Файл: [NF]Krov.docx

Нормальна фізіологія / 3а ред. В. I. Філімонова.— К. : 3доров'я, 1994.— С. 244—253.
Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.205-215

Додаткова

Фізіологія людини. /Вільям Ф. Ганонг.Переклад з англ.-Львів: БаК, 2002.-С.495-496, 669-677.

Протокол практичного заняття №2. ””___2013 Робота 1. Підрахунок еритроцитів.

Еритроцити підраховують за допомогою лічильної камери Горяєва під мікроскопом. Сітка лічильної камери складається з 225 великих квадратів, з яких 25 розділені на 16 маленьких (мал. 8) Сторона одного маленького квадрата дорівнюе 1/20 мм площа – 1/400 мм², висота камери (відстань від дна до покривного скла) – 1/10 мм. Таким чином, об'єм камери над маленьким квадратиком становить 1/4000 мм³(1/400x1/10).

Кров для підрахунку еритроцитів розводять у спеціальних змішувачах – капілярних піпетках з ампульним розширенням. На змішувачах для еритроцитів є помітки 0,5 та 101. Помітка 0,5 означає, яку частину об'єму всього змішувача займає даний стовбчик капіляра, заповнений кров'ю. Цей об'ем вміщує 1/200 частину повного об'єму змішувача. Таким чином, кров розбавляється в 200 разів. Розбавляти кров у 200 разів можна й іншими методами. Наприклад: у пробірку налити 4 мл 5 % розчину натрію цитрату й за допомогою мікропіпетки додати туди 20 мкл крові. 0бов'язково треба двічі сполоснути мікропіпетку в названому розчині, щоб вся кров потрапила в пробірку.

Мета роботи: Підрахувати еритроцити за допомогою цього методу. Дати оцінку кількості еритроцитів, що містяться в периферичній крові досліджуваного.

Для роботи потрібні: мікроскоп, освітлювач, камера Горяєва, покривне скло, змішувач для червоної крові (мал. 9), пробірка, 3 % розчин натрію хлориду, голка, 96 % спирт, 2 % розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша, 5 % розчин натрію цитрату, мікропіпетка місткістю 20 мкл.

Хід роботи. Покласти скло камери Горяєва під об'єктив мікроскопа й роздивитись сітку камери під великим та малим збільшенням. Накрити камеру покривним склом. Гумову грушу надіти на верхній отвір змішувача (меланжера). Налити 1-1,5 мл 3% розчину натрію хлориду у робочу пробірку. занурити кінчик змішувача у емкість з досліджуваною кров’ю й набрати крові до мітки 0,5. Якщо набрано більше крові, то за доломогою сухого ватного тампона доторкуючись до носика, зняти лишок крові. Занурити кінчик змішувача в 3% розчин натрію хлориду, що налитий у робочу пробірку, і за допомогою гумової груші набрати його в меланжер до помітки 101. Таким чином кров буде розведена у 200 разів.

Обережно струшуючи змішувач, перемішати розчин крові в його ампулі. В ній є для цього маленька червона намистина. Перші 2 краплі розчину, що йдуть з капіляра меланжера, видути на вату, а наступні краплі з ампульного розчину помістити в камеру. Для цього кінчик меланжера поставити на край камери біля покривного скла й легенько натиснути на грушу. Розчин зайде під покривне скло в камеру й заповнить її. Почекати 1-2 хв, щоб еритроцити осіли на дно камери. При малому збільшенні мікроскопа знайти сітку камери. Перевести мікроскоп на велике збільшення й почати підрахунок еритроцитів у 5 великих квадратах, що розділені на маленькі. Найкраще лічити еритроцити у великих квадратах, що містяться по діагоналі поля зору. Під час підрахунку еритроцитів треба пам'ятати правило Бюркера: у маленьких квадратах рахувати ті клітини, що містяться посеред квадрата сітки, та також на його верхньому та лівому боках. Це потрібно для того, щоб двічі не рахувати еритроцити, що містяться на боках суміжних квадратиків.

Кількість еритроцитів у 1 мкл крові розраховують за формулою:

Х=а•4000•200/80

де X – кількість еритроцитів у 1 мкл; а – кількість еритроцитів у 80 малих квадратах; 80 – кількість підрахованих малих квадратів, (5•16=80); 200 — ступінь розрідження крові; 4000 — множник, що приводить результат до об'єму 1 мкл крові, оскільки об'єм малого квадратика становить 1/4000 мкл.

Практично кількість еритроцитів визначають у 80 малих квадратах, одержаний показник множать на 10 000. Для визначення кількості еритроцитів в 1 л – отриману цифру множать на 10⁶.

Результати роботи:

Кількість еритроцитів у 80 малих квадратах______

Кількість еритроцитів у 1 л крові___________

Висновки: (визначити, чи нормальна кількість еритроцитів у досліджуваній крові?)

Робота 2. Колориметричні метод кількісного визначення рівня гемоглобіну в крові.

Визначення рівня гемоглобіну в крові є обов'язковим в загальному аналізі досліджуваної крові.

Метод Салі застосовується для визначення кількості гемоглобіну в крові. Він заснований на порівнянні кольору досліджуваного розчину крові зі стандартним. Цей метод визначення кількості гемоглобіну дає результати з точністю до 10%. Така помилка виникає у зв’язку із самою технікою визначення та можливими суб’єктивними помилками у визначенні кольору. Однак метод цей простий і зручний. Точнішим методом визначення рівня гемоглобіну є спектрофотометричне визначення цианметгемоглобіну.

