ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 13.07.2020

Просмотров: 977

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Розрахункові параметри зовнішнього повітря для проєктування СО

Продовження дод. 1

Продовження дод. 1

Продовження дод. 2

Продовження дод. 2

Продовження дод. 2

Додаток 3

Продовження дод. 3

Додаток 4

Повітрозабір вентиляційний. Апарат (пристрій) системи притікальної вентиляції або системи кондиціювання, через який засмоктується повітря зовнішнє.

Нагрівник повітря (повітронагрівник). Апарат (агрегат) для нагрівання (підігрівання) повітря.

Дросельний пожежний клапан. Клапан пожежний. Пристрій (апарат), який розміщений в мережі (сітці) трубопроводів вентиляційних, поміж двома пожежними зонами, і призначений для запобігання перенесення вогню і диму з однієї зони до другої.

Література

Таблиця 5.1

Таблиця 5.2

Таблиця 5.3

Додаток 6

Продовження дод.7

Таблиця 7.1

Теплонадходження від сонячного випромінення через вікна для СВ (СК)

Таблиця 7.2

Теплонадходження від сонячного випромінення через покрівлі для СВ (СК)

Продовження дод.7

Таблиця 7.3

Значення коефіцієнта пропускальності вікна АВ

Продовження дод.8

Вологовиділення від метаболізму людського організму, гігієнічних

і побутових процесів, кімнатних рослин

Рекомендовані кратності повітрообміну приміщень

Додаток 11

Таблиця 11.1

Нормалізовані діаметри круглих сталевих повітропроводів

вітчизняного виготовлення

Зауваги: 1. Як нормалізовані допускається приймати зовнішні розміри поперечного перерізу повітропроводу.

2. Товщину листової сталі для повітропроводів (по яких переміщається повітря з температурою не більше 80 оС) діаметром до 200; 225-450; 500-800; 900-1600; 1800-2000 мм необхідно приймати відповідно: 0,5; 0,6; 0,7; 1 і 1,4 мм.

3. При переміщенні повітря з температурою більше 80 оС, а також повітря з механічними домішками необхідно приймати листову сталь товщиною 1,4 мм; при вмісті у повітрі абразивного пилу потрібно користуватися рекомендаціями спеціальних посібників по проєктуванню.

Таблиця 11.2

Нормалізовані розміри прямокутних сталевих повітропроводів

вітчизняного виготовлення

Додаток 12

Розрахункові значення температури і відносної вологості

внутрішнього повітря приміщень в часі обігрівального періоду

Додаток 13

Таблиця 13.1

Мінімальні значення опору теплопередачі зовнішніх огорож житлових

та громадських будинків

Додаток 13

Таблиця 13.2

Мінімальні значення опору теплопередачі огорож промислових будинків

Додаток 14

Співввідношення між одиницями вимірювання

Продовження дод.14

Додаток 15

Одиниці вимірювання і перевідні коефіцієнти,

які вживаються в закордонній технічній літературі

Продовження дод.15

Додаток 16

Продовження дод.16

Додаток 17

Камера вентиляційна. Приміщення, призначене для розміщення в ньому устатковання вентиляційних систем або системи.

Камера вентиляторна. Переважно контейнер (або приміщення), призначений для розміщення в ньому вентиляторного агрегата.

Вентиляторний агрегат. Вентилятор, поєднаний безпосередньо або опосередковано зі спонукачем, переважно електричним (електроспонукачем, електродвигуном).

Ковпак вентиляційний. Смок у вигляді ковпака, що розміщений (встановлений) над джерелом забрудників.

Бортовий смок. Відкритий смок у вигляді горизонтального або вертикального щілинного отвору, що передбачений зверху борта (бокової стінки) технологічного устатковання.

Панельний смок. Відкритий смок у вигляді панелі, в одній із стінок якої передбачені щілинні отвори.

Всмоктувальна лійка. Малогабаритний відкритий смок з еліптичним, круглим чи іншої форми отвором для витікання забрудненого внутрішнього повітря поблизу цяткових або малорозмірних джерел забрудників.

Шафа вентильована. Напівзакритий смок у вигляді шафи з боковим отвором, в якій розміщене джерело забрудників.

Смок відкритий. Смок з відкритим простором між ним і джерелом забрудників.

Смок напіввідкритий. Смок з частково закритим (оббудованим) стінками простором між ним і джерелом забрудників.

Закритий смок. Смок у вигляді повної оббудови джерела забрудників, що є складовою частиною технологічного устатковання.

Повітропровід гнучкий. Повітропровід, що виготовлений з тонкостінних труб, які можуть просторово згинатись, а місця згинів фіксуватись.

Магістральний повітропровід. Найдовший і витратно найбільш завантажений повітропровід.

Розподільний магістральний повітропровід. Магістральний повітропровід нагнітальної частини вентиляційної системи з декількома повітропровідними вітками.

