6. Класифікація вен. Вени безм’язового типу.

Класифікація вен ураховує наявність м'язових елементів у стінці та ступінь їх розвитку. Згідно з цією класифікацією вени бувають безм'язового (волок­нистого) та м'язового типу. Вени безм'язового типу побудовані з ендотелію з хвилястішими, ніж в інших кровоносних судинах, межами клітин та базальної мембрани, на якій розташований ендотелій. Середньої оболонки тут немає. Зовнішня оболонка цих вен зрощена зі сполучнотканинними прошарками органів, у яких вони знаходяться. До таких вен належать вени твердої та м'якої мозкових оболо­нок, сітківки ока, кісток, селезінки, плаценти.

Білет 7

1. Намалювати зубний епітеліальний орган. Альбом сторінка 61 Препарат №4

2. Намалювати портальну часточку та ацинус печінки. Сторінки 380, 375

CV – центральна вена, PS – ворітний простір

3. Намалювати яєчко та сім’явиносні протоки. Сторінка 424

4. Цитоархітектоніка кори головного мозку.

Пошарове розташу­вання нейроцитів має назву цитоархітектоніки. Кора великого мозку має шість шарів: молекулярний, зовнішній зернистий, пірамідний, внутрішній зер­нистий, гангліонарний та шар поліморфних клітин. Молекулярний шар розміщений безпосередньо під м'якою мозковою оболонкою, від якої він відмежований гліальною мембраною. Його склада­ють переважно веретеноподібні клітини з довгими горизонтальними ден­дритами і низхідними аксонами, що утворюють горизонтальні колатералі.Зовнішній зер­нистий шар утворений дрібними клітинами, що мають округлу, полігональ­ну, зірчасту та пірамідну форму, розміри яких не перевищують 10 мкм.

---

Пірамідний шар має найбільшу товщину. Його утворюють клітини піра­мідної форми, розміри яких поступово зростають від 10 до 40 мкм у напрямку від поверхні кори вглиб сірої речовини. Верхівки пірамідних нейроцитів зав­жди спрямовані до поверхні кори, основа - до білої речовини. Від верхівки пірамідної клітини відходить верхівковий дендрит, від бічної поверхні - бічні дендрити, від основи - аксон. Аксони великих пірамідних нейроцитів фор­мують мієлінові нервові волокна, що йдуть у білу речовину. Внутрішній зер­нистий шар у різних ділянках кори має неоднаковий розвиток. Наприклад, у зоровій корі він набуває значного розвитку, але зовсім відсутній у прецентральній закрутці. Внутрішній зернистий шар утворений дрібними нейроцитами зірчастої форми.

Гангліонарний шар кори містить гігантопірамідні нейрони, висота перикаріона яких може досягати 120, а ширина 80 мкм. Аксони гігантопірамідних нейронів ідуть до моторних ядер головного і спинного мозку. Шар поліморфних клітин утворений нейронами різноманітної, переважно веретеноподібної форми.

5. Намалюйте схему будови щитоподібної залози. Гормони.

Гормони Щитоподібної залози поділяють на дві групи:

йодовані - тироксин і трийодтиронін та на тиреокальцитонін – кальцитонін.

6. Загальний план будови шкіри.

Шкіра побудована з епідермісу (надшкір'я), дерми (власне шкіри) та гіподерми (підшкірної жирової клітковини). Загальна пло­ща поверхні шкіри дорослої людини становить близько 1,5-2 м². Товщина шкіри у різних частинах тіла коливається від 0,5 до 5 мм. Товста шкіра покри­ває ділянки тіла, що піддаються постійним механічним навантаженням (до­лоні, стопи), тонка шкіра покриває обличчя, волосисту частину голови, шию тощо. В епідермісі товстої шкіри є п'ять добре виражених шарів: базальний, остистий (шипуватий), зернистий, блискучий та роговий.Дерма або сполучнотканинна основа шкіри має два шари: поверхневий сосочковий(пухка волокниста сполучна тканина) і глибокий сітчастий(щільна волокниста неоформлена сполучна тканина), гіподерма(скупчення адипоцитів).

---

Білет 8

---

1. Мякі тканини зуба. Топографія, будова, функції. Показати схематично.

Пульпа - м'яка тканина зуба, що забезпечує тро­фіку, іннервацію, захистта регенерацію тканин зуба. Побудована з пухкої спо­лучної тканини, що заповнює пульпарну камеру коронки і кореневі канали. Розрізняють три відмінних за будовою та функцією зони пульпи: центральну, проміжну і периферійну. Периферійна (предентинна) зона пульпи побу­дована з незрілих колагенових (преколагенових) волокон та розміщених кількома шарами тіл одонтобластів (дентинобластів). Частина розміщених між тілами одонтобластів преколагенових волокон продовжується безпосередньо в колагенові волокна дентину. У проміжній зоні пульпи зуба локалізовані незрілі клітини - преодонтобласти та преколагенові волокна. Центральна зона пульпи містить судинно-нервові пучки, колагенові та ретикулярні во­локна, клітинні елементи пухкої сполучної тканини: фібробласти, макрофа­ги, малодиференційовані адвентиційні клітини тощо. Періодонт - щільна сполучна тканина, що забезпечує за­кріплення зуба в зубній альвеолі верхньої або нижньої щелепи. Періодонт називають ще зубною зв'язкою. Утворений періодонт товстими пучками ко­лагенових волокон, які, маючи звивистий (S-подібний) напрямок, тримають зуб у підвішеному стані. З одного боку колагенові волокна періодонта впліта­ються у цемент кореня зуба, з протилежного - в окістя альвеолярного відрост­ка. У ділянці шийки зуба періодонт утворює циркулярну зубну зв'язку. Час­тина колагенових волокон цементу, що має радіальний напрямок, проходить через періодонт. Вони вплітаються безпосередньо в окістя альвеоли і мають назву проривних, або Шарпеєвських, волокон. Періодонтальна зв'язка містить значну кількість нервових закінчень, чутливих до зміни тиску, завдяки чому тверді сторонні частинки легко виявляються у складі м'якої їжі.