Гемометр Салі складається із штативу з 3 пробірками. У крайніх запаяних пробірках міститься 1% розчин хлористоводневокислого гематину. Середня пробірка має поділки від 0 до 23х10 г/л. Це абсолютна кількість гемоглобіну в 100 мл крові.

Мета роботи: Визначити й оцінити кількість гемоглобіну в крові досліджуваного.

Для роботи потрібні: гемометр Салі, мікропіпетка місткістю 20 мкл, скляна паличка, 0,1% розчин хлористоводневої кислоти, дистильована вода, 96% спирт етиловий, вата, гумова груша.

Хід роботи :За допомогою мікропіпетки налити в середню пробірку гемометра 0,1% розчин хлористоводневої кислоти до нижньої помітки. За допомогою мікропіпетки та гумової груши набрати 20 мкл крові. Обтерти ватою кінчик капіляра й, зануривши його в 0,1% розчин хлористоводневої кислоти на дні пробірки гемометра, обережно, щоб не утворилась піна, видути кров й двічі сполоснути капіляр цим розчином. Залишити гемометр на 4-5 хв. За цей час кислота, зруйнувавши оболонку еритроцитів, перетворить гемоглобін на хлористоводневокислий гематин, що має характерний коричневий колір. У середню пробірку додавати по краплях дистильовану воду доти, доки колір розчину у середній пробірці не стане таким, як у стандартних пробірках. Зафіксувати рівень розчину у середній пробірці. Це й буде величина, що характерізує кількість гемоглобіну в крові в абсолютних одиницях. Гемометр містить у стандартних розчинах 167 г/л гемоглобіну.

Приклади розрахунку

Гемометр має поділки в абсолютних одиницях гемоглобіну.

Результат – 15 г% .

Розрахунок 15 г% х 10 = 150 г/л.

Результати роботи:

Кількість гемоглобіну в крові досліджуваного становить__________г/л

Висновки: (зазначити, чи нормальна кількість гемоглобіну в досліджуваній крові і про що це свідчить)

Робота 3. Розрахунок колірного показника.

У гематологічній клініці розраховують 5 індексів червоної крові: колірний показник, середній вміст гемоглобіну в еритроциті, середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті, середній об'єм ерктроцита, середній діаметр еритроцита. Обов'язковим у загальному клінічному аналізі має бути визначення колірного показника.

Величина цього показника відтворює відносний вміст гемоглобіну в еритроцитах. 3а нормального насичення еритроцитів гемоглобіном колірний показник перебуває в межах 0,85-1,15. 3більшення чи зменшення його свідчить про порушення насичення еритроцитів гемоглобіном.

Мета роботи: визначити й оцінити відносний вміст гемоглобіну в еритроциті.

Хід роботи. Визначивши кількість еритроцитів й кількість гемоглобіну у 1 л крові, розрахувати колірний показник (КП) за робочою формулою:

Результати роботи:

КП=

Висновки: (оцінити величину КП та визначити, який ступінь насичення еритроцитів гемоглобіном; про що це свідчить).

Робота 4. Визначення на препаратах кристалів геміну та гемоглобіну.

Будова гему в молекулі гемоглобіну однакова у всіх ссавців, а глобін має видову специфічність і різноманітні структури в межах одного виду. При якісному визначенні у крові, розчинах, на предметах виявляють різноманітні сполуки гемоглобіну. Можна встановити, якому виду тварин чи людині належить кров.

Мета роботи:встановити, чи є кров у препараті і кому вона належить.

Для роботи потрібні: досліджувана рідина або предметне скло з висушеним препаратом, мікроскоп, освітлювач, покривне скло, спиртівка, сірники, очні пипетки, льодова оцтова кислота, хлороформ, бальзам.

Хід роботи. Одержання кришталів геміну та гемоглобіну.

1. До висушеної на предметному склі краплі додати маленький кришталик натрію хлориду, 1 краплю льодової оцтової кислоти, розмішати і дочекатись, доки зникне запах кислоти (можна скло підігріти на вогні). Після цього покласти на препарат покривне скло й при великому збільшенні шукати під мікроскопом кришталі геміну,

2. На предметне скло нанести краплю бальзаму, розчиненого у хлороформі. Внести в неї в 5-10 разів меншу краплю досліджуваного розчину і зразу ж накрити покривним склом. Підігріти на вогні 1-2 хв.

3. Розглянути під мікроскопом. Якщо у розчині є кров, у препараті повинні бути криштали гемоглобіну.

Результати роботи:

Кришталі геміну мають форм___________________________________________

Кришталі гемоглобіну мають форму_________________________________

Висновки: (зазначити чи була кров у досліджуваному препараті; якщо була, то це є кров тварини чи людини)

Виконати завдання

Завдання 1

Дівчина 20 років 2 тижні перебувала на гірському курорті на висоті 3000 м над рівнем моря, що призвело до збільшення кількості еритроцитів у крові з 3,7 Т/л до 4,1 Т/л. Поясніть механізми збільшення кількості еритроцитів, намалюйте схему контуру регуляції, що пояснює таку пристосувальну реакцію до високогірної місцевості.

Відповідь