Вітка повітропровідна. Повітропровідне відгалуження від розподільного магістрального повітропроводу.

Збірний магістральний повітропровід. Магістральний повітропровід всмоктувальної частини вентиляційної системи з декількома вітками.

Транзитний повітропровід. Повітропровід незмінної витрати в межах приміщення.

Канал вентиляційний підземний. Канал вентиляційний, що розміщений в грунті.

Канал вентиляційний підпідлоговий. Канал вентиляційний, що розміщений безпосередньо під підлогою на лігарах (лагах) або на грунті.

Канал вентиляційний підшивний. Канал вентиляційний однією із сторін якого є частина стелі.

Канал вентиляційний приставний. Канал вентиляційний вертикальний, двома сторонами якого є частини кутових поверхонь внутрішніх стін, або однією з сторін якого є бокова поверхня колони.

Канал вентиляційний мурований. Канал вентиляційний в масиві мурування.

Канал вентиляційний бетонний. Канал вентиляційний в бетонному масиві будівельної конструкції.


Шахта вентиляційна. Вертикальний вентиляційний канал збільшеного поперечного перерізу з боковими повітропровідними вітками, або транзитний для переміщення повітря в атмосферу чи з атмосфери.

Труба вентиляційна. Транзитна ланка вертикального повітропроводу для переміщення повітря в атмосферу чи з атмосфери.

Фасонний елемент повітропроводу. Елемент повітропроводу, призначений для зміни площі його поперечного перерізу, форми, напрямку, розгалуження тощо.

Відвід. Фасонний елемент для зміни просторового напрямку повітропроводу.

Трійник. Фасонний елемент для трьох розгалужень повітропроводу.

Хрестовина. Фасонний елемент для чотирьох розгалужень повітропроводу.

Перехідник. Фасонний елемент для зміни площі і/або форми поперечного перерізу повітропроводу.

Відступ. Фасонний елемент для паралельного зміщення повітропроводу.

Скоба. Фасонний елемент для огинання повітропроводом виступів будівельних конструкцій і/або інженерних комунікацій.

Коліно. Кутова частина вентиляційного каналу.

Фальцеве зєднання. Ущільнене з’єднання країв тонколистового металу за допомогою їх профільних вигинів.

Фальц. Результат фальцевого з’єднання. Розрізняють фальці пругові (стоячі), переважно одинарні, і сплющені (лежачі), одинарні або подвійні.

Провітрювач приміщення. Пристрій або конструкційний елемент, який забезпечує переважно регульоване за витратою перетікання зовнішнього повітря в приміщеннях.

Вентилятор. Машина, що створює потенціал тисків, з причини якого урухомлюється повітряний потік.

Клапан вентиляційний. Клапан, запірно-регулювальний елемент якого виконаний у вигляді поворотної лопатки або поворотних лопаток.

Шибер. Пристрій для регулювання витрати або запирання (замикання) руху низькотискового повітряного (газового) потоку в повітропроводі, запірно-регулювальний елемент якого виконаний у вигляді рухомої стінки, що переміщується переважно перпендикулярно до осі потоку.

Повітропровід щільний. Ущільнений повітропровід з елементів, які виготовлені за допомогою зварених з’єднань, або пропаяних чи ущільнених іншим чином фальцевих з’єднань, який використовується для систем загальної і обігрівальної вентиляції та газо- димовидалення за статичного тиску біля нагнітального отвору вентилятора понад 1400 Па і, незалежно від тиску вентилятора, для систем витікальної місцевої знедимлювальної вентиляції, кондиціювання приміщень категорій А і Б та транзитних повітропроводів, що розміщені в цих приміщеннях.

Парфумеризатор повітря. Пристрій, що подає в повітря речовини для створення певних ароматів.

Аеройонізатор. Прилад (пристрій) для йонізації повітря.

Література

  1. DIN 1946. Teil 1.-10.88 Raumlufttechnik Terminologie und graphische Symbole (VDI Luftungsregeln).

  2. ISO-3258-1976. Air distribution and air diffusion-Vocabulary.

  3. PN-B-01411. Wentylacja i Klimatyzacja. Terminologija. Polski Komitet Normalizacyjny, 1999.

  4. Жуковський С.С. Пропозиції щодо класифікації вентиляції. Ринок інсталяцій, №3, 2003., с.14-15.

  5. Жуковський С.С., Люльчак З.С. Вентиляція і кондиціювання. /Термінологія*. Ринок інсталяцій: №12/2003; 1, 2, 3, 4, 5, 7-8, 9, 11, 12/2004; №1, 2/2005.


