути гумовою грушею, висушити і заповнити кров'ю на 7/8 довжини. Потім отвір піпетки заклеїти пластиліном і центрифугувати протягом 5 хв при 8000 об/хв. Після центрифугування визначити відсоток форменних елементів стосовно повного об'єму крові, тобто гематокритний показник.

Результати роботи.

Гематокритний показник становить ___%.

Гематокритний показник _________________________________________________

Висновки: (порівняти з межами норми, зазначити, про що це свідчить)

Робота 2. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів

Резистентність еритроцитів – це здатність оболонки еритроцитів протистояти руйнівній дії низького осмотичного тиску розчину, в якому знаходяться еритроцити. Унаслідок таких впливів може виникнути гемоліз – тобто руйнування оболонки еритроцитів. Для практичної медицини важливо визначити осмотичну резистентність, що характеризує фізико-хімічні властивості еритроцитів, насамперед еластичність та щільність їх оболонки, що не однакові у старих і молодих клітин. Осмотичний гемоліз еритроцитів у нормі має певні параметри, які дуже розширюються при різноманітних порушеннях функції червоного кісткового мозку.

Досліджують резистентність мембрани еритроцитів відносно гіпотонічних розчинів натрію хлориду. При концентраціЇ 0,5-0,45 % у нормі настає гемоліз лише найменш стійких еритроцитів (мінімальна резистентність). У разі подальшого зменшення концентрації натрію хлориду починається гемоліз і стійкіших еритроцитів. У 0,4-0,35 % розчині натрію хлориду руйнуються навіть найстійкіші еритроцити (максимальна резистентність). Розчин стає прозорим, схожим на лак (так званий лаковий розчин). Інтервал між верхньою та нижньою межами резистентності, називається амплітудою резистентності

Мета роботи: визначити межі коливань осмотичного тиску плазми крові, при яких ще зберігається цілісність оболонки еритроцитів, і дати оцінку стійкості оболонки еритроцитів.

Для роботи необхідно: 7 пробірок Відаля (або звичайних лабораторних пробірок), штатив, 0,5% розчин натрію хлориду, дистильована вода, кров, консервована 5% розчином цитрату натрію, 3 піпетки з однаковими діаметрами крапельних отворів.

Хід роботи: з 0,5% розчину хлориду натрію виготовляють ряд розведень за схемою:

№ пробірки	Кількість крапель 0,5% NaCl	Кількість крапель дистильованої води	Одержана концентрація розчину NaCl
1.	25	-	0,5%
2.	24	1	0,48%
3.	22	3	0,44%
4.	20	5	0,40%
5.	18	7	0,36%
6.	16	9	0,32%
7.	14	11	0,28%

У кожну пробірку додати по 1 краплі консервованої крові. Вміст пробірок обережно перемішати до рівномірного забарвлення і залишити на 1 год у штативі. Через 1 год, не збовтуючи вмісту пробірок, подивитись, де спостерігається руйнування оболонки еритроцитів (гемоліз). Наявність гемолізу оцінюють за ступенем забарвлення розчину натрію хлориду, що міститься над осілими еритроцитами у пробірках.

Результати роботи.

1) Найменший гемоліз еритроцитів відбувся у гіпотонічному розчині натрію хлориду з концентрацією______%, це мінімальна резистентність еритроцитів.

2) Повний гемоліз еритроцитів відбувся у гіпотонічному розчині натрію хлориду з концентрацією______%, це максимальна резистентність еритроцитів.

Висновки:(порівняти величини з межами норми, про що це свідчить)

Робота 3. Визначення шое

Кров є одночасно справжнім колоїдним розчином і суспензією. Частки речовин, суспензовані у рідкому середовищі, випробовують на дію протилежно спрямованих сил: сили тяги, що забезпечує осідання часток, та дифузії, за рахунок якої частки колоїдів перемішуються.

Установлено, що швидкість осідання частки прямопропорційна квадрату її радіуса та різниці щільності суспензованої речовини й розчинника, а також зворотнопропорційна в'язкості розчинника. Велике значення мають і заряди часток, що містяться в розчині.

Форменні елементи, суспензовані в розчині колоїдів плазми та міцно зв'язані з ними зарядами, осідатимуть у стабілізованій крові за рахунок посилення їх агломерації. При цьому кров розділиться на 2 шари: верхній — плазма та нижній — форменні елементи.

Співвідношення холестерину й лецитину в плазмі, вміст жовчних пігментів та жовчних кислот, зміна в'язкості, рН, властивості еритроцитів, кількість гемоглобіну та ін. впливають на ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів).

Головними ж чинниками, від яких залежить ШОЕ, вважають якісні та кількісні зміни білків у плазмі. Так, збільшення кількості великодисперсних білків (глобулінів) призводить до підвищення ШОЕ, а зменшення їх концентрації та збільшення вмісту альбумінів зумовлює її зниження.

Ш0Е дає деяке уявлення про співвідношення між білками плазми та їх електростатичну взаємодію з еритроцитами крові.

Мета роботи: визначити швидкість осідання еритроцитів; дати загальну оцінку співвідношення альбумінів і глобулінів плазми крові.

Для роботи потрібні: апарат Панченкова - штатив із пробіркою, голка, годинник, 5 % розчин натрію цитрату, 96 % спирт етиловий, 2 % розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.

Хід роботи Кров, змішану з 5% розчином натрію цитрату у співвідношенні 4:1, перемішати й набрати його до відмітки “К” за допомогою груши. Обережно витягнути капіляр з пробірки, зняти ватою кров із її носика і втиснути його в гумову прокладку, що є в апараті Панченкова. Лише після цього можна зняти з капіляра грушу. Верхню частину капіляра також слід ретельно закріпити в апараті. Через 30 хв та 1 год визначити рівень осілих еритроцитів у капілярі.

Результати роботи.

ШОЕ становить______мм за годину.

Висновки (зазначити, чи нормальна ШОЕ у досліджуваній крові, про що це свідчить)

Виконати завдання Завдання 1

У пацієнта через місяць після штучної вентиляції легень виявили при аналізі кислотно-основної реакції крові такі показники: рН=7,5; NaHCO₃=15 ммоль/л; РСО₂=20 мм рт.ст. Оцініть стан кислотно-основної реакції крові та поясніть можливі причини.

Відповідь:

Завдання 2.

Людині внутрішньовенне ввели концентрований розчин альбуміну. Поясніть, до яких змін руху води в судинах мікроциркуляторного русла це призведе і чому?

Відповідь:

Завдання 3.

У чоловіка 70 років при аналізі крові виявлено: концентрація осмотично-активних речовин в цілому – 290 мосм/л, в тому числі: натрій – 125 ммоль/л, калій – 4 ммоль/л, хлориди – 90 ммоль/л, бікарбонат – 24 ммоль/л, глюкоза – 39,9 ммоль/л, азот сечовини – 5 ммоль/л. Оцініть показники, зробіть висновок.

Відповідь: