ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 07.07.2024
Просмотров: 25
Скачиваний: 0
Тема15. Обмін тригліцеролів та фосфоліпідів.
Актуальність теми
Біосинтез ліпідів різних класів є важливою складовою їх метаболізму, що забезпечує організм резервами метаболічного палива у вигляді акумульованих у жировій тканині та клітинах інших органів триацилгліцеролів і є необхідним для поновлення структурних компонентів біомембран.
Ліполіз і ліпогенез в адипоцитах регулюються з урахуванням загальних енергетичних потреб організму. В цій регуляції беруть учать такі гормони, як інсулін, глюкагон, СТГ, АКТГ, катехоламіни тощо. Крім того, ці процеси пов’язані з вуглеводним обміном. Насамперед ліпогенез в адипоцитах не відбувається без надходження глюкози.
Знання основних шляхів внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів за умов нормального функціонування людського організму та впливу патологічних факторів необхідно студентам-фармацевтам для подальшого вивчення фармакології та інших предметів.
Мета заняття:
-
Уміти характеризувати молекулярні механізми ліполізу і ліпогенезу в жировій тканині, пояснювати гормональну регуляцію процесів;
-
Уміти характеризувати особливості метаболізму гліцерилу;
-
Уміти характеризувати основні шляхи синтезу фосфоліпідів в організмі людини;
-
Вміти визначати вміст ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) та оцінювати отримані показники.
Конкретні цілі:
-
Засвоїти біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів: катаболізм та біосинтез триацилгліцеролів і фосфоліпідів;
-
Пояснювати молекулярні механізми обміну триацилгліцеролів в організмі та регуляцію процесу.
-
Пояснювати хімізм метаболізму гліцеролу.
-
Пояснювати механізм ресинтезу ТАГ в ентероцитах та зазначати біологічну роль цього процесу.
-
Інтерпретувати участь глюкози в ліпогенезі в адипоцитах та гормональну регуляцію синтезу ТАГ.
-
Аналізувати гормональну регуляцію ліпідного обміну та його взаємозв’язок з обміном вуглеводів;
-
Трактувати ферментативні реакції синтезу фосфоліпідів.
-
Аналізувати основні шляхи метаболізму триацилгліцеролів і фосфоліпідів за умов нормального функціонування людського організму та при патології.
-
Характеризувати класи ліпопротеїнів крові, методи їх фракціонування.
Теоретичні питання
-
Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах,
-
послідовність реакцій
-
механізм регуляції активності триацилгліцеролліпази.
-
Особливості метаболізму гліцеролу:
-
послідовність реакцій катаболізму,
-
енергетичний ефект,
-
участь у реакціях анаболізму.
-
Нейрогуморальна регуляція ліполізу за участю адреналіну, норадреналіну, глюкагону, інсуліну.
-
Біосинтез триацилгліцеролів:
-
субстрати,
-
послідовність ферментативних реакцій,
-
біологічна роль.
-
Особливості ліпогенезу і ліполізу в жировій тканині; взаємозв’язок з метаболізмом вуглеводів. Гормональна регуляція процесів.
-
Ліпопротеїни плазми крові: ліпідний та білковий (апопротеїни) склад. Гіперліпопротеїнемії: класифікація, загальна характеристика.
-
Поняття про ліпотропні фактори.
-
Катаболізм фосфоліпідів. Роль фосфоліпаз та активної форми метіоніну.
-
Синтез фосфоліпідів, його відмінність від синтезу триацилгліцеридів. Значення фосфатидної кислоти.
-
Метаболізм сфінголіпідів.
-
Генетичні аномалії обміну сфінголіпідів - сфінголіпідози. Лізосомальні хвороби: хвороба Німана-Піка, хвороба Тея-Сакса (гангліозидоз GМ2), гангліозидоз GМ1, хвороба Гоше.
Практична робота
Дослід 1. Кількісне визначення ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) у сироватці крові.
Принцип методу. Метод полягає у здатності ЛПНЩ осаджуватись в присутності СаCl2 і гепарину, спричиняючи мутність розчину, ступінь якої пропорційна вмісту ЛПНЩ.
Хід роботи. У пробірку наливають 2 мл 0,025 М розчину кальцію хлориду, додають 0,2 мл сироватки крові, ретельно перемішують і вимірюють оптичну густину (Е1) на ФЕКу при довжині хвилі 360–630 630-690 нм (червоний світлофільтр) в кюветі товщиною 0,5 см проти дистильованої води. Розчин з кювети переливають у пробірку, доливають мікропіпеткою 0,04 мл 1% розчину гепарину, перемішують і рівно через 4 хв. Визначають оптичну густину розчину (Е2) за аналогічних умов.
Різниця екстинкцій (Е1 – Е2) відповідає оптичній густині, зумовленій вмістом ЛПНЩ. Розрахунок проводять за формулою:
Х = (Е1 – Е2) • 100.
Вміст ЛПНЩ виражають в одиницях оптичної густини перемножених на розведення (100). Пояснити отриманий результат. Зробити висновок.
Значення для фармації та клініки. ЛПНЩ синтезуються у печінці і складають близько 5% білків плазми крові. В нормі вміст ЛПНЩ складає 35-55 ум.од. В ліпідній частині ЛПНЩ переважають стерини і стериди: холестерол та його ефіри – 45%, фосфоліпіди – 25%, тригліцериди – 10%. Високий вміст холестеролу та невеликий розмір молекули сприяють їх інфільтрації в інтиму аорти, що зумовлює розвиток атеросклерозу. У зв'язку з цим цю фракцію ліпопротеїнів називають атерогенними ліпопротеїнами.
За умов норми вміст ЛПНЩ і ЛПВЩ становить 3,6 та 2,6 г/л, відповідно. Співвідношення між ЛПНЩ і ЛПВЩ в організмі має важливе значення. Підвищення концентрації ЛПНЩ спостерігають при атеросклерозі, механічній жовтяниці, гепатитах, діабеті, ожирінні та ін.
Потрібно проводити кореляційну залежність між вмістом триацилгліцеролів (ТАГ), холестеролу і ЛПНЩ. З’ясовано, що підвищення в плазмі концентрації як холестеролу, так і ТАГ супроводжується збільшенням вмісту ЛПНЩ.
Література
Основна:
-
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
-
Вороніна Л.Н., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.Н. та ін. Біологічна хімія.- Харків.: Основа, 2000.-.608с.
-
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.
-
Клінічна біохімія/За ред.. Склярова О.Я. - Київ: Медицина, 2006. – 432 с.
-
Лекції, які читаються на кафедрі.
Додаткова:
1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина,1990. – 542 с.
2. Строев Е.А., Биологическая химия.М.:Высшая школа,1986. – 479с.