Додаток 5

Таблиця 5.1

Кількість тепла, вологи і СО2, що виділяються дорослим чоловіком

Показник

Кількість тепла, Вт, і вологи, г/год, що виділяється чоловіком

за температури навколишнього повітря , оС

10

15

20

25

30

35

В стані спокою

Тепло:







- явне

140

116

87

58

41

12

- повне

163

145

116

93

93

93

Волога,

30

40

40

50

75

115

Під час легкої праці

Тепло:







- явне

151

122

99

64

41

6

- повне

180

157

151

145

145

145

Волога,

40

55

75

115

150

280

Під час праці середньої тяжкості

Тепло:







- явне

163

134

105

70

41

6

- повне

215

209

204

198

198

198

Волога,

70

110

140

185

230

280

Під час тяжкої праці

Тепло:







- явне

198

163

128

93

52

12

- повне

291

291

291

291

291

291

Волога,

135

185

240

295

355

415


Продовження дод.5

Таблиця 5.2

Тепло- і вологовиділення від дорослої людини (згідно VDI 2078, 1977)

Вид праці

Тепло- і вологовиділення однієї дорослої людини

Температура навколишнього повітря, оС

18

20

22

23

24

25

26

Людина не працює фізично

Явні, Вт

100

95

90

85

75

75

70

Приховані, Вт

25

25

30

35

40

40

45

Повні, Вт

125

120

120

120

115

115

115

Вологовиділення, г/год

35

35

40

50

60

60

65

Середньо тяжка праця

Повні, Вт

270

270

270

270

270

270

270

Явні, Вт

155

140

120

115

110

105

95







Таблиця 5.3

Температури внутрішнього повітря деяких сусідніх приміщень

за відсутності в них СВ (СК) і грунту в ТПР (згідно VDI 2078 (08.77))

п/п

Призначення приміщення, повітряного простору

Температура повітря, оС

1

Неутеплені горища (стрихи), в залежності від конструкції і провітрювання

40 - 50

2

Утеплені горища (стрихи)

35

3

Інші приміщення нежитлового призначення

30

4

Ґрунт

20

5

Простір між винесеним назовні додатковим осклінням і стіною чи вікнами (схема Тромба-Мішеля)

35 - 45











Додаток 6

Коефіцієнт акумулювання теплоти SВ оправами (обрамленням) світильників (витяг з VDI 2078-8.77)

Невентильовані світильники

Тип будівлі

Розміщення оправ світильників

Час по вимкнені освітлення, год

Час по увімкненні освітлення, год

Тип І (огорожі малої акумулюваль-ної здатності)

висять вільно

до 2 год

2...8 год

> 8 год

до 2 год

2...6 год

> 6 год

0,87



0,1


0

умонтовані в стелю або закріплені до неї

0,75

0,9

1,0

0,2

0,1

0

Тип ІІ (огорожі значної акумулюваль-ної здатності)

висять вільно

до 2 год

2...8 год

8...16 год

> 16 год

до 6 год

більше

6 год

0,85

0,9

0,95


0,1

0

умонтовані в стелю або закріплені до неї

0,7

0,8

0,9

1,0

0,15

0,1

Вентильовані світильники

до 2 год

2...8 год

8...16 год

> 16 год

до 6 год

більше

6 год

0,6

0,75

0,9

1,0

0,15

0,1

Зауваги: 1. При часі використання освітлення 20 год/добу належить приймати для кожної години SВ = 1.

2. У випадку охолодження оправ світильників тільки готованим повітрям SВ = 1.

3. Чим коротший час роботи освітлення, тим менша величина SВ.

4. У випадку тривалої дії освітлення (>16 год) SВ = 1.

Будівля типу І - G < 350 кг/м2 підлоги.

Будівля типу ІІ - G > 350 кг/м2 підлоги.

кг/м2.







Продовження дод.7

Таблиця 7.1

Теплонадходження від сонячного випромінення через вікна для СВ (СК)

Конструкції вікна і ліхтарів

qВ , Вт/м2, за орієнтації вікна і географічної широти, град. пн. ш.

Пд

ПдСх і ПдЗх

Сх і Зх

ПнСх і ПнЗх

Пн

35

45

55

65

35

45

55

65

35

45

55

65

35

45

55

65

35

45

55

65

Подвійні вікна з рамами:


дерев’яними

420

470

470

550

380

490

560

650

500

500

590

590

350

350

350

330

150

150

150

150

металевими

540

600

600

680

490

630

710

800

640

640

700

730

440

440

440

440

190

190

190

190

Ліхтарі подвійні з рамами:


дерев’яними

450

550

550

570

440

560

670

670

590

590

640

640

410

410

410

370

170

170

170

170

металевими

490

600

600

650

490

630

770

770

640

640

730

730

470

470

470

440

200

200

200

200

Заувага. Наближені величини qв вказані також в п.5.2.5.


Таблиця 7.2

Теплонадходження від сонячного випромінення через покрівлі для СВ (СК)

Покриття

qп , Вт/м2, за географічної широти, град. пн.ш.

34

45

55

65

Плоске безгорищне

180

160

130

110

З горищем

50

50

50

50

Коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м2·К)

1,0

1,0

1,0

1,0




Смотрите также файлы