Тема15. Обмін тригліцеролів та фосфоліпідів.

Актуальність теми

Біосинтез ліпідів різних класів є важливою складовою їх метаболізму, що забезпечує організм резервами метаболічного палива у вигляді акумульованих у жировій тканині та клітинах інших органів триацилгліцеролів і є необхідним для поновлення структурних компонентів біомембран.

Ліполіз і ліпогенез в адипоцитах регулюються з урахуванням загальних енергетичних потреб організму. В цій регуляції беруть учать такі гормони, як інсулін, глюкагон, СТГ, АКТГ, катехоламіни тощо. Крім того, ці процеси пов’язані з вуглеводним обміном. Насамперед ліпогенез в адипоцитах не відбувається без надходження глюкози.

Знання основних шляхів внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів за умов нормального функціонування людського організму та впливу патологічних факторів необхідно студентам-фармацевтам для подальшого вивчення фармакології та інших предметів.

Мета заняття:

• Уміти характеризувати молекулярні механізми ліполізу і ліпогенезу в жировій тканині, пояснювати гормональну регуляцію процесів;

• Уміти характеризувати особливості метаболізму гліцерилу;

• Уміти характеризувати основні шляхи синтезу фосфоліпідів в організмі людини;

• Вміти визначати вміст ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) та оцінювати отримані показники.

Конкретні цілі:

• Засвоїти біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів: катаболізм та біосинтез триацилгліцеролів і фосфоліпідів;

• Пояснювати молекулярні механізми обміну триацилгліцеролів в організмі та регуляцію процесу.

• Пояснювати хімізм метаболізму гліцеролу.

• Пояснювати механізм ресинтезу ТАГ в ентероцитах та зазначати біологічну роль цього процесу.

• Інтерпретувати участь глюкози в ліпогенезі в адипоцитах та гормональну регуляцію синтезу ТАГ.

• Аналізувати гормональну регуляцію ліпідного обміну та його взаємозв’язок з обміном вуглеводів;

• Трактувати ферментативні реакції синтезу фосфоліпідів.

• Аналізувати основні шляхи метаболізму триацилгліцеролів і фосфоліпідів за умов нормального функціонування людського організму та при патології.

• Характеризувати класи ліпопротеїнів крові, методи їх фракціонування.

---

Теоретичні питання

1. Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах,

• послідовність реакцій

• механізм регуляції активності триацилгліцеролліпази.

2. Особливості метаболізму гліцеролу:

• послідовність реакцій катаболізму,

• енергетичний ефект,

• участь у реакціях анаболізму.

3. Нейрогуморальна регуляція ліполізу за участю адреналіну, норадреналіну, глюкагону, інсуліну.

4. Біосинтез триацилгліцеролів:

• субстрати,

• послідовність ферментативних реакцій,

• біологічна роль.

5. Особливості ліпогенезу і ліполізу в жировій тканині; взаємозв’язок з метаболізмом вуглеводів. Гормональна регуляція процесів.

6. Ліпопротеїни плазми крові: ліпідний та білковий (апопротеїни) склад. Гіперліпопротеїнемії: класифікація, загальна характеристика.

7. Поняття про ліпотропні фактори.

8. Катаболізм фосфоліпідів. Роль фосфоліпаз та активної форми метіоніну.

9. Синтез фосфоліпідів, його відмінність від синтезу триацилгліцеридів. Значення фосфатидної кислоти.

10. Метаболізм сфінголіпідів.

11. Генетичні аномалії обміну сфінголіпідів - сфінголіпідози. Лізосомальні хвороби: хвороба Німана-Піка, хвороба Тея-Сакса (гангліозидоз G_М2), гангліозидоз G_М1, хвороба Гоше.

Практична робота

Дослід 1. Кількісне визначення ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) у сироватці крові.

Принцип методу. Метод полягає у здатності ЛПНЩ осаджуватись в присутності СаCl₂ і гепарину, спричиняючи мутність розчину, ступінь якої пропорційна вмісту ЛПНЩ.

Хід роботи. У пробірку наливають 2 мл 0,025 М розчину кальцію хлориду, додають 0,2 мл сироватки крові, ретельно перемішують і вимірюють оптичну густину (Е₁) на ФЕКу при довжині хвилі 360–630 630-690 нм (червоний світлофільтр) в кюветі товщиною 0,5 см проти дистильованої води. Розчин з кювети переливають у пробірку, доливають мікропіпеткою 0,04 мл 1% розчину гепарину, перемішують і рівно через 4 хв. Визначають оптичну густину розчину (Е₂) за аналогічних умов.

Різниця екстинкцій (Е₁ – Е₂) відповідає оптичній густині, зумовленій вмістом ЛПНЩ. Розрахунок проводять за формулою:

---

Х = (Е₁ – Е₂) • 100.

Вміст ЛПНЩ виражають в одиницях оптичної густини перемножених на розведення (100). Пояснити отриманий результат. Зробити висновок.

Значення для фармації та клініки. ЛПНЩ синтезуються у печінці і складають близько 5% білків плазми крові. В нормі вміст ЛПНЩ складає 35-55 ум.од. В ліпідній частині ЛПНЩ переважають стерини і стериди: холестерол та його ефіри – 45%, фосфоліпіди – 25%, тригліцериди – 10%. Високий вміст холестеролу та невеликий розмір молекули сприяють їх інфільтрації в інтиму аорти, що зумовлює розвиток атеросклерозу. У зв'язку з цим цю фракцію ліпопротеїнів називають атерогенними ліпопротеїнами.

За умов норми вміст ЛПНЩ і ЛПВЩ становить 3,6 та 2,6 г/л, відповідно. Співвідношення між ЛПНЩ і ЛПВЩ в організмі має важливе значення. Підвищення концентрації ЛПНЩ спостерігають при атеросклерозі, механічній жовтяниці, гепатитах, діабеті, ожирінні та ін.

Потрібно проводити кореляційну залежність між вмістом триацилгліцеролів (ТАГ), холестеролу і ЛПНЩ. З’ясовано, що підвищення в плазмі концентрації як холестеролу, так і ТАГ супроводжується збільшенням вмісту ЛПНЩ.

Література

Основна:

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

2. Вороніна Л.Н., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.Н. та ін. Біологічна хімія.- Харків.: Основа, 2000.-.608с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

4. Клінічна біохімія/За ред.. Склярова О.Я. - Київ: Медицина, 2006. – 432 с.

5. Лекції, які читаються на кафедрі.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина,1990. – 542 с.

2. Строев Е.А., Биологическая химия.М.:Высшая школа,1986. – 479с.

---

Смотрите также файлы

• БХ Тема 14.docx

• БХ Тема 13.docx

• БХ Тема 12.docx

• БХ Тема 11.docx

• БХ тема 10.docx