2. Намалювати класичну частину печінки. Позначити

3. Що називають ростом фолікула яєчника. Гормональна регуляція.

Процес перетворення примордіальних фолікулів у первинні, вторинні й зрілі називають процесом росту фолікулів. Ріст відбувається під дією гона­дотропних гормонів гіпофіза - фолітропіну та невеликої кількості лютропіну, але початкові стадії росту фолікулів не залежать від гонадотропінів. Рос­туть одночасно кілька фолікулів, але в нормі у яєчнику людини багато великих фолікулів із порожниною гинуть ще до овуляції. З двадцяти великих фолікулів з порожниною лише два розвиваються у зрілі фолікули (Граафові пухирці) і один з них, досягнувши діаметра 1 см, звичайно деге­нерує, а один здійснює овуляцію. Ріст фолікула супроводжується ростом овоцита. У всіх ссавців овоцит досягає максимального розміру (130-140 мкм) у фолікулах, стінка яких складається з багатьох шарів фолікулярних клітин, але порожнина фолікула ще не сформована.

---

4. Опишіть структурно – функціональну одиницю кори великого мозку.

Структурною і функціональною одиницею кори великого мозку є мозкова колонка (або мозковий барель). Мозкову ко­лонку можна уявити у вигляді вертикального циліндра діаметром близько 300 мкм, всередині якого проходить кортико-кортикальне волокно, пов'яза­не з цілим комплексом збуджувальних та гальмівних нейронів. Кортико-кор­тикальне волокно є аксоном гігантопірамідного нейрона своєї (асоціативне волокно) або протилежної (комісуральне волокно) півкулі мозку. Воно утво­рює синаптичні закінчення в усіх шарах кори. Мозкова колонка включає та­кож два таламо-кортикальних аферентних волокна, які закінчуються на ости­стих зірчастих клітинах IV шару кори і базальних дендритах пірамідних клітин.

5. Артеріально – венулярні аностомози ( класифікація, будова )

Артеріоло-венулярні анастомози (ABA). Ця частина мікроциркулярного русла забезпечує прямий перехід артеріальної крові у вени, оминаючи капі­ляри. ABA існують майже в усіх органах. їх діаметр коливається у межах від 30 до 500 мкм, а довжина сягає 4 мм. Розрізняють 2 групи анастомозів:

1. справжні ABA, або шунти, через які у венозне русло скидається чиста артеріальна кров; виділяють справжні прості анастомози і справжні анасто­мози, забезпечені скоротливими структурами;

2. атипові ABA, або півшунти, де тече мішана кров.

Справжні прості анастомози містять межу переходу артеріоли у венулу, яка відповідає ділянці, де закінчується середня оболонка артеріоли. Регуляція кровоплину здійснюється м'язовими клітинами серед­ньої оболонки самої артеріоли без спеціальних скоротливих апаратів. Справжні анастомози другої підгрупи у підендотеліальному шарі мають спе­ціальні скоротливі пристрої у вигляді валків або подушок, що утворені поз­довжньо розташованими м'язовими клітинами. Скороченням м'язових поду­шок, що випинаються у просвіт анастомоза, припиняється кровоток. До цієї ж підгрупи належать ABA епітеліоїдного типу, які бувають прості та складні. Прості мають у середній оболонці внутрішній поздовжній та зов­нішній циркулярний шари гладком'язових клітин, які при наближенні до ве­нозного кінця змінюють короткі, овальні, світлі клітини, подібні до епітеліаль них. У венозному сегменті стінка такого артеріоло-венулярного анастомоза різко витончена і містить у середній оболонці невелику кількість м'язових клітин, розташованих циркулярно. Зовнішня оболонка побудована з пухкої сполучної тканини. У складних, або клубочкових, анастомозах епітеліоїдного типу, на відміну від простих, приносна артеріола поділяється на 2-4 гілочки, які переходять у венозний сегмент. Ці гілочки оточені однією спільною сполучнотканинною оболонкою. Атипові, артеріоло-венулярні анастомози, або півшунти, - це сполучен­ня артеріол і венул через коротку судину капілярного типу, тому кров, що пе­реходить до венозного русла, не є цілковито артеріальною.

---

Смотрите также файлы

• gistologia.doc

• Gista_vidpovidi_1.docx

• gista.doc

• гигиена.doc

• Гигиена контрольная.doc